Аудіоенциклопедія кримськотатарської культури

Герой цього подкасту про культуру кримських татар у обличчях на QHA media - композитор, співак і музикант Едіп Баг'часарайли. Едіп Баг'часарайли - 61 рік. Народився в Ташкенті, в Узбекистані, в родині ювеліра-майстра філіграні. З дитинства захоплювався музикою. У 60-70-ті роки в кримськотатарській музиці починає зароджуватися естрадний жанр. І Баг'часарайли є одним з його активних учасників. 1986 року був створений кримськотатарський естрадний ансамбль "Ефсане", в якому Едіп Баг'часарайли був музичним керівником, аранжувальником і провідним солістом. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Інтернаціональна реггі-група з кримськотатарською душею. В цьому випуску подкаста Кримськотатарська музика на QHA media ми говоримо про групу IZZET і його творця Іззєта Аблязова. Гурт є єдиним представником свого стилю, в основі якого лежить синтез багатого кримськотатарського етносу, з його складними розмірами, нестандартними гармоніями і високою емоційності реггі та афробіту. В музиці IZZET з'єднані кримськотатарський фольк і реггей. Любити музику маленького Іззєта Аблязова навчили батьки. Завдяки їм в будинку завжди була присутня музика, в тому числі, і заборонена в радянські часи. На Іззєта сильно вплинули дві платівки з кращими рок-н-рольними хітами світу. Це була музика з репертуару Елвіса Преслі, Чака Беррі, найвідоміших майстрів того часу. Ці платівки так вразили Іззета, що він вирішив навчитися грати на гітарі. Тоді йому було 13 років. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Кримськотатарське мистецтво успадкувало багатовікові культурні традиції стародавнього і середньовічного Криму. Ці традиції передусім формувалися під впливом ісламської, османської, ранньогрецької, візантійської, золотоординської, іранської, сельджукської культур. Сучасне образотворче мистецтво кримських татар вже має власну історію. В цьому подкасті Кримськотатарська культура на QHA mediа ми говоримо про образотворче мистецтво кримських татар. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Музикант, композитор, аранжувальник. Джазовий віртуоз міжнародного рівня. Це все про Усеіна Бекірова. Йому QHA media присвячує черговий подкаст про кримськотатарську музику. Усеін Бекіров міг чути джаз ще будучи в колисці. Його тато Різа Бекіров був етно-джазовим піаністом. Коли Усеін народився, його батько викладав в Ташкентській консерваторії по класу віолончелі і грав у джаз-бенді "Сато". Пізніше артист зізнається, що його майбутню долю визначив саме ансамбль "Сато". Він слухав їх платівки з обробками кримськотатарських народних п'єс і був настільки вражений, що вирішив теж стати музикантом. 2016 року Усеін презентує свій дебютний альбом "Taterrium". Назва означає "татарська земля". В альбом також увійшли молдавські, вірменські та українські традиційні теми і авторські твори. За словами Бекирова, в цьому альбомі він хотів сучасною мовою розповісти про кримськотатарську культуру. Другий авторський альбом Бекірова "Inspiration" був закінчений в травні. У його створенні брали участь близько 20 митців. Альбом прогресивний, різноплановий, різножанровий. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Герой цього випуску подкасту Культура кримських татар у обличчях режисер Длявер Дваджіев. Протягом останніх трьох років Длявер працює режисером у кримськотатарській продакшн-студії "Караденіз". Займається зйомками музичних кліпів і скетчів. Серед його робіт - кліп на найвідомішу кримськотатарську пісню "Гузель Кирим", а також зйомка першого кримськотатарського фільму-казки "Хидир Деде". У найближчих планах режисера - зйомка першого кримськотатарського телесеріалу. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

В цьому випуску подкасту Кримськотатарська музика на QHA media ми розповімо про гітариста Енвера Ізмайлова. Ізмайлов народився 12 червня 1955 року в Узбекистані. Маленький Енвер мріяв грати на акордеоні, але мрія залишилась нездійсненою через складне фінансове становище в родині. Одного разу Енвер познайомився з викладачем гри на домрі, той порадив йому піти навчатися музики. Ізмайлов вступив до музичної школи, але вчителі хотіли, щоб він вивчав традиційні узбецькі музичні інструменти. Спочатку Енвер відмовився, але потім вони дійшли компромісу: він почав вивчати гру на фаготі. Щойно закінчивши перший рік навчання, його забрали до армії. Там опинився у військовому ансамблі. Після служби Ізмайлов відновив навчання в музичній школі. Тоді ж він почав грати на бас-гітарі. В його планах був вступ до інституту культури. Але все було непросто. На республіканському музичному конкурсі Ізмайлов виконав на фаготі один з концертів Вівальді. Проте його відсіяли після першого ж прослуховування. Факультет Фагота Ізмайлова не прийняв, оскільки в хлопця не було жодного документу про закінчення будь-якого музичного закладу. Доля знову випробувала Енвера. Він відмовився від навчальних закладів та зайнявся самоосвітою. Повернувшись до Фергани, Ізмайлов приєднався до рок-гурту під назвою «Жителі півдня». Вони навіть виграли перший приз на одному з республіканських конкурсів в Узбекистані в 1977 році. Але незабаром група розпалася. Так і вийшло, що гру на гітарі Ізмайлов освоїв самостійно. Спочатку він грав рок-музику, а в середині 70-х років звернув увагу на джаз. Ізмайлов став піонером в техніці "теппінг". Це і зробило його згодом найбільш відомим кримськотатарським гітаристом. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Героїня цього подкасту — художник-модельєр Майре Люман. Майре Люман - 46 років. Народилася в місті Янгіюль (Узбекистан) в родині відомих кримськотатарських артистів Рустема Меметова і Гулізар Бекірової. На початку 90-х разом з родиною повернулася до Криму. Свою діяльність модельєр сконцентрувала на дизайні, передусім, національних кримськотатарських костюмів. Вона робить все: починаючи від розробки ескізу та закінчуючи розробкою і виконанням декоративних робіт по костюму - в будь-якій техніці залежно від цільового призначення одягу. Ексклюзивні весільні сукні та різні костюми, прикрашені багатою національною вишивкою, стали візитівкою кримськотатарської культури. Роботи Майре Люман вважаються одними з найпопулярніших. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Сьогодні діапазон музичних жанрів дуже великий. Щодня виникають нові жанри, з'являються нові ансамблі, які створюють і об'єднують в музиці те, що раніше здавалося неможливим. Проте незважаючи на всю різноманітність і новизну жанрів, джаз завжди займає своє особливе місце у музиці. В цьому випуску подкаста QHA media ми розповідаємо про кримськотатарську джаз-діву Айсель Баліч. Вона — кримськотатарська співачка з яскравим і сильним голосом в чотири октави. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

У цьому подкасті про культуру кримських татар на QHA media ми розповідаємо про карбування. Молоточок під назвою «к’алем», лисття міді, вправні рухи, розум та душа майстра – це все, що треба для створення традиційного національного мідного посуду. На півострові міддю користуються з давніх давен. Після депортації в Криму не лишилося ані старих майстрів, ані записаних інструкцій – все було винищено як пам’ять про корінний народ півострова. Коли кримські татари почали повертатися на Батьківщину, їм довелося відрожувати ремесло наново. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

В цьому випуску подкасту QHA media про культуру кримських татар ми розповідаємо про мистецтво, яке зникло після депортації цілого народу і знов з'явилось через роки через зусилля однієї людини. Це подкаст про кримськотатарську філігрань. Філігрань є одним з найдавніших видів художньої обробки металу. Назва «філігрань» походить від двох латинських слів — «філюм» (нитка) і «гранум» (зерно). Важко сказати, коли мистецтво філіграні з'явилося в кримських татар. Зрозуміло, що в ханські часи. Й не дивно, що центром для майстрів філіграні була столиця кримського ханства – Бахчисарай. Відомо, що хани при своєму дворі мали ремісників, які на них працювали і створювали свої філігранні шедеври. Їх, звичайно ж, дарували представницям прекрасної статі. До приданого кримської татарки, залежно від її статусу та добробуту, також входили філігранні прикраси. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Ми продовжуємо розповідь про видатних діячів кримськотатарської культури. І сьогодні наш герой - відомий художник і мистецтвознавець Мамут Чурлу. Мамут Чурлу - 73 роки. Народився в місті Фергана (Узбекистан), куди в травні 1944 року була депортована його сім'я. В кінці 80-х Мамут Чурлу повернувся до Криму. На батьківщині він почав займатися вивченням і відродженням різних напрямків кримськотатарського мистецтва. Вперше використав традиційний орнамент старовинної кримськотатарської вишивки в живопису, ткацтві, керамічних виробах, різьбі по дереву, графічного розпису. Паралельно організував персональні виставки живопису. На початку 90-х Чурлу активно брав участь в організації перших виставок кримськотатарських художників в Сімферополі, а також стояв біля витоків створення Кримськотатарською національної галереї і Асоціації кримськотатарських художників. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Її називали Буль-буль сеслі - Солов'їний голосок. Вона представляла кримськотатарську культуру на різних фестивалях і конкурсах і завжди поверталася з перемогою. Вона була сильною жінкою і незважаючи на всі труднощі, які випали на її долю, стала легендарною співачкою. Героїня цього подкаста - Сабріє Ереджепова. Вона народилася 1912 року в Бахчисараї. Любити музику її навчила мати – Сайде ханим. Вона дуже любила співати, знала багато народних пісень, писала вірші. Від матері співачка успадкувала свій унікальний голос. Саме через матір Сабріє почала знайомитися з музичним фольклором свого народу. Ще дитиною майбутня співачка вже знала величезну кількість народних пісень. Коли Сайде апте тяжко захворіла, вона покликала до себе доньку – їй тоді було 12 років – і попросила заспівати пісню "Отьме, бульбуль". Але дослухати пісню до кінця вона так і не змогла. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

В цьому подкасті QHA media про кримськотатарську музику ми розповідаємо про класиків кримськотатарської музичної культури. В попередніх подкастах ми вже говорили про те, що музичне мистецтво кримських татар своїм корінням сягає у ханські часи. Однак, вперше на професійному рівні кримськотатарською музикою почали займатися в 20-ті роки 20 століття. Це були композитори Асан Рефатов, Яя Шерфетдінов, Ільяс Бахшиш та Кабул Сеітвелієв. Цей подкаст детально розглядає творчість кожного з них. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

QHA media продовжує знайомити слухачів з видатними кримськими татарами, які зробили вагомий внесок у розвиток національної культури. Герой цього подкасту - музикант і композитор Ролан Салімов, більш відомий як DJ Bebek. У 2004 році Салімов почав сольну кар'єру як автор і виконавець під псевдонімом DJ Bebek. В 25 років випустив перший альбом під назвою “Депортація”, який відразу став дуже популярним як серед кримськотатарського народу, так і справжніх поціновувачив музики. Потім протягом наступних трьох років було ще три музичних альбома. Нещодавно композитор записав п'ятий альбом. Музика Салимова має свій почерк. Його підхід до справи відрізняється високим професіоналізмом, виконавською майстерністю і якісним звуком. Ролан Салімов має численні нагороди різних фестивалів. За ці роки композитор і аранжувальник співпрацював з багатьма виконавцями. А його саундтреки можна почути в першому кримськотатарському фільмі-казці "Хидир деде". Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Крим має своєрідний природний колорит, який створюють лісисті гори, бурхливе море, неосяжний степ і мальовничі простори. Мечеті, палаци, мавзолеї, медресе, фортеці та інші споруди, що були збудовані в Кри­му декілька століть тому та й збереглися донині, безцінні своєю красою, історичним значенням і символічною виразністю. В цьому випуску подкаста «Культура кримських татар» ми говоримо про кримськотатарську архітектуру. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Єдиний ансамбль, що на професійному рівні зберіг в роки депортації самобутню музичну, вокальну і танцювальну культуру кримських татар. Саме він став рятувальним кругом для кримськотатарської культури, маяком для великого народу, який багато років жив далеко від Батьківщини, в місцях депортації. В цьому випуску подкаста «Кримськотатарська музика» ми розповідаємо про національний ансамбль «Хайтарма». Про його роль не лише у історії кримськотатарської музики, а й усього народу. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Героїня цього подкасту — пісьмениця та поетеса Аліє Кенжалієва. Аліє Кенжалієва - 33 роки. Народилася в Узбекистані, в сім'ї педагогів. У 1988 році разом з родиною переїхала до Криму. Писати вірші почала з 13 років, і саме у цей час у пресі з'явилися перші публікації дівчини. Художні твори Аліє Кенжалієвої публікувалися в газетах «Кирим», «Авдет» та на веб-порталах. Авторка пише вірші і прозу двома мовами (російською та кримськотатарською). Влітку 2018 року Аліє Кенжалієву викликали до слідчого управління в Сімферополі на допит. Причиною став вірш, опублікований 9 травня в місцевій газеті Qirim. Поетеса висловила свою думку про те, з яким пафосом зараз проходить святкування Дня Перемоги. Про результати дослідчої перевірки поетесі так і не повідомили. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Ми продовжуємо розповідати про культуру кримських татар на платформі QHA media. Цього разу наш герой — відомий скульптор Айдер Алієв. Айдеру Алієву 67 років. Народився в селищі Козиково (Республіка Марій Ел, Росія). Саме сюди були депортовані його батьки в травні 1944 року в результаті насильницького виселення з Криму всього кримськотатарського народу. Через деякий час сім’я переїхала в Узбекистан. У ранньому дитинстві у Айдера проявився талант до малювання, завдяки чому він опинився в художній студії живопису. За час роботи в Узбекистані кримськотатарський скульптор створив кілька монументальних великих об’єктів. Серед них відомий Всесоюзний санаторій «Чіміён», рельєф-панно на обласній бібліотеці ім. Аль-Фергані. У 2005 році Айдер Алієв створив відомий монумент «Відродження» на території Кримського інженерно-педагогічного університету в Сімферополі. Цей комплекс був відзначений Національною премією України ім. Т. Шевченка. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

QHA media продовжує цикл подкастів "Культура кримських татар у обличчях". Героїня цієї програми — хореограф Ремзіє Баккал. Багаторічний художній керівник Державного ансамблю пісні і танцю кримських татар «Хайтарма» Баккал розповіла QHA media про те, як зберігали і розвивали традиції кримськотатарського танцю в депортації і після повернення до Криму, про свій перший танець і про національну ідею кримськотатарського народу. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

QHA media продовжує розповідь про історію кримськотатарської музики. Кримськотатарська класична музика не зародилась в 20 столітті. Вона сягає корінням в епоху Кримського ханства. У цьому випуску ми поговоримо про середньовічну кримськотатарську музику. Про те, яку цінність їй надавали в Кримському ханстві, і як кримські хани сприяли розвитку музичного мистецтва. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду. Читайте нас на qha.com.ua