DiscoverCentrum Mundi | Сучасна українська і польська музика
Centrum Mundi | Сучасна українська і польська музика
Claim Ownership

Centrum Mundi | Сучасна українська і польська музика

Author: Polskie Radio S.A.

Subscribed: 1Played: 17
Share

Description

Ars longa, vita brevis. Мистецтво вічне - життя коротке. Життя є безкінечною секвенцією безкінечно коротких подій, подій настільки коротких і настільки безкінечних, що життя в певні моменти стає ще вічнішим за мистецтво. Історія циклічна. Життя - циклічне. Електронна композиція складається зі звукових петель, лупів певної довжини, які відрізняються швидкістю BPM-ів. Електронна композиція є послідовністю звукових подій. За сюжетом “Божественної комедії” Данте, ми спускаємося в підземелля української сучасної музики, щоб пройшовши через чистилище, вийти на світло.
226 Episodes
Reverse
Сьогодні в нас цікавезні діалоги Кріса Катлера і Марека Холонєвського про різні аспекти виконавської майстерності і технік поміж імпровізацією і композицією, трішки про те, як запис повпливав на розвиток музики сьогодні, як експериментували із концертними залами, і чи може тиша бути музикою. Ця розмова двох музикантів цікава тим, що один з них перкусіоніст, який за все своє життя взяв участь у сотнях проектів, і дуже добре знається на світових музичних експериментах — це Кріс Катлер, а інший, Марек Холонєвський — академічний композитор, який всіма своїми проектами доводить, що він поза системою, нонконформіст і цей його статус підтвердять декотрі його сьогоднішній репліки.
Цього тижня ми поспілкувалися із журналісткою, телеведучою, поціновувачкою джазової та сучасної музики — Любов Ступчук. Люба переїхала з Івано-Франківська до Львова, бо, очевидно, знала, що у Львові бурлить культурне життя. На сьогодні її можна важати знавчинею львівського музичного середовища, зокрема, з акцентом на джазовій сцені. Її завжди можна зустріти за кулісами найбільших львівських фестивалів, серед топових джазових музикантів світу. Я поцікавився у Люби, яким вона бачить зріз української музики і що цікавого вона запропонує нам сьогодні почути.
732 доба повномасштабного вторгнення росії в Україну, вчора була друга річниця цієї жахливої події, яка змінює не тільки Україну, але змінює весь світ. Вчорашній ефір Польського радіо для України був приурочений до цієї події, і наші журналісти підготували шерег матеріалів пов'язаних із цією датою, особами, подіями. Все це можна прослухати на сторінці Польського радіо для України, polskieradio.pl в закладці знайдіть саме нашу станцію.  А я сьогодні хотів би цю тему продовжити, поєднавши її із темою культури, зокрема згадати свої матеріали з кінця 2022 року, коли ми говорили про постать Іґнація Яна Падеревського, і 9-й Фестиваль Падеревського у Варшаві. Продовжуючи цю тему, я записав розмову із Адамом Балою, головою ГО імені Іґнація Яна Падеревського та Маріанною Гумецькою, арт-директоркою ГО
Сьогодні в нас в ефірі розмова із Мареком Холонєвським, Пьотром Мадеєм і Крісом Катлером про їхній проект FOMATI — Folded Maps of Time, який вони вже втретє презентували, цього разу у Варшаві, в Hashtag Lab. Вони розповідатимуть про технічні особливості підготовки проекту, який базується на їхніх спогадах і пам'яті, а також на використанні хвиль мозку, якими вони маніпулюють, контролюючи звук та візуальну частину проекту.
Як я Вам обіцяв минулого разу, в нас змінилася концепція нічних вівторкових ефірів, від сьогодні вони об’єднуються із моєю щотижневою четверговою рубрикою Centrum Mundi. Цього тижня ми продовжуємо спілкуватися із Артемом Бадальяном, який окрім того, що провадить власну ініціативу у Кракові, про що ми спілкувалися із ним минулого разу, також є активним діджеєм і продукує свої власні твори. Говоритимемо про те, як знаходити час на музикування, провадячи бізнес, про селекцію творів для діджейських сетів, про сцену в Хмельницьку, а також про вірменську електронну сцену
В сьогоднішньому репортажі з'їзду Кола симпатиків Експериментальної студії Польського радіо почуємо про технологічне забезпечення Студії. Говоритимуть композитор Едвард Селіцький та Барбара Оконь-Маковська - польська продюсерка звуку та педагожка. В зустрічі теж брали участь Тадеуш Суднік, Дорота Блащак і Кшиштоф Кніттель.
Сьогодні в програмі Centrum Mundi розмова не зовсім про музику, або не лише про музику, говоритимемо із засновником і власником краківської ініціативи — закладу, який об’єднаний довкола музики, у самому серці Кракова, в тому вечірковому серці - Казімєжі. 10 років тому Артем Бадальян приїхав до Кракова із Хмельницька, щоб навчатися на журналістиці, після завершення навчання задумався зайнятися своїм хобі, яке привіз із собою з України — діджейством. Але використовувати музику для об’єднання середовища і людей, яким близьке електронне звучання. Як це стало початком однієї із найвідоміших локацій в Кракові слухайте в сьогоднішній програмі
Не так часто в програмі Centrum Mundi присутні гурти, а можна сказати, що й взагалі їх ніколи й не було в цій програмі. Сьогодні мова піде про досить унікальний український гурт із досить унікальною назвою La Horsa Bianca. Проект складається з Євгена Манка, який грає на бас-гітарі і духових, Ольги Ксендзовської AKA Xendza — на фортепіано, органі і синтезаторі, Кирила Гончара — на електричній гітарі, Андрія Брагіна — на класичній та електрогітарі та Ігора Авдєєва — на ударних та вокалі. Грають вони психоделічний рок, але це надто просте пояснення для їхньої музики. Говоритимемо ми, власне, з Євгеном Манком про те, як цей гурт функціонує в нових умовах, та як вони творили до початку повномасштабного вторгнення
Ми сьогодні будемо слухати багато ритмічної музики, а спілкуватимемося із Дареком Пєтрашевським засновником лейблу Pointless Geometry. Цих вихідних в театрі Комуна Варшава відбувся так званий Pointless Geometry fest., на якому виступили кілька музикантів із портфоліо лейблу. Я також розпитав Павла Кульчинського про його проект, оскільки він пов'язаний із екологією і зокрема екологією Варшави. Павел Кульчинський - саунд-артист і музикант-експериментатор, він створює звукові інсталяції та електронні аналогові інструменти. Любитель екстремальних звуків. Цікавиться соціальним та просторовим контекстами музики, феноменологією аудіосфери та акустики.
Сьогодні в нас чудовий репортаж із минулорічного берлінського SUPERBOOTH - збіговиська електронних виробників синтезаторів, музикантів і це публічна розмова засновника виставки Андреаса Шнайдера із Діетером Допфером, одним із найвідоміших виробників синтезаторів, проте в цьому репортажі мова буде і про Дейва Сміта, і Роберта Муга і про так звану Берлінську школу (Berliner Schule).
19 січня Альона Коваленко, A.K.A. KOMA учасниця дуету krapka;KOMA, який вони творили разом із Іриною Лобанок, випустила свій сингл Forever Alona. В цьому синглі Альона приміряє роль солістки на ударних. Саме довкола перкусії крутиться весь світ цієї свіжої композиції, а відео зняте українським режисером Сашком Брамою натякає на те, як звучатиме і виглядатиме проект KOMA, проте в сьогоднішньому випуску програми Centrum Mundi ми ще детальніше зануримося в стиль і процес жінки-перкусіоністки, композиторки, Альони Коваленко, щоб довідатися трішки більше про те, чого очікувати від її музики. А почуємо ми композицію Forever Alona на завершення першої частини розмови. В кінці другої частини звучатиме твір з її ранішого проекту Melancholy Drive під назвою Be Like Everyone. Але все за чергою
Сьогоднішній недільний ефір ми продовжуємо джазовою музикою, не без вкраплень електроніки і, звісно ж, продовжуємо говорити про електронну апаратуру, яка використовується в музичних експериментах, зокрема, як ви знаєте, ми говорили із виробниками цікавих апаратів, яких можна було зустріти на минулорічному SUPERBOOTH у Берліні. Сьогодні продовжуємо спілкуватися із виробниками апаратури, і в нас запланована розмова із Гаґеном Гакером, який розповість про цікаву розробку, насправді, акустичного апарату, який завдяки звукопідсилювачам і відповідним виходам для кабелів можна використовувати в своєму наборі апаратури, його електронний народ називає «сатапом». Мене ця розробка зацікавила, оскільки насправді, в цій коробочці поєднується наша профільна тема ефірів — природа та інновації. Фактично, цей апарат є продовженням традиції виготовлення музичних інструментів, яку ми знаємо з прадавніх часів — це опрацювання дерева, яке завжди має своє магічне звучання, добру акустику, але конкретно цей апарат можна допов
В щотижневій рубриці Centrum Mundi продовжуємо говорити про традицію. Повертаємося до цього питання після місяців розмов про інновації та технології, про синтезатори, про діджейство, студійну роботу, видання касет, та багато схожих тем. Цього разу, поговоримо про традицію в музиці класичній, оркестровій, сучасній академічній. Поговоримо крізь призму диригента, як керівника, наставника і партнера оркестру. Торкнемося теж питання музичної освіти і впливу її на відвідуваність концертів, а отже на загальний культурний розвиток суспільства. Розмовляємо із Ярославом Шеметом музичним директором Балтійської опери у Ґданську
Ми продовжуємо говорити про українську польську і світову електроніку і перебуваємо географічно знову в берліні на минулорічному Superbooth, де виробники музичних синтезаторів з усього світу презентують свої свої розробки. І ми спілкуємося з інженерами, щоб довідатися про деталі розробки тих, чи інших синтезаторів, сьогодні з нами Маркус Сьодерберг - інженер.машинобудівник, який раніше займався дизайном велосипедів, а зараз збирає найдорожчі в світі синтезатори. Ми з ним поговоримо про співвідношення дизайну та інженерної складової. Оскільки базовими у виготовленні апаратури вважаються саме інженери, тож, здавалося б, що останнє слово залишається за ними, проте в нашій розмові довідуємося, що саме дизайн, а в даному випадку промисловий дизайн є тим мірилом, який визначає, куди рухатися інженерам в розробці
Цього вечора ми заглибимося трішки в технічіні аспекти синтезаторів, пригадуєте, нещодавно ми спілкувалися із Лукашем Шаланкевичем, він нам оповідав про польську Демосцену і про перші польські комп'ютери, зокрема компютер ODRA, тж ми згадували про польських виробників музичної апаратури і про аспект модульних синтезаторів. А в програмі Centrum Mundi ми, зокрема, говорили з Данилом Чушаком про його пригоди із малими синтезаторами. Сьогодні ми продовжимо цю тему, мандруючи до Берліну, де минулого року відбувався щорічний з’їзд виробників музичної апаратури, синтезаторів SUPERBOOTH. Ця подія цікава, зокрема, тим, що вона об’єднує, як великих виробників, так і зовсім дрібних ентузіастів своєї справи, які працюють із невеличкими об'ємами, роблять обмежені кількості апаратів, котрі вимірюються десятками виробів на рік. Таке виробництво називається бутіковим і його можна порівняти з індустрією високої моди, або модних бутіків, певних дизайнерів, які не виготовляють одяг фабрично, а шиють його вручну, іноді маючи в тих же бутіках свою студію. Так ми
У програмі Centrum Mundi ми говоримо найчастіше про електронну музику і про те, як ця музика слухається, створюється, компонується, видається. Один із типів відтворення і сприйняття електронної музики — через взаємодію із діджеєм. Саме через взаємодію, оскільки між аудиторією та діджеєм вибудовується нерозривний зв’язок, діджей відчуває свою аудиторію через те, як аудиторія слухає його музику. Тут мимоволі виникає асоціація і паралель із професією диригента. Диригент оркестру, ніби композиції у випадку ді-джея, контролює музичну складову концерту і оркестр загалом. Але одночасно диригент також повинен прислухатися і до публіки в концертній залі. Сьогодні спілкуємося із Ярославом Шеметом, музичним директором Балтійської опери у Гданську
Музиканти і адепти електронної музики мають готову сформовану візію того, як виглядають синтезатори, зазвичай - це великі, іноді надто великі апарати, які неодмінно вимагають підключення в електромережу, і частково це правда, іноди виступи живих виконавців або студійна робота виглядає саме так, проте є й інший бік електронних, так званих, сетапів - виключно малі, дрібні апарати, які мають вбудоване живлення, або ж живляться від звичайних батарейок, і саме на такого плану апаратах свою музику створює Данило Чушак, який підписується ісландським псевдо ØGILÐ. Сьогодні дещо детальніше вникнемо в технічні деталі його музичного процесу
В серпні минулого року ми говорили із Адамом Франкевичем, він засновник незалежного лейблу Pionierska Records, який видавав музику на касетах, а від певного часу перейшов на видання дискет і цей контекст музики на флопі тісно пов’язаний із так званою Демосценою. Отож ми сьогодні продовжуємо нашу розмову із людиною, яка дуже багато знає про Демосцену, оскільки була її частиною фактично від самих початків її заснування. Ще ми сьогодні перекинемося слівцем із Лукашем Шаланкевичем про польські компютери та його огляд на розвиток штучного інтелекту
W sierpniu zeszłego roku rozmawialiśmy z Adamem Frankiewiczem, założycielem niezależnej wytwórni Pionierska Records, który publikował muzykę na kasetach, i od jakiegoś czasu przełączył się na dyskietę, a ten kontekst muzyki na flopie jest ściśle powiązany z Demosceną. Tak więc dzisiaj kontynuujemy rozmowę z osobą, która wiele wie o Demoscenie, ponieważ był on jego częścią od samego początku jej powstania. Dzisiaj rozmawiamy z Łukaszem Szałankiewiczem o polskich komputerach i przeglądamy się rozwoju sztucznej inteligencji
80-й епізод програми Centrum Mundi повертає нас до початків програми, коли ми говорили про вплив природи на музику тих, чи інших виконавців. Сьогоднішній гість - Данило Чушак збирає свої малі синтезатори, які легко можна помістити до кишень куртки, або й піджака, безпровідну колонку і вирушає на природу, в ліси, луги, вилазить на гори, розкладає всю цю апаратуру і зливається із природою в спільній імпровізації. Данило підписується ісландським псевдо ØGILÐ, тож можемо собі уявити, що й музика сьогоднішня буде з легким таким фльором українських та ісландських краєвидів. А розмова буде, звісно ж, про синтезатори
loading