Медіуми

У випуску — про організацію українського кінофестивалю «Sunny Bunny», що фокусується на історіях спільноти ЛҐБТКІА+.З 19 по 26 квітня в Києві у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться фестиваль квір-кіно «Sunny Bunny», що виріс з програми «Сонячний зайчик» на «Молодості», яка з’явилася в рамках фестивалю у 2001 році. Тепер це окремий фестиваль, основною програмою якого стане міжнародний конкурс повнометражного ігрового кіно, проте у позаконкурсній частині буде показано ігрове, документальне, короткометражне та класичне кіно.Які історії з квір-тематики звучать в українському і світовому кінематографі, які складнощі в організації квір-кінофестивалю під час широкомасштабної війни, хто спонсорує подію і чи є серед партнерів держава, а також чи «на часі» взагалі квір-кінофестиваль в умовах війни. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Богданом Жуком, директором фестивалю «Sunny Bunny».00:00 «Не на часі» — це найперше, що почуєш від багатьох людей»;08:48 «Ми запрошуємо і чекаємо будь-кого, але така подія є насамперед подією для ЛҐБТКІА+ спільноти»;13:15 «Є термін — постЛҐБТ-кіно, яким називають фільми, де тематика ЛҐБТК+ не проблематизується»;19:33 «Абревіатура, яка більше поширена в Канаді і в США — це LGBTQ2S+»;25:30 «У програмі для підлітків короткометражні фільми, які висвітлюють різні прояви квірності, різної ідентичності зрозумілою і доступною для дітей мовою»;26:52 «Цього року в нас є державна підтримка. Тут приємно зауважити, що держава розуміє, що потрібно підтримувати таку тематику і такі події».

У випуску — про розбудову мережі для моніторингу і прозорого висвітлення аспектів відбудови України «Вікно відновлення».Як в одній мережі вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій і експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України та чому роботу журналістів та аналітиків мережі підтримують західні партнери? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Анастасією Руденко, шеф-редакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». А ще — про особливості просування у мережі «Вікно відновлення», збільшення аудиторії, роботу над англомовною версією контенту, плани розширення географії і тематики.00:00 «Це історія про те, як медіа розвиваються під час широкомасштабної війни і мережуються»;08:10 «Ми для пересічного споживача створюємо сервіс — джерело інформації про відновлення з якісним контентом»;09:35 «Питання психологічної стійкості, реінтеграції ветеранів у суспільство, повернення українців — це все теж питання відновлення»;13:05 «Синдикація контенту — недооцінений інструмент, прецеденти цього є на західному медіаринку»;15:28 «Ми маємо можливість роздати першу хвилю контент-підтримки — це 50 субгрантів регіональним медіа по 180 тисяч гривень»;17:58 «Нашими критеріями для приєднання є незалежність, прозора структура власності і джерела фінансування»;19:40 «Анонімний телеграм-канал не може взяти участь у мережі»;21:22 «Ми відкриті для немедійних партнерів, в мережі вже 20 немедійних організацій»;27:02 «Болючих питань і проблемних зон дуже багато»;29:35 «Ми в комунікації з Міністерством відновлення»;32:13 «Recovery Window мусить мати і англомовний напрямок»;34:48 «Ми хочемо, щоб наші партнери робили офлайн-івенти у себе в громадах, певні спецпроєкти, стратегували про те, якими можуть бути колись окуповані громади».

У випуску — про секрети залучення знаменитостей до соціальних проєктів та особливості роботи із підлітковою аудиторією.Як створювати та популяризувати соціально-корисний контент для молоді, як розвиваються проєкти УніверCheck та КоледжCheck, про що їздять спілкуватися Сашко Педан та Василь Байдак до дітей у прифронтові громади, а також про співпрацю з Суспільним мовником — все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський обговорили у новому випуску подкасту «Медіуми» з Оленою Левандовською, СЕО комунікаційного агентства pedan|buro та керівницею ГО «UMind».00:00 «Два роки повномасштабної війни українських дітей бомблять зокрема і фейками»;06:08 «Українологія в TikTok має по сто-двісті тисяч переглядів»;09:34 «Ми їдемо туди, де до дітей ніхто фактично не приїжджає»: як працюють НеЛекції з мінної безпеки з Олександром Педаном та Василем Байдаком;14:18 «У своїх медіакампаніях ми робили акцент на місцеві медіа»;18:48 «Випуск УніверCheck про Приазовський технічний університет вийшов реквіємом»;26:28 «12 блогерів погодилися на соціальній ініціативі прийти, витратити час і знятися» — як шукали юних блогерів для проєту «Колайдер»;30:14 «Для мене важливо не працювати з тими блогерами, хто живе в своєму світі «рожевих єдинорогів».

У випуску — аналіз поточної ситуації і трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, реакцію MEGOGO Audio на повномасштабне вторгнення, премію «Слушно» та експансію сервісу на європейські ринки.Скільки людей в Україні слухають подкасти, які теми пропонують подкастери і що натомість шукають користувачі, як відбуватиметься цьогоріч премія «Слушно», на які закордонні ринки вже вийшла і планує вийти компанія MEGOGO та що дала сервісу співпраця із «Радіо Культура» — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Катериною Котвіцькою, менеджеркою MEGOGO Audio — найбільшого агрегатора подкастів в Україні. 00:00 Загальна аудиторія слухачів аудіоконтенту на MEGOGO складає близько мільйона;08:00 «Зараз 770 українських подкастів на МEGOGO»;13:45 «Автори подкастів заповнюють свою самотність. Люди хочуть проговорення певних тем, їм бракує майданчиків, де вони це можуть робити»;15:08 «Щороку вкрай мало випускають подкастів про спорт»;23:07 «Кожного року і номінації, і правила присудження премії змінюються»;29:08 «Є величезний виробник контенту і є величезний дистриб'ютор контенту. І це дві суперсили, які ми поєднали»;32:35 «Узяли на себе сміливість розвивати сервіс на іноземних ринках».

У випуску — про творчість на війні, цензуру і (не)ефективні державні комунікації.Сергій Гнезділов у війську з 2019 року, куди пішов добровільно просто з університету, де вчився на журналіста. Зараз він командир підрозділу аеророзвідки і, окрім воєнних задач, з окопів встигає робити подкаст про армію без цензури і навіть фестиваль «ВиделкаFEST» на рідній Одещині — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Сергієм Гнезділовим, ведучим «++ подкасту» та військовослужбовцем 56-тої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.00:00 «В мене є громадянський обов'язок, але водночас я не відчуваю, що це моє — бути військовим»;07:50 «Суспільство, яке проживає в мирних містах, не розуміє, про що думає військовий»;12:25 «Ми маємо абсолютно мілітаризувати повністю все наше суспільство»;13:35 «Вся державна комунікація у нас полягає в тому, що все треба заборонити»;17:20 «Державна пропаганда має будуватися виключно на правді»;18:25 «Я з самого початку війни не був прихильником грифа “цілком таємно” щодо наших втрат»;21:55 «Армія FM ніхто на фронті не слухає»;25:42 «Буквально за півтора місяця ми підготували програму фестивалю ВиделкаFEST».

У випуску — про враження артоглядачки та ведучої Лєни Чиченіної від коментування церемонії вручення Оскара, значення отриманої нагороди для України, про два полюси української кіноіндустрії та проблеми державної підтримки кінематографії, а також про запуск нового медіатаблоїда.У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі пройшла 96-та церемонія нагородження кінопремії «Оскар». Уже вдруге на телеканалі «Суспільне Культура» відбулась ексклюзивна пряма трансляція церемонії, а коментувала цю подію наживо Лєна Чиченіна.Як вона готувала свій сценарій для Оскарівської ночі, які недоліки попередніх трансляцій врахувала, чи вгадала імена переможців та що думає про роль Держкіно у розвитку українського кінематографу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Лєною Чиченіною, кінокритикинею, артоглядачкою «Детектора медіа».Ця розмова зі свіжими враженнями коментаторки оскарівської церемонії була записана безпосередньо у день її проведення.00:00 Про проблеми минулих трансляцій Оскарівських церемоній: «Коментатори коментували постійно. На піснях, на репліках ведучого, а глядачам хотілося почути жарти»;08:12 Що означає для України перемога на Оскарі;15:30 Про трансляцію церемонії вручення Оскара в Україні у попередні роки: «Коментувати запрошували Альону Вінницьку, Анатолія Анатоліча, які в кіно не розуміються»;17:30 Про підготовку до трансляції: «Мені треба за 25 секунд, поки Нолан шурує до сцени, сказати щось про нього вочевидь не дуже банальне»;25:36 Про переможців: «Саме цього року якось особливо було передбачувано»;36:00 Про державну підтримку кінематографії: «У нас досі немає стратегії розвитку кіно»;46:52 Про запуск нового медіатаблоїда: «Це буде помста Антоніни!»

У випуску — про те, як виробляти та фінансувати історичний контент в Україні.Ютуб-канал «Обличчя Незалежності» стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт, сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам’яті, розповідає про комуністичну окупацію України та про видатних українців у ХХ та ХХІ століттях.Як заснувати й наповнювати авторський канал історичним контентом, про монетизацію в YouTube, заробіток на Patreon і фактори, що сприяють розширенню аудиторії, а також про реакцію жителів тимчасово окупованих територій і глядачів із країни-агресорки на наративи про історію спротиву радянській окупації — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Даркою Гірною, авторкою та ведучою ютуб-каналу «Обличчя Незалежності».00:00 «Я розуміла, що це не буде популярний контент. Але я розуміла, що його треба зафіксувати»;06:38 «У мене зараз 64 тисячі підписників, але в масштабах YouTube — це нічого»;08:56 «Зараз я якось їду на історії з Patreon»;14:40 «Є багато істориків, книг, інтерпретацій, але людина, яка була в тих жорнах історії, значно більше викликає довіри, вона говорить від першої особи»;22:10 «Росія віджала всю інфраструктуру дипломатичних служб після розпаду СРСР, вони фактично все привласнили».

У випуску — про те, як досвід роботи під час пандемії COVID-19 допоміг команді Rakuten Viber працювати та зростати після початку широкомасштабного вторгнення.Після початку повномасштабного вторгнення Rakuten Viber припинив бізнес-операції у Росії, відкрив новий офіс в Україні та фіксує значне зростання вайберу на українському ринку. Як компанія у співпраці з медіаекспертами, офіційними медіа й органами влади бореться з розповсюдженням фейків, чому японський власник компанії Хіроші Мікітані так вірить в український ринок і допомагає народу й уряду України — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Галою Котовою, керівницею команди маркетингу Rakuten Viber в Україні.00:00 «Rakuten в перекладі з японської — це оптимізм»;04:40 «Viber встановлений на 98% смартфонів в Україні»;10:20 «Команда “Блискавки” до початку широкомасштабного наступу вела різні канали, зараз канал виріс до декількох мільйонів без реклами»;13:10 «На російському ринку було припинено бізнес-операції, щоб не отримувати там доходу і не сплачувати там податки»;14:00 «Наша політика використання застосунку передбачає повну заборону терористичного, екстремістського, насильницького, сексуального контенту»;19:00 «Досвід, який ми отримали в часи COVID-19, був дуже корисний нам зараз — під час повномасштабної війни»;21:15 «Початок великої війни — це другий період нашого бурхливого зростання»;22:55 «Ми бачимо величезний потенціал в українському ринку, саме тому ми нещодавно відкрили офіс в Києві».

У випуску — про те, як принципи гейміфікації в медіа впливають на аудиторію та залучення читачів.Гейміфікація — новий формат взаємодії медіа з читачами за допомогою новинних ігор, що допомагає утримувати увагу та бути конкурентоспроможними на медіаринку. Сучасній журналістиці необхідна нова форма взаємодії з читачем для підтримання ефективності. Один із таких підходів перетворився вже на світову тенденцію — гейміфікацію новин.Сутність полягає в тому, щоб додавати до медіаконтенту ігровий елемент, тим самим забезпечити кращу взаємодію читача та контенту. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександрою Гондюл, спеціалісткою з гейміфікації медіаконтенту та дослідницею ігрових технологій у висвітленні суспільно-важливих тем. Технологію виготовлення якісного гейміфікованого медіаконтенту вона викладає в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.Також учасники подкасту поговорять про універсальну формулу, за якою створюють гейміфікований контент, різницю понять «гейміфікація медіаконтенту» та «новинні ігри», оцінку успішності ігрофікації новин у New York Times та Washington Post і як утримувати увагу та робити так, щоб люди ставали «фанами». Олександра Гондюл зробила прогноз — коли українські медіа масово перейдуть на виготовлення гейміфікованого контенту на заміну текстовим, аудіо- та відеоматеріалам.00:00 Медіа мають переймати інноваційні ігрові інструменти для того, аби привертати увагу споживачів, утримувати увагу на час, необхідний для передачі конкретних повідомлень, складної теми, проблеми, яку необхідно висвітлити;05:32 «Є новинні ігри, а є гейміфікація в медіа. І тут важливо не плутати»;08:15 New York Times зробив застосунок, у якому користувач стає суддею на бейсбольному матчі та намагається справедливо оцінити кидки гравців. Це хороший приклад створення спортивної культури серед читачів і глядачів;11:15 «Контент іде за споживачем, відповідно, ми розуміємо, що у споживачів контенту видання Washington Post є проблема зі щурами»;14:00 «Медіа мають використовувати різні гейміфіковані інструменти, щоб доносити складні теми, занурювати споживачів у ці теми в інтерактивному вигляді»;14:25 «Коли створюються новинні якісні ігри, часто використовують модель PERMA — ​​це термін із психології» (модель, що об'єднує та демонструє основні елементи щастя та благополуччя — «ДМ»);20:10 «Мені здається, що до гейміфікованих редакцій ми перейдемо не скоро»;25:35 «В принципах створення ігор є кілька ключових елементів»;27:35 «Аби втримувати увагу, і щоб люди ставали фанами тієї чи іншої гри — є піраміда геймдизайну».

У випуску — про війну української та російської культур на музичних сценах Європи.У грудні 2023-го Симфонічний оркестр Українського радіо провів гастрольний тур країнами Бенілюксу. Звертаючись до музикантів після концертів у різних містах, глядачі неодноразово говорили, що вони довго пам’ятатимуть ці творчі зустрічі, пронизані великим натхненням.Як музиканти проводять репетиції під час ракетних обстрілів, як добирають репертуар для європейських концертних залів, що український диригент мусить пояснювати європейським колегам про Зеленського і Путіна, а також як бореться із засиллям російських виконавців на концертних майданчиках у штаб-квартирі ООН, про що розпитують журналісти європейських телемовників та чим порадує Симфонічний оркестр Українського радіо рідну аудиторію у 2024 році — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Володимиром Шейком, народним артистом України, художнім керівником і головним диригентом Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо.00.00 «Наші музиканти збентежені таким прийомом у європейських залах»;10:40 «У європейському турне граємо твір Юрія Шевченка “Ми є” — це ніби колискова для рідної країни, яка просинається і прокинеться в новому світлому майбутньому»;17:48 Цього року Українському радіо — 100 років, Симфонічному оркестру — 95. Плануємо тур містами України;21:35 «Концерти під егідою ООН у Женеві заповнюються рашистськими виконавцями — два роки великої війни»;24:50 «Колективи радіо у світі вважаються оркестрами найвищого класу».

У випуску — про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість «УніверCheck» та інші ідеї Pedan buro, а також як у Сашка Педана вкрали ютуб-канал і як він рятував ситуацію.У грудні 2023 року Суспільне та Pedan buro запустили «Колайдер» — перший проєкт НСТУ для підліткової аудиторії на платформах YouTube і TikTok. Як цей проєкт планує перетворитися на цілу екосистему з виробництва українськомовного контенту для підлітків, як добирають ведучих для підліткової аудиторії, як конкурують і водночас співпрацюють із блогерами та на яких майданчиках знімають наукові батли, а також про власні проєкти: чому більше не буде «УніверCheck», про що розповідають у подкасті «Кажуть» і про перипетії з власним YouTube-каналом: як його викрали хакери, Google видалила весь контент за вісім років роботи і як український хакер допоміг усе це повернути.Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександром Педаном, українським телеведучим, громадським діячем, співзасновником комунікаційної агенції Pedan buro та креативним продюсером ютуб-каналу «Колайдер».00:00 «Дуже високий запит виявився зараз у суспільства на контент, народ не може жити тільки в телемарафоні, як виявилось»;03:09 «Ми разом із Суспільним створили цілу екосистему корисного, цікавого україномовного контенту для підлітків — проєкт “Колайдер”»;12:47 «Ми знімали проєкт у Музеї науки від Малої академії наук і в “Експериментаріумі”»;13:35 «Ведуча “Кіберхати” — переможниця Всесвітньої олімпіади Genius, представниця Малої академії наук»;17:55 «Ми не використовуємо ненормативну лексику. Ми точно те, що мама дозволить ставити своїм дітям»;21:55 «Моя наступна мрія — створити прям екосистему україномовного контенту на ютубі для дітей і підлітків»;30:09 «Більше не “УніверCheck”. У третьому сезоні ми будемо знайомити підлітків із профтехосвітою у “КоледжCheck”»;46:55 «Ми з допомогою українського хакера повертали наш ютуб-канал, який вкрали»51:44 «Подкаст “Кажуть” — це проєкт про те, що говорять у вас у дворі, у вашому вайбері, телеграмі».

У випуску — про проблеми, з якими зіткнулася українська журналістика у 2023 році, чого досяг і що планує Суспільний мовник, посилення державного мовлення, проблеми з допуском на фронт та прогнози на 2024 рік.У випуску голова Наглядової ради Світлана Остапа розповідає, що Суспільне мовлення має рівень довіри аудиторії у 86%, яка дивиться, слухає та читає новини Суспільного. У диджиталі сторінки Суспільного перетнули межу 10 млн підписок. Крім того, у 2023 році було запущено новий спортивний телеканал «Суспільне Спорт», нову радіостанцію «Радіоточка» й унікальну платформу архівних відео- й аудіофайлів «Суспільне Медіатека».Також ведемо розмову про майбутнє марафону «Єдині новини» та міркуємо, чи міг би Суспільний мовник самостійно виробляти й транслювати новинний телемарафон. Насамкінець підбиваємо медійні підсумки 2023 року та дискутуємо про те, де українським медіа брати гроші, людей і як працювати на фронті.Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску зі Світланою Остапою, головою Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та заступницею шеф-редакторки «Детектора медіа».00:00 «Ми визначили, які філії Суспільного стануть регіональними хабами»;05:35 «Влада вже зрозуміла, що ми не дамо втручатися в редакційну політику компанії, з цим пов’язане посилення державного мовлення»;09:22 «Довіра до Суспільного значно зросла — понад 80%. Водночас довіра до телемарафону падає»;13:20 «Я цікавилася у правління Суспільного, чи могла би компанія самостійно виготовляти телемарафон»;20:05 «У онлайн-медіа десь 60% — це гроші від донорів і 40% — доходи від реклами. Є відомі медіа, які кажуть, що якщо ми не отримаємо в найближчі кілька тижнів грант, то можемо закритися»;27:34 «Поки сприйматимуть журналістів як якихось дітей, яких треба захищати, які можуть розпатякати якісь військові таємниці, а не як людей, які виконують свою роботу, представників важливої професії — ситуація з допуском медіа на фронт не зміниться»;34:00 «Суспільне набиратиме журналістів на нові інформаційні програми, плануємо також розвиток виробництва контенту для задоволення культурних та освітніх потреб».

У випуску — про задачі, які збирається розв’язувати новий Голова Комітету з питань свободи слова Верховної Ради.9 грудня Верховна Рада призначила Ярослава Юрчишина очільником комітету з питань свободи слова замість нардепа від забороненої проросійської партії «Платформа за життя і мир» Нестора Шуфрича, якого підозрюють у держзраді.Які подальша доля інформаційного марафону «Єдині новини», чи є перспективи спрощення умов роботи журналістів на війні та кращого розслідування справ перешкоджання професійній діяльності журналістів, а також про те, що робити з анонімними телеграм-каналами — чи достатньо розвивати медіаграмотність, чи держава має піти на жорстке регулювання — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославом Юрчишиним, головою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.00:00 Як писати, щоб на публікацію звернули увагу народні депутати?08:30 Про анонімні канали: «Держава може комунікувати з власниками мережі: або ви працюєте на підвищення верифікації, або ми будемо приймати необхідні рішення, як свого часу приймали рішення по “Однокласниках”, “ВКонтакті”»;20:00 Що робити з марафоном: «Якщо ми не знайдемо механізм, як зробити єдиний марафон більш збалансованим, він себе вичерпає в межах одного року»;25:00 Про доступ журналістів у приміщення Верховної Ради та трансляції засідань у прямому ефірі: «Незалежно від безпекової спроможності парламенту, ми маємо підвищувати рівень обізнаності людей про Верховну Раду»;33:40 Про медіаграмотність: «Базові речі, як фінансова грамотність, медіаграмотність, основи охорони здоров’я, мають бути від садочка до університету, вшиті в загальні програми»;36:30 Про допуск журналістів на фронт: «Ми точно будемо робити з усіма військовими комунікаційними командами зустрічі й пояснювати: друзі, треба спрощувати!».

У випуску — про взаємини «Української правди» з Офісом президента, цензуру військових і гроші, зароблені для Томаша Фіали.24 лютого 2022 року редакторка колонок «УП» написала новину під диктовку заступника головреда: «Путін почав війну в Україні». Як редакція «Української правди» зустріла велику війну, чи отримують вказівки від власника Томаша Фіали, навіщо ще в травні 2022-го журналісти написали про конфлікт між Зеленським і Залужним. А також про прем'єри нових аудіовізуальних продуктів «УП», зміни в технології виробництва матеріалів і використання штучного інтелекту.Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Євгеном Будерацьким, заступником головного редактора «Української правди».00:00 «Будерацький, прокидайся. Почалось!»;16:12 «Політика почала “їсти” нашу війну»;20:30 «Не тільки воєнного кореспондента, а й воєнного редактора не було»;28:30 «Нам сказали, що повернуть акредитацію, якщо напишете щось на кшталт “давайте жити дружно, ми більше так не будемо”»;33:40 «Відео — це обов’язковий напрямок для медіа»;38:00 «Наші вороги розганяють міфи, що ми належимо Соросу, Льовочкіну, Авакову, Фірташу, Григоришину. Але ця конструкція зламалася»;49:00 «Автори, звісно, ходили до самого Татарова»;54:00 «Штучний інтелект для новин ми не використовуємо, але в подкасті був один момент».

У випуску — про організацію та залаштункові історії фіналу Нацвідбору на «Дитяче Євробачення — 2023».Цієї неділі, 26 листопада, в Палаці Нікайя у Ніцці (Франція) відбудеться фінал «Дитячого Євробачення — 2023». Україну на 21-му дитячому пісенному конкурсі представить дев’ятирічна Анастасія Димид із піснею «Квітка». Вона була наймолодшою учасницею Національного відбору, її перемога спричинила скандал і хвилі критики у соцмережах. Попри переживання, Анастасія разом із командою Суспільного готується до виступу. Як організатори Нацвідбору та юні учасники конкурсу готували свої виступи в умовах війни, знімали кліпи у підвалах і дякували захисникам за можливість співати на сцені — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анною Тульєвою, ведучою Національного відбору на «Дитяче Євробачення — 2023».01:35 Цього року нетипово у скандальну хвилю потрапило «Дитяче Євробачення»;04:35 Я сама — простенька дівчинка з Житомирської області, яка пообіцяла своєму дідусю, що буду колись в «телеку»;05:30 Мій шлях продовжився на Суспільному, тому що це — найщиріша та найчистіша телекомпанія;06:30 Чому виник скандал на «Дитячому Євробаченні»?09:40 Національний відбір на «Дитяче Євробачення» цього року став одним із найкращих;11:43 Перші слова, які переможниця Анастасія Димид сказала зі сцени — «Дякую усім захисникам». Чи був патріотизм і україномовність умовою участі дітей у Нацвідборі?15:40 Світлана Тарабарова написала пісні для дітей, які не мали своїх творів, не мали можливості їх записати;16:20 Щоб приїхати на прослуховування, родина учасника конкурсу Артема Котенка просила окремі дозволи у військових, щоб їх відпустили раніше чи пізніше, бо на Сумщині була довша комендантська година;16:40 Фіналістка конкурсу Поліна Бабій зараз навчається в Словаччині. Її пісня, як вона розповідала, про те, що ми всі маємо допомагати нашій країні;17:40 Чому переможниці Анастасії Димид так відгукується тема війни?21:23 Під час знімання влогів дітей ніхто не змушував говорити або не говорити щось про війну;22:30 Як готують Анастасію до поїздки на фінал «Дитячого Євробачення» у Ніццу?24:10 Анастасії Димид лише 9 років, вона дуже сильна дівчинка. Вона з усім впорається;27:50 «Мені казково» — терапевтична пісня Світлани Тарабарової для Нацвідбору «Дитячого Євробачення».

У випуску — про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні.Рівно 99 років тому, 16 листопада 1924 року, почалася історія радіо в Україні – вийшла в ефір перша передача «Українського радіо». А сьогодні саме велика війна повернула необхідність радіо, його стратегічне значення.Як Українське радіо готувалося до вторгнення армії РФ, що було в радіоефірі у перші години широкомасштабної війни, як кореспонденти виходили в ефір із окупованого Херсона. А також про стрімке розширення аудиторії УР від початку широкомасштабного вторгнення та підготовку до 100-літнього Дня народження Українського радіо. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Дмитром Хоркіним, членом правління Суспільного Мовлення, відповідального за радіо, телебачення та диджитал.02:20 Як Українське радіо відреагувало на початок широкомасштабного вторгнення РФ?03:10 За два місяці до повномасштабного вторгнення ми вже почали готуватися;05:00 Я ніколи не думав, що у XXI столітті радіо набуде такої важливості і стратегічності;06:10 У час, коли відбуваються бойові дії, немає електроенергії, відсутній зв'язок, мобільні оператори і телеканали — радіо мало змогу покривати ці території;06:25 У новоокупованих територіях: передмісті Києва, Чернігівській області, на Херсонщині, в Маріуполі «Українське радіо» залишалося єдиним українським медіа;07:15 Після 10-го жовтня 2022 року, коли був масований ракетний обстріл Києва та інших великих міст проявилась важливість радіо;08:35 Багато людей вперше відкрили для себе радіо і закохалися, зрозуміли цю магію, бо підстрибнуло загалом споживання радіо і ця тенденція зростання залишається;09:05 Радіоприймач на батарейках є невіддільною частиною тривожної валізки;09:25 На другий день повномасштабної війни почався марафон «Єдині новини». Чи не пора вже його закривати?13:45 У нас (в слоті Суспільного в марафоні «Єдині новини») є баланс думок, представленість усіх політичних сил, ми мовимо в рамках стандартів;14:55 Із квітня 2022 року ми запустили телеканал «Суспільне. Культура» — поза марафонний;15:25 В якомусь сенсі «Суспільне» є в хорошому сенсі бенефіціаром, тому що сприймається це передусім як і телеканал «Перший»;17:00 У Херсоні, коли він був окупований, працювали кореспонденти Українського Радіо;21:10 Ми потрібні аудиторії — скільком людям ми змогли допомогти, які були в окупації, які проривалися гуманітарними коридорами через нас;23:00 Хто дає вказівки: Офіс Президента чи Дмитро Хоркін, чи якісь аноніми з телеграм-каналів вказують?25:30 У Соловйова на величезних екранах твій портрет, ти — український Геббельс;28:15 Радіодиктант — це слово №1 у запиті українського сегмента Google в день проведення;30:27 Цього року Українському радіо виповнюється 99 років;31:15 Ми один із найстарших радіомовників у світі. Ми в ефірі будемо розповідати про цю історію. Зараз готуємо книжку до сторіччя радіо;32:00 Напевно, саме велика війна повернула цю необхідність радіо, його стратегічне значення.

У випуску — про залучення анонімних телеграм-каналів до співпраці з Офісом Президента.16 жовтня на зустріч офрекорд із президентом Зеленським поряд із професійними, з прозорою власністю медіа були також запрошені представники анонімного телеграм-каналу «Труха».Про це ведучий подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Оксаною Романюк, директоркою Інституту масової інформації. У розмові вона порівняла відповідальність перед законом і суспільством авторів телеграм-каналів та професійних медіа. А також застерігла владну команду від будь-якої співпраці з анонімними телеграм-каналами. На її думку, така співпраця не лише шкодить репутації Офісу Президента, а й не дає жодної практичної користі для посилення впливу на суспільство: «Влада стала жертвою агресивного маркетингу телеграм-каналів. Це мильна бульбашка, за якою не стоїть реального впливу і реальної аудиторії». Вона наголошує, що такі канали свою аудиторію купують і їх вплив однозначно переоцінений.02:46 На зустріч із Президентом України запросили адміністратора «Трухи» та інших телеграм-каналів — сумнівних, анонімних;03:10 Ми не знаємо, хто за цими телеграм-каналами стоїть;03:55 Телеграм-канали не відповідають за той контент, який вони продукують, вони жодним чином не регулюються;04:50 ОП фактично прирівняв телеграм-канали до професійних журналістів, це дуже обурило журналістську спільноту;05:15 У журналістів є місія — інформувати правдиво. В телеграм-каналі місія заробляти гроші;06:00 Телеграм-канал «Труха» ловили на публікації фейків; 06:30 Шеф-редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник назвала таке рішення: «Солідаризація з помийкою і демонстрація абсолютної некомпетентності в питаннях медіа в ОП»; 10:30 «МакДональдз» відхрестився від спроби використання бренду в промоції на телеграм-каналах;10:50 Якщо влада розміщує рекламу між онлайн-казино і чернухою, то це стає частиною репутації влади;13:10 У нас у всіх є право на отримання достовірної інформації і це право гарантоване нам Конституцією України;19:00 Аби замовники користувалися роботами для вимірювання аудиторії телеграм-каналів, то вони б не користувалися цими майданчиками, тому що вплив там мінімальний насправді;21:45 До нас також доходили чутки про співпрацю влади з «Ісландією».

У випуску подкасту «Медіуми» ми поговорили з авторами розслідування про пишне весілля експрокурора та колишньої працівниці ДБР, яке зробило регіональне видання lviv.media.Упродовж двох днів у п'ятизірковому комплексі Emily Resort, неподалік Львова, прокурори, колишні працівники правоохоронних органів, ДБР, податкової та депутати святкували пишне весілля Ростислава Ільницького та Роксолани Москви. Ця історія змусила «огризатися» речницю ДБР просто в ефірі єдиного телемарафону, а Олю Полякову записувати пояснення щодо її участі у гулянці. А також порушила огром питань про межі дозволеного в поведінці заможних українців під час широкомасштабної війни. До чого не призвела ця історія, то це до публічних вибачень і щедрих донатів на ЗСУ з отриманих на весіллі грошей і подарунків зі боку молодят і їхніх батьків.Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з очільником видання lviv.media Любомиром Ференсом і Мартою Когут, авторкою матеріалу про це пишне весілля.02:40 З якою метою журналісти зайнялися історією про весілля?03:55 Ми дійшли висновку, що це колишні держслужбовці;04:20 Ми дзвонили й до нареченого, і до мами нареченої, але ніхто з нами на контакт не вийшов;04:45 Молодята колись працювали в ДБР і в прокуратурі;05:20 Батько нареченого до нас сам зателефонував, просив не публікувати цього матеріалу;07:20 Ми всі одноголосно сказали: робимо та публікуємо;08:20 Ви пробували рахувати бюджет цього дійства?09:00 Який резонанс мала ця історія?09:55 Багато військових записують відео з обуренням;10:10 Історія потрапила у загальнодержавні видання, а чи всі львівські медіа написали про цю історію?13:00 Часто в регіонах виходять класні історії, але їх просто не беруть, бо це регіональні сайти;14:45 Що ви думаєте про те, що селебріті включилися в розкрутку історії, зокрема, Оля Полякова?18:15 Ми сподіваємося, що це ще не кінець історії, ми тут чекаємо на деякі дані; 18:30 Як до журналістів видання lviv.media ставляться тепер у Львові, що змінилося? 

У випуску — про назву Радіодиктанту-2023, виклики, пов’язані з перенесенням дати та війною, а також про те, що робити, аби стати переможцем.У попередні роки Радіодиктант відбувався 9 листопада, а у 2023-му вперше відбудеться 27 жовтня. На цю дату в багатьох учнів, які зазвичай активно долучаються до написання просто у школах, будуть канікули, і це виклики, які намагаються подолати організатори події. Лишаються і виклики минулого року: широкомасштабне вторгнення з повітряними тривогами та можливими вимкненнями світла. Однак команда Українського радіо налаштована знову охопити величезну аудиторію як в Україні, так і по всьому світу. Як називатиметься текст цьогорічного диктанту, як вдається організаторам Радіодиктанту національної єдності щоразу робити з цієї акції найбільший флешмоб України, чому долучаються учні, студенти, попзірки, дипломати, депутати, міністри й навіть очільники уряду, в який спосіб вдається залучити до написання Радіодиктанту українців з усього світу, навіть в Антарктиді.Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Шелудько, виконавчою продюсеркою Українського Радіо, координаторкою проєкту «Радіодиктант національної єдності».01:20 Радіодиктант відбудеться 27 жовтня. Як сталося, що зміна церковного календаря призвела до зміни дати радіодиктанту?03:20 Текст буде 100% красивий, цікавий, якісний;03:40 Катерина Калитко вже розпочала писати текст.04:05 Про що буде диктант?04:40 Називатиметься текст Радіодиктанту «Дороги України»;05:40 Радіодиктант — це вже традиція; Чи є акція актуальною в час війни?06:25 Мова об'єднує людей, люди пишуть, вони в один момент, в один час, в різних точках нашої планети пишуть;07:35 Треба відправляти текст листом на Українське радіо; 08:00 Ми ще потім призи переможцям даємо;08:20 Скільки людей дивиться та слухає Радіодиктант?09:30 Інші радіостанції й теленовини, сайти — всі пишуть новину: сьогодні Радіодиктант національної єдності;12:05 Як залучається закордонна аудиторія, вони теж присилають свої листи з-за кордону?13:15 Радіодиктант об'єднує тих, хто не об'єднується іншими способами;13:40 Що треба зробити, аби стати переможцем? 15:10 Христина Гоянюк зі Львова перемогла вже 10 разів;15:30 Українське радіо в Одесі розповіло про учасницю, яка теж писала всі радіодиктанти;18:20 Фотографії бійців із передової, які сидять на танку, і вони пишуть Радіодиктант — символ епохи;20:10 Трансляція Радіодиктанту відбудеться на хвилях Українського радіо, в «Дії», в застосунку «suspilne.radio», дивитися можна на телеканалі «Суспільне. Культура», а також на фейсбук-сторінці «Суспільного» і YouTube-каналі «Українського радіо».

У випуску — про «моркву в шоколаді» як принцип виготовлення контенту для дітей та особливості підходу до дистрибуції дитячого і підліткового контенту на Суспільному.Книга «Хоробрі казки» — це друкована версія аудіоказок, створених командою Суспільного у 2022 році, щоб чесно і з турботою пояснити дітям нові реалії воєнного часу. Цього року «Хоробрі казки» презентують на міжнародному рівні — на українському стенді Франкфуртського книжково ярмарку. Про те, чому дорослі плачуть, слухаючи і читаючи «Хоробрі казки», а діти — ні. А також про наступні проєкти Суспільного для дітей і вихід на підліткову аудиторію: «Це буде освітній контент у чотирьох форматах».Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Вікторією Мурованою, генпродюсеркою цифрових платформ Суспільного.02:30 Як на Суспільному після початку широкомасштабного вторгнення РФ виникла ідея створити аудіоказки нового часу;09:00 «Біжи, мишеня» — це казка про те, як пояснити дитині втрату;09:30 Казка «Диво у темряві» зʼявлася під час блекаутів;14:40 Батьки свідомо шукають контент український та українською мовою;17:40 Цього року буде запущено проєкти для підлітків — «це освітній контент у чотирьох форматах»;19:00 Як зараз виглядає конкуренція українськомовного і російськомовного дитячого контенту;20:10 Весь контент для дітей виробництва Суспільного — це «морква в шоколаді», намагання подати корисну інформацію у привабливій упаковці;20:35 Дитячий контент від російських каналів — токсичний, це «розпаковки»;22:00 В одному з епізодів у нас з'являється киця Мія з протезиком, дітям пояснюють, що сталося з Мією — протез стає для киці суперсилою;22:40 Найулюбленіша казка дітей на наших презентаціях — це «Воїни-котики з острова «Паляниця»;23:00 На Суспільному ми можемо ростити нашу аудиторію;23:30 Книжка «Хоробрі казки» з'явиться на Франкфуртському книжковому ярмарку.