Claim OwnershipВесь час з Богом: подкаст "Книги365"
Subscribed: 3Played: 40
Subscribe
Description
Нові книги та проєкти в служінні, уривки з книжок, роздуми відомих авторів та статті на актуальні теми
124 Episodes
Reverse
https://www.knigi365.org/wp-content/uploads/2026/02/Rol-Boha-u-vbyvstvi-Joho-Syna-z-knyhy-Dzhona-Pajpera-Zlo-triumfuie-ta-prohraie.mp3 У чому полягала Божа участь чи, навпаки, неучасть у найбільш кричущому гріху в історії – вбивстві Ісуса Христа? Наші власні думки в цьому разі ні до чого. Має значення лише те, що Бог Сам зволів відкрити нам у Своєму слові. І насамперед Він показує нам, що подробиці, які оточують смерть Ісуса, були напророчені в ... щє...
Якими мають бути церковні лідери у новому тисячолітті, аби протистояти викликам сьогодення? Генрі Ноуен, видатний християнський письменник та мислитель, розважає про це у книжці «В ім’я Ісуса».
Книги, які варто прочитати, щоби не похитнулася витривалість та збереглася надія після чотирьох років війни
Без сумніву, сьогоднішнє суспільство стає дедалі більш ворожим до біблійних цінностей. Деякий час я думав, що наша американська культура є безбожною, себто такою, яка вірить і діє так, наче Бог не має значення.
Табель успішності Гітлера містив стільки надзвичайних досягнень, що віруючі нерідко вважали його відповіддю на свої молитви.
Коли я почав сприймати природу як щось більше, ніж метафору, як живе об’явлення Божих шляхів, то зрадів, що мене так добре навчили переживати Бога у природі, навіть якщо для того, аби опанувати цей спосіб пошуку Бога повністю, потрібен час.
Крім археологічних відкриттів, біблійні істини підтверджує надприродна єдність та зв’язність самої Біблії. Вона складається із шістдесяти шести книг (або сімдесяти семи, як у католицькій та православній традиціях), які впродовж 1500 років писали сорок людей трьома різними мовами; утім, незважаючи на це, дивовижна гармонія та послідовність властива загальній розповіді. Прадавнім рукописам притаманна приголомшлива послідовність і цілісність.
Перед тим як Господь Бог створив людину на землі, Він спочатку приготував для неї світ корисних і приємних речей – усе для її прожитку та насолоди. Книга Буття, де йдеться про створення світу, називає всі ці речі узагальнюючим словом «це». Вони були створені для потреб людей, але завжди мали бути зовнішніми по відношенню до людини і підпорядковані їй.
Під час Культурної революції в Китаї ще одна християнська спільнота протистояла ворожій імперії. Хунвейбіни – здебільшого, студенти та старші школярі – наводнили міста і систематично переслідували тих, кого вважали винними у відхиленні від ідей Мао Цзедуна. Понад сто мільйонів людей постраждали від тортур та ув’язнень у виправно-трудових таборах, а один мільйон стратили. Ті, у кого виявляли Біблію, були приречені щонайменше на тортури й ув’язнення.
Заздрість – це болісне і нерідко обурливе усвідомлення переваги, яку має будь-хто інший. Подеколи ми хочемо мати таку ж саму перевагу, і це бажання веде нас до ще одного гріха – зажерливості. І часто ми просто обурені тим, що інша особа має те, чого немає в нас. Але ми не просто заздримо людям загалом. Зазвичай дві причини спонукають нас до заздрості. По-перше, ми схильні заздрити тим, з ким найбільше себе ототожнюємо. По-друге, ми схильні заздрити їм у тому, що цінуємо найбільше.
Коли я оселився в одному домі з людьми з вадами розумового розвитку, найперше мене вразило те, що їхня симпатія чи антипатія до мене не мала абсолютно нічого спільного з жодною з тих численних корисних справ, якими я займався до того часу. Оскільки ніхто з них читати моїх книг не міг, ці книги нікого не вражали, а позаяк більшість із них ніколи не ходила до школи, мої двадцять років у Нотр-Дамі, Єлі та Гарварді теж рекомендацією не служили.
Нинішнє євангельське християнство заклало жертовник і розділило жертву на частини, але тепер видається цілком задоволеним тим, що рахує каміння і перекладає шматки, анітрохи не переймаючись тим, що на вершині високого Кармелю немає жодної ознаки полум’я. Але дякувати Богові, що є деякі, кому не байдуже. Це ті, хто, хоча і люблять вівтар і захоплюються жертвоприношенням,
Якщо вам випаде коли-небудь нагода святкувати Великдень у Франції, у великому мегаполісі, як-от Париж, Бордо чи Ліон, або у маленькому селі на кшталт Сен-Ремі (де я жив пів року), вам неодмінно впаде в око один вислів, виведений писаними чи друкованими літерами на стінах будівель або на автобусах. Ви почуєте, як ці слова співають та виголошують у церквах. Почуєте, як ними обмінюються, наче великоднім привітанням, люди на вулицях: «L'amour de Dieu est folie!» — «Божа любов — це безумство».
Це звучить парадоксально, але зцілення та радість починаються з прямого погляду на джерело нашого болю. Ми повертаємось обличчям до потаємних втрат, які паралізували нас і тримають у в’язниці заперечення, сорому чи почуття провини.
Мій переїзд з Гарварду до «Ляршу» дозволив мені по-новому зрозуміти, якою мірою на мої думки про християнське лідерство впливало прагнення бути ЗНАЧУЩИМ, прагнення до ПОПУЛЯРНОСТІ та прагнення до ВЛАДИ. Надто часто я вбачав, що набування значущості, популярності та влади – це необхідні складові ефективного служіння.
Будь-який садівник скаже вам, що плодові дерева треба обрізати. Закликаючи нас приносити плід, Христос сказав: «Усяку галузку в Мені, яка не приносить плоду, Він відтинає, а всяку, яка родить плід, очищає, щоб рясніше родила» (Івана 15:2).
Ми вже підкреслили той факт, що життєві обставини очищали Йосифа, щоб він міг стати благословенням для майбутніх поколінь. У Своїх стосунках з Йосифом Бог часом здавався немилосердним, як усі садівники.
Пригадую, як багато років тому вирушив у довгу прогулянку Комп’єнським лісом, що у Франції, зі своїм приятелем Юттою. Надворі було волого й туманно. На деревах не красувалося листя, крізь темне гілля не пробивалися сонячні промені. Однак ліс явився нам у новій красі: безконечні відтінки сірого й зеленого, туман, що ледь рухався довкола стовбурів високих дерев, ніжно їх обіймаючи.
Коли Ісус почав своє служіння на шляху до хреста, сатана спробував відвернути Його від шляху страждань та жертви. У пустині він спокушав Христа перетворити камінь на хліб, а тоді зістрибнути з храму і прийняти володарювання над цим світом, вклонившись йому (Матвія 4:11). Суть усіх цих спокус полягала у наступному: «Не йди шляхом страждання, жертви і смерті. Використай Свою владу, щоб уникнути страждань. Якщо Ти – Син Божий, доведи Своє право на царювання, а я можу Тобі в цьому допомогти. Хоч що Ти зробиш, не йди на хрест».
З історії злодіяння братів Йосифа можна винести низку фундаментальних уроків. Перш за все, ми бачимо, що гріхи притягуються. Один гріх настільки взаємопов’язаний з іншими, що майже неможливо скоїти його, не взявши участі в усіх інших. Після того, як брати поселили у своєму серці ненависть та заздрість, на черзі була зрада, і навіть планувалося вбивство. Усе це призвело до обману, що став потім способом життя.
Приїхавши відвідати мене у спільноті «Дейбрейк» біля Торонто, мій друг Мюррей МакДоннелл запитав, чи не хотів би я, скориставшись нагодою — п’ятнадцятою річницею створення Центру розвитку людини у Вашингтоні, — висловитись на тему християнського лідерства у двадцять першому столітті...
Однак, відгукнувшись на це запрошення, я зрозумів, що окреслити здорове бачення християнського лідерства у двадцять першому столітті зовсім не просто...
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States