Claim OwnershipУкраїнська служба Польського радіо
Subscribed: 3Played: 34
Subscribe
© Copyright Polskie Radio S.A. w likwidacji
Description
Українська служба Польського радіо
54 Episodes
Reverse
«Сьогодення»: польські офтальмологи нагадують про важливість профілактичних обстежень у офтальмолога. «На межі»: тема українських ветеранів може стати мішенню російської дезінформації
У травні в Польщі відбудеться конгрес польських та українських істориків — найбільший форум науковців обох країн за всю їхню історію. Ініціаторами та організаторами цього заходу є Український інститут національної пам’яті та Центр діалогу імені Юліуша Мєрошевського. Лукаш Адамський, польський історик, публіцист і заступник директора Центру, пояснює, що метою конгресу є не створення єдиної інтерпретації історичних подій, а формування взаєморозуміння.
У випуску «Сьогодення» обговорюємо політичні та спортивні аспекти підтримки України. Політолог і експерт з оборони Даніель Бочковський коментує вето президента Польщі щодо закону SAFE, а віцепрезидент Польського олімпійського комітету Маріан Кміта коментує допуск російських та білоруських спортсменів до міжнародних змагань.
Про плани Санае Такаїчі — першої жінки на чолі уряду Японії — змінити Конституцію країни, трансформувати сили самооборони в повноцінну армію, а також про суспільний, безпековий та геополітичний контекст цієї справи — розмова з японісткою, к.п.н. Ельжбєтою Потоцькою (авторкою книжки «Важке сусідство. Коротка історія японсько-російських відносин»).
«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки.
Чи може український досвід перехоплення дронів стати основою для систем протидії безпілотникам на Близькому Сході? Про це говоримо з експертами у сфері безпеки та авіації. Також аналізуємо позицію прем’єра Словаччини Роберта Фіцо та з’ясовуємо, чи справді Братислава може заблокувати фінансову допомогу ЄС для України.
Польські підприємці дедалі активніше долучаються до процесу відбудови України. Інтерес бізнесу до пільгових позик, які допомагають фінансувати такі проєкти, постійно зростає. Програма має на меті підтримати компанії, що планують розвивати співпрацю з українським ринком і брати участь у відновленні країни.
Офіційне підтвердження обрання Моджтаби Хаменеї новим Верховним лідером Ісламської Республіки Іран, різке зростання цін на нафту та евакуація польських громадян із регіону — ці події стали одними з головних тем міжнародної політики останніх днів. Про це — у рубриці «Сьогодення». Також у випуску — огляд тижневиків і ЗМІ Польщі.
Автори з Центрально-Східної Європи зустрінуться у Старому театрі в Любліні. У рамках нового циклу «Усі книги Європи» відбудуться літературні зустрічі, метою яких буде спроба відповісти на питання, зокрема: чим живе сучасна центральноєвропейська література? Наскільки глибоко вона занурена в минуле? З якими темами їй доводиться стикатися? Гостем першої зустрічі став один із найважливіших українських авторів - Юрій Андрухович.
Повномасштабна війна РФ проти України стала каталізатором незворотних змін у геополітичній архітектурі світу, спровокувавши стрімке підвищення суб'єктності Європейського Союзу. Усвідомлення того, що російська воєнна загроза не є локальною, а зазіхає на стабільність усього континенту, змусило європейських лідерів переглянути свої оборонні стратегії. Під час експертної дискусії «Україна у великій війні з Росією: досвід, який змінює оборону Європи», що відбулася в Києві, провідні аналітики констатували: Україна сьогодні розглядається не лише як держава-жертва, а як ключовий фактор захисту Європи від агресивного Кремля.
Єжи Юрчиньський - поляк, рятувальник, який став почесним амбасадором Харкова. Історія цього волонтера розпочалася у 2022 році. Тоді він вирішив поїхати до міста на три дні. Сьогодні минає вже чотири роки, як він залишається в Харкові та підтримує місто й його мешканців.
Реакція Польщі на затримання українців в Угорщині Гучний інцидент стався на території Угорщини, де місцеві правоохоронці затримали групу українських інкасаторів державного банку. Разом із броньованими автомобілями вони перевозили значні суми грошей та банківські метали. За інформацією угорських служб, вилучено десятки мільйонів доларів і євро, а також кілька кілограмів золота. Угорська сторона заявила, що перевіряє можливе відмивання грошей і законність транспортування коштів. Українська влада натомість стверджує, що перевезення було законною банківською операцією між європейськими фінансовими установами. У Києві називають затримання політично мотивованим кроком. Ситуацію активно коментують польські політики та експерти. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також відреагував на інцидент у соціальних мережах. Частина аналітиків вважає, що скандал може бути пов’язаний із внутрішньою політикою угорської влади. Напружені відносини між Україною та Угорщиною останнім часом
Проєкт «Вона стоїть», створений волонтеркою Оленою Олійник, відкриває правдиві історії українських військовослужбовиць — від пілоток ударних дронів до медикинь і кухарок на передовій. У час, коли до війська приходить щораз більше жінок, їхній голос стає важливим свідченням про силу, виклики та невидиму роботу, без якої неможлива українська оборона.
Кількість українців, які шукають порятунку від війни за межами держави, наразі перевищила позначку у 5 мільйонів осіб. За даними дослідження «Центру економічної стратегії» (ЦЕС) «Українські біженці після чотирьох років за кордоном», ситуація перейшла у фазу стабілізації: масовий відтік припинився, а наміри тих, хто вже виїхав, стали більш визначеними. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.
Польська версія: Ймовірність включення НАТО у війну на Близькому Сході. Польща бойкотує відкриття Паралімпійських ігор через присутність росіян та білорусів.
Чи ви знали, що слова «ksiądz», «książę» і «księżyc» мають спільне коріння? Дослідіть їх історію разом з «Польсько-українським розмовником»!
Понад 130 польських компаній подали заявки, а 32 вже отримали пільгові позики на суму понад 100 млн злотих у рамках програми, яку реалізують Міністерство Фондів і Регіональної Політики (MFiPR) та Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK).
Цей фінансовий інструмент з бюджетом 250 млн злотих дозволяє підприємствам інвестувати у виробництво, логістику, підготовку інвестиційних проєктів та співпрацю з українськими партнерами, готуючись до участі у відбудові України.
Про те, як працює програма, хто може отримати фінансування та які проєкти вже підтримані, ми сьогодні говоримо з Мацеєм Генкєлем, директором Бюро Європейських Фондів у BGK.
Перспектива вступу України до Європейського Союзу знову опинилася в центрі політичної дискусії. Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може бути технічно готовою до членства вже до кінця 2027 року. Водночас у низці країн ЄС, зокрема у Франції та Німеччині, лунають застереження щодо надто швидкого розширення. У Європейській комісії також наголошують на необхідності продовження реформ, зміцнення інституцій та відновлення довіри.
Чи є реалістичним горизонт 2027 року? Чи можливий сценарій поетапної або секторальної інтеграції без повноправного членства? І як повномасштабна війна впливає на переговорний процес?
Про це говоритимемо з Віктором Савінком — аналітиком Інституту Західного імені Зигмунта Войцеховського в Познані, фахівцем із питань європейської інтеграції та політики розширення ЄС.
Володимир Гарматюк
Після вступу Польщі до Європейського Союзу система вищої та професійної освіти в країні зазнала глибоких змін. Реформи відкрили нові можливості для студентів, значно розширили доступ до навчання та сприяли розвитку регіонів. Водночас із часом проявилися і проблеми — зниження якості освіти, надлишок дипломованих фахівців та розрив між університетами і реальними потребами ринку праці. Сьогодні цей досвід дедалі частіше розглядають як важливий приклад для України, яка також проходить шлях європейської інтеграції.
Про те, як відбувалися освітні реформи у Польщі та які висновки з них можна зробити, розповідає докторка Малґожата Кузьбіда, директорка Академічного центру досліджень Центрально-Східної Європи у Кракові. Центр займається аналізом соціальних змін у Польщі та трансформацій у країнах регіону, зокрема в Україні, Молдові, Словаччині та Чехії.
«Сьогодення»: Перспективи України стати членом ЄС у 2027 році — амбітний план чи реальний сценарій? Розмова з Віктором Савіньком, аналітиком Західного інституту ім. Зигмунта Войцеховського у Познані. «Політична мапа світу»: Пропаганда як зброя зі смертоносною дією: як кремлівські наративи керують російськими солдатами?
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States