Зв'язкові свободи

Шістдесяті роки лиш на коротко стали відлигою. Поміж тим спецслужби збирали зразки з друкарських машинок, а в таборах зустрічалися найкращі представники усіх поневолених у радянській імперії націй.У цій історії зустрінуться Олекса Різників, Святослав Караванський, Ніна Строката, В’ячеслав Чорновіл, Мирослав Маринович та багато інших – які не боялися говорити навіть під страхом арештів і переслідувань. Як передавали інформацію з таборів на Радіо Свобода? Як виник “Український вісник”? Чим так важлива Українська Гельсінська група? Про все це – у другому епізоді “Зв’язкових свободи”. Дякуємо за експертизу та наданий матеріал:Музей шістдесятництваВіртуальний музей Харківської правозахисної групиМеморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору"

Перший епізод “Зв’язкових свободи” починається у часи, коли світ був зовсім іншим. У 1930-ті у Львові 11 тисяч телефонних абонентів. Люди дізнаються про все найважливіше з газет. Друга світова війна змінює все – і головним відтепер стає радіо.  Ми вирушимо у ті три дні, коли існувала радіостанція імені Євгена Коновальця, яка встигла проголосити відновлення української державності. Помандруємо Львовом з молодою і відчайдушною Даркою Гусяк, зв’язковою самого Шухевича. Пірнемо в ямельницькі ліси у пошуках бельгійця Альберта Газенбрукса, який став голосом українського підпілля закордоном.Це історія про повідомлення, передача яких могла коштувати життя. І про любов до волі, що змушувала людей ставати передавачами. Дякуємо за експертизу: Державному політехнічному музею при НТУУ КПІВолодимиру Морозу

Ви коли-небудь замислювалися, як одне повідомлення може змінити хід історії? Важливі звістки, передані через різні засоби зв'язку, часто ставали каталізаторами епохальних подій. Ми бачили, як соцмережі можуть підняти справжню революцію. Як звістки з тимчасово окупованих територій доходять до нас завдяки “Жовтій стрічці” та підпільникам. Та і в минулому правду поширювали по-різному. Підпільні радіостанції. Листівки. Таємні листи. Самвидав. Усі доступні способи обманути всевидяче око режиму. Засоби комунікації – це більше, ніж просто техніка. Вони визначають, як люди самоорганізовуються, як формується суспільство, як спільноти підтримують одна одну. Часом, у найважчі моменти, людина сама стає повідомленням. Жертвує життям, аби не видати секрет, аби передати правду далі. Жодне повідомлення не передається саме собою. За ним завжди стоять люди. Ті, хто передруковує заборонені твори. Ті, хто таємно вивозить їх за кордон. Хто розклеює викривальні листівки. Хто пише журналістські розслідування. Хто не боїться публікувати сміливі дописи. Саме про це – наш документальний подкаст “Зв’язкові свободи” – про те, як засоби зв'язку стають засобами боротьби за свободу та справедливість. У ньому ми, опираючись на свідчення очевидців та учасниць важливих історичних подій з архіву memoryofnations.eu, розповімо, чому у відомій формулі medium is the message – медіум – це все одно завжди Людина.Над подкастом працювали:команда Української Правди та команда Пост Беллум – Україна:Олександра Доморосла, Світлана Довгань, Вікторія Солов’юк, Євгенія НестеровичЗвуковий дизайн Павло СоколовськийАдміністративний супровід і логістика Андрій МатюнкаГолос подкасту та авторка ідеї Євгенія НестеровичЗапис подкасту «Зв'язкові свободи» відбувся у студії подкастів ЛКП «Львівське радіо». Всі висловлені погляди є власними переконаннями учасників і можуть відрізнятися від позиції ЛКП.https://www.facebook.com/postbellumuahttps://www.instagram.com/postbellum_ukraine/