Деколонізаторки

Як серіали змінили нас і чому вони перетворилися з «розваги після школи» на повноцінну культурну мову поколінь?У цьому випуску «Деколонізаторок» Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють те, як серіали формували наше дитинство, як телевізійний таймінг диктував правила для цілої індустрії, і яким чином серіали відображають зміни в суспільстві?Від «Кармеліти», «Всі жінки відьми» та перших мильних опер — до епохи, коли серіали стали мистецтвом: «Доктор Хаус», Breaking Bad, «Клан Сопрано», «Гра престолів» та інші проєкти, що зламали правила жанру.Окрема частина випуску присвячена обговоренню «Твін Пікс». Василь Байдак та Валентина Сотникова аналізують, чому цей серіал став культовим, як Лінч змінив телебачення, за що третій сезон «карає» глядача і в чому його найбільша цінність.Серіали, про які говоримо у випуску:«Твін Пікс», 1991 рік (Девід Лінч)«Горець», 1992 рік (Rysher Distribution, Gaumont Television та інші)«Кармеліта», 2005 рік (Рауф Кубаєв, Юрій Попович)«Друзі», 1994 рік (Bright/Kauffman/Crane Productions)«Всі жінки — відьми», 1998 рік (Spelling Entertainment)«Пригоди Джекі Чана» (Sony Pictures Television)«5 хвилин до метро», 2006 рік (Сергій Альошечкін)«Щоденники вампіра», 2009 рік (Маркос Сіга, Дж. Міллер Тобін)«Сімпсони», 1987 рік (20th Century Studios)«Orange County», 2003 рік (Warner Bros. Worldwide Television Distribution)«Чіп і Дейл», 1989 рік (Джон Кімболл, Роб Замбоні)«Доктор Хаус», 2004 рік (Ґреґ Яйтанес, Деран Сарафян та інші)«Межа», 2008 рік (Джей Джей Абрамс та інші)«Lie to Me», 2009 рік (Деніел Сакгейм та інші)«Шерлок», 2010 рік (Марк Гатісс, Стівен Моффат, BBC One)«Дівчата Гілмор», 2000 рік (Warner Bros. Domestic Television Distributiond)«Hill Street Blues», 1981 рік (MTM Enterprises, Hulu, Disney)«Клан Сопрано», 1999 рік (Hulu і HBO Max)«Breaking Bad», 2008 рік (Sony Pictures Television)«Гра Престолів», 2016 рік ( Warner Bros. Television Studios)«The Pitt», 2025 рік (Деміан Маркано, Аманда Марсаліс і Джон Камерон)«Оповідь служниці», 2017 рік (Брюс Міллер)Книжки, про які говоримо: «1984» (Джордж Орвелл)Серія книг «Гра Престолів (Джордж Мартін)

Історії кохання з давніх часів лежать в основі популярних творів літератури, театру, кінематографу: від легенд про короля Артура чи п'єси «Ромео і Джульєтта» до «Касабланки» та «Сутінок». Що таке лицарське та куртуазне кохання? Як традиції лицарського служіння дамі серця перейшли в певні правила джентльменської поведінки? Як образ романтичного героя трансформувався від творів Байрона до вампіра Едварда Каллена? А також які уявлення про кохання нам нав'язували кілька десятиліть тому та як це змінилось сьогодні?Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, як саме зображення кохання в популярній культурі впливало на стосунки та навпаки — як зміни суспільних норм, релігія та розширення прав жінок проявляються в кіно й літературі, додаючи нових варіантів любовних сюжетів та різноманітних поглядів на стосунки.Фільми і серіали, які згадуємо:«Гоббіт» ( Пітер Джексон) «Гордість та упередження», 2005 рік (Джо Райт)«Ромео + Джульєтта», 1996 рік (Баз Лурман)«Віднесені вітром», 1939 рік (Віктор Флемінг)«Несплячі в Сієтлі», 1993 рік (Нора Ефрон) «Вам лист», 1998 рік (Нора Ефрон) «Привид опери», 2004 (Джоел Шумахер)«Щоденник пам’яті», 2004 рік (Нік Касаветіс)«Матч Поінт», 2005 рік (Вуді Аллен) Серіал «Ти», 2018 рік«Сутінки», 2008 рік (Кетрін Гардвік)«356 днів», 2020 рік (Барбара Бяловас та Томаш Мандес)«П’ятдесят відтінків сірого», 2015 рік (Сем Тейлор-Джонсон)«Покинь, якщо кохаєш», 2024 рік (Джастін Бальдоні)«Патерсон», 2016 рік (Джим Джармуш)«Все завжди і водночас», 2022 рік (Ден Кван та Деніел Шайнерт)Серіал «Сексуальна освіта», 2019 рік (Бен Тейлор та Кейт Геррон)Книжки, про які говоримо: Marriage, a History: How Love Conquered Marriage (Stephanie Coontz)«Закохані Тюдори» (Сара Ґріствуд)«Страждання молодого Вертера» (Йоганн Вольфганг фон Гете)«Трістан та Ізольда» (Жозеф Бедьє)Ведучі: Маріам Найем, Валентина СотниковаОператори: Олексій Мацкевич, Олександр Перлик, Соня ПасевичМонтаж: Карина ГаценкоДизайн та графіка: Ніка Назаренко, Анастасія РибаковаПродюсерки: Катерина Шкрабалюк, Ріта БусленкоРедактор: Олексій МацкевичВиконавча продюсерка: Анна Погребна

и всі виросли на мультиках, фільмах і серіалах, які здавалися безневинними. Але що, як вони — частина колоніальної історії? У першому епізоді 2 сезону подкасту «Деколонізаторки» говоримо про те, як попкультура формувала наші уявлення про красу, успіх і «нормальність». Чому «класичні» фільми й мультики сьогодні кенселять, та як література і кіно закріплювали колоніальні уявлення в нашій свідомості?Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, як саме попкультура може бути інструментом колонізації та чи можемо ми зробити її інструментом емансипації? Образи Маріам та Валентини – Маркет українських брендів Всі.СвоїДякуємо за локацію кінотеатру-укриттю на Подолі KINO42 https://www.instagram.com/kino42kyiv?igsh=MWN2ODdlNGo0eHYxeg==Фільми та серіали, які згадуємо:«Тарзан», 1999 рік, Дісней«Аладдін» 1992, рік, Дісней«Віднесені вітром», 1939 рік«Breakfast at Tiffany’s», 1961 рік«Friends» 1994-2004 роки«Indiana Jones»«Могутні Рейнджери» (Power Rangers, 1993–)«1+1» (Intouchables), 2011 рік«Академія Амбрелла» (The Umbrella Academy) 2019-2024Книжки, про які говоримо:«Heart of Darkness» Джозеф Конрад«Тінь гори» і «Шантарам» (Грегорі Девід Робертс)«Пригоди Гекльберрі Фінна» (Марк Твен)«Тінтін в Конго» (Hergé)«Пітер Пен» (Джеймс Метью Баррі)Опера «Аїда» (Дж. Верді)

В останньому випуску сезону подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, що таке політика памʼяті, як в різних країнах зберігають історію про загиблих громадян чи знищених народів. Як віддають шану полеглим захисникам? Що червоний мак означає для світу, а соняшник – для України? Чому про політику памʼяті не йдуться у тоталітарних країнах? Яким, на думку, Валі та Маріам, може бути військовий меморіал загиблим захисникам України? Дивіться та слухайте – у подкасті «Деколонізаторки». Матеріали, які цитувалися у випуску: What gives victims satisfaction when they seek revenge?: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ejsp.782 Щоденник Ніни Герасимової про війну: https://gordonua.com/ukr/specprojects/gerasimova.html Едвард Саїд. Культура й імперіялізм I Saw People Being Beheaded And Eaten By Dogs: https://youtu.be/owNlSNNd7tw?si=qHg9TL2OvBALrQoN

Щодня українці гинуть на війні, яку розвʼязала Росія. Часто кажуть, що зараз гине «цвіт нації». У новому епізоді подкасту Деколонізаторки Маріам Найем та Валентина Сотникова рефлексують на тему горювання разом з братом Маріам, військовослужбовцем та адвокатом і правозахисником - Масі Найємом. В 1990 році Масі разом братом і батьком переїхав з Афганістану в Україну. В той час, якраз закінчувалась війна, яку розвʼязав в Афганістані Радянський Союз. Коли в 2014 році Росія почала війну на сході України, Масі долучився до армії та брав участь у бойових діях, після чого демобілізувався, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся до війська. В червні 2022 отримав важке поранення в голову, в результаті якого втратив око. У новому епізоді подкасту Деколонізаторки Маріам Найем, Валентина Сотникова та Масі Найєм говорять про сприйняття смерті і болю від втрати близьких людей, а також про те, як змінювалась ідентичність Масі під час життя в Україні та не тільки.

У новому епізоді подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова розбирають ще один мультфільм від Disney – «Мулан». В основі сюжету – головна героїня Мулан йде у військо замість свого батька, який не може воювати. В цей час Китай воює з армією Гунів і Мулан врятувала свою країну від катастрофи. У восьмій серії «Деколонізаторок» Найем та Сотникова пояснюють, чому Мулан – нетипова принцеса для Disney і як авторам мультфільму вдалось правильно передати культуру Китаю. А також багато обговорюють фемінізм у мультику та, увага, займаються обʼєктивізацією чоловіків.

Ми постійно чуємо, що західні партнери втомились від війни в Україні. Але як і досі зацікавлювати іноземців темою України? А також як відшуковувати цікавість в собі. Про це у новому випуску «Деколонізаторок» говорять культурологиня Маріам Найем та літературознавиця Валентина Сотникова разом із засновником видання Ukraïner Богданом Логвиненком. У випуску ви дізнаєтесь, як цікавість є рушійним процесом до пізнання себе та своєї ідентичності. І як цікавість однієї людини може надихнути інших на зміни в суспільстві і країні. А також як російська мова була мовою «безпеки» впродовж довгого часу в Україні. Детальніше дивіться у новому випуску «Деколонізаторок».

У мультфільмі «Покахонтас» компанія Disney показала протистояння індіанського племені та британських колонізаторів, які прибули до території сучасних Сполучених Штатів Америки на пошуки золота. Вважається, що в основі сюжету мультика лежить реальна історія племені Поухатан та британського моряка Джона Сміта. У шостому епізоді подкасту «Деколонізаторки» від Суспільне Культура культурологиня Маріам Найем та літературознавиця Валентина Сотникова розбирають мультфільм «Покахонтас», обговорюють проблему поневолених народів, які виглядають бовдурами на фоні колонізаторів, а також шукають історичні неточності, яких допустили в Disney.

Що має зробити імперія, щоб обʼєднати навколо себе людей? Звичайно, придумати красиву історію чи міф, створити певний образ. Так, інколи ми хочемо жити, як в «американській мрії», чи ненавидимо так звану «велич» Росії. У пʼятому випуску подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова згадують приклади, як імперії створювали міфи для обʼєднання людей в колоніях, заражали їх ідеями, бажанням бути частиною цієї «величі». Як формуються національні ідентичності та ідеології? Як відрізнити навʼязану ідею від органічно створеної? Чому ми маємо впроваджувати культурну політику? І чому музеї ніколи не були поза політикою? Дивіться та слухайте у подкасті «Деколонізаторки».

Імперія робить все, щоб розмити кордони ідентичності людей, яких колонізувала. Переписує історію, забирає мову, виправдовують «божественним провидінням» своє право на колонізовані території. А ще розповідає нам, ким ми ніби то є насправді. Маріам Найем та Валентина Сотникова у четвертому випуску подкасту «Деколонізаторки» обговорюють, які наративи використовують імперії, щоб розмити нашу ідентичність та зробити все, щоб ми відчували себе розгубленими.  Хто така «радянська людина» і для чого її конструювали? Чому імперії хочуть, щоб ми сумнівалися в тому, хто ми? Що спільного між українцями та ірландцями? Дивіться та слухайте – у подкасті «Деколонізаторки».

Ми памʼятаємо історію Аладдіна за культовим мультиком 1992 року студії «Walt Disney», легендарними піснями Алана Менкена та образами персонажів, наприклад, Джина у виконанні Робіна Вільямса. Та чи звертали ви увагу, наскільки багато культур та стереотипів намішано в цій історії? У третьому випуску подкасту «Деколонізаторки» Валентина Сотникова та Маріам Найем обговорюють, як змінювався образ Аладдіна, до чого тут орієнталізм, та звідки ж пішов Аладдін – Китаю, Індії чи Афганістану? Які стереотипи закладалися в анімаційний фільм? І чому Валя і Маріам сприймають образ яблука у мультику по-різному – дивіться у відео. Книги, які згадуємо у випуску: – Едвард Саїд «Орієнталізм» Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом компетентної допомоги армії «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Ми збираємо три мільйони гривень. Усі зібрані гроші спрямуємо на транспорт, зв’язок та облаштування пункту управління батальйону, який зараз активно працює на Купʼянському напрямку. Долучитись можна за прямим посиланням: https://send.monobank.ua/jar/8fHf4ik5U4

Ми всі ЗЛИМОСЯ на Росію! І це не дивно. Вона щодня вбиває нас, наших близьких, забирає наше здоровʼя, щастя та можливості. А ще ми злимось, коли нас не розуміють іноземці, або коли вчергове потрібно пояснювати таксисту за кордоном, чому твоїй країні потрібна військова допомога.  Та окрім цього ми влаштовуємо срачі один з одним, зриваємося в інтернеті на своїх, що руйнує наші стосунки та нас самих, ну і грає на руку Росії.  У другому епізоді подкасту «Деколонізаторки» Валя злиться що не зможе більше посваритися зі своїми загиблими друзями, а Маріам злиться на Росію, що її брат Масі Найєм не зможе більше бачити двома очима. А також говорять про почуття злості та що робити з цим? Чому українці сміються з мемів про «акулу, яка зʼїла росіянина»?  Як злість і агресія нам допомагає вижити та адаптуватися? Як і що це говорить про нас, як про колишню колонію? Дивіться та слухайте в другому випуску подкасту «Деколонізаторки» на Суспільне Культура.

Маріам може процитувати фрази з фільмів Рязанова, а Валя памʼятає вірші Бродського. А Васі соромно за все це разом... Але як впоратися з цим відчуттям та чи нормально це – соромитися за те, що, на жаль, не можеш стерти зі свого життя – дивіться й слухайте в першому випуску подкасту Маріам Найем та Валентини Сотникової для Суспільне Культура «Деколонізаторки». Гість випуску – український стендап-комік Василь Байдак.

«Деколонізаторки» – новий подкаст культурологині Маріам Найем і літературознавиці Валентини Сотникової. У ньому авторки говоритимуть про травми, стереотипи та комплекси, які різні імперії нав'язували своїм колоніям. Зокрема і про ті, які нав'язала українцям Росія.