Claim OwnershipПольське радіо для України
Subscribed: 19Played: 1,687
Subscribe
© Copyright Polskie Radio S.A. w likwidacji
Description
Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
2553 Episodes
Reverse
Україна активізує контакти з білоруською опозицією на чолі зі Святланою Ціхановською. Про контакти білоруської опозиції та Києва та можливе обʼєднання зусиль обох сторін задля міжнародного переслідування диктатора – у новому випуску програми «Погляд».
Еміграційне видання «Культура», діяльність якого, була важливою для України і польсько-українських відносин, поставила собі амбітне завдання: формувати мислення поляків, що не ґрунтується на канонізованих стереотипах, натомість враховує політичні реалії, позбавлене рис націоналізму і творене в умовах діалогу. Йдучи у розріз домінуючим в еміграції настроям, середовище «Культури» ставило на порядок денний примирення з українцями, підтримки незалежницьких прагнень східних сусідів, а також — налагодження обопільного польсько-російського діалогу на антиімперському фундаменті. Авторка: Христина Срібняк
Іноземні працівники стали важливою частиною економіки Польщі, допомагаючи заповнювати дефіцит кадрів у багатьох галузях. Водночас їхня інтеграція — це не лише питання працевлаштування, а й адаптації, стабільності, мовної підтримки та зрозумілих правил співпраці. Експерти, роботодавці й державні інституції дедалі частіше говорять про те, що успішна інтеграція починається там, де поєднуються економічні потреби, соціальна підтримка і довіра між усіма сторонами.
Гостем програми Мар’яни Кріль «Міжкультурні діалоги» став журналіст Української служби Польського радіо для закордону Тарас Андрахович, який два місяці перебував у журналістській резиденції в Тайвані. Він розповів про свої враження від країни, яка стала одним із перших міжнародних партнерів України після початку повномасштабної війни, а також поділився спостереженнями про повсякденне життя тайванців.
13 років тому на Майдані Незалежності у Києві розпочалися протести проти рішення тодішнього президента Віктора Януковича не підписувати договору про асоціацію із ЄС. З дня на день протестувальників було все більше і більше. Революція Гідності, як згодом було названо ці події, тривала до кінця лютого 2014 року, а найбільш трагічним її моментом був розстріл понад ста мирних протестувальників, Небесної Сотні. Про Революцію Гідності згадують її учасники – Олена Бідованець, Василь Федюк та Іванна Кобєлєва.
22 лютого у Торговому домі братів Яблковських у центрі Варшави відбудеться подія «Наш внесок у перемогу», присвячена четвертій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У програмі – благодійний ярмарок, плетіння маскувальних сіток, написання листів військовим, майстер-класи з домедичної допомоги, розмова про інформаційну безпеку та дезінформацію, а також благодійний аукціон. Завершиться подія концертом за участі українських виконавців, які нині проживають у Польщі.
Кожна пляшка, банка чи старий светр, викинуті без роздільного збору, втрачають шанс стати ресурсом. Аналіз відходів показує, скільки матеріалів можна повторно використати, зменшити навантаження на довкілля та заощадити кошти місцевих бюджетів. Авторка: Христина Срібняк
Про методику й результати моніторингу ЗМІ Іспанії, Німеччини, Франції з погляду розповсюдження ними російських наративів розповідають Дмитро Корнієнко, політолог, засновник міжнародної аналітичної спільноти Resurgam, і Наталя Курдюкова, журналістка, керівниця харківського медагабу, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".
Польська версія: Декілька днів тому створено Раду майбутнього, яка діятиме на благо розвитку Польщі. У польських медіа можна прочитати, зокрема, про расизм з боку хлопців-підлітків
Лютнева зустріч міністрів оборони НАТО у Брюсселі стала не просто черговим дипломатичним заходом. Вона окреслила нову реальність: війна Росії проти України перетворилася на довгостроковий фактор європейської безпеки, а політика стримування Москви — на системну стратегію, де військова сила і економічний тиск працюють разом. Як НАТО і Захід загалом переходять від реакції до тривалої політики виснаження агресора Росії, в програма "Тиждень".
Тристоронні переговори за участі США, України та Росії змінюють логіку війни. Які стратегії обирають сторони, чого домагається Вашингтон і чи здатна Європа відповісти на нові загрози — у подкасті «Погляд».
У лютому 2026 року виповнилася 80-та річниця створення польського Літературного Інституту, що діяв в еміграції. Саме його працівники протягом десятиліть готували поляків до незалежності й демократії, вибудовували добрі стосунки з сусідами у часи, коли публічні роздуми про власну державність були небезпечними. З платформи Літературного Інституту лунав вагомий польський голос у дискусіях про об’єднану Європу.
Гостя Польського радіо для України - українська поетка та журналістка Наталя Лазука. У програмі вона розповідає про те, якою сьогодні є воєнна реальність в Україні і, зокрема, у її рідному місті Тернопіль, про те, як війна впливає на щоденне життя, творчість, дозвілля.
У програмі Української служби Польського радіо говоримо із волонтеркою Маженою Міхаловською, родом з Холма, багато років вона була активною при групі Charytatywni Freta при костелі отців-домініканців у Варшаві. Цю групу волонтерів свого часу вона заснувала. Впродовж усієї діяльності група підтримувала і досі підтримує діяльність Центру св. Мартіна де Поррес у Фастові. Вже понад чотири роки Мажена Міхаловська живе в Україні, допомагає людям на місці, їздить на схід, вона є там, як сама каже, де повинна бути.
Сьогодні в Україні в різних містах працює 21 братів-домініканців, зокрема, це Київ, Фастів, Чортків. Монахи, серед яких – українці, поляки, словаки працюють, викладають, координують центри допомоги для внутрішньопереміщених, нужденних осіб, їздять з допомогою на схід України. На початку повномасштабної війни після деокупації Київщини отці-домініканці допомагали людям відновлювати житло та підтримували і підтримують духовно досі. Гості програми Мар’яни Кріль «Міжкультурні діалоги» - о. Ярослав Кравєц – настоятель отців-домініканців в Україні та о. Петро Балог – теолог, публіцист, викладач Інституту наук про релігію св. Томи Аквінського, настоятель монастиря отців-домініканців у Києві.
Попри державний контроль і зростання суспільної уваги, мобінг у Польщі досі залишається явищем, яке важко довести і ще важче покарати. Відсутність чітких кримінальних норм робить постраждалих уразливими, а кривдників — майже безкарними. Тому експерти наголошують, що поняття мобінгу має бути внесено до Кримінального кодексу.
Чому світ не може ігнорувати Тайвань і як досвід України змінює міжнародну безпеку? Про технологічне лідерство, дипломатичні виклики та загрози російської агресії, а також про необхідність тісної співпраці України та Тайваню, щоб стримати великі держави та захистити мир — у розмові Тараса Андруховича з віце-міністром закордонних справ Тайваню Франсуа У.
Про польсько-іспанські історичні зв'язки до новітньої доби – з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет).
Окупований Крим 2025 року остаточно закріпився в ролі простору безправ’я, де репресії стали не винятком, а рутинним інструментом управління. Про це свідчить новий звіт «Кримської правозахисної групи», присвячений документуванню порушень прав людини та міжнародних злочинів, скоєних Росією на півострові. Йдеться не лише про продовження переслідувань проукраїнських і кримськотатарських активістів, журналістів і віруючих, а й про небезпечну тенденцію: Крим дедалі частіше використовується як тюрма для мешканців інших окупованих територій України — Херсонщини та Запоріжжя.
Олександр Савицький
Про психологію еміграці і те, як українцям у Польщі впоратися зі стресом і будувати нове життя у програмі «Ми у Польщі» ведучій Світлані Мялик розповіла резидентка UA HUB, системна коуч, сімейна психологиня Олена Нурєєва.
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States