Колись листи були єдиним способом передати думки, почуття, добру звістку або настанову. Щоб лист дійшов — потрібен був хтось, хто його понесе. Іноді лист проходив сотні кілометрів, через небезпеку, бурі, холод, розбійників — але все заради того, щоб повідомлення дійшло до адресата. Сьогодні ми отримуємо повідомлення миттєво — але чи не втратили ми цінність самого послання?
Бог хоче, щоб ми вміли чекати свого часу, бути вірними у своєму місці і не намагались виглядати більшими, ніж ми є. Справжня велич не в тому, щоб підняти себе, а щоб дозволити Богові підняти тебе в Його час.
Справжня сила людини не завжди помітна з першого погляду. Неємія — чоловік, який мав високу посаду при царі, але найбільша його битва була не за владу, а за стіни Божого міста. Він плакав, молився і діяв, коли інші лише зітхали. Його сила — у поєднанні молитви та дисципліни. У новій рубриці Сторінками Біблії ми познайомимось із особливими людьми, чиє серце і боротьба можуть надихнути нас сьогодні. Починаємо з Неємії — людини, яка навчила: молитва без дії безсила, а дія без молитви пуста.”
“Справжня сила людини не вимірюється в мирний час, а проявляється у день випробувань. Але найбільший ворог цієї сили — не буря, а лінь, яка непомітно підточує нас щодня. Тому тренуйся духовно, фізично й емоційно сьогодні, щоб завтра встояти в штормі.”
Залежність завжди починається з обіцянки свободи, але закінчується кайданами. Біблія каже: «Усе мені можна, але ніщо не повинно мною володіти». Справжня свобода — не в тому, щоб робити все, що заманеться, а в тому, щоб жити під владою Христа, Який один не робить рабами, а дає життя.
Ми живемо у світі, де алкоголь рекламують як символ успіху, відпочинку, радості. Але Притчі 23 кажуть: «Навіть не дивися на вино, як воно червоніє… бо воно вкусить, як змія, і вжалить, наче гадюка» (Пр. 23:31-32). Вино не є другом, а замаскованим ворогом.
Один із найважливіших дарів християнина – чути голос Божий. Але як розпізнати його серед шуму цього світу?
Незалежність — це боротьба народу за свободу бути самим собою. Це нагадування про ціну: кров, жертви, покоління, які не здалися. Це гордість і відповідальність водночас.
Найбільші перемоги або поразки починаються в серці та думках. «Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати» (Притчі 20:5). Розумна людина вміє вичерпати — той, хто вчиться дивитися на себе і своє серце через Божу мудрість.
Чи був у вас момент, коли ви ретельно планували щось… але все пішло зовсім не так, як хотілося? Як ви зазвичай реагуєте, коли життя раптово змінює ваші плани? Що для вас важливіше: чітко йти за планом чи вміти швидко підлаштовуватися?
Ми зібрали ряд незручних, непростих запитань до ведучого програми «Сторінками Біблії», які багато хто хотів би озвучити, однак не наважуються
У кожного з нас бувають моменти коли ми шукаємо захисту від небезпеки, тривоги, страху або невизначеності. але куди ми тікаємо в такі моменти? Цей вірш нагадує що праведник тікає до імені Господа, а не до обставин, грошей, людей чи логіки.
Друг любить за всякого часу…” (Притчі 17:17 Не лише тоді, коли все добре. Не тоді, коли зручно. А завжди — у радості, буднях, поразках і святкуваннях. Як бути таким другом?
«Стримана людина краща за хоробру, і хто володіє собою, сильніший від того, хто завойовує міста.» Людина, яка контролює свій гнів, емоції, мову, бажання, — сильніша за того, хто може завоювати армію.
Ми живемо в час, коли зовнішній успіх цінується вище, ніж внутрішній стан. Але Бог оцінює людину по-іншому. 15-й розділ Притч — це дзеркало, в яке кожному з нас варто подивитись. Тут говориться про мудрість, мову, внутрішній стан, вибір шляху і, що важливо — моральний характер.
Є путь, що здається людині простою, та кінець її — то путь до смерти." (Укр. переклад Огієнка) Це не просто моральна порада — це експозиція людського серця: ми часто помиляємось у власному виборі, навіть коли впевнені, що праві. Роздуми навколо цього тексту можуть стати закликом до покаяння, смирення і довіри до Божої мудрості.
Світ говорить: «Любов – це давати свободу» Біблія каже: «Любов – це формувати через істину і дисципліну»
Святий Дух є третьою Особою Пресвятої Трійці — рівною за божественною сутністю з Отцем і Сином, але з унікальними особистими властивостями та функціями.
Ісус не випадково сказав: «Якщо не СТАНЕТЕ як діти…». Це не просто заклик берегти дітей. Це виклик — стати подібними до них у серці. Відновити втрачену щирість. Довіру. Радість.
Буває, люди кажуть: «Бог далеко, якщо Він узагалі є». Ми дивимось на війну, біль, втрати — і здається, що небо мовчить. Але ось подія, яка змінює це — Ісус, Який не втік у небо, а пішов туди з ціллю: щоби бути для нас Надією, Заступником, і одного дня — Суддею і Спасителем.