Українські винні історії

Коли ми говоримо про вино на території сучасної України, у голові зазвичай виринають сучасні крафтові виноробні Одещини, Закарпаття чи Миколаївщини. Мало хто в цей момент уявляє собі хлопців у тогах та залізних обладунках. В нас досі існує міф, що українське виноробство – це молода історія. Але насправді саме Рим став одним з фундаторів нашої винної культури, особливо у Північному Причорномор’ї. У легіонерів була проста логіка: куди б вони не приходили, всюди приносили з собою римське право для мізків та виноградну лозу для душі. Наші південні степи не стали винятком. Римляни «наслідили» тут так рясно, що археологи досі викопують матеріальні докази їхніх алко-турів.

Свого часу геніальний Милорад Павич написав свій культовий «Хозарський словник» – книгу, яка перетворила історію цілого народу на вишуканий інтелектуальний жарт. Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що хозари залишили нам матеріально – на території сучасної України, де колись процвітала загадкова Салтівсько-маяцька культура. І шукати істину будемо на дні старовинних глиняних амфор та винних глеків. Адже в цьому подкасті ми розгадуємо таємниці історії через призму винної культури.

У світі вина є сорти-дипломати, що комфортно почуваються майже всюди: Каберне Совіньйон, Мерло, Шардоне. Вони зрозумілі, передбачувані та універсальні. А є місцеві старожили – автохтони. Це сорти зі складним характером, які століттями проростали у землю та всотували особливості регіону.Україна в цьому сенсі – не порожній аркуш, а радше палімпсест. Попри драматичну історію воєн, імперських утисків, заборон та втрат, вона зберегла унікальну винну спадщину. Тут сформувалися лози, що навчилися звучати в унісон з місцевим теруаром та стали частиною культурного коду українського виноробства.

Наша сьогоднішня історія – про людину, яка приїхала на південь України, щоб буквально змінити ДНК тамтешнього виноградарства. Мова піде про талановитого науковця, який вмів мислити на десятиліття вперед і не боявся експериментувати. А ще він був захопленим винним ентузіастом, що розумів цей напій на всіх рівнях і старався крок за кроком формувати культуру виноробства. Ім’я йому Василь Таїров.

Якщо влаштувати подорож виноградниками України, то можна помітити, що картина виходить дуже строката. У різних регіонах на сусідніх ділянках уживаються французи зі своїм шармом, італійці з темпераментом, стримані німці, експресивні іспанці та грузини. Так, це я звісно ж, маю на увазі сорти, які народилися за тисячі кілометрів звідси, але пустили тут коріння. Сьогодні вони разом з місцевими автохтонами формують обличчя сучасного українського виноробства. Навіть більше, домінують на наших виноградниках. Але як так сталося? Для цього треба трохи відмотати історію назад і розібратися, хто всіх цих «іноземців» сюди запросив.