4 листопада у Варшавському університеті відбулася презентація Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках». Подію у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація» прокоментував заступник міністра науки та вищої освіти професор Анджей Роман Шептицький.
Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками
Дезінформація, враховуючи масове поширення штучно створеного контенту, стає дуже серйозною загрозою для суспільства та нашої безпеки в цілому. Алгоритми, які керують соціальними мережами, сприяють тому, що суспільство поляризується, а самі мережі отримують від цього прибуток. Суспільства також стають дедалі більш поляризованими, і з’являється все більше груп або акторів з крайніми поглядами. І враховуючи всю тенденцію збільшення фейкових новин, маніпуляцій і дезінформації, виникають питання, як регулювати медіаринок, і яка роль держави/держав чи міжнародних організацій щодо ЗМІ? Матеріал підготував Володимир Гарматюк
Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»
У цьому подкасті ми досліджуємо RT (Russia Today) — ключовий інструмент інформаційної війни Росії. Як цей медіагігант маніпулює фактами, транслюючи пропаганду Кремля? Чому абсурдні наративи на кшталт «зомбі-вояків» чи біолабораторій знаходять відгук? Розбираємо механізми дезінформації та її вплив на суспільну думку й глобальну аудиторію
Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі
Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул
Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)
В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом
Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією
Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди
Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги
Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик
Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк
Про те, як представники української громади в Чехії та активісти чеського суспільства намагаються протистояти дезінформаційним кампаніям росії, Світлана Мялик поцікавилась в українців Чехії та чеських друзів України
Швеція може слугувати позитивним прикладом боротьби з дезінформацією. На державному рівні вона її проводить, зокрема, за допомогою Шведської агенції психологічного захисту. Агенція запрацювала за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року. Тож на час великої війни в Україні Швеція могла протистояти російським впливам. Крім того, діяльність агенції була надважливою у час вступу Швеції в НАТО. Проте росія не зупиняється ні на мить, тому агенція виконує важливу роль і сьогодні. Керівник штабу Шведської агенції психологічного захисту Мікель Тувесон вважає, що діалог та обмін досвідом у сфері протидії з дезінформацією є основоположним. Тож Анастасія Купрієць поговорила з ним про діяльність агенції, про російські спроби вплинути на шведське суспільство та шведсько-українську співпрацю в інформаційній сфері
Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України
Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем
Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією і кібератаками, співпрацю Посольства України в Чеській Республіці з владою країни та імунітет чеського суспільства до російської пропаганди Світлана Мялик розпитала в українських дипломатів, представників чеського уряду та експертного середовища
Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм