Lviv Radio (Львівське Радіо)

Перший сезон “Лабораторії уяви” ми завершуємо розмовою, яка відбулась 10 лютого 2024 року, та стала підсумком проекту Дім42: Лабораторія у Розвитку. На цій події Богдан Шумилович, Ігор Колесник та Наталя Отріщенко говорили про лабораторію як давній винахід людей, які хочуть працювати разом над вирішенням певної проблеми та про переосмислення підходу до цього поняття. А також як “Лабораторія уяви” може допомогти нам розпрацювати наше спільне майбутнє та що для цього потрібно. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Шоста серія “Лабораторії уяви” це розмова про сон та те куди він нас веде. Звідки беруться колективні сни? Сон як літературний жанр? Які повідомлення приходять до нас у снах і чому? Які історії присутні у наших снах і чому вони важливі? Як спільний досвід впливає на наш колективний сон? Як мова впливає на наші сни і куди вона нас веде? Чому наука про сни не та наука до якої ми звикли? У цьому епізоді, Андрій Лінік приєднається до оповіді із своїм уявленням про те, які на смак тоталітарні медіа. На завершення розповімо вам про книгу Дональда Трампа ”Моя любов”, мабуть це єдина правдива книга цього автора, власне, саме тому, що вигадана. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Пʼята серія “Лабораторії уяви” це розмова про уяву як про інструмент створення світу довкола себе. Хто і як конструює реальність довкола вас ? Що таке продуктивна уява? Що є первинним уявлення чи реальність? Де у Львові існував музей дизайну і уяви? Де формують і чому ідеологічну уяву? Де взяти критичну уяву і навіщо вона потрібна? Чому потрібно плекати свою уяву та як це можна зробити? Чому ми завжди маємо працювати над своєю уявою про світ довкола нас? На завершення розповімо вам про книгу, ще поки не відомих, бо вигаданих, авторів Петра Буряка та Семена Селери.” Запобігання травмам психоаналізу при роботі у лабораторії уяви “ Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Четверта серія “Лабораторії уяви” це розмова про уяву те як вона є способом переживати травматичні досвіди, зокрема досвід війни. Що є реальністю і як ми з нею взаємодіємо? Як існують різновиди втечі від реальності? Що є первинним уявлення чи реальність? Що нам потрібно для того, щоб уявляти? Які абстракції утворюють колективне уявне і як його змінити? Як пов'язані Уява та Пам'ять ? На завершення всього розповімо вам про те,що міг написати Хорхе Луїс Боргес про уяву та реальність у своїй невиданій книзі “ Я такого не писав: презумпція невинуватості на суді часу”. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Третя серія “Лабораторії уяви” це розмова про перцепцію та наскільки ми можемо чи не можемо на неї вплинути. - Як розвинути власне сприйняття та під впливом чого воно змінюється? - Як звучить чи пахне память? - Як ми пам'ятаємо через почуття, відчуття та побачене? Також у цьому випуску, окрім Богдана та Ігоря, ще й Оля Муха спробує дати відповідь на загадку про дерево, яке впало в лісі. І на завершення всього розповімо вам про досі невідому (бо не написану) книгу Данте Аліг’єрі. Путівник для єгиптян у пеклі римлян. СЛУХАТИ ТУТ👇: Lab-of-imagination – Lab-of-imagination_ep3-perception ПІДПИСАТИСЬ НА СЕРІЮ ТУТ 👇: @lab-of-imagination Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Друга серія “Лабораторії уяви” - це розмова про тіло та те, що таке “втілене пізнання”. Чому ми інколи нехтуємо власною тілесністю як інструментом пізнання чи сприйняття світу довкола нас? Як тіло переживає наш досвід та травму? Чому західна філософська думка не думала про тіло і як ми зараз до цього повертаємось? Куди нас може привести те, що ми їмо? Також у цьому випуску ви почуєте про першу книгу, яку ви не знайдете на полицях книгарень, а лише у “Лабораторії Уяви” - Ніколо Нарвацці. Кухня палеоліту. Як із кісток і патиків зварити борщ. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

26 листопада 2023 року виставкою-документом завершилась “Поетика ймовірного” проєкт Дому42, з допомогою якої ми хотіли охопити можливості простору кам'яниці на площі Ринок та її уявне майбутнє. Під час події-закриття мандрівні джедаї Ігор Колесник та Богдан Шумилович підвели підсумок блуканням сенсами та відчуттями Дому42. І саме в той день привідкрили для всіх те, чим є та чим може бути “Лабораторія Уяви”. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Перша серія “Лабораторії уяви” це розмова про тіло та те, що таке “ втілене пізнання”. Чому ми інколи нехтуєм власною тілесністю як інструментом пізнання чи сприйняття світу довкола нас? Як тіло переживає наш досвід та травму? Чому західна філософська думка не думала про тіло і як ми зараз до цього повертаємось? Куди нас може привести те, що ми їмо? Також у цьому випуску ви почуєте про першу книгу, яку ви не знайдете на полицях книгарень, а лише у “Лабораторії Уяви” - Ніколо Нарвацці. Кухня палеоліту. Як із кісток і патиків зварити борщ. Перший сезон записаний в рамках проєкту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Друг Журналіст мав трьох дітей, коли добровольцем прийшов у 103 бригаду ТРО. Спочатку стрільцем кулемета, а згодом цивільна професія знайшла героя, і він продовжив службу прес-офіцер підрозділу. Розповідав про тих, хто вчора були нашими сусідами чи випадковими перехожими. А потім все полишили і пішли захищати свою землю. Тільки ці люди,- переконаний Журналіст, після 22 лютого 2024 року можуть називатись патріотами і справжніми українцями. Про момент, коли стало очевидним, що путін програє; Про найбільшу бентегу на фронті; Про еволюцію супергероїв і зародження новітньої української міфології,- слухайте в першому епізоді 2-го сезону воєнного подкасту “Тримаю небо”. Його веде журналістка й волонтерка Ірина Вовк/Iryna Vovk.

У другому епізоді подкасту «(Не)Загублені плівки» поринаємо у світ львівського джазу. Ведучі подкасту — Остап Мануляк та Богдана Ткачук говорять про: - Традиції та особливості української джазової сцени; - Ключові персоналії джазової сцени Львова, де вони грали та імпровізували; - Як музика свободи ставала причиною спротиву радянському режиму. Запрошеними гостями подкасту є композитор Михайло Мануляк, керівник ВІА «Ватра» (1971). У подкасті ви зможете послухати композиції Богдана Весоловського, інструментальні композиції Ігоря Хоми та оркестру Медінституту "Ритм", а пізніше "Медікус". Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Аудіоматеріали, що використовуються для підготовки плейлистів та відтворюються є власністю АТ «НСТУ» та публікуються на платформі «Суспільне Медіатека».

Коли реклама потрапляє в яблучко, яблуко стає золотим. За цим каламбуром - історія найбільшого успіху Apple, до чого спричинилась смілива рекламна ідея. Зрештою, ризики з рекламою так само можуть завершуватись небаченим падінням бізнесу. Про це теж історія відомої корпорації. І тема авторського епізоду подкасту “Трохи Мович”. Отож слухайте далі Сергія Трухімовича, як: ▪️ Рекламний спот “1984” з відсилкою до твору Джорджа Орвела зробив Macintosh знаменитим на всю Америку; ▪️ Через рік рекламний спот “Лемінги” викликав справедливе обурення всієї Америки; ▪️ Коли Стів Джобс вперше почув ідею маніфесту “Think different”, то він заплакав від розчулення.

«Щоби почути думки лісу, треба просто слухати». І хоча в черговому епізоді нашого подкасту «Звукові досвіди війни» не було лісу, для стрімерки Ірини Лоскот було надзвичайно важливо надати голос та агентність не тільки людям, але й предметам чи організмам з нашого оточення. Головний герой стрімів Ірини — город в Сумській області, на якому її родина вирощує овочі «на майбутнє». Через стріми з цього місця Ірина осмислює тонку межу між «буденним» та воєнним життям, яка в цьому місця відчутна особливо яскраво. Більше про ідеї Ірини Лоскот, а також про важливість проєкту «Звукові досвіди війни» в житті стрімерки — слухайте у другому епізоді подкасту. Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín. Про інші цікаві проєкти дізнавайтесь у соціальних мережах Дому Звуку ЛКП «Львівське радіо»: Instagram: https://www.instagram.com/dim_zvuku/ Facebook: https://www.facebook.com/DimZvukuLviv/

«Звукові Досвіди Війни» мандрують по світу, і другий епізод подкасту — з Лондона. Аудіомисткиня та учасниця проєкту «Звукові Досвіди Війни» Світлана Долбишева в подкасті ділиться зі слухачами основною ідеєю свого проєкту — дослідження війни з дистанції. Своєю діяльністю та стрімами вона доводить суб’єктивність пережитого досвіду та те, що він, — досвід, — насамперед, про пам’ятання. Таке пам’ятання, в свою чергу, має потужну силу та владу над слухачем. Під час одного зі стрімів Світлана перебуває у лісі в Лондоні та вмикає аудіозапис розмови, що відбувалася з офіцером у березні 2023 року в Серебрянському лісі Луганської області. Авторка розповідає про цей та інші досвіди під час своєї розмови у нашому новому епізоді. Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín.

Стрімерка, культурна менеджерка та журналістка Ксенія Янус працює в медіа, організовує культурні події довкола та з музикою. Стрім Ксенії — з Києва. В цьому проєкті авторка через звуки фіксує власне оточення, стрімбокс жив поруч з мисткинею безперервно впродовж двох тижнів: мандрував Подолом, стояв на балконі, а також біля роботи та перебував із Ксенією всюди, де була вона. Авторка ділиться з нами усім, що її оточує. А ми ділимось із вами її міркуваннями про стрім та звуки у першому епізоді нашого подкасту «Звукові Досвіди Війни» Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín.

Кожен з нас має право на власну думку, уявлення про світ та стереотипи. Але й інші мають це право. Як бути, щоб ці права не поборювали одне одного і не ускладнювало наше буття?- так можна кількома словами переказати бесіду Сергія Трухімовича з Яриною Капітан, журналісткою, громадською діячкою і мамою трьох синів. До чого тут діти, слухайте в цьому епізоді подкасту “Трохи Мович”. Отож: ▪️ Історія перша - “Багатодітна мама”. Чому в головах людей засіло поняття “багатодітна мама” замість “багатодітна родина”. ▪️ Історія друга - “Мама на роботі”. Чи правда, що коли мама працює, то діти недоглянуті і у хаті безлад? Як всюди встигати, делегувати, домовлятися. ▪️ Історія третя -“Пасувало би дівчинку”. Чому коли в родині одні хлопці чи дівчата, обов’язково потрібно народити ще одну дитину протилежної статі і як це стигматизує обох батьків. ▪️ Історія четверта - “Діти. Кухня. Церква”. Час з родиною і без, особиста медитація: прасування та миття посуду, а також читання та серіали для задоволення.

Чорна п’ятниця – апогей людського споживацтва,- констатує Сергій Трухімович і напередодні всеосяжного шопінгового буму присвячує цій темі авторський епізод подкасту «Трохи Мович». Тут можете дізнатись: ▪️ Навіщо існує чорна п’ятниця і чи вона найвигідніший день в році для покупок; ▪️ Чому п’ятниця чорна? Трохи міфів та правди щодо назви; ▪️ Чому українська п’ятниця не така чорна, як американська; ▪️ Як дурять в чорну п’ятницю, і загалом як готуватися до покупок в день розпродажу.

Де в Європі твориться краще?- береться з’ясовувати Сергій Трухімович, автор і ведучий продкасту «Трохи Мович». Його сьогодні гостя – Інна Чут, CEO онлайн-школи популярної культури SKVOT, після повномасштабного вторгнення опинилась за кордоном і там розгорнула свою справу – он-лайн школу креативних спеціальностей. І тепер розповідає: ▪️ Чому аж в чотирьох країнах Східної Європи заснувала свою школу; ▪️ Огляд країн з погляду роботи для креативника — Польща, Чехія, Румунія, Угорщина — плюси, мінуси; що від них беремо, чого їх навчаємо; ▪️ Чим Україна крутіша за східноєвропейські країни (попри війну та інші виклики); ▪️ Кому на 100% підійде релокація для життя та роботи в креативних індустріях.

Сучасна міфотвочість, зрештою, як і всі її попередниці, базується на прагненні підмінити критичне мислення індивіда готовими шаблонами і постулатами. Так колись з»являлись герої легенд і казок.; тепер – мемів і соцмереж. А що за цим не просто красиві історії, розповість наступний епізод подкасту "Трохи Мович". Його автор і ведучий Сергій Трухімович розповість, як: ✅ Юсуф Дікеч взяв срібло Паризької олімпіаді, але прославився більше, аніж золоті призери; ✅ Створено образ харизматичного стрільця, що на чилі і харизмі здобуває друге місце; ✅ Водночас забули про його партнерку Севвал Тархан, а по суті лідерку в ці змішаній парі; ✅ Працює “премія за красу”, коли більш привабливі люди отримують більше преференцій, також і фінансових.

Ми любимо, коли дуже : Анна Гончарова та Олександр Хмиров, засновники креативної агенції “Drama Queen” завітали в гості до подкасту «Трохи Мович». І разом з автором Сергієм Трухімовичем: досліджують тему місця креативної реклами для прориву в бізнесі. Почуєте далі: ✅ Жодна проривна рекламна ідея нічого не варта без наступного супроводу; ✅ Критерії впізнати ще на етапі підготовки, що ідея справді проривна; ✅ Як об’єктивно порахувати “gut feeling” і чи готові креативні агентства нести відповідальність за свою інтуїцію; ✅ Хейт як невід’ємна частина прориву в бізнесі.

Креатив теж потребує підживлення. Не обов’язково винаходити велосипед – люди витворили цілий арсенал засобів, які допомагають генерувати сили та ідеї. Що варто про них знати, аби в підсумку творити, а не натворити,- про це наступний епізод подкасту «Трохи Мович». Його автор Сергій Трухімович склав своєрідний дайджест на тему стимулювання творчості і береться аргументовано розповісти: ✅ Чи існує чарівна пігулка, після якої творити стає легше та якісніше? ✅ Про вплив на творчість легальних психоактивних засобів: тютюн, кава, чай, алкоголь; ✅ Як впливають на творчість стимулятори, опіати та психоделіки; ✅ Ризики вживання: фізична та психологічна залежності.