Discover
Це було вже
186 Episodes
Reverse
<p>У листопаді 2026 року минуло 110 років від смерті імператора Франца Йосифа. Він правив 68 років, і саме габсбурзьким спадком часто пояснюють особливості Галичини, від церкви до європейського вибору. Чи цей спадок реальний, чи туга за нібито золотим віком хибна? Що імперія за цей час дала українцям Галичини, а що відібрала? Звідки взявся міф, ніби українців вигадав австрійський генштаб? Як монархія Габсбургів заклала підвалини польсько-українського конфлікту ХХ століття? Чи справді австро-угорський спадок визначив електоральну окремішність Галичини в перші двадцять років незалежності, зокрема підтримку вступу до НАТО і ЄС? І чи варто тепер деколонізуватися не лише від російського, а й від австро-угорського імперського спадку? Про це говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.</p>
<p>За останні два століття Європа пережила революції, дві світові війни, економічний крах і розпад цілої політичної системи. Щоразу вона з цих криз виходила, але чи справді своїми силами? Як Європа подолала першу паневропейську кризу, революції 1848–1849 років? Чому після Першої світової не втрималася Версальська система мирних договорів? Якою Європа вийшла з Великої депресії і чи не стали ціною цього радикалізація суспільств та утвердження диктатур? Яку роль у відбудові Європи після Другої світової відіграли США і план Маршалла? Як на Західну Європу вплинули крах соцтабору і зникнення біполярного світу? Зрештою, на які граблі Європі не варто наступати з огляду на майбутню, а то й теперішню кризу? Про Європу в часи криз говорили історик Віталій Ляска і Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. </p>
<p></p><p></p><p></p><p><span style="white-space: pre-wrap" data-text-with-entities="{"text":"Сергій Плохій: чи готують Україну нову Ялту?\nЧи можна домовитися з Москвою надовго? Уроки Ялти від Сергія Плохія\nРузвельт повірив Сталіну. Чи повірить Трамп Путіну\n Нова Ялта для України: міф чи загроза? Сергій Плохій \n\n\nЛютий 1945-го, Лівадійський палац у Криму. Рузвельт, Черчилль і Сталін за тиждень поділили світ на сфери впливу. Для одних Ялта стала дипломатичним компромісом, для інших — зрадою, після якої пів Європи на десятиліття опинилося за залізною завісою. Але Ялта не залишалася у минулому. Щоразу, коли великі держави сідають говорити про Україну без України, з’являються розмови про «Ялту 2.0». Наскільки точна ця аналогія? Чого коштував мир 1945 року і хто за нього заплатив? І чи можна домовитися про мир сьогодні так, щоб не повторити помилок 1945-го? І що нам робити, якщо наддержави вирішать долю України? Про те, як закінчуються війни і якою ціна миру говорили історик Віталій Ляска та Сергій Плохій, професор Гарвардського університету","entities":[],"shape":"Сергій Плохій: чи готують Україну нову Ялту?\nЧи можна домовитися з Москвою надовго? Уроки Ялти від Сергія Плохія\nРузвельт повірив Сталіну. Чи повірить Трамп Путіну\n Нова Ялта для України: міф чи загроза? Сергій Плохій \n\n\nЛютий 1945-го, Лівадійський палац у Криму. Рузвельт, Черчилль і Сталін за тиждень поділили світ на сфери впливу. Для одних Ялта стала дипломатичним компромісом, для інших — зрадою, після якої пів Європи на десятиліття опинилося за залізною завісою. Але Ялта не залишалася у минулому. Щоразу, коли великі держави сідають говорити про Україну без України, з’являються розмови про «Ялту 2.0». Наскільки точна ця аналогія? Чого коштував мир 1945 року і хто за нього заплатив? І чи можна домовитися про мир сьогодні так, щоб не повторити помилок 1945-го? І що нам робити, якщо наддержави вирішать долю України? Про те, як закінчуються війни і якою ціна миру говорили історик Віталій Ляска та Сергій Плохій, професор Гарвардського університету"}">Лютий 1945-го, Лівадійський палац у Криму. Рузвельт, Черчилль і Сталін за тиждень поділили світ на сфери впливу. Для одних Ялта стала дипломатичним компромісом, для інших — зрадою, після якої пів Європи на десятиліття опинилося за залізною завісою. Але Ялта не залишалася у минулому. Щоразу, коли великі держави сідають говорити про Україну без України, з’являються розмови про «Ялту 2.0». Наскільки точна ця аналогія? Чого коштував мир 1945 року і хто за нього заплатив? І чи можна домовитися про мир сьогодні так, щоб не повторити помилок 1945-го? І що нам робити, якщо наддержави вирішать долю України? Про те, як закінчуються війни і якою ціна миру говорили історик Віталій Ляска та Сергій Плохій, професор Гарвардського університету</span></p><p></p><p></p><p></p>
<p>Людство веде організовані війни щонайменше три з половиною тисячі років, а може, й довше. І всі війни минулого рано чи пізно завершувалися: капітуляцією, виснаженням сторін, перемир'ям чи угодою, яку одна зі сторін порушувала за кілька місяців. Часто кажуть, що держави ретельно планують, як почати війну, і майже ніколи не думають, як її закінчити. Схоже, у 2022 році Кремль теж не мав плану на випадок, якщо «Київ за три дні» не вийде. Чи має Кремль тепер уявлення кінець війни? Чому мир із Росією не вартий паперу, на якому укладений? І чому одні перемир'я тримаються десятиліттями, а інші розвалюються за місяць? Про те, як закінчуються війни говорили історик Віталій Ляска та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка</p>
<p><p>Нащо Путіну скіфи? – Оксана Ліфантій, Віталій Ляска</p></p>




