Подкасти від Finance.ua

У новому 110 подкасті ведуча Юлія спільно з Валерієм Майбородою, керівником проектів та програм департаменту стратегії та реформування НБУ, а також з Сергієм Биковим, заступником начальника управління мережевих технологій (департаменту інформаційних технологій) НБУ поговорили на тему запуску єдиної національної системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID, у рамках реалізації Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Подібний сервіс вже успішно застосовується в країнах Прибалтики і Скандинавських країнах. В подкасті Сергій Биков заявив, що повноцінно сервіс має запрацювати до кінця року. На даний момент до системи BankID вже підключений портал Міністерства юстиції України, Єдиний державний портал адміністративних послуг Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також портал адмінпослуг міста Львова. Система BankID працюватиме на платформі державного Ощадбанку, з причини того, що фінансова установа не є комерційною. Банками-учасниками системи вже стали: Ощадбанк і “Перший Український Міжнародний Банк” (ПУМБ). Заявки на підключення подали три банки: “ОТП Банк”, “УкрСиббанк”, “Укрсоцбанк” (UniCredit Bank). Хоча, як стверджує Валерій, заявок на підключення з кожним днем все більше. Про переваги даної системи слухайте вже зараз. Шановні слухачі, з технічних причин у подкасті відсутнє одне запитання ведучої: “Проект BankID з’явився на ринку з ініціативи фінансових установ, але кілька місяців потому Національний банк дуже зацікавився в цьому продукті, чому? Чому виник різкий стрибок: з приватного сектора в державний?”. Для того, щоб возз’єднати повну картину випуску, дане питання разом з відповіддю гостей ми пропишемо в текстовому вигляді. Відповідає Валерій Майборода: Ви правильно говорите, що спершу ініціатива виходила від комерційних банків, і ми цю ініціативу підхопили. Власне, комерційні банки прагнули до того, щоб ця система була побудована на базі Національного банку, оскільки є довіра до Нацбанку, і НБУ володіє всіма інструментами: захист інформації, захист банківської таємниці. Тому правлінням НБУ було вирішено взяти на себе цю ініціативу, і почати її реалізацію.

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія спільно з Олександром Григоренко, директором департаменту продажів роздрібного бізнесу UniCredit Bank, поспілкувалися на тему запуску безконтактних банкоматів в Україні. Укрсоцбанк (банк, який входить в італійську групу UniCredit), компанія “Євронет Україна” і платіжна система MasterCard створили перший в Україні банкомат, який дозволяє знімати готівку з картки з використанням технології Pay Pass. Суть технології доволі проста: платіжну картку, оснащену технологією Pay Pass від MasterCard, користувач банкомата підносить до спеціального зчитувального пристрою до так званого картридеру. За кілька секунд картридер зчитує інформацію про картку, а після пропонує користувачеві ввести пін-код. Як зазначає Олександр Григоренко, функція введення пін-коду є заходом безпеки, але з часом вона буде скасована. Олександр Григоренко зазначив, що кількість таких банкоматів буде збільшуватися, переважно вони будуть з’являтися у великих містах.

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія поспілкувалася з генеральним менеджером компанії Uber в Україні Аркадієм Вершебенюком. Темою подкасту став запуск міжнародної технологічної платформи на українському ринку. Офіційно Uber запустився в Україні 30 червня. Регіональний менеджер Uber у Східній Європі Ентоні Ле Ру розповів, що понад 40 000 киян відкривали додаток в надії викликати машину. За словами Аркадія, після запуску сервісу ця цифра перевершила 100 000. Родзинка роботи Uber у тому, що оплата доставки клієнта з пункту “А” в пункт “Б” здійснюється у безготівковий спосіб. Таким чином клієнти в рази економлять свій особистий час. Для того щоб розплатитися, необхідно прив’язати свою платіжну карту до особистого акканту додатку Uber і в один клік оплатити свій відрізок шляху. Працює компанія з усіма платіжними системами світу, також абсолютно з усіма міжнародними та українськими банками. За словами Аркадія, зараз київська команда проводить переговори з Національним банком України для того, щоб у подальшому до сервісу зміг підключитися український “ПРОСТІР”. Гість випуску запевнив, що безпека кожного клієнта перебуває на найвищому рівні. Хронометраж: 41:34

У сьогоднішньому випуску Юлія і Станіслав поспілкувалися з лідером напрямку захисту прав споживачів Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року Юлією Віткою. Темою випуску став законопроект № 2456-д, який вносить зміни в законодавство щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, а також законопроект 2455 “Про споживче кредитування”, який передбачає обов’язкову перевірку кредитною організацією кредитоспроможності позичальника, обов’язкове інформування позичальника про ефективну процентну ставку, а також про зміну черговості погашення частин кредиту, в разі його прострочення. За словами Юлії Вітки, два законопроекти запроваджують важливі нововведення, які зможуть запобігти певним порушенням прав споживачів фінансових послуг або ж нададуть споживачам інструментарій для захисту своїх прав. На сьогоднішній день споживачі фінансових послуг стикаються з тим, що не всі фінансові установи дотримуються практики належного розкриття інформації. Фінансові установи приховують додаткові комісії, платежі за супутні послуги, які не включаються до розрахунку реальної процентної ставки. Все це тягне ризик того, що споживач не розраховує на свої фінансові можливості, в результаті не в змозі повернути кредит, що в разі системних порушень може негативно позначитися не тільки на позичальнику банку. У законопроекті 2455 “Про споживче кредитування” прописано, що проблеми з розкриття інформації будуть усунуті. “Визначать стандартні вимоги до реклами – реклама під 0% кредитів буде заборонена”, – розповіла в подкасті Юлія Вітка. Практика показує, що притягнути фінансову установу до відповідальності за порушення прав споживачів фінансових послуг майже неможливо, оскільки в законодавстві відсутні адекватні санкції. Якщо права споживача порушені, в його арсеналі залишаються тільки загальні засоби захисту, передбачені Цивільним кодексом, – сплата неустойки, відшкодування збитків. Зазначені питання вирішує законопроект 2456-д. Документ визначає конкретні фінансові санкції та адміністративну відповідальність посадових осіб фінансових установ за порушення прав споживачів. Крім того, законопроект 2456-д регулює рекламу фінансових послуг. Зокрема, недобросовісною та забороненою буде вважатися реклама фінансових послуг особами, які не мають відповідної ліцензії. Юлія Бондар Станіслав Дубко Юлія Вітка Хронометраж: 37:38

У сьогоднішньому випуску подкастів на порталі Finance.UA Юлія і Станіслав підняли питання виходу Великобританії з Європейського Союзу: як це рішення позначиться на економіці країн ЄС і України в тому числі. Причиною виходу Великобританії з Європейського Союзу стали настрої євроскептиків, що набирають популярності в різних країнах ЄС, – периферійні країни страждають від високого рівня безробіття і напливу нелегальних мігрантів і висловлюють невдоволення політиків країн союзу. Brexit викликав зниження суверенних кредитних рейтингів Великобританії, різко обвалив фунт стерлінгів і поставив під загрозу темпи зростання світової економіки. Станіслав висловив думку, що незважаючи на погіршення світової економічної кон’юнктури Україна може виграти в середньостроковій перспективі. У разі проведення ефективних реформ в Україну можуть прийти гроші інвесторів, для яких ризики на ринках країн, що розвиваються, виглядають прийнятними на тлі проблем ЄС. Юлія Бондар Станіслав Дубко Хронометраж: 45:23 Новини – 1:56 Головна тема – 10:02 Від зарплати до зарплати – 42:45

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі обговорили проблеми, пов’язані з кредитуванням сільськогосподарських підприємств, зайнятих в сфері рослинництва. Станіслав Дубко зазначив, що великою перешкодою для банків є непрозора, і найчастіше, недостовірна звітність компаній в цьому сегменті, а також відсутність якісної статистики по ринку. Це не тільки підвищує ризики кредитування сільськогосподарських підприємств, але і знижує інвестиційну привабливість агробізнесу в Україні. Станіслав також розповів про існуючі на ринку проекти, пов’язані з проведенням операційного аудиту сільського господарства, результати якого допомагають банкам краще оцінити кредитоспроможність таких підприємств. Юлия Бондарь Станислав Дубко Хронометраж: 47:40 Новини – 1:06 Головна тема – 8:31 Від зарплати до зарплати – 44:00

У сьогоднішньому подкасті на порталі Finance.UA ведуча Юлія Бондар спільно із заступником начальника управління стратегії та реформування банківської системи НБУ Русланом Кравцем знову підняли питання про розвиток безготівкового способу оплати в Україні. Під час внутрішньої трансформації Національного банку, яка почалася в 2014 році, однією із стратегічних програм був розвиток касових центрів по території країни. Однак, правління НБУ прийшло до висновку, що розвиток касових центрів може привести до збільшення тіньового обороту готівки в країні. Виходячи з даних міркувань, регулятор розробив концепцію щодо впровадження безготівкових розрахунків – cashless economy. Суть концепції полягає в тому, щоб зменшити готівковий обіг в країні і перевести звичні способи оплати в швидку і зручну форму розрахунку. Згідно з дослідженнями шведського Риксбанку, Україна належить до країн з дуже високим рівнем готівки в економіці. За словами запрошеного гостя, основним ключем для зниження готівкового обігу в країні може стати переведення усіх соціальних виплат – і не тільки, – на пластикові картки, до того ж для переваги безготівкових розрахунків над готівковими необхідно створювати інфраструктуру і можливості для cashless economy. Руслан Кравець назвав країну, яка не тільки близька за показниками готівки до України, а й змогла знизити оборот грошової маси в економіці і привести показник розрахунків в безготівковій формі до економічно необхідного. У подкасті ви також дізнаєтесь: які кроки регулятор, зі свого боку, вже зробив для розвитку cashless economy, хто, на сьогоднішній день, є драйвером в просуванні безготівкового способу оплати, а хто гальмує дану сферу. Хронометраж: 38:55

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі обговорили чергові гучні банкрутства на банківському ринку, спробувавши розібратися в причинах через які Фідобанк і банк Михайлівський були визнані неплатоспроможними. На думку Станіслава ці історії показують, що банки з українським (не державним) капіталом у багатьох випадках не в змозі подолати наслідки економічної кризи, в силу нездатності акціонерів влити додатковий капітал і вибудувати якісну систему корпоративного управління. Ведучі також обговорили прецедент з Інвестиційно-трастовим банком, який прийняв рішення про добровільну ліквідацію. Станом на 1 квітня статутний капітал банку склав 129 млн грн. Згідно з вимогами Національного банку мінімальний статутний капітал фінансових установ на 11 липня 2017 року має досягати мінімум 200 млн грн. В Інвестиційно-трастовий банк необхідно було інвестувати ще близько 71 млн грн. Юлия Бондарь Станислав Дубко Хронометраж: 57:47 Новини- 00:56 Головна тема-9:47 Від зарплати до зарплати- 55:45

У новому випуску подкастів Юлія Бондар і генеральний директор платіжного проекту WideUp Олег Малкін підняли кілька питань: чому Фінтех в Україні практично не розвивається, чому немає синергії між банками та фінансовими технологіями та що стоїть на шляху розвитку фінансових технологій, які в змозі відновити інвестиційну картину країни і, можливо, створити свою, українську силіконову долину. Не можна говорити про те, що Фінтех в Україні мертвий, тому що фінтех в нашій країні ще не встиг зародитися, вважає Олег Малкін. “Я завжди кажу жартома: повноцінного народження фінтеху в Україні ще не відбулося. Ситуація, звичайно, парадоксальна: ми стали номер один по IT-аутсорсингу в Європі, Україна генерує колосальну кількість людино/годин і продуктів, але при цьому ми нічого не робимо для себе”, – розповів у випуску гість. Олег Малкін зазначив, що Фінтех за своєю суттю є великим проектом, але для того, щоб він розвивався потрібно прибрати драконівські аеропортові збори, полагодити дороги (відновити логістику), прибрати податки для тих, хто вкладає в Фінтех – рівнозначно тому, як на Заході для тих, хто вкладає в благодійність. Хронометраж – 44:27 Юлія Бондар Олег Малкін

У новому випуску подкастів на Finance. UA Станіслав і Юлія обговорили “Панамський скандал” і його можливі наслідки для України. Станіслав розповів про те, що для українських компаній використання офшорних юрисдикцій більше продиктовано необхідністю захисту бізнесу, ніж податковими міркуваннями. На думку ведучого деофшоризація в Україні повинна полягати не у встановленні нових адміністративних заборон щодо виведення капіталу, а в поліпшенні інвестиційного клімату в країні. При поточному стані судової системи і нестійкій економіці українські капітали неминуче будуть шукати захист за кордоном. В останній рубриці Станіслав і Юля перейшли до української гарячої теми – нових тарифів на ЖКГ. Юлия Бондарь Станислав Дубко Хронометраж – 47:02 Новини: 00:49 Головна тема: 8:34 Від зарплати до зарплати: 42:22

У сьогоднішньому ювілейному випуску подкастів на порталі Finance.UA Юлія Бондар дізналася у керівника департаменту фінансових досліджень, компанії GfK Ukraine Дмитра Яблоновського, які банківські послуги користуються попитом у споживачів, від чого на сьогоднішній день не готові відмовитися, і що змушує банки розвиватися. Дмитро зазначає, що більшість кінцевих споживачів, навіть після використання банківського продукту, не можуть до кінця оцінити його якість. Причина, яка обґрунтовує таку поведінку – недостатня фінансова грамотність серед населення. На думку гостя подкасту, фінансова грамотність повинна вчити людей зберігати кошти, і все більше відмовлятися від придбань товарів в кредит. Безперечно, навчати фінансової грамотності повинні, як банки, так і платіжні системи. На сьогоднішній день найбільш затребуваним банківським продуктом є платіжна картка. Згідно з останніми дослідженнями компанії GfK Ukraine за 2015 рік 58% українців використовували платіжні картки. У 58% увійшли як пенсіонери, так і молода частина населення країни, охоплюючи і міське, і сільське населення. У кризовий період все більше почала зростати кількість небанківських послуг. До таких Дмитро відніс ломбарди і фінансові компанії, які зайняли “свою нішу” між банківськими установами і вищезгаданими ломбардами. У сьогоднішньому подкасті, ви також дізнаєтеся від нашого гостя, ніж криза 2008-2009 року відрізняється від 2014-2015 року. Юлия Бондарь Дмитрий Яблоновский Хронометраж – 51:32

У новому випуску подкастів Юлія Бондар і Станіслав Дубко спільно з першим заступником Міністра охорони здоров’я України Олександрою Павленко обговорили перспективи реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Олександра Павленко розповіла, що з боку приватних інвесторів вже зараз існує інтерес до вкладення коштів в такі проекти, необхідно лише створити механізми захисту інвестиції. З іншого боку, держава потребує коштів для добудови ряду великих медичних об’єктів і для загальної модернізації галузі, а значить теж зацікавлене в проектах ДПП. Ведучі та гостя також обговорили реформу системи фінансування охорони здоров’я, реалізація якої є необхідною попередньою умовою для початку впровадження проектів ДПП. Олександра зазначила, що саме сьогодні парламент повинен розглядати пакет реформаторських законопроектів в сфері охорони здоров’я. Юлія Бондар Станіслав Дубко Олександра Павленко  Хронометраж – 57:15

У новому подкасті ведучі Юлія і Станіслав поговорили про роль рейтингових агентств у світі і в Україні. Після світової фінансової кризи 2008 року на міжнародні рейтингові агентства обрушився шквал критики. Їх звинуватили в тому, що вони спровокували цю кризу, привласнюючи неадекватно високі рейтинги цінних паперів на іпотечному ринку. Станіслав розповів про конкретні помилки, допущені рейтинговими агентствами при оцінці складних структурних фінансових інструментів, забезпеченням яких виступали іпотечні кредити, а також про нові вимоги фінансових регуляторів до діяльності рейтингових компаній. Станіслав зробив висновок, що міжнародні агентства не втратили свого впливу на міжнародні фінансові ринки, в той же час їхня діяльність перебувають зараз під якіснішим контролем. Далі ведучі обговорили ситуацію на українському ринку рейтингових послуг і рівень довіри до незалежних рейтингових оцінок у нас в країні. Станіслав зробив висновок, що в умовах стиснення українського фінансового ринку і великого числа гравців (6 компаній мають статус уповноважених агентств) можливе злиття українських рейтингових компаній, що дозволило б їм зберегти необхідний рівень компетенції і ресурсів в очікуванні позитивних змін на фінансовому ринку країни. Юлия Бондарь Станислав Дубко Хронометраж – 1:22:15 Новини: 2:13 Головна тема: 7:56 Від зарплати до зарплати: 1:20:30

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі Юлія Бондар і Станіслав Дубко зібрали три інформаційних приводи для обговорення в основному блоці – “Головна тема”. Подкаст ведучі почали з того, що обговорили Стратегію подолання бідності до 2020 року, затверджену Кабміном, і зійшлися на думці, що вона носить виключно декларативний характер і не підкріплена реальними можливостями держави. Станіслав навів ряд цифр, які характеризують рівень життя в Україні в порівнянні з іншими країнами. Далі ведучі порушили питання ефективності системи субсидії на жкг, а також про верифікацію соціальних виплат. У висновку програми Юлія і Станіслав розібралися чому введення трирівневої пенсійної системи “випадає” з переліку пріоритетів держави. На даний момент щодо пенсійної реформи залишаються два основні моменти – підвищення пенсійного віку і скорочення списку професій, що дають право на достроковий вихід на пенсію. За цим дуже пильно стежить МВФ, тому що це є одним із структурних маяків, які Україна повинна, у вигляді законодавства, прийняти найближчим часом. Юлия Бондарь Станислав Дубко Хронометраж: 1:23:57 Новини – 00:38 Головна тема – 8:42 Від зарплати до зарплати – 1:22:04

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія поспілкувалася з директором з управління ризиками в Україні, країн СНД, Південно-Східної Європи компанії Visa Ларисою Макаровою на тему, як убезпечити свою платіжну картку від зловмисників. Раніше, Національний банк заявляв, що за 2015 рік за сумою збитків банки показали зростання втрат більше, ніж в два рази, в порівнянні з 2014 роком. “Кількість шахрайських операцій, за якими відзначалися збитки, збільшилася на 24%”, – розповідає начальник відділу департаменту платіжних систем НБУ Володимир Харченко. Лариса Макарова відзначає, що по картах Visa рівень шахрайських операцій в Україні за станом на третій квартал 2015 року склав 0,7 базисних пункту. Для довідки: 1 базисний пункт – 1 цент шахрайства на 100 доларів легітимною операції. Якщо порівняти цей показник з сусідніми країнами СНД і Південно-Східної Європи, то Україна знаходиться на другому місці по мінімальному рівню шахрайства після Білорусі. Але незважаючи на позитивні показники рівень шахрайство то зростає, то знову падає. Зловмисники пильно стежать за розвитком індустрії безготівкових платежів і, звичайно ж, бажають скористатися будь-якою вразливістю. Самим поширений методом розкрадання коштів стала соціальна інженерія, – коли, наприклад, на телефон надходить дзвінок від шахраїв, які, найчастіше, представляються співробітниками банку, і впливають на людину, обманним шляхом виманюють всі дані по карті, і в кінцевому підсумку отримують доступ до грошам. Найчастіше жертвами такого злодійства стають люди пенсійного віку. Лариса Макарова повідомила, що банк ніколи не дзвонить своїм клієнтам і не розпитує інформацію про платіжну картку. Більш того, є дані, наприклад СVV код, PIN-код, одноразовий пароль, отриманий на мобільний телефон і т.д., які відомі тільки власнику картки і не підлягають розголошенню третім сторонам ні за яких обставин. Якщо держатель особисто телефонує в банк, тоді проходить процес ідентифікації клієнта і оператор банку уточнить ПІБ, номер карти, адресні дані. Яким же чином убезпечити свою платіжну карту? В першу чергу, потрібно обзавестися чіповими картками, навіщо? Слухайте прямо зараз у свіжому випуску подкасту на порталі Finance.UA. Там же ви дізнаєтеся, як завдяки системі 3D Secure безпечно здійснювати покупки в інтернеті практично закритими очима. Хронометраж: 36:17

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі Юлія Бондар і Станіслав Дубко спільно з заступником голови Національного банку Катериною Рожковою обговорили стан банківського сектора в Україні. Зокрема мова йшла про новий принцип поділу фінансових установ на групи: банки з державною часткою, приватні українські банки, які поділені за розмірами активів і банки з іноземним капіталом. Катерина Рожкова зазначила, що нинішнє групування банків, в першу чергу, базується на типах структури власності. Крім того, більш детально мова пішла про подальшу долю державних банків. Ведучий Станіслав зазначив, що збереження контролю держави над Ощадбанком і Укрексімбанком необхідно для того, щоб у вкладників не знижувався рівень довіри до цих фінансових установ. На думку Катерини Рожкової: “державні банки згладжують контр-циклічність, яка настає при кризах, економіка потребує кредитування та державні банки – ті, хто може цю контр-циклічність згладити, даючи ресурси в ринок. З іншого боку, вони є для вкладників, для населення надійним інститутом. Але дуже багато залежить від рівня корпоративного управління в цих банках. Нам все-таки здається, що держава повинна виходити з держбанків “. Національний банк розраховує, що з плином часу акціонерами державних банків зможуть стати провідні міжнародні фінансові інститути. Однією з тем подкасту стала гучна постанова НБУ №58. Документом було внесено зміни в графіки приведення банками капіталізації до мінімального розміру, передбаченого законодавством. Згідно із законодавством, статутний капітал банків повинен бути не менше 120 млн грн до 17 червня 2016 і поступово збільшений до рівня 500 млн грн до 11 липня 2024 року. Але постанова №58 значно прискорює темп зростання мінімального капіталу – зараз українські банки повинні наростити статутний капітал мінімум до 300 млн грн вже до 11 січня 2017 року, тоді як раніше на це їм відводився термін до 11 липня 2020 року. Якщо банки і акціонери цих банків не встигнуть провести капіталізацію, то фінансову установу очікує або ліквідація, або продаж, або злиття з іншим банком. Однак у вітчизняних законодавчих реаліях угоди по злиттю і поглинанню в банках – це складний і тривалий процес, законодавче забезпечення якого залишає бажати кращого. На завершення подкасту Катерина Рожкова розповіла, коли ж настане третій укрупнений етап банківської системи – сталий розвиток. На думку заступника голови НБУ, даний етап настане тільки тоді, коли стабілізується економіка в цілому. На сьогоднішній день Національний банк фіксує, що населення повертається в банківську систему, гривня демонструє приріст, валюта припинила відтік. І якщо така тенденція збережеться, то з середини 2016 року етап сталого розвитку настане. Хронометраж: 56:38

У новому подкасті ведуча Юлія разом з директором Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександром Карповим підняли питання входу PayPal в Україну, розвитку і впровадження нових інноваційних продуктів від діючих міжнародних платіжних систем в країні – Visa & MasterCard, а також озвучили наскільки безготівковий розрахунок показав зростання в 2015 році. Інформаційним приводом послужила довгоочікувана новина від правління Національного банку, яке затвердило постанову “Про внесення змін до положення про електронні гроші в Україні”. Відтепер фізичним особам надано право отримувати від нерезидентів електронні гроші, випущені емітентом-нерезидентом, з використанням міжнародних систем інтернет-розрахунків. “За рік тема виросла. А чи потрібен PayPal Україні, чи потрібна Україна PayPal?”, – задається питанням Олександр Карпов. Щодо того, як мастодонт серед міжнародних платіжних систем зможе вплинути на зростання економіки України прогнозувати досить важко. Безумовно, PayPal залишається елементом електронних послуг, одна з функцій, яка на ринку могла б бути, коли торгова площадка з’єднана з платіжною системою, електронним гаманцем. Хронометраж: 1:13:16 Юлія Бондар Олександр Карпов

У новому економічному подкасті ведучі Юлія і Станіслав обговорили стратегію розвитку держбанків, яка опублікована на сайті Міністерства фінансів. На думку Станіслава, в разі повного виходу держави з володіння державними банками шанси уряду щодо реалізації державної політики у фінансовому секторі суттєво ослабнуть. У той же час, зусилля з передпродажної підготовки банків означатимуть підвищення якості їх корпоративного управління, в тому числі забезпечення захисту від політичного тиску. Ведучі також обговорили посилення вимог НБУ до термінів проведення докапіталізації банків. Станіслав розповів, що в результаті чистки банківської системи ми повинні отримати прозоріший фінансовий ринок, швидкого відновлення ринку поки що не відбудеться через економічний спад і слабку систему захисту інтересів кредиторів, що, власне, не дозволить почати кредитування і поліпшити якість кредитних портфелів банків . В ході подкасту Юлія і Станіслав також торкнулися питання валютних вкладників в зв’язку із зареєстрованим законопроектом №4004, над розробкою якого працювали представники Незалежної Асоціації Банків України. Юлія Бондар Станіслав Дубко Хронометраж: 1:09:01 Новини – 1:03 Головна тема – 10:05 Від зарплати до зарплати – 1:02:58

У новому економічному подкасті ведучі Юлія і Станіслав спільно з запрошеним гостем Головою Ради Незалежної Асоціації Банків України Романом Шпеком обговорили фактори, які впливають на курс валюти, а також співпрацю України з Міжнародним Валютним Фондом. Роман Шпек зазначив, що уряду необхідно вести більш ефективну комунікаційну політику, доносити до учасників ринку інформацію про позитивні зміни. Однією з хороших новин останнього часу можна вважати зниження дефіциту НАК Нафтогаз і зменшення попиту на валюту з боку цієї компанії. Курс валюти в Україні продовжуватиме залежати від цін на міжнародних сировинних ринках і від здатності уряду України залучити в країну приватні інвестиції. Роман Шпек детально відповів на запитання про перспективи і умови співпраці України з МВФ. На думку Романа Шпека, у програмі співробітництва із фондом головним є забезпечення проведення реформ з боку України, а не обсяг отриманих кредитів. У завершенні головної теми ефіру ведучі та гість порушили питання що стосуються банківської системи України, зокрема стратегію розвитку державних банків. Юлія Бондар Станіслав Дубко Роман Шпек Хронометраж: 1:15:50 Новини – 2:28 Головна тема -08: 51 Від зарплати до зарплати -01: 13: 24

У новому ФінТех подкасті на Finance.UA ведуча Юлія Бондар поспілкувалася з засновником компанії Prinum Євгеном Зіміним на тему безконтактної оплати за допомогою мобільного. Що таке мобільна комерція? З погляду Євгена Зіміна, мобільна оплата – продукт, який розвивається з дня на день, який сам по собі є інноваційний. Гість програми пояснив, що мобільний гаманець – це не тільки місце для зберігання коштів, а й безліч функцій, що відповідають за програми лояльності, транспортні картки, соціальні картки – будь-які цифрові сервіси. Чому ж в Україні гальмується ринок розвитку мобільної комерції? Перша причина, яку позначили в сьогоднішньому випуску – брак вливання коштів в стартап розробки. Як зазначив Євген, в нашій країні, на жаль, немає стратегічного мислення ні з точки зору бізнесу, ні з точки зору нових технологій. “Ви подивіться на наші, так звані, наукові конференції – це ж смішно. Люди обговорюють питання, як швидко вкласти 10 доларів і як швидко отримати мільйон. Ніхто ж не обговорює, насправді, яка тенденція до чого призведе, як стратегічно це імплементувати”, – розповів в подкасті Євген Зімін. На думку Євгена, навіть банки, які є флагманом української системи не хочуть боротися за нового клієнта за допомогою технологічних інновацій, і це незважаючи на те, що фінансові установи мають для цього кошти. Хронометраж – 54:29