Claim OwnershipХарківські історії з Філіппом Диканем
Subscribed: 7Played: 148
Subscribe
© Харківські історії
Description
Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем».
Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.
Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.
74 Episodes
Reverse
У цьому випуску «Археології» продовжили розмову про те, хто населяв територію Слобожанщини за давніх часів. Цього разу ми охопили епоху від Великого переселення народів (IV–V ст. н.е.) до появи на наших теренах фортець і містечок наприкінці XVI — на початку XVII століть.
Що таке епоха Великого переселення народів? Як вона позначилася на території нинішньої Харківщини? Хто прийшов на ці землі й кого вигнав? Де тут жили готи? Що робили готи? Коли з’явилися слов’яни? Дике поле — було чи ні? Нарешті, коли та як Слобожанщина почала залюднюватися постійним осілим населенням?
Про це розповів завідувач навчально-наукової археологічної лабораторії в Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, археолог Володимир Колода.
Сто п’ять років тому помер Жорж Борман, відомий як «король солодкої імперії». Про нього розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.
Героїнею цього випуску програми «Харківські історії» стала вулиця з безглуздою, на думку Андрія Парамонова, назвою та багатою історією — Полтавський Шлях.
Професор Каразінського університету Дмитро Петренко та працівниця Літмузею Марина Куценко розповіли про квітневі прем’єри Олександра Довженка.
Дослідник історії Слобожанщини Андрій Парамонов у новому випуску «Харківських історій» розповів, як і коли з’явилася перша вулиця Харкова — Університетська.
Василь Єрмилов — один із класиків українського авангарду, який усе життя прожив у Харкові. Днями виповнилося 130 років із дня його народження.
Головний експерт циклу «Археологія» у програмі «Харківські історії» Володимир Колода розповів, який слід залишили на теренах Слобожанщини хозари.
Доктор історичних наук і професор НТУ ХПІ Ігор Робак розповів, ким був Валентин Отамановський, ім’ям якого названо одну з вулиць Харкова.
Дослідник історії совєцьких каральних органів 1920–1930-х років Вадим Золотарьов розповів, чим Чубар, Косіор і Постишев не догодила сталінові.
Яку роль відігравала Слобожанщина в міжнародних відносинах? Про це в програмі «Харківські історії» розповів експерт циклу «Археологія» — Володимир Колода.
Героєм цього випуску «Харківських історій» став Василь Каразін, на честь якого як засновника названо Харківський національний університет.
Дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов розповів, якою була вулиця Сумська в минулому столітті, коли взагалі виникла й чому дістала таку назву
Сто тридцять років тому народився Василь Еллан-Блакитний — людина, яка «повісила свою ліру». Про нього — свіжий випуск програми «Харківські історії».
У новому випуску подкасту «Харківські історії» археолог Володимир Колода розповів, про що свідчать релігійні та культові знахідки на Харківщині.
Харків аж ніяк не є «першою столицею» — це остаточно довели українські історики. Але все ж таки, чому, як і коли Харків став столицею соціалістичної совєцької України? Що столичний статус дав місту, окрім урядового кварталу в новому центрі, і як узагалі впливав на життя в Україні? Чи ухвалювали б рішення по-іншому, якби столиця у 1920-х була в Києві?
Про це в програмі «Харківські історії» поговорили з кандидатом історичних наук та учасником проєкту «Likбез. Історичний фронт» Геннадієм Єфіменком.
Цьогоріч 9 грудня відзначаємо 160-річчя Бориса Грінченка. Про харківські та слобожанські сторінки з його біографії розповів Андрій Парамонов.
7 листопада 2023 року виповнилося 95 років із дня офіційного відкриття Будинку державної промисловості — Держпрому. Ведучий Філіп Дикань не міг пройти повз таку дату й присвятив цей випуск «Харківських історій», мабуть, найвідомішому й найвеличнішому символу Харкова.
Однак із гостею програми — архітекторкою, історикинею архітектури, лекторкою Університетського коледжу Лондона Євгенією Губкіною — він говорив не про загальновідомі факти, які легко знайти в інтернеті, а про те, чому саме тоді в Харкові виникла така незвична й незвичайна будівля; чому саме в такому вигляді; на що спиралися автори проєкту; на що орієнтувалися; наскільки його вписано в загальноєвропейський контекст; і, урешті-решт, у чому значення Держпрому.
Доктор історичних наук Дмитро Чорний розповів, як у Харкові скидали Гетьманат.
Сто десять років тому справа Бейліса прикула до себе увагу багатьох людей у всьому світі. Яке її харківське відбиття — розповів історик Артем Харченко.
Сто десять років тому, 2 і 3 листопада за старим стилем (за новим 15 та 16-го) 1913 року, світський Харків уперше в історії міста на власні очі побачив «пробірмамзелей». Найімовірніше, це слово вам нічого не сказало. Тоді так: живих манекенів. І якщо ви подумали про манекенниць, то маєте повну рацію. Просто такого слова тоді ще не було, і дівчат, які демонстрували моду, називали живими манекенами, або пробірмамзелями.
Хто привіз їх у Харків? Яке вбрання місцеві цінувальники моди могли побачити на цих живих манекенах? Чи можна сьогодні передбачити, як вплине на моду нинішня російсько-українська війна? Чи можливі кардинальні зміни, як це було по закінченню Першої та Другої світових війн? Про це й не тільки в «Харківських історіях» поговорили з дизайнером і дослідником моди Костянтином Пономарьовим.
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States