Правда і кривда

У цьому випуску ми і надалі не зводимо очей із Криму. Будьте готові до того, що епізод незвичний: Геля з Ірою починають обговорювати тексти вже на третій хвилині (шок!); у етері гостя — Еліна Новохацька, менеджерка літературного проєкту "Кримський інжир / Qırım inciri".До обговорення Геля та Іра взяли три тексти: “Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля”, “Я — ваш цар і бог” Шаміля Алядіна та “Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського” Ісмаїла Ґаспринського та Світлани Каюк. Від розмов про термін “громадянські журналісти” та увʼязнення кримських татар після 2014 року як ще одну депортацію дівчата рухаються до тексту художнього, автофікційного, що в деталях прописує депортацію 1944, яка сучасним читачам може здатися настільки неможливою у своєму жаху, що нагадуватиме горорний троп. Завершать обговорення текстів дівчата новинкою від “Сафран”, де літературний аналіз Світлани Каюк і “Французькі листи” Ґаспринського опинилися в одному виданні. Геля з Ірою розмірковують про те, чому кримськотатарський автор добре надається до читання сучасному читачеві, а ще разом із дослідницею шукають у тексті орієнталізм навпаки і роман про загублений світ.У другій половині подкасту до Гелі та Іри доднується Еліна Новохацька. Еліна кримська татарка, що професійно займається поширенням кримськотатрської культури в Україні та поза її межами. У розмові вона ділиться із дівчатами спогадами про Крим до та після окупації, розповідями про мову, ідентичність та про своїх інших у українській політичній нації. І пояснює нарешті, кому і як можна (і треба!) писати про Крим. Голосуйте за нас на премії "Слушно": https://megogo.net/ua/megogo_audio_awardsДолучайтеся до шостого літературного конкурсу “Кримський інжир” своїми художніми текстами, есеями і поезіями. Дедайн — 30 вересня.https://litcentr.in.ua/news/2025-09-30-15276Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoprojectПідтримати разово можна на картку 5168752093571563Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/Список літератури: Алядін Ш. «Я - ваш цар і бог» https://ua.krymr.com/a/29625647.htmlВільні голоси КримуКаюк С. Загублений світ мусульман. Інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського. Ґаспринський І. Французькі листи

І ось фокус нашого сезону звужується, звертається до найближчих до нас воєн, а, водночас, до літератури, яку ми ще не прочитали і недообговорили. У цьому епізоді Іра та Геля обговорюють власні уявлення про Крим та російську мітотворчу машину, а також роблять вступ у історію кримськотатарської літератури, розшифровують фольклорні образи та незлим тихим словом звертаються до Агатангела Кримського. Маркіян із Дарією ж роблять короткий екскурс історією Криму, де роздивляються зблизька Кримську війну та причини її відсутности у підручниках з історії, шукають звʼязки між українцями і кримськими татарами, а на півострові знаходять німців, яких звідти вдало стерли. Депортація, повернення, проблеми у часи незалежности України і анексія — у цьому епізоді багато контексту.Це лише перша частина нашого літературного дослідження Криму, тому у фокусі, передовсім, українська оптика: репортажі «Загублений острів» Наталки Гуменюк та кримський роман Анастасії Левкової «За перекопом є земля». Дисклеймер: роман дівчатам (особливо Гелі) не сподобався цілком обґрунтовано. Після довгого розмірковування про те, хто і як має писати Крим, звертаємося до письма кримських татар, а саме до збірки «Кримський Інжир. Чаїр». Далі буде.Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoprojectПідтримати разово можна на картку 5168752093571563Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/Список літератури:1. Ігор Котик За Перекопом є земля – роман виховання по-кримськи (https://chytomo.com/za-perekopom-ie-zemlia-roman-vykhovannia-po-krymsky/)2. Ганна Улюра. " (https://sil.media/p/za-perekopom-ie-zemlia-anastasiyi-levkovoyi-sandyk-z-trivozhnimi-kazkami-843132-5402)За Перекопом є земля" Анастасії Левкової: сандыкъ з тривожними казками (https://sil.media/p/za-perekopom-ie-zemlia-anastasiyi-levkovoyi-sandyk-z-trivozhnimi-kazkami-843132-5402)3. Подкаст "Захисниця" (https://zahisnytsia-imayeci.castos.com/)4. Самотній пілігрим. Сучасна кримськотатарська проза5. Локальна історія. Крим6. Соломія Павличко. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського7. Мустафа Аметов: Кримськотатарська література — це спроба зберегти мову для нащадків (https://chytomo.com/mustafa-ametov-krymskotatarska-literatura-tse-sproba-zberehty-movu-dlia-nashchadkiv/)8. Анна Вітязь. Образи та символи у кримськотатарській літературі, історії, культурі та їх значення (https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/1477/1497)9. Гази ІІ Гірей (Газайї) у дослідженнях Агатангела Кримського та Івана Франка (https://islam.in.ua/ua/islamoznavstvo/gazy-ii-girey-gazayyi-u-doslidzhennyah-agatangela-krymskogo-ta-ivana-franka)10. Говорити про Крим: кримськотатарська поезія депортації (https://ppu.gov.ua/press-center/hovoryty-pro-krym-krymskotatarska-poeziia-deportatsii/)11. Абдулла Лятіф-заде. Короткий огляд кримської татарської літератури (https://www.ostromir.xyz/chervonyi_shliakh_1927/latif_zade1/)12. Кримськотатарська література: боротьба за свою ідентичність (https://kyivdaily.com.ua/mustafa-ametov/)13. "Середньовіччя" літератури кримських татар: конспект лекції (https://islam.in.ua/ua/kultura/serednovichchya-literatury-krymskyh-tatar-konspekt-lekciyi)14. Кримськотатарська література: ні жива, ні мертва (https://krymsos.com/krymskotatarska-literatura-ni-zhyva-ni-mertva/)15. Джемілє Сулейманова. Кримськотатарська класична палацова література (http://litakcent.online/2019/02/13/krimskotatarska-klasichna-palatsova-literatura/)16. Ліля Буджурова. Коли повернемось до рідного краю 17. Тимур Усеїнов. Класичний період в історії кримськотатарської літератури (http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=SkhS_1998_1-2_13)18. Кримський інжир. Чаїр19. Анастасія Левкова. За Перекопом є земля20. Наталя Гуменюк. Загублений острів

У бонусному епізоді другого нескінченного сезону Іра, Дарія і Маркіян без Гелі знову звертають погляд на малознайомі нам терени Африки, а саме на Нігерію та Біафру. У цьому їм допомогає роман Чимаманди Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця», єдиний текст у цьому випуску, де у центрі оповіді те, що називають громадянською війною у Нігерії.Іра знайомить нас із прозаїком Чинуа Ачебе та поетом Крістофером Окіґбо, говорить про потребу для читачів і письменників нюансувати та відповідальність останніх перед читачами. А також розповідає про те як працює колоніалізм крізь те, як у текстах малої Адічі, зʼявляються яблука, сніг і ель. Дівчата не оминають увагою і трансфобну позицію авторки.Маркіян ж розповідає про англійський колоніалізм у Нігерії, передумови війни та створення Біафри, залученість західних держав до конфлікту, а також про те, що відбувається у Нігерії зараз.Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

У фокусі цього епізоду як логічне продовження випусків про війни Росії — Сирія і сирійська література. Іра з Гелею тут обговорюють випуск французького Vogue із 2000-х, способи булінгу Башара аль-Асада, розмовляють про сирійську мову і християнство і читають щемку сучасну сирійську поезію. Дора з Маркіяном ж занурюються в історію Сирії у XX-му столітті, з'ясовують, що ж насправді медіа називають "громадянською війною", і незлим-тихим словом несподівано згадують Кучму. До обговорення дівчата обрали два тексти: "Тест на каяття" Халіля Свейлеха та "Усі війни Лари" Войцеха Яґельського. Так обговорюють і поетичне письмо зсередини, буденність війни у ньому і репортажний погляд польського журналіста. Не минулося й без есеїстики та документального кіно. Більше рекомендацій шукайте у наших соцмережах або на Патреоні. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Коли ми кажемо «росія — держава терорист», маємо на увазі не лише вторгнення в Україну. А втім, часто з’ясовуємо, що знаємо про инші війни мало. У наступних двох епізодах «(Ні)коли знову» говоритимемо про війни росії поза Україною. У фокусі дев’ятого випуску Ічкерія або, як ми звикли її хибно називати, Чечня та війни 1994-1996 і 1999-2009. Геля та Іра розповідають про імперський погляд російської літератури, яку ми всі читали у шкільній програмі, на Кавказ та намагаються докопатися до історії власне ічкерійської літератури, а не її російського переосмислення і цензури.  Маркіян ж розповідає про так звані чеченські війни безпосередньо, познайомить нас ближче і з Джохаром Дудаєвим, і з Кадировими (множина тут застосована навмисно), а також розповість про те, що відбувається з Ічкерією зараз.  До випуску дівчата обрали два тексти: «Чеченські щоденники 1994—2004 рр.» Поліни Жєрєбцової та «Журналістика» Джо Сакко. Так крізь епізод вони рухаються від дитячого і підліткового щоденникового письма крізь розмову про російську журналістку Анну Політковську до журналістського погляду Джо Сакко.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Ros%D1%96jsko-chechensk%D1%96-v%D1%96jni-01-22

«Чи існує взагалі справедливість?» — запитує Геля Іру у розмові про Боснійську війну, яка у центрі нашого восьмого епізоду. Як воєнні злочинці живуть пречудові життя на території Сербії, боснійці прописують самі для себе самих себе крізь літературу, а ми порівнюємо себе з ними — дівчата розповідають у епізоді.  А ще трохи балакають сербо-хорватською.  Маркіян ж робить історичний огляд регіону від початку двадцятого століття крізь Першу і Другу світові війни, правління Тіто, розпад Югославії до, власне, нападу Сербії на Боснію і Герцоговину у квітні 1992 року та війни, яка тривала до грудня 1995 року. У центрі літературного обговорення «Ніби мене нема(є)» Славенки Дракуліч, «Книга про Уну. Повоєнний роман» Фарука Шехича, «Срда співає в сутінках, на Трійцю» та «Сараєвські мальборо» Міленко Єрґовича. Так Геля та Іра розглядають і майже документальне письмо про досвід перебування у концтаборі Славенки Дракуліч, абсолютно поетичний текст Фарука Шехича і контрастні новели та роман Міленка Єрґовича, де він з одного боку зарисовує жителів Сараєва, а з іншого — плутає для читача воєнні досвіди та колективну пам’ять всіх трьох країн. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Геля: https://www.instagram.com/abdo.in.litteras/ Іра: https://www.instagram.com/eerynae/ Маркіян: https://www.instagram.com/temniymarik/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Bosn%D1%96jska-v%D1%96jna-11-06

Цього епізоду поговоримо про літературу країни, до війни в якій українці також причетні, — Афганістан. Усі ведучі шукатимуть колективне пропрацювання цього досвіду в Україні, а Геля ж розповість про історію афганської літератури. Дівчата з’ясують, чому цей епізод чатсково логічне продовження попереднього, поображають деяких авторів і вкажуть на глибини нашого незнання про країну, до життя якої ми причетні. Маркіян ж спробує таки роз'яснити, що відбувається в Афганістані впродовж останнього століття.  Цього разу у випуску дівчата говорять аж про два тексти, які є в українському перекладі: "Кабульський книгар" Осне Саєрстад та "Ловець повітряних зміїв" Халеда Госсейні. Знову розглядатитумуть зблизька вестерн гейз і неорієнталізм, а втім поговорять і про неперекладене "Змарноване спостереження" Надін Аслам. Епізод епізоду не рівня, тож маємо багато критики у цьому випуску. А втім, намагаємося дізнатися про Афганістан щось нове.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-N%D1%96koli-znovu-pro-Afgan%D1%96stan-07-03

У фокусі цього епізоду — Іран та іранська література. Так, ми знаємо, що дрони звідти. Але також ми знаємо про революцію (і не першу), яка триває з вересня після вбивства Махси Аміні. Ми схильні підтримувати іранців і іранок у їхніх спробах до зміни влади та революціях, тому записали цей епізод. Дисклеймер завершено.  Революція, війна, диктатура — це все про Іран. Але також і поезія, казка, свобода та освіта. Геля та Іра у шостому епізоді "(Ні)коли знову" дивляться на Іран крізь оптику жіночої літератури: роман "Дівчина на ім'я Румі" Арі Гонарвар та збірка "Читаючи більше за Лоліту в Тегерані". Поряд із звичними нам побутовими наративами війни (у цьому разі іраксько-іранської) та есеїстикою, що розгортає перед нами літературний краєвид країни, читаємо також текст Махмуда Довлатабаді "Спрага" про людяність (?) на фронті.  Маркіян із Дорою ж спробують зробити огляд історії Ірану впродовж усього ХХ століття. Особливу увагу звернуть на ісламську революцію (спойлер: не таку вже ісламську), роз'яснять проблематичність вестернізованого погляду на неї та пояснять, чому іранці не дорівнюють своїй владі. Гості етеру: новий орієнталізм, ведуча із дипломами Нетфліксу, ТікТоку і Твітеру та вже постійний перехоплювач мікрофону, наш найдорожчий Кевін із Алабами. Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-N%D1%96koli-znovu-%D0%86ran-03-06

«Досить говорити про Україну! А як же Палестина?» — каже Кевін з Алабами. Геля та Іра відповідають п’ятим епізодом подкасту про конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Дівчата розмовляють про Беллу Гадід, палестинську літературу як літературу кордонів і дійсно хороші книжки, які допомагають зрозуміти цю війну. До обговорення вони обрали графічний роман «Палестина» Джо Сако та романи «Незначна деталь» Аданії Шиблі і «Ти існуєш забагато» Заїни Арарфат.  Маркіян із Дорою ж допомагають занурюютися у коріння цієї війни, балакають про можливі способи її завершення і критикують Ярослава Грицака (куди без цього?) Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-pyatogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-KrivdI-01-11

У четвертому епізоді Геля та Іра ступають на малодосліджені терени — говорять про досвід війни у В’єтнамі та Алжирі. Адже, пообіцявши «ніколи знову», французи по вісім років декілька разів воювали зі своїми колоніями, а американці — з комуністами поза своєю територією. Cтишивши голоси натренованих на курсах креативного письма американців, дівчата намагаються почути голоси в’єтнамців і алжирців у текстах Кім Тьхюї «Ру», Ті Буй «Найкраще, що ми могли зробити» та Ассії Джебар «Діти нового світу». Тут і досвід еміграції, і спроба прописати історію країни крізь родинну призму у формі графічного роману, і жінки в центрі оповіді як рушійна сила революції. Марік із Дорою ж роблять вступ у поняття деколонізації, розповідають про те, як імперія дарує свободу, а насправді провокує війну, і просто щось дуже довго розказують, моралізують, забороняють порівнювати всім постколоніальні досвіди. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури дивіться тут: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-chetvertogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-11-15

У третьому епізоді Геля та Іра говорять про прописування досвіду Другої світової війни в українській літературі. Від соцреалістичного роману «Людина і зброя» Олеся Гончара, крізь майже документальні свідчення про окупацію Києва Докії Гуменної у тексті «Хрещатий яр», до постмодерністського погляду Дмитра Кожелянка у «Дефіляда в Москві».  Дівчата з'ясують, звідки взявся соцреалізм, знову і знову здивуються, як добре вдалося описувати пережиті досвіди українській діаспорі, та познайомлять із альтернативною історією XX століття (a.k.a. як завше, будуть сварити білого цисгетеро автора).  Геля та Іра подивляться також і на західний досвід прописування війни, де аж кишить «не такими» нацистами, а Дора з Маркіяном розкажуть про радянську пропаганду та Данила Галицького із серпом і молотом. Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури Дар‘я Сачко. Докія Гуменна: інтелектуальна біографія Катерина Лобунська. Юрій Шевельов: "Я хотів сказати до побачення всім, кого знав і любив..."   Тамара Гундорова.  Кітч і література Наталія Ксьондзик.  Між світовою скорботою та вітчизянною героїкою Уляна Федорів. Соцреалістичний канон в українській літературі: механізми формування та трансформації Bette Greene. Summer of my German soldier Alyssa Shotwell. Why Are Romance Books Featuring Nazis Still Going to Auction? Please Stop  Alison Flood. When a Jew loves a Nazi: Holocaust romance's award listings cause outrage  Kelly Faircloth. Holy Shit, Who Thought This Nazi Romance Novel Was a Good Idea?  Олесь Гончар.  Людина і зброя Докія Гуменна. Хрещатий яр Дмитро Кожелянко.  Дефіляда в Москві

У другому епізоді Геля та Іра розмовляють про Голодомор та прописування його досвіду в українській літературі. Обрані тексти: "Каміння під косою" Ольги Мак, "Марія" Уласа Самчука і "Жовтий князь" Василя Барки, — від найбільш невідомого до найвідомішого. Крізь ці книжки дівчата розглядають практики пам'ятання, поняття постпам'яті, злість і людяність, попри все. Досвід, пережитий ще у 30-х роках, дає нам розуміння того, як це щодня жити між катастрофи, почуватися напів занімілими та все одно співчувати. Як бонус дівчата знущаються із учорашніх, нинішніх і майбутніх вестернерзів: знайомлять із поняттям "танкіз" і їхніми бінго заперечених геноцидів.  Маркіян і Дора ж розкажуть, що таке масові репресії і чому геноцид в Україні аж ніяк не заперечує інші.  TW: усі голоси подкасту багато жартують у цьому епізоді, але ці жарти між рядків, вони ніяк НЕ покликані применшити чи зневажити трагедію українців. Дякуємо за запис Дімі Малєєву. Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: Ольга Мак. Каміння під косою  Улас Самчук. Марія  Василь Барка. Жовтий князь  Марко Роберт Стех. Пишучи роман про Голодомор, Василь Барка по кілька днів відмовлявся від їжі Василий Гроссман. Голодная казнь Володимир Панченко. Василь Гроссман і «біси»  Володимир Панченко. Кільця на дереві Микола Жулинський. Василь Барка - культуролог і літописець долі українського народу Mirosław Michał Sadowski. Psychological, social, cultural, literary and legal dimensions of memory  Енн Епплблом. Червоний голод  Пол Коннертон. Як суспільства пам'ятають 

Привіт усім слухачам і слухачкам, це трейлер до другого сезону подкасту  “Правда і кривда: (ні)коли знову" про воєнну літературу. У 10 випусках ми будемо говорити про масштабні воєнні конфлікти, що сталися протягом 20-го та зачепиле 21 століття, від Першої світової війни до російсько-української війни, що відбувається зараз. Ми забираємо мікрофон у метрополій. Будемо слухати голоси поневолених народів (передовсім, українців), які вирішили виборювати право на свободу, а також тих, які потрапили у війни не зі своєї волі.  Приємного переслуху! Стати нашими патронами: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

У першому епізоді другого сезону "Правди і кривди: (ні)коли знову" Геля та Іра говорять про Першу світову війну та її репрезентацію в українській і (трохи) сербській літературі. Виявляється, писати про неї можна гарно, а не так, як це робило втрачене покоління. Якщо вас нудить від Гемінґвея та Ремарка, ви звернулися до того подкасту. Наше красне письменство вкотре не має великого роману про цю війну, натомість пропонує достатньо якісної та цікавої малої прози. Обговорюватимуть дівчата "Поза межами болю" Турянського, “Warum” Олени Дучимінської,  "Зійшов з розуму" та "Сниться" Ольги Кобилянської,  “Щоденник про Чарноєвича” Мілош Црняського та “Гріх” Василя Стефаника. Стати нашими патронами: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: Осип Турянський — “Поза межами болю”  Олена Дучимінська — “Warum” Ольга Кобилянська — “Зійшов з розуму”, “Сниться” Мілош Црняський — “Щоденник про Чарноєвича”  Василь Стефаник — “Гріх”, “Вовчиця” Михайло Яцків — “Діточа грудь у скрипці”  Сомерсет Моем — “Непокорена”  Мельничук Ярослава — “Перша світова війна у художній інтерпретації Ольги Кобилянської” Мар’яна Байдак — “Жінка в умовах війни у світлі повсякденних практик (на матеріалах Галичини 1914-1921)” Остап Тарнавський.  Чи мовчала українська муза під час війни? Михайло Рудницький — “Від Мирного до Хвильового” Наталія Нечаєва-Юрійчук — “Художня література як засіб пропаганди (на прикладі Першої світової війни)” Олексій Погорєлов — “Художня література як історичне джерело для вивчення деяких аспектів історії Першої світової війни”  “Велика війна у щоденниках хорунжої Софії Галечко”  Остап Сливинський —  “Між живою пам’яттю та політичною кон’юктурою: “нова історична хвиля” у слов’янських літературах Центрально-Східної Європи" Аґнєшка Матусяк —  “Маскулінність у перебудові.  Men and masculinitis studies —  огляд наукових праць” [Збірник статтей “Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу: Культура і література ХХ-ХХІ століть”] Леся Омельчук —  “Жага мілітарності (з української літературної думки 10-40-х рр. ХХ ст.)”

Падав сніг на поріг, правда і кривда зліпила бонусний епізод! І до всіх підсумків року у розповідях в Instagram та у тредах Твітеру додала свої та загальнонаціональні (так, такі великі слова) літературні підсумки року Але не підсумками єдиними: Геля та Іра також розповідають ті книжки, які чомусь пройшли повз подкаст або ж вийшли трохи згодом. У випуску дівчата обговорять читані-перечитані та навіть нагороджені книги Артема Чеха, Євгенії Кузнєцової та Андрія Любки. І радять "Пристрасть" Джанет Вінтерсон, "Гіркий край" Костанді Сотиріу, "Батьківщину" Ніни Бунєвац, "За лаштунками імперії" Віри Агеєвої та "Смак радянського" Олени Стяжкіної. Приємного прослуховування! І до нового сезону 2022 року. Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку — 5168752011003871 Список використаної і згаданої літератури 1. Хто ти такий? — Артем Чех 2. Спитайте Мієчку — Євгенія Кузнєцова 3. МУР — Андрій Любка 4. Гіркий край — Костанді Сотиріу 5. Батьківщина — Ніна Бунєвац 6. За лаштунками імперії — Віра Агеєва 7. Смак радянського — Олена Стяжкіна 8. Пристрасть — Джанет Вінтерсон 9. Ігор Деяк — Малий український роман Любки — порностьоб і трембіта 10. Лілія Шутяк — П'ять жінок поета, гуцули й одна трембіта 11. Юлія Рябухіна — Шалений день, або Ужгородське одруження Фіґаро 12. Жанна Кузнєцова — Малий український роман — непристойно смішно 13. Ганна Улюра — "Хто ти такий?" та інші запитання нової книги Артема Чеха 14. Марія Бліндюк — "Хто ти такий? Твій давній друг". Рецензія на роман Артема Чеха 15. Пісня  Freel`а "Давній друг" на роман Артема Чеха

Щоб читати про літературу, не потрібно завпонювати «Завантаження» на своїх пристроях монографіями та дисертаціями зі складними й зарозумілими словами. Достатньо зайти в найближчу книгарню й розгорнути одну з книг авторів і авторок із останнього випуску Правди і кривди «Як писати про українську літературу». Геля та Іра відібрали тексти на різний смак і тематику: від заплутаних невідомих біографічних історій Забужко до книжок на щодень від Улюри. У епізоді дівчата намагаються з’ясувати, чи справді Оксана Стефанівна «шкідливе явище в українській літературі», де в її текстах мізогінія і що дає нам «Як рубали вишневий сад…». До сліз Гелю доводить навіть згадка про Леоніда Ушкалова і його книгу «Що таке українська література», автора, що своєю рукою довів її до навчання на літературній творчості, а про літературу говорить так, що зрозуміє кожен. Віра Агеєва з «Дорогами й середохрестями» у випуску з’являється, щоб внести трохи академізму і навернути до перегляду фільмів Довженка. Говорять дівчата і про Костя Москальця та його книгу «Стежачи за текстом», що есеями реабілітовує і занурює в середовище письменників, про яких пише. А наостанок – зірка кожного випуску Ганна Улюра. Геля та Іра намагаються з’ясувати вірити чи не вірити критикині, обговорюють її рецензії та книги «365» і «113». Список використаної і згаданої літератури 1. Ростислав Семків — Як писали класики 2. Ростислав Семків — Як читати класиків 3. Оксана Забужко — Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емса 4. Леонід Ушкалов — Що таке українська література 5. Віра Агеєва — Дороги і середохрестя 6. Кость Москалець — Стежачи за текстом 7. Ганна Улюра — 365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини 8. Ганна Улюра — Ніч на Венері. 113 письменниць, які сяють у темряві Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш сайт: https://pustoproject.com Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/ Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

Читати великий роман — це як дивитися серіал на Нетфліксі: сторінка за сторінкою прив'язуватись до героїв, злитися на відкриті кінцівки розділів і нестерпно чекати (і, водночас, боятися) розв'язки. У дев'ятому епізоді "Великий український роман" Геля та Іра обирають з полиць книгарень сучасні тексти великих розмірів на всякий смак: астрологічні, підліткові та дуже-дуже близькі. А ще валідують страх багатосторінкових книг, вирішують, кого можна ними бити, і сваряться через крайній великий український роман. У епізоді мова про "Світила" Елеанор Катон, роман про золотошукачів Нової Зеландії. Іра стверджує, що він — поєднання капіталізму та астрології, тож нехай "занудна" тема вас не відштовхує. Геля ж оповідає про "Дітей їхніх" Ніколя Матьє, текст про 90-ті, підлітків, цигарки, мотоцикли і дорослішання. А разом дівчата обговорюють "Амадоку" Софії Андрухович. Тут сваряться за неокласиків, з'ясовують, що думала і не думала авторка та чому цей текст потрібно (чи ні?) читати. Список використаної і згаданої літератури 1. Софія Андрухович — Амадока 2. Елеанор Каттон — Світила 3. Ніколя Матьє — Діти їхні 4. Ганна Улюра — Золотий перетин, або У природи немає симетрії: рецензія на "Амадоку" Софії Андрухович 5. Чуловська Ольга — «Амадока» Софії Андрухович — озеро національної пам’яті українців 6. Марія Бліндюк — «Амадока» Софії Андрухович: занурення у бездонне озеро амнезії 7. Обличчя зі шрамами: «Амадока» Софії Андрухович 8. Opinion: «Амадока» 9. Ярослава Стріха — Непевні «Світила» Елеанор Каттон 10. Linda Morris — Eleanor Catton youngest author ever shortlisted for Booker 11. Charlotte Higgins — Eleanor Catton: 'Male writers get asked what they think, women what they feel' 12. Ганна Улюра — Кривий погляд 13. Марина Марченко — Роман Ніколя Матьє «Діти їхні»: критика перекладу 14. Тетяна Петренко — Підсумки-2020: великий український роман проти малих українських романів 15. Robert McCrum — Why modern books are all too long 16. Michael Tauberg — Are Book Titles Getting Longer? A Data Analysis of Trends in the World of Print 17. Конспект Гелі лекції Євгенія Стасіневича в УКУ "Література в ХХІ столітті: теми, тренди, тенденції" Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш сайт: https://pustoproject.com Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/ Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У восьмому епізоді "Пам'ять у пам'яті" Геля та Іра говорять про пам'ять, нав'язливу сусідку зверху, яка робить ремонт, заводить собак, змій, народжує дітей, влаштовує вечірки, а потім зрештою затоплює нас. Комунальні питання з цією пані дівчата будуть вирішувати разом у сучасних українських текстах "Танжер" Йвана Козленка, "Забуття" Тані Малярчук і "Антеро" Тані Калитенко. Йван Козленко творить гомоеротичний роман, прописує кіно буквами й відкриває українськість Одеси. Таня Малярчук спонукає через забуття пригадувати: себе крізь інших, навіть дуже далеких, а ще розкаже про невроз і судомне миття підлоги. Таня Калитенко ж познайомить нас із пам'яттю наскрізною й неочевидною, поводить фантасмагоричною реальністю півночі та вб'є кілька чоловіків. Список використаної і згаданої літератури 1. Йван Козленко — Танжер 2. Таня Малярчук — Забуття 3. Таня Калитенко — Антеро 4. Поль Рікер — Память, история, забвение 5. Оксана Кісь — Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор 6. Стислий виклад основних положень теорії колективної пам’яті Моріса Хальбвакса 7. Наталя Кива — Атлас образів MNMOSYNE Абі Вабурга: в напрямі візуальної історії мистецтва 8. Барбара Шацька — Минуле — пам'ять — міт 9. Аляйда Ассман — Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам'яті 10. Конспекти з герменевтики, які Геля знайшла в шухляді Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш сайт: https://pustoproject.com Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/ Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У сьомому епізоді “Як картинка ляже” Геля та Іра говорять про графічні романи і комікси. З’ясовують, де пролягає межа між цими жанрами, як під м’якими обкладинками й картинками ховаються важкі й важливі історії та чому читання коміксів, на думку радянських етимологів, може стати страшним злочином. Для правопорушення дівчата обрали цілих п’ять текстів. “Заборонений плід” Лів Стрьомквіст спонукає дівчат повернутися до теми жіночої тілесности, аби дозволити все заборонене, а ще - посміятися з Фройда. Ґі Деліль у «Пхеньяні» знайомить із Північною Кореєю, спонукає до думок про Іншого та зверхність західноєвропейських авторів щодо далеких їм досвідів. “Маус” Арта Шпіґельмана і “Персеполіс” Марджан Сатрапі прописують власну або позичену пам’ять в нелюдських умовах і спонукають до роздуму про ейблізм серед тварин. На десерт - український графічний роман “У м’яті” Бориса Філоненка, який оповідає історію любови і втрати просто. Кажуть, це вже не графічний роман - графічна поезія. Список використаної і згаданої літератури 1. Лів Стрьомквіст — Заборонений плід 2. Ґі Деліль — Пхеньян 3. Арт Шпіґельман — Маус 4. Марджан Сатрапі — Персеполіс 5. Борис Філоненко — У м’яті 6. Українська графічна проза на шляху до популярности 7. Оксана Довгополова — Смішне та страшне (роздуми на полях графічного роману)  8. Лія Достлєва — Про ”Maus”Арта Шпігельмана: образ свині goes East Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш сайт: https://pustoproject.com Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/ Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

Зважаючи на пандемійні обмеження, подорожувати Балканами зараз найзручніше хіба що в межах нового епізоду «Правди і кривди». Помітили, що на полицях книжкових магазинів все більше й більше книг авторів, які родом із колишніх югославських республік? У цьому епізоді Геля та Іра з'ясовують чому, а ще говорять про пам'ять, вже завершену для когось війну та сваряться (не самі, а навіть усією командою) через Славенку Дракуліч. Щоб з‘ясувати, що таке колишня Югославія, чому її етнічна та конфесійна строкатість породила стільки конфліктів і як це опрацьовують письменники, дівчата звертаються до книги Озрана Кебо «Сараєво ля початківців». Славенка Дракуліч прийде на допомогу, аби поговорити про те, «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися». Дубравка Угрешич у «Музеї безумовної капітуляції» за допомогою текстових фрагментів та світлин покаже, як писати сімейну історію. А Іво Андрич у своєму «Проклятому дворі» дозволить поговорити про національне різноманіття вже в межах в‘язниці.  1. Славенка Дракуліч — Як ми пережили комунізм і навіть сміялися 2. Дубравка Угрешич — Музей безумовної капітуляції 3. Іво Андрич — Проклятий двір 4. Іво Андрич — Як я входив у світ літератури  5. Ганна Улюра — Експонат на реконструкції. Книга «Музей безумовної капітуляції» Дубравки Угрешич  6. Катерина Калитко — У найближче десятиліття є підстави очікувати...  7. Катерина і Калитко — Україна та Балкани. Чи є альтернатива мовчанню? 8. Марія Чадюк — Балканська література — це місце дива  9. What Became of the ‘Five Witches’ of Croatia Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш сайт: https://pustoproject.com Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/ Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/