Claim OwnershipЦе було вже
Subscribed: 164Played: 5,146
Subscribe
© All rights reserved
Description
Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою
187 Episodes
Reverse
<p><p>25 лютого 1956 року на ХХ з’їзді Комуністичної партії Радянського Союзу Микита Хрущов виголосив свою знамениту «таємну доповідь», яка започаткувала офіційне розвінчання культу Сталіна. Уперше на рівні партійного керівництва було визнано масштаб репресій, терору та зловживань влади сталінської доби. Що змусило радянське керівництво піти на розвінчання культу Сталіна? Чому критика культу не переросла в перегляд ролі партії та самої радянської моделі? Наскільки десталінізація була реальною реформою системи? Де пролягала межа дозволеної критики сталінізму в СРСР? Які особливості мала десталінізація в Україні? І чи відчувалася вона тут інакше, ніж у Москві? Про Радянський союз після смерті Сталіна говорили історик Віталій Ляска та Олег Бажан, науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.</p></p>
<p>У лютому 2007 року на Мюнхенській безпековій конференції Володимир Путін виголосив промову, у якій він розкритикував однополярний світ, розширення НАТО і заявив про право Росії відстоювати власні інтереси силою. Що саме пояснює різкість виступу Путіна у Мюнхені 2007 року: це була впевненість Росії на тлі енергетичного буму і зростання цін на нафту й газ, чи радше політична реакція на розширення НАТО і втрату контролю над пострадянським простором? Чому після цієї промови західні уряди не переглянули політику щодо Росії? Які саме стратегічні рішення Захід тоді фактично «проспав»? Наскільки рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року створило саму «сіру зону безпеки», яка підвищила ризик російської агресії? Як саме працював російський вплив через українські політичні та економічні еліти? Про довгострокові наслідки Мюнхенської промови Путіна говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України</p>
<p><p>Наприкінці 1922 року ЧеКа проводить операцію з ліквідації холодноярського підпілля. Частину отаманів заарештовують, частину виманюють обманом. У січні 1923 року їх переводять до Лук’янівської в’язниці в Києві. Невдовзі холодноярці підняли у в’язниці повстання і хто не загинув під час нього, був розстріляний після придушення. Чому саме Холодний Яр став для Москви однією з найсерйозніших загроз після поразки УНР? Чи можна вважати Холодноярську республіку реальною формою української державності? Що насправді об’єднувало повстанців Холодного Яру — національна ідея чи захист локальної вітчизни? Чи була отаманщина фатальною хибою, що призвела до поразки Перших Визвольних змагань? Чому чекісти не перемогли холодноярівців у відкритому бою? Що досвід Холодного Яру говорить зараз? Про роль Холодного Яру в історії України говорили історик Віталій Ляска та Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук.</p></p>
<p><p>Чому Богдан Хмельницький пішов до Москви? Які альтернативи реально існували: Крим, Османська імперія, Трансильванія, Швеція – і чому вони не спрацювали? Скільки рад було у Переяславі 18 січня 1654 року? Чому московити відмовилися присягати? І чи було укладено цього дня угоду? Наскільки православна “одновірність” була щирим мотивом, а наскільки дипломатичною мовою, якою виправдовували союз? Що кожна зі сторін вкладала в угоду: “союз” чи “підданство” – і де ці уявлення розійшлися? Що саме Росія сьогодні “витягає” з Переяслава для виправдання сучасної війни? Про Переяславську раду і її теперішнє відлуння сьогодні говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.</p></p>
<p><p>Січень 1972 року став кульмінацією радянських репресій в Україні — КДБ провів масштабну хвилю арештів українських дисидентів. Під удар потрапили, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ірина та Ігор Калинці. Чому саме січень 1972-го став моментом “великого зламу” в радянській політиці щодо українського руху і що змінилося порівняно з другою половиною 1960-х? Чи могли дисиденти започаткувати масовий рух? Чого боялася Москва? Чи акції самоспалення були дієвим інструментом спротиву? І чому дисиденти не здобули владу в незалежній Україні? Про український дисиденстський рух говорили історики Віталій Ляска та Радомир Мокрик</p></p>
<p>Як Трамп реанімував доктрину Монро 1823-го року? Що вона означала на практиці: захист інтересів США чи бажання захопити усю Західну півкулю? Чому під час холодної війни логіка доктрини Монро була перепакована в антикомуністичну риторику? Як на Заході з’явився СРСР і чи означало це крах доктрини Монро? Як Вашингтон проґавив Китай і за рахунок чого той посилив свій вплив у регіоні? Хто може стати наступним після Венесуели? І можуть США здати Україну Росії в обмін на Венесуелу? Про сучасне та майбутнє доктрини Монро говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.<br></p>
<p><p>Історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, підбивають підсумки року, що минає. </p></p>
<p><p>Що зараз більше впливає на святкування Різдва в Україні: світова комерціалізація чи спадок радянських заборон? Наскільки доречним є перенесення звичаїв, які сформувалися понад століття тому в селах, до сучасного міського простору? Чи дідух та ялинка мають давню метрику? Що із дохристиянських традицій на Різдво збереглося досі? Як Москва забороняла Різдво та конструювала нові свята на противагу релігійним? Як колядки стали символом протесту шістдесятників? І чому українці так легко перейшли на новий календар? Про традиції українського Різдва розмовляли історик Віталій Ляска та Ярослава Музиченко, етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.</p></p>
<p><p>Коли насправді почалася перша російсько-українська війна? Чи була Україна сто років тому політично й інституційно готова до московської агресії? Чому українські владці вірили, що конфлікт можна владнати деклараціями й переговорами? Чому Володимир Винниченко виступав проти створення регулярної української армії — і наскільки це було ідейним пацифізмом, а наскільки фатальною політичною помилкою? Як Москва маскувала агресію під “внутрішній конфлікт” і “радянську Україну” — і чому цей сценарій виявився настільки живучим? Про історичні уроки Перших визвольних змагань говорили Віталій Ляска та Віталій Скальський, історик, штаб-сержант 17-Ї бригади "Рейд"</p></p>
<p><p>5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум — угоду, за якою Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на запевнення безпеки від США, Великої Британії та Росії. Яке ключове питання Україна мала поставити собі у 1994 році, але так тоді його і не поставила? Чому в українській та російській версіях Будапештського меморандуму згадано гарантії безпеки, а в англійській – assurаnces, тобто запевнення? Чи справді грудні 1992 року Сполучені Штати пропонували Україні членство в НАТО в обмін на ядерне роззброєння? Яку конкретну матеріальну й політичну компенсацію отримала Україна за відмову від ядерної зброї, і наскільки вона відповідала втратам? Чим позиція України відрізнялася від Казахстану та Білорусі? Чи є сенс для України тепер апелювати до Будапештського меморандуму? І як Трамп руйнує світову систему безпеки і чи можливий Будапешт 2.0. Про ядерне роззброєння України говорили історик Віталій Ляска та Мар’яна Буджерин – докторка політології, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді.</p></p>
<p><p>30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше, у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"</p></p>
<p><p>Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула? Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною? Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка</p></p>
<p> У листопаді 1935 року розпочався Варшавський процес, на якому судили членів Організації українських націоналістів, яких звинувачували у вбивстві міністра внутрішніх спра Польщі Броніслава Пєрацького. Чому українські націоналісти обрали тактику терору? І через серед жертв оунівських бойовиків опинилися і українці? Чи це був виключно український досвід? Як політичне насильство у Польщі стало нормою? І чи справді Галичина та Західна Волинь була окупована Польщею? І як на противагу польській владі на Заході України сформувалося громадянське суспільство? Про Організацію українських націоналістів у 1930-х роках гооворили історик Віталій Ляска та Святослав Липовецький, публіцист та письменник, автор книжки “Вбити міністра. В</p>
<p><p>Чим лякала українська мова імперії у ХІХ столітті? Чи можна порівняти русифікацію із лінгвістичною уніфікацією, яку проводила Франція у Бретані чи Провансі? Де існувала маленька Україна на заході і чи можна порівняти український досвід із ірландським? Чи мала шанс українська латиниця і як би її впровадження змінило Україну? Невже українські міста двісті років тому говорили лише російською мовою? І яким шляхом має йти мовна політика сучасної України: природною еволюцією чи державним втручанням. Про мову як як політичну зброю говорили історик Віталій Ляска та Ольга Казакевич, докторка історичних наук, професорка, завідувачка лабораторії історичних наук Національного центру “Мала академія наук України”.</p></p>
<p><p>1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.</p></p>
<p><p>Чи справді сучасна демократія перебуває під смертельною загрозою, чи ми просто спостерігаємо тимчасові труднощі, які можна подолати? Що змушує людей розчаровуватися у демократії? Чи може демократія бути лише ліберальною? Як пояснити глобальний поворот “направо”? Невже традиційний поділ на лівих та правих поступово зникає? Чи отримає націоналізм нове дихання і як українці можуть навчити цього Європу? І чому популізм не стане осібною ідеологією. Про ідеології минулого і майбутнього говорили історик Віталій Ляска та Володимир Єрмоленко, філософ, письменник та есеїст</p></p>
<p><p>Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький – гетьман, який уперше відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади. Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади? Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.</p></p>
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States