Claim OwnershipПольське радіо для України
Subscribed: 20Played: 1,255
Subscribe
© Copyright Polskie Radio S.A.
Description
Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
2290 Episodes
Reverse
Про актуальні події, які впливають на польсько-українські відносини, у програмі «Розмова» Світлани Мялик розповів кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Київ під тиском, Європа у шоці, Москва грає на час. Реакція на план щодо закінчення війни в Україні в авторській програмі Лариси Задорожної "Тиждень".
Польща та Україна під прицілом інформаційної війни Росії. Як зміцнити когнітивну стійкість двох суспільств у умовах постійних маніпуляцій? Про це — у матеріалі Олександра Савицького.
Тиждень у Польщі минув під знаком двох великих тем — вибухів на залізниці та обговорення суперечливого «мирного плану» щодо України. Обидві події спричинили активні дискусії про безпеку, дезінформацію та зовнішньополітичні ризики.
На залізничній лінії між Варшавою та Любліном стався вибух, що пошкодив колію. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що це підтвердження «найгірших підозр» — диверсії. Невдовзі було встановлено, що вибух стався також в іншому місці. Міністр внутрішніх справ Марцін Кірвінський підтвердив, що йдеться про умисні дії.
За даними уряду, до операції нібито причетні двоє громадян України, яких пов’язують із російськими спецслужбами. Один із підозрюваних, за словами Туска, був заочно засуджений судом у Львові за диверсії. Обоє прибули до Польщі з території Білорусі та після підриву в Міках залишили країну через Тересполь.
Після оприлюднення перших деталей російські медіа акцентували увагу на українському походженні підозрюваних, відсуваючи на д
Корупційний скандал навколо Тімура Міндіча вибухнув у найгірший момент — коли Україна залежить від зовнішньої допомоги й намагається довести Заходу ефективність своїх інститутів. Чи загрожує ця історія підтримці партнерів, як реагує суспільство і хто несе політичну відповідальність? Про це говоримо з Романом Цимбалюком, українським блогером, та Міхалом Потоцьким, експертом із питань Східної Європи. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков
Росія разом із американським мирним планом намагається нав’язати Києву умови, які фактично легітимізують окупацію та ослаблюють державу. Чи прийме їх Україна? Попри складну ситуацію на фронті, корупційні скандали та енергетичну кризу, країна вистояла, зберегла армію та міжнародну підтримку. Чи справжній і справедливий мир ще можливий? Запрошує автор та ведучий: Тарас Андрухович.
У Польсько-українському розмовнику говоримо про найпопулярніші польські прізвища і досліджуємо їхнє походження.
Що цього року показав Web Summit у Лісабоні, які тренди визначають майбутнє цифрової безпеки та як польські й українські розробники презентували свої рішення? В ефірі — економіст і засновник стартапу Legacy Павел Сопронюк, представники Міністерства цифровізації Польщі та команда платформи mObivatel. Ведучий: Олексій Бурлаков
Останні диверсії на залізничній інфраструктурі Польщі можуть бути лише верхівкою айсберга російської гібридної війни в Європі. Колишній керівник польської розвідки Ґжеґож Малецький розповідає, як Москва використовує професійно підготовлених виконавців і громадян третіх країн для створення хаосу, посилення антиукраїнських настроїв і психологічного тиску на суспільство. Як диверсії на польській залізниці інтерпретують у Києві і Варшаві? Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.
У середу міністр закордонних справ Польщі та Радослав Сікорський виступив у Сеймі, вперше за дев’ять років скориставшись процедурою, яка дозволяє міністру звернутися до парламенту з особливою заявою. За його словами, привід справді серйозний: у країні зафіксували російські диверсії на залізниці, а в публічному просторі помітно побільшало антиукраїнських і антиєвропейських висловлювань.
Сікорський пояснив депутатам, що диверсійні інциденти на залізничних коліях — це не поодинокі випадки, а частина ширшої діяльності, яка має на меті створити враження нестабільності в Польщі. Паралельно з цим, за його словами, активно працює російська дезінформація: у соціальних мережах та медіа поширюють неправдиві новини, які мають посіяти недовіру та послабити підтримку України.
Міністр звернув увагу й на те, що в політиці дедалі частіше звучать антиєвропейські гасла — зокрема ідеї про можливий вихід Польщі з ЄС. Він зазначив, що такі заяви повторюють тези, які просувають російські меді
У Польщі поглиблюється демографічна криза — народжуваність впала до одного з найнижчих рівнів у Європі, тоді як усе більше сфер економіки спираються на працю мігрантів. Подібні тенденції спостерігаються й у ЄС та Україні, де населення стрімко скорочується, що підкреслює масштаб загальноєвропейського демографічного виклику
Про можливості тривалої співпраці Євросоюзу з пострадянськими країнами Центральної Азії та загалом про клубок інтересів навколо цього регіону розповів Павел Яскула, аналітик із Інституту Бойма, - у передачі "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.
Нюрнберзький процес, що розпочався 20 листопада 1945 проти функціонерів Третього Рейху — це безпрецедентна подія у вимірі міжнародного права. Щобільше, він започаткував велику низку речей, які стали невіддільною частиною сучасного світу. Зокрема, Гаазький трибунал — ідейний спадок Нюрнберга. Дуже продумане технічне забезпечення, зокрема, синхронний переклад — чотирма мовами з міжнародною прямою трансляцію — все це теж вперше відбулося 80 років тому, під час трибуналу. Чому не всі зловмисники понесли покарання, які злочини під час Нюрнбергу замовчували СРСР та країни Заходу, чому в трибуналі не брали участь Польща та Франція, а також про теорії конспірології, пов'язані з трибуналом — розповів кандидат історичних наук, керівник української редакції Польського агентства преси Ігор Усатенко.
Про суть конфлікту між США і Венесуелою та роль в ньому Росії на тлі війни в Україні - коментар експерта- міжнародника Аміна Лєхарзи де Більбао Ессалхі (голова асоціації «Eurodefense Joven España»).
Їй 21, першу вперше на кіноекрані Ліза з'явилася у віці 6 років. Зараз в неї за плечима вже 30 ролей в театрі та кіно. Одна з найяскравіших — в драмі «Донька» режисера Єгора Олесова, де Ліза Козлова блискуче виконала головну роль. Стрічка присвячена Бучі, першим дням повномасштабного вторгнення. Нещодавно показ фільму відбувся у Варшаві під час Ukraina! Festiwal Filmowy. «Емоційно було важко повернутися до цієї теми, — розповідає акторка, — Бо коли ми знімали цей фільм, сподівалися, що прем'єра відбудеться вже після перемоги. Що покажемо його Європі, як картину про те, що ми пережили й що не можна забувати. А виявилося, що все це досі триває. Це дуже болюче». Про те, чи треба знімати художні фільми про війну, поки вона триває, про мрію продовжити навчання на акторському факультеті в Польщі й про те, як адаптуватися в новій країні, в ефірі Польського Радіо розповіла акторка Ліза Козлова.
У новому випуску говоримо про те, як Росія веде проти Польщі сучасну гібридну та когнітивну війну — без пострілів, але з постійними атаками на свідомість. Обговорюємо, як працюють фейки, чому суспільство потрапляє в інформаційні пастки та як військові реагують на такі загрози. Співрозмовники в ефірі PR24: Магдалена Ковальська-Сендек, головна редакторка «Polska Zbrojna»,Марек Свєрчинський, керівник відділу безпеки та міжнародних відносин Polityka Insight.
У програмі «На перехресті подій і поглядів» говорити про те, як розвивається сьогодні україністика у Чехії, як там у Карловому університеті у Празі, а також в інших осередках досліджується українська література, українська мова, наскільки це поширений напрямок. Як перекладається українська література, чи це взагалі цікаво чеському читачеві, а також про контекст зацікавлення Україною, українською культурою та літературою і як він змінювався впродовж років. Співрозмовниця Мар’яни Кріль -україністка, філологиня, докторка Тереза Хланьова.
19 листопада — Всесвітній день запобігання насильству над дітьми. Польський Фонд «Даруємо дітям силу» підкреслює, що більшість дітей стикаються з різними формами насильства: фізичним, психологічним, сексуальним або серед однолітків. Акція «Дитинство без насильства» пропонує конкретні програми та інструменти для створення безпечного середовища, де дитина може звернутися за підтримкою і бути почутою. Авторка: Христина Срібняк
Артур Дронь, письменник, ветеран російсько-української війни, автор поетичних книжок «Гуртожиток № 6» (2020), «Тут були ми» (2023) та книги короткої прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). Вірші Артура перекладені десятьма мовами. Цьогоріч він опублікував дебютну прозову збірку «Гемінґвей нічого не знає». Ці тексти виростають із фронтових історій про віру й братерство, страх і надію, смерть і любов. 15 листопада 2025 року автор презентував у Варшаві польське видання збірки «Тут були ми» („Tu byliśmy”) у перекладі Януша Радванського. «Коли з'явиться наш Гемінґвей, наш Ремарк? Вони не з'являться, бо вони нам непотрібні. Ми маємо вже дуже багато своїх голосів, різноманітних та важливих», — розповідає Артур Дронь передачі «Пів-на-пів | Pół na pół» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського (Посилання на відео тут: https://www.youtube.com/watch?v=wrKyzGCmVYo&list=PLVO2K6bLS5uTpKzivxZxR-ZW6SrRiLozO&index=1).
Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів - розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі)
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States