Public talk

Помилка балістики як виправдання геноциду, строковик Нацгвардії Максим Доценко на пресконференції окупантів, «м’ясні» бригади в українському війську. У свіжому випуску подкасту Public Talk поговорили про те, як російська пропаганда виправдовує загибель мешканців Грози та ракетну атаку на центр Харкова, а також розібрали кейс, що ширився протягом тижня соцмережами: про розподіл українських підрозділів на нібито «м’ясні» й «елітні» бригади. Не сотвори собі ІПсО — знову закликаємо ми. Чому — слухайте в записі чергового епізоду програми.

Те, як російська пропаганда виправдовує злочини своєї армії, розбираємо в Public Talk на прикладах ракетних ударів по терміналі «Нової пошти» в селищі Коротич, що поблизу Харкова, по кафе в селі Гроза на Купʼянщині й по ринку в місті Костянтинівка Донецької області. Ці останні та наймасштабніші трагедії викликали в росіян широчезну палітру емоцій: від радості через влучний удар до заперечень й обвинувачень, мовляв, Україна сама себе обстріляла.

Як російська пропаганда використовує штучний інтелект проти українців? Чим шкідливі малюнки з українськими вояками й дітьми, що стали жертвами ракетних ударів? Чому ми таке поширюємо й кому воно насправді допомагає? Усе це й не тільки обговорили у свіжому випуску програми Public Talk.

Ворог активізував не тільки обстріли Харкова — росіяни активно атакують харків’ян іще й фейками в месенджерах. Про останні фейки — у новому випуску Public Talk.

«Мальчік, водочькі прінєсі нам». Як мій маріупольський вчитель історії та права став зброєю російських пропагандистів. Сьогодні у Паблік ток говоримо про те, що спільного у балабанівського «Брата-2», маріупольського драмтеатру та уроків історії. Обговорюємо, як пропаганда працює за допомоги архетипів, культури, мистецтва. Навіщо росіянам здувати пил та нафталін з кіна 2000 року випуску? Кіна, що вийшло на екрани того ж року, що путін став президентом рф.

У новому випуску програми Public Talk говоримо про медіагігієну й інформаційну грамотність на фронті. Чи це можливо взагалі — між обстрілами, в окопах, з нестабільним зв’язком або його відсутністю дбати про те, чому варто вірити, а чому — ні? Чи піддаються впливу емоцій військовослужбовці на передовій? Чи вміють розрізняти правду від фейків? І як російські ІПсО можуть вплинути на хід подій на фронті, наприклад чи можуть уповільнити рух українського війська? Про все це говоримо сьогодні в подкасті з бійцями — з передової ми привезли кілька інтерв’ю.

Пабліки та блогери з мільйонною аудиторією: як на нас заробляють гроші, а потім іще й підсовують російські наративи, фейки, замовні зливи й чорнушний гайп. У свіжому випуску програми Public Talk розбираємо два гучних скандали тижня з харківським корінням, які пролунали на всю країну: з телеграм-пабліком «ТруХа» й харківською блогеркою Корячкою. Як це працює? Реклама в пабліках чи блогах тим дорожча, чим більша кількість підписників. Щоб було більше підписників, пабліку треба викладати щось трешове, ексклюзивне й раніше за інших. А швидше — означає без перевірки, трешове — означає забивши на всі етичні принципи й базові стандарти журналістики. Тим паче, що в Україні немає відповідальності за публікацію неперевіреної інформації в телеграмі або інсті. На відміну від ЗМІ.

Сьогоднішній Public Talk присвячено початку нового навчального року. Він розпочався й у харківському метро, і на окупованих територіях, наприклад у Маріуполі (так, там теж відкрили школу), і в рф. Обговорили, як працює пропаганда, спрямована на дітей. До того ж діє вона як на тих, хто пішов до шкіл на території росії («розмови про важливе», переписані підручники, уроки з управління БпЛА), так і на тих, хто вчиться у школах на окупованих територіях. Якою буде розмова дитини, яка після звільнення повернеться, наприклад, до Маріуполя, з однокласником або однокласницею, що весь цей час навчалися там за окупантів? Уявили? І скількох майбутніх окупантів виховають за один тільки цей навчальний рік у російських школах? Про це поговорили у свіжому випуску програми Public Talk.

У сьогоднішньому Public talk обговорюємо, як фільтрувати інформацію з фронту, чому вірити, а чому — ні, як і навіщо з’являються вкиди на кшталт «здали село», хто розганяє панічні настрої в дусі «на Харків ідуть штурмом». Якщо коротко: головна мета ворога — зробити слабшою українську армію. І робить він це не лише ракетами, артилерією та «Ланцетами», але й через інформаційно-психологічні операції, спрямовані на цивільних, бо чи не в кожного бійця є родина. Як працюють ці технології та як ми можемо цьому протистояти — у сьогоднішній програмі.

Чому російської пропаганди як такої немає і яку інформаційно-психологічну зброю натомість використовує проти нас ворог? Чому в Україні має з’явитися наукова установа «Інститут Росії» та які дослідницькі відділи повинні там бути? Чому так важливо вивчати ворога? Що робити, коли чуєш російські наративи від мешканців деокупованих територій, наприклад — у розбитому Ізюмі?Гість сьогоднішнього випуску Public talk — Вахтанґ Кебуладзе, філософ, письменник і перекладач.

«Емоційне звернення українського військовослужбовця» набрало в сукупності сотні тисяч переглядів, а можливо, і мільйон — якщо врахувати всіх, хто його поширив. Це не ІПсО в чистому вигляді, не російський вкид. Це те, що ми самі, власноруч, перетворили на інформаційно-психологічну операцію проти себе ж. У сьогоднішньому Public talk обговорюємо кейс Ярослава Годунка. Ви почуєте тих, хто це поширював, думки медиків і волонтерів із мукачівського шпиталю і рецепт, як перевірити себе за одну хвилину.

«Поранені бійці зі шпиталю Бурденка»: як українці повелися на цей фейк і донатили на головний військовий шпиталь міноборони рф у москві. «Лікарям бракує пацієнтів, програма зі щелепно-лицевої хірургії для бійців закриється!»: як соцмережі охопили масові репости неперевіреного оголошення з начебто лікарні у Винниках, що на Львівщині. «Готовий за кілька тисяч знайти вашого зниклого безвісти чоловіка»: як шахраї додаються у чати рідних та які способи використовують. У новому випуску Public talk говоримо про тиск на емоції: як ми вимикаємо мозок і критичне мислення, коли вмикаємо емоції. 

«Прокинувся, а мене нібито вбили». Як ІПсО поховала Гороховського, як низка авторитетних українських ЗМІ повелася на фейковий паблік Буданова, чи підтримував росіян Джонні Депп і в якому місті України розташований «Врятовано-Преображенський собор»?  Public talk на Радіо «Накипіло» відновлює прямі етери. Останній перед вторгненням наш етер відбувся ввечері 23 лютого 2022 року. Тоді ми обговорювали, як і що в харківських пабліках пишуть про вторгнення. За ці півтора року ми накопичили чимало прикладів ІПсО, фейків і пропаганди. Тільки тепер формат — набагато ширший. Ми на прикладах розповідаємо, на які фейки купилися українці, яку ІПсО поширювали, яку чергову хвилю можна чекати та як цьому протистояти? В оновленому Public talk — конкретні поради, як перевірити інформацію або зображення, що шириться інтернетом.

У сьогоднішньому випуску програми Public Talk розповіли, як українці за свої ж гроші допомагають розганяти російську ІПсО на тему мобілізації.

Цього разу говорили про те, як українці з подачі ботів поширювали маніпуляції навколо заявки України в Раду Європи, та інше.

Психологиня Галина Бариновська у свіжому випуску програми Public Talk розповіла, чому люди вірять фейкам і хто найбільше схильний потрапляти на гачок ІПсО.

росія посилила інформаційні атаки по Харківщині. У своїх фейках ворог використовує болючі точки українського суспільства, серед яких — «наступ на Харків».

Тикток-опитування сьогодні — це новий жанр маніпуляції. У подкасті поговорили про те, як блогери роблять непрофесійні та шкідливі бліцінтервʼю на вулицях.

Чому вчителі неохоче вчаться інформгігієни? Який вигляд повинні мати уроки медіаграмотності у школах? З якого класу варто починати? Чому це важливо і як упровадити? Як подолати розрив між рівнем диджиталізації сучасних школярів і педагогів? Що робити сільським учителям, які обмежені в доступі до інтернету? Гостя свіжого випуску програми Public Talk — співзасновниця освітнього центру «Я і моя школа» й співавторка концепції реформи Нової української школи Ірина Міньковська.