А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина...
Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, а станеться це незабаром, і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл! І затрясу всіма народами… і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот (Огій 2:6-9). Ці слова пророка Старого Заповіту, котрий писав пів тисячоліття до Христової смерті, відносять нас на два тисячоліття назад до Єрусалиму, де на той час, ще стояв Храм Господній, а в околицях міста ще можна було знайти той порожній гріб багатого, про порожність якого будуть говорити всі...
«Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь» (Євр.13:20-21). Бігаючи чи прогулюючись вранці Віттеберзькими луками вздовж Ельби, ви не зустрінете жодної вівці. Однак, козуль, тобто маленьких оленів, можна зустріти десятки. Сьогодні, наприклад, я зустрів 13 козуль. Найбільш...
Своє друге соборне послання апостол Петро завершує такими словами: “Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування, але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.” (3:17-18). Саме в цих останніх словах послання, власне останніх записаних для нас словах апостола Петра, знаходиться визначення теми самого послання: “Щоб зростали в благодаті й ...
Ріст чи зростання є однією з головних ознак фізичного здоров’я малюків. Кожного разу, коли хтось із моїх малюків відвідував дільничного лікаря у перший рік їхнього життя, його вимірювали, вимірювали довжину тіла, масу тіла, довжину обсягу грудної клітки. Кожен з малюків, чи то Іванко, чи Соломійка, чи Матвійко, за свій перший рік виросли більше ніж на 20 см і набрали маси тіла більше ніж 7 кг. Так само і в нашому духовному житті повинен бути ріст, зростання. Саме духовному росту апостол...
Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому! Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває! Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних, дорогу ...
«Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа» (Гал.3:22). За своєю природою люди не знають і не можуть знати Євангеліє, яке Бог об’являє лише у Своєму святому Слові. Там ми читаємо, що лише в Імені Ісуса Христа ми можемо знайти спасіння, як це проголошує апостол Петро: «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Він, як Бог і Людина в одній особі, примирив грішних людей з ро...
На п’ятдесятий день після Пасхальної суботи юдеї святкують Свято Врожаю чи Свято Тижнів. Врожай зернових зібраний. Погода для подорожі Середземним морем найсприятливіша у порівнянні з двома іншими великими святами юдеїв: Пасхи та Кучок. Через те, кожний побожний юдей намагався прибути до Єрусалиму на Свято Врожаю, щоб подякувати Богові за Божий Врожай. Ті, хто не міг прибути до Єрусалиму, святкували по синагогах по всій Римській імперії та за її межами. Приносились добровільні пожертви. ...
Описуючи славний в’їзд Ісуса в Єрусалим, у місто Володіння Миру, євангеліст Лука зосереджує нашу увагу на храмі, місці перебування Живого Бога. Спочатку Ісус наближається до Єрусалиму, а потім входить у Єрусалимський храм, святе місце у місті Володіння Миру. Старий Заповіт навчає про рівні святості, що пов’язані з Божою присутністю у скинії заповіту та храмі. Рівень святості зростає при наближенні до місця перебування Бога, Котрий сидить на престолі херувимів, що над ковчегом заповіту. ...
«Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! То...
"А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. "
Псалми 42 і 43 є однією молитвою, оскільки вони об’єднані спільною темою, спільним приспівом і одним заголовком. «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?» — це плач левитів, яких було відлучено від їхнього улюбленого храму в Єрусалимі. Це також молитва віруючих, які бажають перебувати у Божому Слові, поклоняючись Отцеві у дусі та правді, водночас розуміючи, що вони приходьки і чужинці у цьому світі, в якому вони терплять утиски. «Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати з...
Ця проповідь продовжує мандрівку через двадцять четвертий розділ Євангелія від Матвія, де Христос відкриває учням таємниці останніх днів. У центрі проповіді стоять слова про затемнення небесних світил, появу знаку Сина Людського та прихід Господа у силі й славі. Пастор пояснює, чому другий прихід Христа буде очевидним як блискавка, що освітлює небо, та як анголи зберуть вибраних з усіх країв землі. Через образ смоківниці проповідь показує, як Господь навчає розпізнавати знаки часу, а через пр...
У цій проповіді пастор переносить слухача у вечір вівторка Страсного тижня. Ісус виходить із величного храму, коли учні звертають увагу на його красу, а Господь промовляє пророцтво: «Не залишиться тут каменя на камені». З цієї миті починається Його велика Оливна бесіда про руйнування Єрусалима і про ознаки останніх днів. Проповідь пояснює Христове застереження «стережіться, щоб вас ніхто не звів» і відкриває, чому в останні часи з’являться лжехристи, фальшиві пророки та учителі, які ставлять ...
Ця проповідь розповідає дві зворушливі історії, які переплітаються у Євангелії від Марка - зцілення жінки, що 12 років страждала від кровотечі, та воскресіння 12-річної доньки Яіра. Через них Христос відкриває силу свого слова, яке дає не лише тілесне, а насамперед духовне життя. Ісус говорить три прості, але всесильні речення: «Дочко, віра твоя спасла тебе…» «Не лякайся, тільки віруй.» «Таліта, кумі — дівчинко, кажу тобі, встань!» Кожне з них творить чудо, бо Слово Христа саме чинить те, що ...
Ця проповідь відкриває сенс відомих слів Ісуса, сказаних у відповідь на пастку фарисеїв: «Віддайте кесареві кесареве, а Богові Боже.» Христос нагадує, що ми живемо у двох царствах: земному й небесному. Держава має право на наш податок, шану та послух, але Бог має право на все наше серце, душу, віру й життя. Проповідь пояснює, що справжнє християнство не зводиться до зовнішньої порядності чи законослухняності. Бути добрим громадянином важливо, особливо у час війни, коли ми служимо державі, під...
Ця проповідь розкриває серце Реформації - відкриття Мартіна Лютера, що Божа праведність не є тим, чого Бог вимагає від нас, а тим, що Він дарує нам через віру в Ісуса Христа. Апостол Павло говорить: «Я не соромлюсь Євангелія, бо воно сила Божа на спасіння кожному, хто вірує.» Саме ці слова звільнили Лютера від страху перед гнівом Божим і відкрили йому істину Євангелія: людина виправдовується не ділами, а благодаттю через віру. Проповідь проводить слухача шляхом Павлового послання від засуджен...
Ця проповідь пояснює одне з найглибших вчень Ісуса: як діяти, коли брат у Христі згрішив. Господь показує не схему покарання, а шлях любові, що веде до покаяння і відновлення спільності. Ісус навчає: спершу звернись до брата наодинці, з лагідністю, не для осуду, а щоб повернути його до правди. Якщо не послухає, залучи свідків, а потім, у крайньому разі, скажи Церкві. Мета завжди одна - не покарати, а “придбати брата”. Коли ж людина вперто відмовляється, громада мусить визнати розрив спільност...
Проповідь розкриває слова Ісуса до самарянки: справжнє поклоніння не тримається за місце, обряд чи форму - його серце в Дусі та в Правді. Через історію Ізраїлю бачимо, як диявол зводить поклоніння до порожньої релігійності: золотий телець, «жертви з вадою», обряд без серця. Але з приходом Месії тіні Старого Заповіту сповнились: ми маємо свободу у формах, та незмінну сутність, довіру Євангелію і слухняність Божому Слову. Це не «наша гра в церкву», а зустріч Бога з нами: Він перший служить нам ...
Ця проповідь на основі Євангелія від Матвія 22:1–14 відкриває перед нами притчу про весільну гостину - глибоку історію про Божу благодать і відповідальність людини перед Ним. Ісус розповідає її напередодні Своїх страждань, нагадуючи: Його місія - не похорон, а весілля, де Сам Божий Син є Нареченим, а Його наречена - Церква. Господь запрошує всіх на Свій небесний бенкет: юдеїв і поган, «злих і добрих». Але не всі відповідають. Одні зневажають запрошення, інші відкидають слуг і вбивають пророкі...