DiscoverПольське радіо для України
Польське радіо для України
Claim Ownership

Польське радіо для України

Author: Polskie Radio S.A.

Subscribed: 5Played: 243
Share

Description

Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
898 Episodes
Reverse
Переговори у Джидді та військові виклики: чи змінять домовленості між США та Україною хід війни, чи погодиться Москва на припинення вогню, і чи зможе Польща подолати дефіцит резерву? Понад половина поляків не заперечує проти повернення обов’язкової військової служби. Про це у програмі «На прицілі» поговорили з генералом Романом Польком, головним редактором місячника Nowa Technika Wojskowa Маріушем Цєльмою, Марією Пєховською з Польського інституту міжнародних справ та політичним експертом, керуючим партнером компанії PGR Consulting Русланом Роховим. Над матеріалом працювали Вікторія Машталер і Тарас Андрухович
Радослав Сікорський консультувався із Кітом Келлоґом перед українсько-американською зустріччю в Джидді. І Радослав Сікорський був першим із європейських міністрів, кого український очільник дипломатії Андрій Сибіга поінформував про результати зустрічі.  Андрій Сибіга також висловив вдячність Варшаві за підтримку і безперебійну завдяки Польщі та важливу для ЗСУ роботу Старлінків. Туреччина могла би стати оптимальним варіантом миротворця між Україною і Росією, але є речі, яких Туреччина категорично не прийме. Говоримо із експертами на цю тему, а також - репортаж із пресконференції міністрів МЗС України та Польщі. Матеріал підготував Володимир Гарматюк
У програмі «Україна і/чи ЄС» Анастасія Купрієць і Сніжана Чернюк говорять з’ясовують, наскільки ймовірним є створення війська ЄС або європейського війська та чи зможе ЄС обійтися в обороні без США Експерти: доктор Лукаш Пшибило з Академії воєнного мистецтва, Якуб Ольховський із Інституту Центральної Європи, Марек Мадей із Варшавського університету
Про мирні ініціативи адміністрації Дональда Трампа, а також президента Емманюеля Макрона - розмова Назара Олійника з Анджеєм Биртом, екс-послом Республіки Польща у Німеччині та Франції
«Місто — це те, що пов'язує». Про метафізичну ідентичність Харкова, про місто у часі, місто у просторі, місто під час війни — розповідає Костянтин Зоркін, графік, скульптор, шанувальник Миколи Хвильового, автор виставки «Іменем Міста», яку презентують в харківському Літературному музеї. Запрошує Марцін Ґачковський.
Численні соцопитування свідчать, що більшість поляків висловлюються проти відправлення польських військових в Україну в межах миротворчої місії. Чого остерігаються і чому, — слухайте у програмі «Бентежить». Авторка: Христина Срібняк
Слово «pech» означає «невдача». Його використовують у сталих польських виразах про ситуації, в яких комусь не пощастило.
Мігранти з України платять у польський бюджет більше, ніж отримують соціальних виплат. Надходження від податків і страхових внесків, які сплачують українські мігранти до польського бюджету, становлять приблизно 15 млрд злотих. Натомість виплати, які їм виплачують за програмою «Сім’я 800+», - тільки 3 млрд злотих. Про це йдеться у звіті Банку Державного Розвитку (BGK). За даними звіту, міграція з України могла сприяти зростанню ВВП Польщі від 0,5% до 2,4% щорічно. Близько 5 % усіх працевлаштованих людей у ​​Польщі – це громадяни України. Бгк зібрав звіти різних інституцій, які досліджували вплив міграції та українських біженців на польську економіку за останніх кілька років з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Про це говорить Матеуш Валевський, головний економіст банку. Розмовляв Володимир Гарматюк
12 березня 1999 року, рівно 26 років тому, вільна і демократична Польща вступила до Північноатлантичного альянсу. На той час НАТО прийняла до своїх лав три колишні країни Варшавського договору: Польщу, Чехію та Угорщину. Для Польщі це стало кульмінацією багаторічних зусиль, спрямованих на отримання надійних гарантій безпеки. Вступ до НАТО також створив умови для розвитку та економічного зростання країни в рамках західної спільноти інтересів та цінностей. Про те, як НАТО сприймали поляки тоді та сприймають зараз, як воно змінило країну і як у Польщі ставляться сьогодні до перспектив НАТО, у світлі політики Дональда Трампа розповідає польський експерт із безпекових питань — головний редактор польсько-українського порталу polukr.net Даріуш Матерняк. З експертом розмовляли Світлана Берестовська та Олексій Стеценко.
Понад п'ять тисяч учасників з України та європейських країн взяли участь у найгучнішої події CAFE KYIV 2025, яка відбулася у німецькій столиці. Серед головних тем: війна Росії проти України, відбудова України та шляху до ЄС. У Берліні побувала Світлана Мялик і поспілкувалась з учасниками заходу. Серед яких цьогоріч волонтер і очільник «Фонду Сергія Притули» Сергій Притула та заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Наталі Томенко. Ведучі: Світлана Берестовська та Олексій Стеценко
Чеслав Окіньчиц, який називає себе гордим поляком, а також лояльним громадянином Литви, є одним із тих, хто підписав Акт про відновлення Литовської держави 11 березня 1990 року
Старі правила нової когнітивної війни, яку Росія веде не лише проти України, але й проти всього демократичного світу - у щотижневій рубриці «Чи/я інформація» Сніжани Чернюк аналізує експерт із інформаційної безпеки, засновник і очільник фонду INFO OPS Polska Каміль Басай
Президент України Володимир Зеленський перебуває у Саудівській Аравії з метою зустрітись з адміністрацією США. Трамп неодноразово висловлювався про необхідність припинення вогню та схиляє Україну до цього. На яких умовах це може відбутись і що можливе припинення бойових дій може дати Україні й чи не стане це шансом для росії взяти ковток повітря перед наступними атаками? І чи готова Європа, зокрема Польща, до можливого нападу росії? Про це Анна Львова та Олексій Бурлаков поговорили з Бартломєєм Випартовичем, аналітиком видання Defence24
Про ключову баталію Італійських війн, в якій було знищено важку французьку кінноту і цвіт аристократії, а сам король вперше за довгі століття потрапив у полон - розмова Назара Олійника з професором Пьотром Тафіловським (Варшавський університет), автором монографії «Від Форново до Като-Камбрезі. Історія італійських воєн (1494-1559)», а також з к.і.н. Едуардо де Месою (CEU San Pablo)
Після десятиліть роззброєння Європа розгортатиме промислові потужності збройної промисловості. А Польща заявила, що платить за «Старлінки» не заради «гарної міни Ілона Маска», а щоби Україна вистояла, бо це польський державний інтерес. Говоримо про це із Міхалом Дворчиком, депутатом Єврпоарламенту, Даніелем Боцьковським, експертом з безпеки, Мєшком Павляком, віцеголовою Бюро націнальної безпеки Польщі, Міхалом Щербою, депутатом Європарламенту. Матеріал підготував Володимир Гарматюк
Уляна Пчолкіна, громадська діячка, заступниця голови правління Громадської організації «Група активної реабілітації», голова правління спілки «Ліга сильних», консультантка з питань безбар’єрності в Superhumans Center, в ефірі Польського радіо пояснює, як коректно розмовляти про людей з інвалідністю. Запрошує Яна Стемпнєвич
Асоціація «Єврорегіон Німан» видала альбом «Народні традиції Сувальщини. Джерела та натхнення». Він був створений в рамках унікального проекту «Шлях народної культури Сувальщини». Це ініціатива створення туристичного маршруту, який у незвичний спосіб поєднує природну красу Сувальщини з багатою спадщиною культури регіону. Що вирізняє Сувальщину споміж інших регіонів Підляського воєводства і скільки тут погранич? Про це у програмі Мар'яни Кріль «Багатокультурна Польща» розповідає завідувач відділу етнографії Регіонального музею у Сувалках, етнограф д-р Кшиштоф Снарський.
Підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної
Повномасштабна війна спонукала багатьох українців переосмислити значення батьківського дому, рідного міста і країни. «Важливо, коли є місце, куди ти можеш повернутися», — каже Марія Семенченко, яка була змушена разом з донькою виїжджати з Києва. Як дім, у якому ми виросли, формує нашу ідентичність, Мар’яна Кріль і Олена Руда обговорюють у новому епізоді подкасту про ідентичність «Скриня».
Тарас Шевченко та Польща: історичні зв’язки, сучасне вшанування та культурний вплив. Шевченківські дні у Кракові, образ Шевченка в сучасному мистецтві, його «людське обличчя» поза канонічним образом та сприйняття постаті Кобзаря в польському суспільстві. Про це у ранковому ефірі розповіла президентка Фундацї масових видовищ і викладачка Ягеллонського університету Надія Мороз-Ольшанська
loading