Claim OwnershipДо джерел віри
Subscribed: 2Played: 5
Subscribe
© 2017-2025 Dicasterium pro Communicatione
Description
«Вірую, щоб розуміти, а розумію, щоб вірити» – говорив великий християнський мислитель св. Августин, що пройшов непросту дорогу свого релігійного досвіду. Апостол Павло, звертаючись до свого вірного супутника і учня Тимотея, а також і до кожного з нас, говорить такі слова: «Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, який хоче, що усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим. 2, 3-4).
З такими думками пропонуємо вашій увазі передачі, присвячені Катехизмові Католицької Церкви, поглибленню Святого Письма та пошукам відповідей разом з душпастирями на різні запитання духовного та віроучительського характеру. - Podcast - Radio Vaticana - Vatican News
З такими думками пропонуємо вашій увазі передачі, присвячені Катехизмові Католицької Церкви, поглибленню Святого Письма та пошукам відповідей разом з душпастирями на різні запитання духовного та віроучительського характеру. - Podcast - Radio Vaticana - Vatican News
228 Episodes
Reverse
Завершуючи огляд музичної традиції Церкви, у цьому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, поглянемо на музичне мистецтво в літургії та риси сакрального мистецтва згідно з навчанням Конституції про святу літургію Sacrosanctum Concilium. Йдеться про шляхи, які допомагають уприсутнити Божу красу – любов Бога, що об’явилася нам у пасхальному таїнстві, яке переживаємо в літургії Церкви.
Людина є частиною природи, людина знає про свою смертність. Проте найглибшим прагненням людського серця є бажання осягнути повноту буття і єдності. Про це роздумуємо в сьогоднішньому випуску недільної рубрики, яку готує о. Ілля Бороновський, ЧСВВ.
Конституція про святу літургію Sacrosanctum Concilium закликає цінувати музичну традицію народів, щоб ця музика отримала відповідне місце у пристосуванні богопочитання до їхньої ментальності. У цьому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, продовжимо огляд церковної музики також на землях України, яка сприяла формуванню національної культури.
Любов – це відданість іншому, а не прив’язаність до безособових речей. Прив’язаність до їжі, грошей чи звичок мають іншу природу; вони є не любов’ю, а залежністю. Любов виникає як ціннісна відповідь, а не як пошук суб’єктивної насолоди. Любов вимагає участі в житті іншої особи й жертовності; якщо хтось для нас лише корисний або розважає – це симпатія або інтерес, а не любов. Справжня любов – це відповідь на внутрішню цінність іншої особи, що викликає увагу й відданість, а не прагнення насолоди.
Конституція Другого Ватиканського Собору про святу літургію Sacrosanctum Concilium наголошує на повноцінному літургійному вихованні, яке охоплює як і знання про музику, так і залучення в літургію. В тридцять восьмому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, говоримо про характерні особливості візантійської музики та співу, які були адаптовані на українських землях.
ІІ Ватиканський Собор приділяє належну увагу значенню літургійного співу та сакральній музиці, які є пріоритетною частиною у літургії Церкви. У цьому епізоді рубрики, присвяченої спадщині собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, поглянемо на кілька особливостей цього навчання, які дозволяють покращити якість богослужінь, а також розглянемо ключові аспекти, які проливають світло на багату історію григоріянського співу.
Вивчаючи Конституцію Sacrosanctum Concilium ІІ Ватиканського Собору, ми поступово наблизились до її шостої глави, присвяченої сакральній музиці. В тридцять шостому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про особливості сакральної музики та залученість вірних у літургію через літургійний спів.
Під час церковного року Церква святкує таїнство Христа у різних подіях з Його земного життя, які здобувають повне значення від Христової Пасхи. В тридцять п’ятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про особливість різдвяного циклу свят, які є пріоритетним періодом в році для святкування таїнства спасіння.
Страх, що позбавляє внутрішньої свободи і залежить від думки інших, негативно впливає на духовний зріст і пошук сенсу життя, особливо у чутливих людей. Про це сьогодні роздумуємо разом з о. Іллею Броновським, ЧСВВ, в недільній рубриці.
Такі люди оцінюють себе через призму чужих поглядів, що заважає їм діяти природно і зосереджуватися на своїх почуттях. Це може навіть вплинути на їхнє духовне життя, зокрема на молитву, оскільки думка оточуючих відволікає від важливих внутрішніх переживань.
В тридцять четвертому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, говоримо про особливість Пасхального тридення, в якому Церква урочисто спогадує пасхальне таїнство Христа.
Справжня свобода – надприродна, блаженна, її дає тільки повне і беззастережне віддання себе Христові, вона – плід уподібнення Йому. У ній людина живе, наслідуючи Христа, піднесена над власною природою й егоцентричними прив’язками, вільна від тягаря суто природних реакцій. Про це в сьогоднішньому випуску недільної рубрики роздумує о. Ілля Броновський, ЧСВВ.
Конституція ІІ Ватиканського Собору про святу літургію в особливий спосіб звертає увагу на характер і зміст церковного року, який відрізняється від звичайного календарного року. Церковний календар також називається літургійним, оскільки регулює свята, які охоплюють сукупність літургійних обрядів і діянь, за допомогою яких спільнота Церкви звертається до Бога під час спільної молитви. Про це йдеться у черговому випуску рубрики, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ.
Як ми зазначили у попередньому епізоді, від початку існування Церкви неділя стає днем зібрання на Євхаристію, щоб брати участь у пасхальному таїнстві спасіння. В сьогоднішньому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про значення неділі в житті християн.
Перетворення розуму – це поступове відкривання свідомості через очищення від емоційних упереджень, зосередження і тишу, що поєднує раціональне й споглядальне пізнання. Про це в сьогоднішньому випуску недільної рубрики роздумує о. Ілля Броновський, ЧСВВ. Процес включає вміння керувати пристрастями, переміну тілесних звичок і смиренне чекання Божого просвітлення; навички та й богослов’я мають виростати зі споглядання. Тиша серця дає нове бачення, самопізнання й здатність говорити й діяти щиро.
Недільне звершення Євхаристії займає пріоритетне місце в житті Церкви. Ми, християни, ходимо в неділю на Божественну Літургію / Святу Месу, щоб зустріти воскреслого Господа, послухати Його слово та прийняти Його пречисте Тіло. В тридцять першому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про витоки святкування неділі, яке розпочалося від появи воскреслого Христа своїм учням та продовжується під час Святої Літургії.
Коли говоримо про зростання, то крім духовного та інтелектуального зростання важливо навчитися керувати своїм тілом. Про це роздумуємо з о. Іллею Броновським, ЧСВВ, в черговому випуску недільної рубрики. В здоровій спільноті кожна частина виконує свою роль, а невміння керувати своїм тілом перешкоджає ефективній взаємодії. Бо справжнє служіння залучає не лише розум і емоції, але й тіло. Парадоксальний засіб від втоми – перестати зосереджуватися на собі та віддатися служінню іншим.
П’ята глава Конституції ІІ Ватиканського Собору про святу літургію Sacrosanctum Concilium присвячена літургійному року в Церкві. Особливе місце у ньому займає «День Господній», яким є неділя. В тридцятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про важливість неділі у циклі свят літургійного року.
В двадцять дев’ятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про пізнання таїнства Христа, Який дарує Божу благодать через Святі Таїнства, яка сходить через освячення і благословення у Церкві.
У двадцять восьмому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про необхідність дбати про те, щоб Святі Таїнства приносили ефективні плоди у щоденному християнському житті. Продовжуючи роздуми над Святими Таїнствами, глянемо на деякі їхні особливості, пов’язані з благодаттю, яка через них дарується. У цьому світлі поміркуємо над важливістю примножувати люблячу віру, яка зміцнює життя християн.
Сьогодні разом з о. Іллею Броновським, ЧСВВ, звернемо свою увагу на взаємозв'язок між тілесними бажаннями, духовним зростанням та якістю нашого життя. Тілесні бажання часто контролюють наше життя, призводячи до стагнації та рутинності життя, й це заважає нам рухатися вперед. Монаша традиція, яка закликає звертати увагу на звички тіла, може допомогти людині розірвати ці шаблони і відкрити нові можливості для розвитку.
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States