Михайловський про книги

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Why War?» («Чому війна?») Річарда Овері Книга досліджує фундаментальні причини воєн через біологію, психологію, антропологію, екологію, ресурси, віру, силу та безпеку. Автор намагається зрозуміти, чому людство постійно конфліктує, і пропонує простий, динамічний погляд на складні історичні процеси. Особливо актуально для розуміння сучасних воєн. «Командування. Політики військових операцій від Кореї до України» Лоуренса Фрідмана У книзі автор досліджує взаємодію політиків і військових у конфліктах від середини XX століття до сучасності. Він показує, як рішення на верхньому рівні впливають на хід воєн, наголошує на складності прийняття рішень, ролі інформації та сучасних технологій у військовій справі. «Із селян у французи. Творення модерної нації» Юджина Вебера Автор досліджує процес формування французької нації у XIX – на початку XX століття. Показує, як держава через мову, школу, армію, релігію та інфраструктуру поступово перетворювала різномовні й регіонально різні сільські громади на сучасних французів. Книга корисна для розуміння механізмів націотворення, що актуально і для сучасної України.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:«Катерина Медічі: Життя і часи королеви-зміюки», Мері Холлінгсворт Ця книга – біографія, яка показує Катерину Медічі як жінку, що не мала шансів на владу від народження, але змогла утримувати реальний політичний контроль над Францією до самої смерті. Книга демонструє, як випадок, династична політика й особисті здібності можуть радикально змінити людську долю. «Габсбурги. Злет і занепад володарів світу», Мартин Рейді Ця книга – історія однієї з найвпливовіших династій Європи, яка правила з XIII століття до розпаду Австро-Угорщини у 1918 році. У 29 розділах книги автор показує, як Габсбурги змогли піднятися з регіональних володарів до «володарів світу» завдяки поєднанню династичних шлюбів, політичної гнучкості та історичного везіння. Мартин Рейді наголошує: їхня сила полягала не в уніфікації, а у вмінні керувати різнорідними землями, зберігаючи місцеві права, традиції й автономії. «На хлопський розум. Сільські судові документи ранньомодерного Олпіна та їхній суспільний контекст», Пьотр Колпак, Марта Рачинська-Крук і Марцін Войчик Соляш Книга, видана у Варшаві, присвячена історії села Олпіна на польсько-українському прикордонні. Її основою стали збережені сільські судові акти за 1571–1834 роки, що дають унікальну можливість простежити майже 300 років повсякденного життя громади. Це детальна, «серійна» історія одного села, що руйнує уявлення про селян як пасивних і безголосих та демонструє потенціал мікроісторії для глибшого розуміння минулого.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Літо вогню та крові. Селянська війна в Німеччині», Ліндал Ропер Книга розповідає про найбільше селянське повстання у Німеччині — війну 1524–1525 років, яка завершилася поразкою селян, але назавжди змінила обличчя Європи. Авторка зосереджується не лише на подіях, а й на причинах вибуху невдоволення в суспільстві, яке здавалося економічно стабільним. Ропер показує, що справжні корені повстання слід шукати в ширшому контексті Реформації: зростанні грамотності, поширенні ідей Лютера, розвитку книгодрукування та кризі церковної влади. «Хроніки Польського королівства з часів Сиґізмунда Авґуста написані у порядку», Станіслав Ожеховський Це історичний трактат про перші роки правління Сиґізмунда Авґуста, останнього Ягеллона, який успадкував трон без додаткових церемоній після смерті батька й увійшов у владарювання в час великих внутрішніх суперечностей та політичних викликів. Хроніка охоплює події 1548–1552 років — час, коли Сиґізмунд Авґуст мусив боротися за свої права попри формальний авторитет. Вона описує його особисті драми, складні взаємини з сенаторами, шляхтою та власною родиною. У тексті також відбиваються внутрішньополітичні суперечності Польського королівства та Великого князівства Литовського. «Мої бабусі не дожили до війни», Євгенія Генова Це невелика, але дуже щемка оповідь про життя в умовах нинішньої війни: від тривоги до тривоги, між вибухами, у звуках генераторів і щоденному пошуку мотивації жити й працювати. Авторка розповідає про власний досвід в Одесі, але водночас постійно співвідносить його з історіями своїх бабусь, які пережили Другу світову, порівнюючи їхній і свій вік, будні, страхи та виклики. Через ці паралелі вона показує, як родинна пам’ять, спогади та пережиті поколіннями випробування допомагають вистояти сьогодні.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Імператор Риму», Мері Берд Мері Берд структурує книгу у 10 тематичних розділах, кожен із яких показує певний аспект життя володаря давньоримського світу. Від одноосібного правління та хаотичної системи спадкоємності до щоденної «роботи» імператора, палацових інтриг, застіль, подорожей та участі у війнах — авторка збирає все, що можемо напевно знати про імператорів, і те, у чому історики століттями помилялися. Вона руйнує давні стереотипи і дає живий, несподівано сучасний портрет римського імперського світу. «"Історія поляків" остання частина (1480 – 1535)», Бернард Ваповський Книга – 41-й том ягеллонської серії книг, присвячений історії Бернарда Ваповського, освіченого каноніка краківського, приятеля Коперника, картографа й астронома. У праці не лише докладно описано політичну історію Польського королівства кінця Середньовіччя – початку ранньомодерного часу, але й подано цінні свідчення про українські землі, міжнародні конфлікти, діяльність Ягеллонів, розвиток сейму, стосунки з Московією й татарами. «Щоденник», Владислав Чаплінський Ця книга — щоденник польського історика Владислава Чаплінського, виданий у Варшаві у 2024 році. Чаплінський — один із провідних дослідників історії XVII століття. Його щоденники, написані між 1958 і 1981 роками та оприлюднені лише тепер, дають рідкісну можливість зазирнути у внутрішній світ ученого — його сумніви, принципи, наукові плани, конфлікти і щоденну роботу.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Війна Бісмарка. Франко-прусська війна та становлення сучасної Європи», Рейчел Чрестіл Книга присвячена франко-прусській війні 1870–1871 років, яку авторка розглядає не лише як військовий конфлікт, а як етап творення модерної Європи. Головний акцент у книзі – індивідуальні досвіди учасників війни. У ширшому контексті ця війна — частина довгого процесу націотворення XIX століття, поруч із об’єднанням Італії, реформами в Російській імперії та модернізацією Британії. «Креси в очах офіцерів КОП», підготовлено Яном Відацьким Книга містить матеріали 1930-х років про східні прикордонні території Польщі, які виникли після Ризького миру. Вона складається зі свідчень офіцерів корпусу, де вони детально описують місцевість, економіку, освіту, побут і населення, при цьому близько 40 % цієї книги присвячено саме українському простору. Книжка є цінним джерелом для дослідників, бо дозволяє побачити українсько-білоруське Полісся очима польських військових, а також зрозуміти, як формувалося бачення «окраїн» у міжвоєнній Польщі. «Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX століття», Богдан Кравченко Книга дозволяє подивитися на питання творення української модерної нації через соціологічні і демографічні дослідження. Особливу увагу автор приділяє містам, освіті та формуванню національної свідомості, а статистичні дані і карти дозволяють неемоційно оцінити наслідки війн, голодоморів та радянської політики. Книга демонструє, як, незважаючи на складні умови, українська нація змогла сформувати власну модерну культуру і згодом державу.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Rome Before Rome», Філіп Матишак У книзі стисло викладена рання історія Риму — від легенд про Ромула й Рема до народження Римської республіки. Філіп Матишак доступно переказує добре відомі сюжети: заснування міста біля Тибру, легенду про вовчицю, викрадення сабінянок, становлення перших правителів і боротьбу проти тиранії. Він поєднує міфи з археологічними знахідками, показує, як легенди і матеріальні докази взаємодіють. «Сарматія. Чорна легенда золотого віку», Артур Вєслав Вуйчик Книжка польського історика й популяризатора Артура Вєслава Вуйчика розповідає про міф сарматизму в Речі Посполитій. Автор показує, як античні уявлення про «Сарматію» лягли в основу шляхетської ідентичності, і робить це живо, з гумором і прикладами з сучасної культури. Книжка поєднує академічну основу з легкою мовою й чудово демонструє, як можна популяризувати складну історію для широкої аудиторії. «Нацист і психіатр», Джек Ель Хай Книга про доленосну зустріч рейхсмаршала Германа Герінга та американського психіатра Дугласа Келлі напередодні Нюрнберзького процесу. Келлі намагався зрозуміти психологію нацистських лідерів і з’ясувати, чи були їхні злочини пов’язані з психічними відхиленнями. Книга також демонструє різницю між підходами союзників і радянської сторони до суду над нацистами. Через біографію Келлі автор пропонує новий, психологічний погляд на події Другої світової.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Збіг. Життя Збігнєва Бжезінського, пророка Америки часів Холодної війни», Едвард Люс Це перша повна біографія Збігнєва Бжезінського, одного з найвпливовіших стратегів світової політики другої половини ХХ століття. Fвтор простежує шлях Бжезінського від дитинства у родині польського дипломата й еміграції до Канади та США – до вершин американської політики, зокрема його роботи радником з нацбезпеки в адміністрації Джиммі Картера. Особливу увагу в книзі приділено стосункам з Генрі Кіссінджером, дружбі з Папою Іваном Павлом II, а також впливу на нове покоління дипломатів і політиків, «Книжковий клуб ЦРУ: Найбільша таємниця Холодної війни», Чарлі Інгліш Книжка розповідає про маловідому частину Холодної війни – діяльність ЦРУ, яке в 1950–1980-х роках поширювало заборонені книги в країнах соціалістичного табору. Ідея полягала в тому, щоб боротися не лише зброєю чи технологіями, а й словами та ідеями. Автор описує співпрацю американських спецслужб з польською опозицією та підпільними видавництвами, які формували альтернативний простір думки попри офіційну цензуру. Ця історія показує, як книги ставали зброєю довготривалої дії: ідеї, посіяні завдяки забороненим текстам, поступово підточували монолітність радянського блоку. «Смак. Мої історії про життя та їжу», Стенлі Туччі Відомий актор Стенлі Туччі, італієць за походженням, розповідає про своє життя через їжу: від перших дитячих спогадів про мамині сендвічі до власних традицій приготування для дітей. Його історії – це родинні свята з кулінарними шедеврами на кшталт різдвяного тимпано, поїздки до Італії та зустрічі з родичами, смакові відкриття у Нью-Йорку й досвід знімання кулінарних фільмів і телепроєктів. Книжка поєднує мемуари, рецепти та роздуми про те, як їжа формує пам’ять, ідентичність і зв’язок поколінь.

«Що таке давня історія», Вальтер Шайдель У книзі автор не просто розповідає про факти античності, а ставить провокативне питання – що таке давня історія і як її вивчати сьогодні. Книжка складається з чотирьох розділів: створення світу, руйнування світу, глобалізація, закриття «класики». Вальтер Шайдель показує, як глобалізація змінює підхід до історії у західних університетах, де поруч з класикою дедалі більше уваги вимагають інші культурні традиції. «Сеймики українських воєводств під час вигнання у 1648-1700 роках», Ярослав Століцький На понад 500 сторінках автор детально аналізує діяльність сеймиків Чернігівського, Київського, Брацлавського й Подільського воєводств у ситуації, коли вони часто мусили діяти у вигнанні — у Володимирі, Галичі чи Львові. Століцький показує, як сеймики адаптувалися до умов постійних воєн і зміни влади, які мали компетенції, як перетиналися з військовими з’їздами й конфедераціями. Це дослідження не лише уточнює картину політичного життя XVII століття, а й показує українні воєводства як важливий елемент історії парламентаризму Речі Посполитої. «Єврейський центр Сатанова. Кам’яні звірі та магічні обряди», Дмитро Полюхович Ця невелика, але яскрава книжка відкриває абсолютно нову сторінку в історії України – через матеріальну культуру єврейської громади подільського містечка Сатанова. Книжка складається з дев’яти розділів, щедро ілюстрована авторськими світлинами й містить навіть реконструкції сюжетів надгробків. Це не лише історія каменю й символів, а й спроба оживити пам’ять про реальних людей, їхні родини та професії. Книжка показує, як локальна спадщина може розкрити багатий культурний світ, що існував у Подільських містечках століттями.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Марк Аврелій. Імператор-стоїк» Дональда Робертсона Книга присвячена життю та філософії Марка Аврелія. Читач дізнається більше про римського імператора не стільки як правителя, відомого війнами, а як філософа-стоїка, мислителя, автора «Роздумів», які стали класикою античної думки. Зокрема, філософська спадщина Марка Аврелія показує, що влада може ґрунтуватися не лише на силі, а й на розумі, відповідальності й внутрішній дисципліні. Тому ця книга – не просто історія римського імператора, це роздуми про природу влади, обов’язок і людську гідність, які залишаються актуальними й у сучасному світі. «Історія Пробіжної та Гриньківців. Матеріали сервітутних процесів (XIX століття)» Книга, упорядкована Тарасом Ковальцем, присвячена історії двох сіл на Тернопільщині – Пробіжної та Гринківців. Читачам пропонують дізнатися більше про те, як селяни та власники маєтків у межах Австрійської імперії відстоювали свої права через суди, використовуючи наявні правові механізми. Дослідження дає можливість побачити деталі повсякденного життя та правової культури XIX століття, які зазвичай губляться у великих узагальнюючих працях. Тому книжка має цінність як мікроісторичне дослідження, що повертає у велику історію голоси простих людей та показує, як вони взаємодіяли з державними інституціями, традиціями та церквою. «Пам'ятаючи селян: персональна історія забутого світу» («Remembering Peasants: A Personal History of a Vanished World») Патріка Джойса Це особиста та водночас концептуальна розповідь про селянство як найчисленнішу соціальну групу європейської історії. Автор вибудовує нарацію навколо власної ірландської родини, але водночас порівнює досвід селян Ірландії, Південної Італії та Галичини (Малопольщі). У книзі він наголошує, що хоча селянство як соціальний клас зникає під впливом урбанізації й технологій, воно залишається спільним корінням більшості людей у Європі. Звідси головний заклик книги — не забути селянську спадщину.

В одинадцятому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про книги, які мають щонайменше одну спільну рису – обкладинку у жовтих тонах:«Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови». Автор – Андрій Даниленко У книзі досліджується роль Пантелеймона Куліша у створенні української літературної мови через переклад Святого Письма і творів Шекспіра. Автор описує, як Куліш і його соратники працювали над окремими книгами Святого Письма, Крім того, Даниленко приділяє увагу і перекладам Шекспіра. Ця робота допомогла Кулішу формувати літературну норму української мови. Завершуючи книгу, Даниленко підкреслює, що у XIX столітті переклад Біблії українською був не просто філологічним завданням. Це був акт націєтворення, формування культурного і мовного стандарту, без якого неможливе становлення нації.«Кільце вогню: Нова глобальна історія початку Першої світової війни». Автори – Алекс Черчилль, Ніколай Еберхолст Книга присвячена глобальному виміру початку Першої світової війни. Автори демонструють, що війна, яка здебільшого велася на європейському континенті, була глобальною, адже в ній брали участь імперії з колоніями по всьому світу. Книга складається з 25 розділів, де історичні події подані у поєднанні з особистими історіями солдатів. Важливою є увага до менш відомих аспектів: роль колоніальних військ, перші бої в Африці, вплив війни на суспільство. Книга корисна для українського контексту, щоб допомогти вписати Першу світову війну в нашу історичну пам’ять і ширші інтелектуальні дискусії.«Жовтий. Історія кольору». Автор – Мішель Пастуро Це український переклад книжки Мішеля Пастуро «Жовтий» із серії про історію кольорів. Автор, відомий дослідник символіки кольорів, розглядає жовтий у трьох хронологічних розділах — від палеоліту до XXI століття. У книжці йдеться про жовтий у природі, міфології, мистецтві, моді, геральдиці, науці, спорті та політиці. Зокрема Пастуро простежує, як жовтий використовували як колір попередження (світлофори, жилети, жовті картки у футболі) та як політичний символ — від французьких «жовтих жилетів» до української Помаранчевої революції 2004 року. В Україні уже перекладені та видані дві книги з цієї серії: «Синій» і «Жовтий», які, до речі, разом утворюють кольори українського прапора. Дізнатися більше про книгу «Синій» можна в одному із попередніх випусків подкасту https://www.youtube.com/watch?v=BEX3qXjjloo&t=1885s.

У десятому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:«Прото. Як одна давня мова стала глобальною» Лори Спінні У книзі британська журналістка та письменниця Лора Спінні оповідає про те, як виникли та поширилися індоєвропейські мови. Авторка поєднує лінгвістичні знання, археологічні дані та дослідження ДНК, щоб показати, як давні мови стали глобальними. При цьому вона акцентує, що українська мова – частина великої мовної родини. Ключова ідея книги: мова – це не просто засіб спілкування, а могутній інструмент ідентичності, історії та культури, а дослідження її походження – це шлях до глибшого розуміння людства.«Історія Львівського архиєпископства» Яна Томаша Юзефовича Книгу опублікували у Львові в двомовному форматі (латина та український переклад Мирона Капраля й Ірини Клименко). Наукова праця укладена на основі багатих архівів та під впливом європейських історіографічних традицій. Автор був не лише освіченим священнослужителем, а й уважним спостерігачем багатокультурного, багатомовного та релігійно різноманітного Львова. Видання містить переклад, коментарі, покажчики, біографію автора та археографічні пояснення укладачів.«"Переставляючи слова у століттях". Інтелектуальна біографія Ілька Борщака» Вадима Ададурова Книга присвячена постаті Ілька Борщака – українського історика, публіциста, популяризатора української культури у Франції, учасника визвольних змагань. Автор показує Борщака як інтелектуала, що формував власну ідентичність на перетині кількох національних та культурних світів: єврейського, російського, українського та французького. Книга Вадима Ададурова відкриває дискусію про історичну правду, творення міфів і межі інтелектуальної відповідальності.

«Сотня білоголових і сарматських мужів – статисти, воїни, письменники та господарі, зібрані для навчання та користі». Автор Генрик Літвін Ця книга – історико-біографічне дослідження, що містить 100 нарисів про представників шляхетської еліти Речі Посполитої XVI–XVII століть. Це визначні постаті, які діяли на території сучасної України, Польщі та Білорусі. Серед них представники духовенства, політики, воєначальники, дипломати, інтелектуали, знані жінки. У книзі автор акцентує не лише на політичних подіях, а також на людських історіях і долях, що допомагають краще зрозуміти ментальність і структуру еліт ранньомодерного суспільства. «Османська шахівниця. Хотинський мир 1621 р. і дипломатична одіссея князя Криштофа Збаразького» Тетяни Григор’євої Авторка аналізує не лише хід Хотинської війни, а й дипломатичні перемовини, які завершилися укладенням Хотинського миру, та подальше велике посольство князя Криштофа Збаразького до Стамбула. Мета книжки – показати, як по-різному трактували події Хотинської кампанії (українці, поляки, османи), як формувались історичні образи війни у різних традиціях, та як дипломатія працювала в ранньомодерну добу з труднощами перекладу, різночитаннями текстів і непорозуміннями. «Винайдення міжнародного порядку: перетворення Європи після Наполеона». Авторка Гленда Слуга У книзі мова йде про Віденський конгрес як ключову подію початку XIX століття, що визначила новий міжнародний порядок у Європі після Наполеонівських війн. Авторка переосмислює цю подію через призму участі жінок: впливових аристократок, салонних діячок і посередниць, які діяли поза офіційною дипломатією, але мали реальний вплив на перебіг переговорів. Зокрема вона пише про роль жінок у формуванні політичної реальності модерної Європи.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:«Історія мистецтва без чоловіків» Кеті ГесселЦе спроба переосмислити канон історії мистецтва, традиційно побудований навколо чоловіків. Авторка показує, що жінки були присутні в мистецтві в усі епохи — від XVI століття до сучасності. Однак вони системно ігнорувалися в історичних наративах.«Селяни Південної Малопольщі. Продовольчі кризи від XVII до першої половини XIX століття» Пйотра Мядунки Це масштабне історичне дослідження життя селян на територіях, що охоплювали й сучасну Західну Україну. Автор показує, що Галичина була одним із найбідніших і перенаселених регіонів Європи, що сприяло масовій еміграції. Він використовує багатий масив джерел, статистики, графіків і таблиць, щоб простежити, як змінювалось життя селян упродовж трьох століть.«Недовершене минуле. Французькі інтелектуали 1944-1956» Тоні Джадт Автор досліджує інтелектуальне життя Франції після звільнення від нацистів. У книзі він аналізує поведінку, погляди та етичні вибори провідних французьких мислителів у складні історичні моменти: під час Другої світової війни, після окупації, у період формування комуністичних режимів у Східній Європі. Це праця про відповідальність інтелектуала, його моральний вибір і здатність чинити опір ідеологічному тиску.

У сьомому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Єва. Історія еволюції жіночого тіла. Історія людства» – книга авторства американської дослідниці Кет Бохеннон, яка пише про еволюцію жіночого тіла і пов'язує ці процеси з сучасною наукою, суспільством і особистим досвідом. Нині більшість досліджень людського тіла орієнтовані на чоловіків, що створює суттєвий дисбаланс у розумінні жіночої фізіології. Водночас у цій праці авторка сміливо й відкрито говорить про досвід бути жінкою в сучасному світі, ставить важливі запитання про стереотипи, розширює уявлення про жіноче тіло. «Галицький ексодус. Вигнанці під час Першої світової війни у монархії Габсбургів». Автор книги Каміль Рушала порівнює події 1914–1918 років із сучасною війною в Україні, яка теж спричинила великий потік внутрішніх і зовнішніх біженців, змусила людей рятувати себе і сім’ї. Загалом книга поділена на п’ять розділів, кожен із яких присвячений окремим тематичним аспектам Галицького ексодусу і подіям на території Галичини під час Першої світової війни. «Усе на три літери» – книга авторства військовика, журналіста, викладача Дмитра Крапивенка. У книзі він фокусується на власному досвіді служби у ЗСУ. При цьому назва книги пов’язана з великою кількістю військових і медійних абревіатур на три літери, які автор розкриває у контексті розділів. За його словами, армія — це місце для дій і виконання наказів, а не для пустих дискусій і аналізу інформації з медіа чи телеграму, які часто відволікають від реальних бойових завдань. Книга містить оповіді про страх, виживання, буденні труднощі й навіть кумедні чи неприємні моменти служби.

У шостому епізоді подкасту «Михайловський про книги» говоримо про новинки, які нещодавно з’явилися на українському книжковому ринку та присвячені історії. «Ханська Україна» – книга українського історика Владислава Грибовського. Праця досліджує маловідому сторінку історії українських земель — регіону між Дністром і Дніпром, який у XVII столітті потрапив під значний вплив Кримського ханства та Османської імперії. Автор аналізує не лише військові події та дипломатію, а й соціальні та культурні процеси, зокрема роль козаків у цих трансформаціях. «Слобожанська історія» авторства Максима Віхрова розповідає історію родини автора, пов’язану зі Слобожанщиною, зокрема північною Луганщиною, яка нині перебуває під окупацією. Максим Віхров досліджує, як приватна родинна історія вплітається в ширший історичний контекст, через спогади дитинства та історії родичів автор висвітлює радянську та імперську політику русифікації, трансформацію прізвищ, виклики планової економіки та кумедні побутові ситуації. «Європа на суді. Історія співпраці, опору та відплати під час Другої світової війни». Це книга угорсько-американського історика Іштвана Деака. Автор розглядає різні регіони й події: від насильства до міжнародних конвенцій, іноземної окупації, підкорення та колаборації, німецькі завоювання, долю Чехословаччини, Австрії й Польщі, окупацію Франції й Бельгії, вибір Болгарії, «медовий місяць» Гітлера й Європи, радянсько-німецькі парадокси. Книга показує, що історія Європи Другої світової війни не має чітких меж між героями й злочинцями, добром і злом. Усі країни робили власний вибір у надзвичайно складних умовах.

У п'ятому епізоді подкасту Тижня «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Русь вікінгів. Скандинави у ранньосередньовічній Східній Європі». Книга авторства Владислава Дучко з царини археології та історії вийшла друком у грудні 2024 року. Складається з шести розділів й поєднує кращі елементи досліджень істориків та археологів. Загалом сам автор займався тематикою книги ще з середини 1960-х. Прикметно, що саме ця праця фактично стала останнім епізодом його тривалої наукової кар'єри. Владислав Дучко пішов у засвіти у березні цього року. «Синій. Історія кольору» – праця із серії книг, які присвячені історії кольору авторства французького історика-медієвіста Мішеля Пастуро. Обкладинка складається з пазлів, де зображені роботи Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Іллі Ріпина, Олександра Мурашка, Тараса Шевченка та інших. Це слугує поясненням того, як українські митці чи ті, хто працювали на українських землях використовували у своїй творчості синій колір. У книзі автор намагається прослідкувати, чим насправді був синій колір від витоків історії до XX століття. «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні». Книга історика Сергія Плохія розповідає про час окупації Чорнобильської атомної електростанції від 24 лютого 2022-го. Зокрема, автор намагається погодинно реконструювати історію окупації ЧАЕС, яка тривала 35 днів. Крім того, у книзі наведені історії людей, чия мужність і принциповість сприяли деокупації Чорнобиля.

Четвертий епізод подкасту Тижня «Михайловський про книги» присвячений порівнянню. Віталій Михайловський розповідає про книжки:«Стара німецька імперія та Річ Посполита обох народів.1500-1806». Книга авторства двох істориків: дослідника політичних процесів ранньомодерної Речі Посполитої і ранньомодерної Священної Римської імперії Ганса Юрґена Бьомельбурґа й польського історика Едмунда Кізіка, який спеціалізується на історії Балтійського регіону ранньомодерного періоду.«Втрачена Батьківщина. Європейці між імперією та національними державами у 1867-1939 роках». У книзі авторка спробувала порівняти величезну кількість людей з тією кількістю ідей, які функціонували у політичному середовищі Центральної Східної Європи між 1867 роком – часом утворення Австро-Угорської імперії внаслідок політичного компромісу, який склався у володіннях Габсбургів, і 1939 роком, тобто початком Другої світової війни.«Про свободу». Книга авторства американського історика сучасності Тімоті Снайдера складається з п'яти розділів, де йдеться про повсякденні проблеми і виклики для США як у внутрішній, так і зовнішній політиці сучасності. Разом з тим, ці ідеї переплітаються з особистою біографією і життєвим досвідом дорослішання Тімоті Снайдера спочатку як людини, а потім як професійного дослідника, який займається тематикою Центрально-Східної Європи.

У третьому епізоді подкасту Тижня «Михайловський про книги» Віталій Михайловський розповідає про: «Студії з історії міграції з сілезького рицарства до Польського Королівства». Інтерес до книжки авторства професора університету Сілезії Єжи Сперки підігріває доповнення до її назви – «особливо на Червону Русь у XIV-XV столітті». Певною мірою це історія сілезців, які прийшли на території майбутнього Руського воєводства. У книзі автор послідовно окреслює історію кількох знакових родин. «Транскультурні речі або спектр орієнталізму в ранньомодерній Польщі-Литві». Книга молодого дослідника Томаша Грусецького, опублікована видавництвом університету Манчестера у 2023 році. Тематика книжки поділена на чотири розділи. Загалом праця торкається історії XVI і лише трохи XVII століття. «Річ Посполита вчених. Встановлення українських студій і польсько-український діалог істориків в Сполучених Штатах Америки, 1939-1991». Один із фрагментів книги авторства Олександра Аврамчука – російська істеріографія на еміграції в Сполучених Штатах Америки перед 1939 роком. Цей розділ виразно показує, як російські емігранти спромоглися в американських університетах створити кафедри історії вивчення Росії, які пізніше стали кафедрами вивчення історії Радянського Союзу. Це важливий аспект для розуміння того, який довгий шлях ще треба пройти, щоб для інтелектуальної еліти історія України й українці не були якимось етнографічним елементом, який розпливається в морі величної російської історії. Маємо бути окремо представлені у дискусіях інтелектуалів.

У другому епізоді подкасту Тижня «Михайловський про книги» Віталій Михайловський розповідає про книжки, які безпосередньо стосуються історії України. «Яків Франк і його месіанський шлях». Це книжка знаного дослідника єврейської тематики Яна Доктора. Це спроба переосмислення майже тридцятилітнього досвіду роботи над тематикою, присвяченою історії Якова Франка та руху франкістів у Речі Посполитій другої половини XVIII століття. Ця книжка може бути певним доповненням чи науковим коментарем до цілком доступної українському читачеві великої праці Ольги Токарчук, яка дістала Нобелівську премію з літератури, «Книги Якова». «Тадей Грабянка – король ілюмінатів». Книга історика Дмитра Полюховича розповідає про подільського шляхтича Тадея Грабянку і той контекст, у який він потрапляє упродовж свого бурхливого і насиченого життя у другій половині XVIII - першій чверті XIX століття. «Кримськотатарські родини». У низці інтерв’ю у книзі одеська журналістка Євгенія Генова переказала історії родин, які пам'ятали час проживання в Криму, життя в депортації та спроби знайти себе у нових реаліях повернення до Криму з кінця 1980-х років. Багато сюжетів у цій книжці виглядають як сюжети засвоєння колективної пам'яті. Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Автор книжок «Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)», «Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля», «Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI ст.», упорядник і співавтор книжки «Прикладом своїх предків. Історія парламентаризму на українських землях у 1386–1648 роках: Польське королівство та Річ Посполита».Цікаві книги які стосуються історії України.

У новому подкасті Тижня "Михайловський про книги" Віталій Михайловський розповідає про книжки, які видаються цікавими українському читачеві. У першому епізоді пропонуємо огляд трьох книжок, пов'язаних історичною тематикою. Говоримо про: 00:00:00 книжку, яка побачила світ ще 2006-го - "Ранньомодерна Європа 1450-1789" авторства Меррі Візнер-Генкс, дослідниці ранньомодерної Європи, яка впродовж своєї наукової кар'єри намагалася ввести фокус жіночої історії в контекст загальноісторичних наративів. 00:18:39 книжку українського автора Андрія Сагайдака - "Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт", де автор розвінчує стереотипні уявлення про Полісся. 00:28:04 книгу авторства німецького історика Карла Шльоґеля - "Запах імперій. Шанель №5 і Червона Москва". Надзвичайно тонкий текст, що показує, як можна вижити у жахливому XX столітті усупереч обставинам, але завдяки вмінням і природному чуттю людини, як Коко Шанель, або як можна потрапити у гвинтики жахливої репресивної системи, яка не пожаліла не тілька творця фінальної версії "Червоної Москви" Огюста Мішеля, а й людину, яка безпосередньо відповідала за парфумерну та косметичну промисловість СРСР. Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Автор книжок «Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)», «Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля», «Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI ст.», упорядник і співавтор книжки «Прикладом своїх предків. Історія парламентаризму на українських землях у 1386–1648 роках: Польське королівство та Річ Посполита».