Claim OwnershipІсторія
Subscribed: 69Played: 2,287
Subscribe
© Copyright Polskie Radio S.A.
Description
Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.
341 Episodes
Reverse
Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.
У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої
Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею.
Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.
Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства
1Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)
Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)
Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).
У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з’являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року
Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі
Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)
Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.
В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії
День Війська Польського — це день, коли історія зустрічається з сучасністю від героїчних сторінок Варшавської битви 1920 року (яку ще називають «Диво на Віслі») до сучасних контингентів польських військ, які служать у різних куточках світу, підтримуючи мир і безпеку
Про ексгумаційну експедицію на території колишнього села Збоїща (тепер в межах Львова) з пошуку решток солдатів Війська Польського, які загинули у боях з Вермахтом - коментар Рафала Косьцянського (в.о. речника ІНПП)
2 серпня світ згадує одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни — геноцид ромського народу. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі смерті Аушвіц-Біркенау було знищено майже три тисячі ромських жінок, дітей та чоловіків. Про пам’ятні заходи та події, які відбуваються в Україні та Польщі Світлана Мялик поговорила з організаторами, істориками та представниками ромських організацій
Гасло цьогорічної кампанії відзначення річниці Варшавського повстання — «Поділіться пам’яттю, щоб вона не зникла». Це — слова, які сьогодні дуже багато говорять і про час, в якому ми живемо, і також про те, наскільки важливою справою є документування свідків історії
Люблін залишився його міфічною батьківщиною, але справжній вибір Юзеф Лободовський зробив на користь України. Побачивши на власні очі Голодомор, він остаточно порвав із комуністичною ідеологією. І назавжди залишився адвокатом української справи в польській еміграційній публіцистиці XX століття
Як Варшаві та Києву варто будувати партнерський діалог під час повномасштабної війни Росії проти України, але водночас з урахуванням інтересів обох країн? Про це, зокрема, йшлося на нещодавніх Майстернях польсько-українського примирення на Волині. Участь у заходах взяв доктор історії та політичний аналітик, заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський, якого Світлана Мялик запросила до розмови.
У столиці Литви — Вільнюсі — сьогодні можна побачити багато українських стягів, почути українську мову. Очевидно це все — контекст воєнного часу, у якому живемо. Але українські сліди у Вільнюсі мають свою значно довшу історію. Серед них — діяльність василіянського монашого ордена у Литві та української греко-католицької церкви, а це понад 500-літня історія
Download from Google Play
Download from App Store
United States
Чомусь епізоди не вантажаться. Це тільки в мене така проблема?