DiscoverКоучі на кухні
Коучі на кухні
Claim Ownership

Коучі на кухні

Author: Вероніка і Вікторія

Subscribed: 0Played: 3
Share

Description

Коучинг без складних термінів. Без успішного успіху. Без готових рецептів.
«Коучинг на кухні» — це щирі розмови двох коучинь про мислення, стосунки, емоції, рішення та внутрішні зміни. Ми не даємо готових відповідей — ми ставимо запитання, ділимося власним досвідом і досліджуємо життя разом із вами. Якщо вам близькі чесні розмови й бажання краще зрозуміти себе — приєднуйтеся.
📷 Вероніка: @veronika.kozakova_coach
🌐 coachy.pp.ua
✉️ [email protected]
9 Episodes
Reverse
Цього разу ми не просто говоримо про коучинг - ми показуємо, як він працює.Віка приходить у демо-сесію із запитом: як навчитися відпочивати, коли навіть у вільну хвилину внутрішній критик говорить: «Ти могла зробити більше»? Під час сесії говоримо про відчуття «недостатньо», внутрішнього критика, підтримуючий голос і про те, чому відпочинок іноді доводиться буквально вчитися дозволяти собі. А в кінці з’являється дуже простий експеримент: 15 хвилин вечірньої розтяжки без спроби бути продуктивною  просто щоб дати тілу й собі право зупинитися. 💭 А що говорить ваш внутрішній голос, коли ви нарешті вирішуєте нічого не робити?Приємного прослуховування! ❤️📲 Ми в соцмережах🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»📷 Вікторіяhttps://www.instagram.com/viktoriia.volkanova.coach/📷 Веронікаhttps://www.instagram.com/veronika.kozakova_coach/🌐 Сайт: coachy.pp.ua✉️ E-mail: [email protected]⭐ Якщо випуск був вам корисним, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук.
Чому нам так важко сказати собі: «зі мною вже все ок» - і при цьому не перестати розвиватися?У цьому випуску говоримо про нескінченну гонитву за «кращою версією себе»: ще один курс, ще більше знань, ще один результат - і тоді, здається, нарешті стане достатньо. Але межа постійно відсувається, а розвиток легко перетворюється на виснаження й знецінення того, що вже є. Говоримо про самоцінність, порівняння з іншими, надмірну саморефлексію, відкладений відпочинок і про те, як відрізнити: я росту з цікавості чи намагаюся довести, що достатньо хороша? 💭 А що, як вам не потрібно ставати кращою версією себе, щоб уже зараз бути достатньою?Приємного прослуховування! ❤️📲 Ми в соцмережах🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»📷 Вікторіяhttps://www.instagram.com/viktoriia.volkanova.coach/📷 Веронікаhttps://www.instagram.com/veronika.kozakova_coach/🌐 Сайт: coachy.pp.ua✉️ E-mail: [email protected]⭐ Якщо випуск був вам близький, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук.
Скільки ще можна шукати «свою справу»?І як зрозуміти: це справді не моє чи мені просто складно, страшно і не виходить одразу?У цьому випуску говоримо про міф «справи життя», вплив соцмереж, страх бути новачком, бажання швидких результатів і різницю між «це не моє» та «я просто не хочу проходити складний етап».Говоримо про цікавість, рутину, сумніви й те, чому своє не завжди знаходять, а часто створюють.💭 А ви зараз шукаєте своє чи просто чекаєте на справу, в якій не буде складно?Приємного прослуховування! ❤️🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»📷 Вікторіяhttps://www.instagram.com/viktoriia.volkanova.coach/📷 Веронікаhttps://www.instagram.com/veronika.kozakova_coach/🌐 Сайт: coachy.pp.ua✉️ E-mail: [email protected]⭐ Якщо випуск був вам близький, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. 
Чому в дитинстві помилятися було частиною навчання, а в дорослому віці одна невдала спроба так легко перетворюється на «це не моє» або «зі мною щось не так»?У шостому випуску говоримо про розчарування дорослого учня: коли багато вчишся, але не бачиш швидких результатів; коли хочеться ще одного курсу замість першого незручного кроку; коли лайки, оцінки та зовнішнє підтвердження починають здаватися доказом власної цінності.У цьому епізоді говоримо про:·    чому дорослим так складно дозволити собі чогось не знати й не вміти;·    чотири стадії компетентності та найнеприємніший етап — «я вже бачу, що не вмію»;·    як перфекціонізм і нескінченне навчання допомагають відкладати практику та проявлення;·    чому страх провалу й страх раптового успіху однаково спотворюють реальність;·    чим мислення вічного студента відрізняється від мислення інвестора;·    як не ставити результат, лайки чи охоплення в залежність від власної самоцінності;·    чому чесність і право робити по-своєму можуть бути важливішими за показну «експертність».Ми чесно ділимося власними спробами проявлятися в соцмережах, згадуємо образу на алгоритми, бажання все видалити й пастку «мені треба ще трохи повчитися». І поступово приходимо до іншої позиції: не вимагати від нового шляху гарантій, а пробувати, аналізувати, змінювати й іти маленькими кроками до того, що справді важливе.Наприкінці — проста коучингова практика «Щоб що?». Поставте собі це запитання кілька разів поспіль, щоб дістатися не до правильної, а до своєї чесної відповіді.💭 А якщо дискомфорт не означає, що це «не ваше», а лише показує, що ви ще вчитеся?Приємного прослуховування! ❤️⭐ Якщо цей випуск відгукнувся, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук.📲 Ми в соцмережах🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»📷 ВеронікаInstagram: @veronika.kozakova_coach🌐 Сайт: coachy.pp.ua📷 ВікторіяInstagram: https://www.instagram.com/vika.space.life TikTok: www.tiktok.com/@vika.life.coa4✉️ E-mail: [email protected] Блок посилань для всіх платформ
Коли востаннє ви просто чекали - і нічого не робили?Не перевіряли повідомлення, не гортали стрічку, не слухали подкаст, не читали новини. Просто дивилися у вікно, спостерігали за людьми або залишалися на кілька хвилин наодинці зі своїми думками.У цьому випуску говоримо про те, чому сьогодні навіть коротку паузу так легко автоматично заповнити телефоном. І що ми насправді шукаємо в екрані, коли рука сама тягнеться до нього: інформацію, відпочинок, розвагу - чи можливість не зустрічатися з нудьгою, втомою, тривогою або власними думками?У цьому епізоді говоримо про:| чому телефон так легко стає автоматичною відповіддю на будь-яку вільну хвилину;| чи справді скролінг - це відпочинок, чи іноді просто спосіб відволіктися;| чому нам стало так незвично просто нудьгувати й нічим себе не займати;| що можна помітити про себе, якщо не тікати від паузи в екран;| як зрозуміти, хто ким керує: ми телефоном чи телефон нами;| що бачать діти, коли дорослі самі майже не випускають гаджети з рук.А ще просто під час запису ми влаштовуємо маленький експеримент - 20 секунд нічого не робимо й мовчимо. І виявляється, навіть за ці 20 секунд у голові може відбутися дуже багато.Ми згадуємо дитинство без смартфонів, черги в поліклініках, поїздки в транспорті, розглядання людей і той час, коли нудьга не здавалася проблемою, яку треба негайно усунути.І не пропонуємо викидати телефони чи оголошувати цифровий детокс. Радше ставимо собі просте запитання: навіщо я беру телефон саме зараз?💭 А якщо наступного разу, коли рука автоматично потягнеться до телефона, ви на хвилину зупинитеся -що ви помітите?Приємного прослуховування! ❤️📲 Ми в соцмережах🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»📷 ВеронікаInstagram: @veronika.kozakova_coach🌐 Сайт: coachy.pp.ua✉️ E-mail: [email protected]⭐ Якщо цей випуск змусив вас хоча б трохи уважніше подивитися на власні стосунки з телефоном, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. Так «Коучі на кухні» зможуть знайти більше людей, яким теж іноді корисно просто побути в паузі. 
loading
Comments