Локальна історія

Маленькі кияни часто фігурують на сторінках літописів. Чотирьохрічний Святослав починає битву з древлянами. Ізяслав захищає свою матір з мечем в руках і невідомий хлопчик рятує Київ від печенігів. Де ще можна знайти сліди київського дитинства Х-ХІІІ століття? Про раннє дорослішання, іграшки та закладні дитячі жертви слухайте у першому епізоді подкасту "Давні міста. Княжий Київ".

“Ой як же було ізпрежди віка…”. Колядки про створення світу – язичницький релікт чи християнські єресі? Птахи-світотворці, світове дерево, предвічне море та їх трансформації. А також розповімо, як класики української гуманітаристики ставилися до космогонічних колядок. Наші експертки сьогодні – Надія Пастух, старша наукова співробітниця відділу фольклористики Інституту народознавства НАНУ та Ірина Клименко, кандидатка філологічних наук, докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського. Почуєте колядки у виконанні гуртів Дрєво, Пиріг і Батіг. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

“Господарю, господині й найменшій дитині”. Сьогодні розповімо про давні колядки на адресата. Персональні колядки присвячували не лише членам родини, але й, наприклад, пасічникам, чабанам і навіть бджолиній матці! Чому всі ці величання співали на Святвечір? Якими були колядницькі табу, що таке плясання дівчатам, а також розповімо дещо моторошне про колядування. Слухаємо ансамбль Кралиця, Катю Чілі, Orkiestra Sw. Mykolaja ta kapela Romana Kumlyka і багато іншого. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Які вони – колядки київських під’їздів? Що стоїть за найкоротшим жанром різдвяного свята? І при чому тут закляття, світ мертвих та ритуальна їжа? Слухаємо Райгородок, Оксану Муху та Віктора Тиможинського. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Церковна та народна традиція зимових свят – конфлікт чи синергія? Чи зможете ви відрізнити церковну колядку від народної? Після цього випуску – точно! А також дізнаєтесь, де в різдвяних піснях космічне християнство і чи є там язичництво. Звідки походять народні колядки і які мають сюжети. Послухаєте Тараса Компаніченка, гурт Божичі та автентичне виконання з Полтавщини та Полісся. Подкаст веде історик, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко.

Пісня пісень українського Різдва – "Добрий вечір тобі, пане господарю". Як вона стала такою популярною? Що старіше у цій колядці – куплет чи приспів? Який стосунок має до неї Сергій Параджанов? Драматична та неймовірна історія колядок від Івана Козловського. Також розповімо про забутий обряд колядування під час жнив. В епізоді звучать Райгородок, Кралиця та інші. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде кандидат історичних наук, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Подкаст “Українські історичні пісні” починає різдвяний сезон. Перший епізод про одну з головних пісень різдвяного канону – колядку “Нова радість стала”. Як вона з’явилась? Коли і де вперше зафіксована? Наскільки давня? Радянські покручі та інші трансформації тексту знаменитої коляди. Використані версії театру-студії “Не журись!”, ансамблів “Кітка”, “Бурдон” та польові етнографічні записи. Подкаст веде кандидат історичних наук, археолог, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії Ірина Клименко, докторка мистецтвознавства, професорка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

“Це жахливо, воно смакує так, неначе сам чортяка приготував для мене ці яйця”. Так одне з авторитетних західних ЗМІ свого часу описало традиційну китайську страву, відому під назвою “столітні яйця”. Але самим китайцям вона дуже подобається. В той же час їм не подобаються подібні рецензії, так само, як і західна кухня. У новому випуску подкасту “Їли колись” поговоримо з китаєзнавицею Світланою Призинчук про китайський гастрономічний патріотизм, екзотичні страви, назви й смаки, чай, спеції, локшину, качку по-пекінськи, а також, до чого тут мурахи, що лізуть на дерево.

Існує великий корпус дум доби Хмельниччини. Думи про битви та перемоги, про героїчних соратників, про діяння та смерть Богдана Хмельницького. Більшість із них дійшли до нас в текстових варіантах. Чи знаємо як їх співати? Які трансформації переживає історичний епос? Як  веснянки та гаївки перетворилися на інструмент політичної сатири великого гетьмана? Слухайте у завершальній програмі першого циклу Українських історичних пісень.

“Гей, не дивуйтесь, добрії люди” – ця пісня мала два життя і прожила дві історії. Одну в 1648-му під Пилявцями. Іншу – в 1918-му під Крутами. Обидві історії почуєте у новому випуску Українських історичних пісень з Тарасом Компаніченком та Павлом Нечитайлом. А також довідаєтесь як Кривоніс "топить ляхів водою" і чому водить за собою 700 козаків.

“Засвиста-али коза-аченьки в похід”... Стоп! Що-що? І ця пісня теж з часів Хмельниччини? Ми теж були здивовані! Виявляється переспіваний тисячі разів суперхіт народився після Корсунської перемоги (однієї із найяскравіших звитяг в історії українського війська, коли Богдан Хмельницький спільно з кримськими татарами у 1648 році розгромив польське військо). А за світ встали чи засвистали ті козаченьки дізнаєтесь у новому випуску подкасту Українські історичні пісні. Цикл Хмельниччина з Тарасом Компаніченком та Павлом Нечитайлом.

Чому текст пісні “Ой Морозе, Морозенку” ніколи не подають повністю у підручниках, хоча він входить у шкільну програму? Та тому, що це “Пила” українською! Витончені тортури та моторошні катування, яких зазнав головний герой пісні, чи має все це стосунок до героя визвольної війни Станіслава Морозовицького? Про найвідомішу пісню доби Хмельниччини, яка насправді до неї стосунку немає. У другому випуску подкасту “Українські історичні пісні”. З Павлом Нечитайлом та Тарасом Компаніченком.

Зустрічайте новий подкаст Українські історичні пісні. Перший цикл про твори доби Хмельницького. Починаємо з кримінального трилера “Ой з-за гори та ще й з-за лиману”. Пісня про загибель полковника Данила Нечая та його передсмертну подорож до своєї куми. У ній переплелись бароковий фемінізм, філософія смерті та ілюзія свободи вибору, реальні історичні події та містика з фатумом. Зібрали для вас усі відомі нам версії цього твору – від Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка до ансамблю ГуляйГород. Веде подкаст історик, археолог Павло Нечитайло. Коментує – дослідник давньої української музики, лідер колективу Хорея Козацька Тарас Компаніченко.

Чи знаєте ви, яким було традиційне кримськотатарське весілля? З погляду українських традицій тут багато незвичного. Наприклад, роль нареченої у цьому дійстві була вкрай пасивною. А різні гості святкували подію в різних місцях і в різні дні. Обрядові страви на кримськотатарському весіллі — тема для окремої розмови. Її ми й поведемо з кандидаткою історичних наук Оленою Соболєвою, яка присвятила цьому питанню окреме дослідження. З цього випуску подкасту “Їли колись” ви дізнаєтеся, яку їжу в дім нареченої приносили із собою свати і чи могли вони у відповідь отримати гарбуза. Також, наша гостя розповість про символічне значення каші, солодкі м'ясні страви, жертвоприношення тварин для весільного застілля і особливе місце півня на цьому святі. До речі, ближче до завершення весілля нареченій вже не доводилося бути пасивною, адже на неї чекали випробування у кулінарній вправності. Наприклад, наробити таких пельменів, щоб у ложці їх поміщалося аж дев'ять!

Кутя як сакральний символ. Як відрізнялися рецепти у різних регіонах? Де в Україні на Святвечір цю страву не готували? Що таке карачун? Які обряди із їжею українці проводили у надвечір'я Різдва? Слухайте у новому випуску подкасту “Їли колись” із Оленою Чебанюк, старшою науковою співробітницею Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології.