Claim OwnershipПольське радіо для України
Subscribed: 18Played: 839
Subscribe
© Copyright Polskie Radio S.A.
Description
Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
1811 Episodes
Reverse
Про військовослужбовців-українців в рядах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі - розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка).
На Музичному уроці перекладаємо та аналізуємо текст пісні «Gdy nie ma dzieci» (автор: Казік Сташевський) у виконанні гурту Kult. Запрошують Яна Стемпнєвич та Марцін Ґачковський.
Зустріч президента Польщі Кароля Навроцького з Дональдом Трампом викликала широкий резонанс як усередині країни, так і на міжнародній арені. Для одних це шанс посилити позиції Польщі у світі, для інших – ризик, що все зведеться до політичних жестів та символічних фотографій. Чи може Варшава отримати від цієї події реальні результати, а не лише емоційні оцінки? Чи стане Трамп передбачуваним союзником, чи здивує як Польщу, так і глобальну спільноту? Про це розповів Пьотр Жак аналітик, експерт з міжнародних справ, інтернаціоналіст та американіст.
Обговорюються зовнішньополітичні кроки прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, зокрема його візит до Китаю та наміри зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Аналізується роль Індії у війні та її вплив на глобальний контекст, а також значення Європейського Союзу в процесі майбутніх перемовин. Про це розповів У розмові Миколо Бучин, доктор політичних наук, професор Львівської політехніки.
Президентське вето на закон про допомогу громадянам України зашкодило іміджу Польщі на міжнародній арені, каже депутат Європарламенту від Громадянської коаліції Анджей Галіцький. Соціолог Роберт Собєх, директор Центру публічної політики Університету Сівітас. Соціолог наголосив, що співпраця з українцями досі була майже зразковою. «Зараз, з політичною метою, нам нав’язують нову загрозу, новий ризик, як економічний, так і соціальний. Питання в тому, чому?» – підсумував він.
Володимир Гамратюк
Про диверсійні операції РФ у Польщі й російський слід у вбивстві Андрія Парубія — у розмові з польським воєнним кореспондентом Павелом Решкою. | O operacjach dywersyjnych FR w Polsce i rosyjskim tropie w zabójstwie Andrija Parubija rozmawiamy z korespondentem wojennym Pawłem Reszką. |
Павел Решка — провідний польський журналіст, воєнний кореспондент, знавець Росії (його найновіша книжка "Столик з видом на Кремль" нещодавно вийшла в Україні в перекладі Олександра Бойченка).
Запрошують | Zapraszają Яна Стемпнєвич і Marcin Gaczkowski.
30 серпня у Львові було застрелено Андрія Парубія – екс-спікера Верховної Ради, одного з лідерів Революції Гідності та відомого українського політика. Вбивця, замаскований під кур’єра служби доставки, здійснив вісім пострілів, після чого втік, залишивши на місці сім гільз. Служба безпеки України повідомила, що ймовірного виконавця затримали, а серед основних версій називають «російський слід». У суспільстві вбивство викликало шок, адже Парубій вважався символом української боротьби за незалежність та одним із тих, хто уособлював відхід країни від радянського минулого. У Росії ж його роками демонізували, називаючи «неонацистом», «фашистом» і «бандерівцем». Замовне вбивство екс-спікера Верховної Ради розглядають як частину стратегії Кремля з дестабілізації України та ліквідації її політичних символів. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.
Ірина Яцик — мама двох синів, психологиня, яка працює з нейровідмінними дітьми, розповідає про досвід успішної адаптації дітей до школи після повернення в Україну.
Чому Покровський напрямок називають тараном росіян? Як виглядає зараз війна на виснаження? Які економічні зиски Росії на Донбасі? Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов аналізує ситуацію на фронті в Україні.
В українських дітей у польських школах найбільші труднощі виникають через мовний бар’єр та відмінності в програмах. Для підтримки проводять додаткові заняття й корекційні уроки. Одні учні швидко вливаються в нове середовище, іншим потрібен час і психологічна допомога. Успішна адаптація можлива тоді, коли школа, батьки й громада працюють разом. Про це та багато іншого розповів вчитель Кшиштоф Обребський у програмі «Тема дня»
Якими були політичні та економічні чинники, що призвели до агресії Німеччини проти Польщі на початку Другої світової війни у вересні 1939? Cтратегія вересневої кампанії та швидка поразка польської армії, ситуація цивільного населення та виникнення руху опору, роль та обмеженість допомоги з боку Великої Британії та Франції, а також вторгнення СРСР та замовчування його відповідальності. Паралелі з сьогоденням та висновки, які Європа повинна зробити, щоб не допустити повторення подібних трагедій. Про це у ранковому ефірі розповів кандидат ісоричних наук та співавтор книги «Змова диктаторів: поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939-1941» — Єгор Брайлян
Перший візит Кароля Навроцького до Сполучених Штатів та зустріч з Дональдом Трампом визначають перспективи польсько-американської співпраці у сфері безпеки та економіки. Ця подія відбуватиметься на тлі внутрішньої політичної конкуренції в Польщі та глобального зближення Росії і Китаю, що створює нові виклики для регіональної та міжнародної безпеки. Чого варто очікувати від їхньої зустрічі? Про це у ранковому ефірі розповів політолог та президент «Женевського центру дипломатії та вирішення конфліктів» — Микола Волківський
Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.
Квантові комп’ютери вже давно не фантастика, а реальність, яка може перевернути уявлення про обчислення. Вони працюють не на бітовій логіці, як звичні нам ПК та смартфони, а на кубітах, здатних перебувати одразу у кількох станах. Саме ця властивість відкриває шлях до небаченої швидкості обробки даних, вирішення надскладних задач і моделювання процесів, які класичні машини просто не «потягнуть». Від перших ідей Річарда Фейнмана до реальних розробок Google, IBM та Microsoft пройшло кілька десятиліть, і сьогодні квантові комп’ютери тестують у медицині, логістиці, криптографії та навіть спорті. Попереду — справжня революція, яка змінить не лише технології, а й цілі галузі економіки
Першу польську атомну електростанцію з малим модульним реактором (SMR) буде побудовано у Влоцлавеку. Orlen повідомив, що це частина угоди між компанією та Synthos Green Energy, партнером у проекті. Модульний реактор, який буде побудовано у Влоцлавеку, – це BWRX-300 потужністю 300 мегават. Володимир Гарматюк
У рубриці «Ми — суспільство» говоримо про ключовий для польської історії серпень 1980 року та вплив польського суспільства на політичні зміни, які тоді відбулися.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський: Starlink-и — одні з найефективніше витрачених коштів на підтримку України та посилення впливовості Польщі. Триває слідство загибелі пілота F-16 під час репетиції авіашоу. Закордонна поїздка Кароля Навроцького до США.
Вето президента Навроцького викликало суперечку навколо майбутнього українців у Польщі. Це турбота про порядок чи удар по солідарності? Чи збережуться виплати й право на роботу після вересня? І чи не стане ця криза політичним випробуванням для Варшави та Києва? Про це говоримо з Оленою Бабаковою, журналісткою й викладачкою Vistula University, та юристом Олександром Джурило. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков
Чому Росія завдала однієї з найпотужніших нічних атак по столиці, які цілі переслідував Кремль та що змінило знищення російського корабля з «Калібрами» в Азовському морі? В ефірі — Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів. Ведучий: Олексій Бурлаков
Притулок «Шанс на життя» у Нікополі виник ще у 2017 році — задовго до повномасштабного вторгнення. Та війна зробила його роботу ще більш необхідною: місто, яке знаходиться за кілька кілометрів від окупованої росіянами ЗАЕС, щодня під обстрілами ворога, більшість жителів виїхали, а сотні покинутих собак залишилися напризволяще. Директорка притулку Олена Вошун розповідає, з чого все починалося, як війна змінила масштаби проблеми та постійну підтримку небайдужих людей та організацій з України та з-за кордону, зокрема з Польщі.
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States