Discover
Культурна рубрика
Культурна рубрика
Author: Polskie Radio S.A.
Subscribed: 7Played: 25Subscribe
Share
© Copyright Polskie Radio S.A. w likwidacji
Description
Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами
60 Episodes
Reverse
Спектакль «Польський Віфлеєм» можна побачити на сцені Театру Остерви в Любліні. Вистава поєднує минуле із сучасністю, наближає страхи та проблеми сьогоднішньої Польщі, зокрема порушує тему війни в Україні.
Про виникнення та значення мілітарі-стендапу «Ненароджені для війни», про гастролі та про нову виставу від Третього армійського корпусу розповідають проджект-сержант Аркадій Мількін, актор і хорунжий Євген Авдієнко, а також режисер «Чорного квардрату» Анатолій Нєйолов. Розмовляла Сніжана Чернюк.
Запрошуємо послухати про враження музиканта, журналіста та музичного амбасадора Матеуша Добровольського про участь в Music Ambassadors Tour 2025.
Полтавщина — це не лише край пісень і легенд, а й серце українського модерну, гончарства та унікальної вишивки. Про те, чим живе сучасна Полтавщина, як працюють майстри без світла, та чому важливо «протоптувати доріжки» в регіонах, — у нашому матеріалі. Запрошує Марцін Ґачковський.
З 17 січня в Державному етнографічному музеї у Варшаві можна буде побачити виставку «Форми присутності. Мистецтво лемків/карпатських русинів», яка охоплює таких визначних митців, як Енді Воргол, Епіфаній Дровняк (Никифор) чи Юрій Новосільський, а також художників і художниць, які досі працювали поза межами мейнстріму.
У Любліні можна побачити виставу за участю білоруських акторів, які сьогодні продовжують свою діяльність у вигнанні. Після президентських виборів 2020 року директора Національного академічного театру імені Янки Купали, що має понад 100-річну історію, було звільнено через громадянську позицію. За ним пішло понад пів сотні акторів та співробітників інституції. Сьогодні колишні «купалівці» працюють у Польщі, зберігаючи традиції та продовжуючи мистецьку діяльність.
Колядування попри все і всупереч – який вимір і цілі сьогодні має колядування в ефірі Української служби Польського радіо розповідають учасники тернопільського гурт «Рай-Рождество».
У програмі Української служби Польського радіо пригадуємо альбом «Диптих. Коляда-триб'ют» Євгена Петриченка, Богдана Кліша і Ольги Кононенко, який вийшов у 2021 році. У ньому композитор Євген Петриченко опрацював колядки з Донеччини, з сьогодні тимчасово окупованих територій. Таким чином у наш час вони зазвучали голосами різних українських виконавців, нагадуючи про багаті традиції і культуру українського Донбасу. З авторами проєкту спілкувалася Мар’яна Кріль.
Близько 30 книжок, зокрема п’ять українських авторів, торік презентувало видавництво «Майстерня Культури» в Любліні. Його програма спрямована на наближення літератури Центрально-Східної Європи та знайомство польського читача з творчістю найближчих культурних сусідів
Коляда — одна з найдавніших і найживіших українських традицій, яка й сьогодні об’єднує родини, громади та цілі покоління. Від Святвечора і до Водохреща українці в Україні та за її межами виходять колядувати, несучи з собою пісню, світло і надію.
25 грудня Різдво святкують не лише християни, а й ті, хто не ототожнює себе з жодною релігією. Воно стало символом спільності, родинного тепла й надії.
За словами о. Стефана Батруха з Української греко-католицької парафії у Любліні, святкування християн східного і західного обрядів у чомусь дуже різняться, а в чомусь вони дуже подібні.
За різдвяною мелодією, яку сьогодні люблять в усьому світі, стоїть історія української державності й культурного спротиву
Завершився Культурний сезон «Польща-Румунія 2024-2025». У ньому взяли участь артисти, інституції, а також публіка з обох країн, підтвердивши важливість співпраці та культурного обміну між Польщею та Румунією. Про сезон і музичну співпрацю розповідають Анна Рембовська-Ткачик, Дана Винницька, Дага Грегоровіч і MC Bean.
Хор «Вирій» заснувала у 2019 році Ганна Маленька, до хору входять українці з національної меншини, мігранти та біженці. Частина хористів має музичну освіту, а частина не вміє читати ноти. Усіх об'єднує одне — радість співу.
Подробицями поділився директор Фестивалю «Близький Схід» Павел Пасcіні
Газові ліхтарі стали важливим етапом у розвитку міського простору Варшави. Їх поява поклала початок системного вуличного освітлення. Хоч електрика витіснила газове освітлення у ХХ столітті, окремі ліхтарі у місті збереглися й донині.
«Різні місця 2» — це діалог двох реальностей: воєнної української та мирної польської, зафіксований у роботах сучасних художників і художниць.
Один із найвідоміших українських письмеників Олександр Ірванець виголосив лекцію у Любліні. Темою цієї зустрічі стала «Сучасна українська література як дзеркало війни».
«Друга осінь» — це назва оповідання відомого письменника і художника Бруно Шульца, вже 24 роки у пам'ять про нього проводиться дводенний захід, він був задуманий як форма відновлення та увічнення пам'яті про письменника в його рідному місті, а також для підтримання пам'яті про багатокультурну традицію Дрогобича та про все, що залишається прихованим в його історії та топографії.



