DiscoverДетектор медіа говорить
Детектор медіа говорить

Детектор медіа говорить

Author: Детектор медіа

Subscribed: 4Played: 77
Share

Description

Детектор медіа говорить – це новий подкаст «Детектора медіа», у якому ми озвучуємо найкращі тексти, що виходять на наших шпальтах. Наприклад, наші рецензії на кіно та серіали, дослідження та статті. Якщо ви не встигаєте прочитати все цікаве на «Детекторі медіа», то тепер ви можете нас послухати.
233 Episodes
Reverse
Чатботи з генеративним штучним інтелектом на кшталт ChatGPT стали причиною буму, або «весни» штучного інтелекту. Зростання інвестицій у ці інструменти з одночасним дуже оптимістичним прогнозом щодо доходів від ШІ призвели до того, що ця технологія поступово стає невіддільною частиною не лише бізнес-процесів, але й освіти, правоохоронної діяльності чи розваг. Поки ЮНЕСКО та Всесвітній економічний форум роздумують, як ШІ революціонізує освіту, він стає звичною технологією для дітей різного віку. Для підлітків ChatGPT та аналоги є помічниками не лише в навчанні, але й у створенні порнодипфейків і булінгу однолітків. Надаємо покрокову інструкцію, як захистити себе у випадках незаконного використання вашого фото з метою створення порнографічного контенту.Текстову версію читайте тут. Авторка — Надія Баловсяк.
Аналізуємо, яку інфраструктуру для боротьби з дезінформацією створили у Західній Європі, зокрема, у державах Бенілюксу, Центральної, Західної та Північної Європи. А також Республіки Ірландія та Сполученого Королівства. Усі аналізовані держави, крім Сполученого Королівства та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Тому захист від поширення дезінформації, окрім національного законодавства, державних і недержавних ініціатив забезпечується нормами й інституціями ЄС. Зокрема, Digital Services Act, заходами координації комунікацій і протидії поширенню дезінформації через соціальні медіа. Цими діями ЄС добивається змін поведінки соціальних медіа, щонайпізніше від 2015 року.Текстову версію читайте тут. Автори — Поліна Барановська, Артур Колдомасов, Олексій Півторак.
Росія не вперше залякує світ застосуванням ядерної зброї. 24 лютого 2022 року Путін, оголошуючи повномасштабне вторгнення в Україну, застеріг міжнародну спільноту від протидії російському нападу та сказав, що «Росія залишається однією з найпотужніших ядерних держав». Натяки та погрози застосування ядерної зброї на адресу України та Заходу, зокрема США, з боку Кремля неодноразово лунали після початку повномасштабної агресії Росії. У червні 2024 року російський президент уже говорив, що Росія готова внести зміни у свою ядерну доктрину, хоча на той момент він «не вбачав у цьому необхідності». А 25 вересня цього року зміни до російської ядерної доктрини, викладеної у 2020 році, все ж внесли. Автор численних погроз застосувати ядерну зброю експрезидент Росії Медведєв у своєму телеграм-каналі назвав це «подією, яку чекали». Як російські пропагандисти подавали зміни до ядерної доктрини Росії.Текстову версію читайте тут. Автор — Віталій Михайлів.
Попри часткове відновлення ринку реклами, медіа виживають завдяки донорським коштам. А також намагаються розв’язати величезну проблему кадрів. Дискусія на National Media Talk. У третій рік повномасштабної війни грантові кошти складають левові частини бюджетів медіа. Але чи стали вони порятунком для незалежних редакцій? Які ресурси легальних доходів доступні українським медіа зараз? Яка бізнес-модель має перспективи для виживання? І які ресурси будуть визначальними для виживання медіа у найближчий рік — гранти, електрика чи люди?Текстову версію читайте тут. Авторка — Наталія Данькова.
Кабінет міністрів уніс до парламенту законопроєкт про заборону використання в Україні програмних продуктів, розроблених в Росії та інших країнах, проти яких запроваджені санкції. Його ухвалення та реалізація, пояснюють автори документа, необхідні, щоб посилити захист державних інформаційних ресурсів і персональної інформації жителів України, а також убезпечити інформаційно-комунікаційні системи країни від кіберзагроз. Чому не дали результату всі попередні спроби викоренити з українського цифрового простору російський софт і чи можна очікувати, що це вдасться зробити у разі заборони на законодавчому рівні? «Детектор медіа» шукав відповіді на ці питання разом із представниками українського IT-бізнесу.Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.
Комікси в США з’явилися ще наприкінці дев’ятнадцятого століття, але насправді популярними вони стали лише у 1930-х роках — із появою супергеройських коміксів і початком так званої Золотої доби (1938—1956).Саме тоді почали виходити серії Detective Comics (1937) та Action Comics (1938): невдовзі головним героєм першої став Бетмен, а у другій уже з першого випуску був Супермен. Обидві видавала компанія Detective Comics, яка згодом стане DC Comics. А у 1939 році свою першу серію випустила компанія Timely Comics, перший комікс якої мав на обкладинці назву Marvel Comics — згодом саме цю назву буде мати компанія-видавець. З часом обидві компанії отримали визнання та створили тисячі персонажів, деякі з них стали відомими у всьому світі. Але мало хто задумувався, в чому причина їхньої популярності, чому саме вони, а не десятки інших, сподобалися аудиторії. Зараз вони — невіддільна та звична частина маскульту, але в момент появи кожен з них був викликом або відповіддю на страхи, очікування та зміни в суспільстві (а іноді слугував пропаганді). Розповідаємо справжню біографію супергероїв, автори яких при створенні персонажів реагували на суспільний запит і політичну ситуацію у світі, а також (свідомо чи ні) надавали їм власні риси.Текстову версію читайте тут. Автор — Ігор Наджафов.
Історія тижневика «Волинська газета» бере початок із 1995 року. Щоправда, називалася тоді обласна газета «Досвітньою зорею», а своє нинішнє ім’я отримала у 2005-му, коли головним редактором видання став Володимир Данилюк. Він урятував газету, керівництво якої під час Помаранчевої революції підтримувало регіоналів, від фінансового та репутаційного банкрутства, а згодом, у 2017 році, вивів з-під опіки владного засновника. У перші дні широкомасштабного вторгнення Володимир Данилюк мобілізувався, ставши заступником командира з морально-психологічного забезпечення одного з батальйонів територіальної оборони ЗСУ. Понад два роки газета мусила функціонувати без керівника. А з червня 2024 року виконувати обов’язки головреда почала Ольга Данилюк — дочка Володимира, яка тільки-но завершила навчання в Інституті журналістики Київського національного університету.Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.
84% учасників останнього опитування USAID-Internews знають про існування дезінформаційних матеріалів. Більшість думає, що може їх розрізнити. Проте тільки 8% респондентів зуміли відрізнити правду від брехні. Загалом 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. На що звернути увагу журналісту, який вчиться спростовувати брехню.Текстову версію читайте тут. Авторка — Марта Ониськів, менторка Агенції «Або».
Візит Джозефа Байдена до Німеччини мав стати першим офіційним візитом президента США до важливого європейського союзника за всю його президентську каденцію. Програма також передбачала продовження турне Європою та, згодом, деякими країнами Африки (наприклад, Анголою). Проте наближення урагану «Мілтон», який може увійти до трійки найбільш руйнівних за останнє століття, та загострення передвиборчої боротьби у штатах, що коливаються (swing states), кардинально змінили плани очільника Білого Дому. Розбираємося, як відреагував російський агітпроп на перенесення зустрічі у форматі «Рамштайн». Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Пилипенко.
У Києві відбулася ХVІ Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів, яку щороку організовує Інститут розвитку регіональної преси. Протягом трьох днів журналісти з усієї України обговорювали ризики, з якими вони стикаються у своїй роботі під час повномасштабної війни, обмінювалися досвідом застосування найновіших інструментів у збиранні й аналізі інформації, дискутували про етичні виклики розслідувальної журналістики.Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.
Головний об’єкт нерухомості Національної спілки кінематографістів України урочисто відкрив свій 50-й сезон. Церемонія відкриття ювілейного сезону відбулася у вщент заповненій Червоній залі. Про церемонію відкриття, про те, як і завдяки чому Будинок кіно вибирається зі злиднів, а ще й трохи про давнішню історію його життя — в матеріалі «Детектора медіа».Текстову версію читайте тут. Авторка — Олена Чередниченко.
20 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив про 266 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів. За словами голови Національної поліції Івана Виговського, це акції російської ФСБ, для яких вербують українську молодь. Так, відомо про понад 50 випадків вчинення підпалів автівок саме неповнолітніми. У більшості випадків паліїв військового майна в Україні та Європі координують через месенджери. Найчастіше вона та колеги-правоохоронці згадують про телеграм. Аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» знайшли таких вербувальників у месенджері. Розповідаємо про механізм вербування та як ці підпали живлять російську пропаганду.Текстову версію читайте тут.
Як проросійські телеграм-канали писали про кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів України. 4—5 вересня Верховна Рада відправила у відставку шість міністрів і призначила дев’ять нових. Унаслідок кадрових перестановок п’ять міністерств отримали нових очільників замість виконувачів обов’язків, проте Мінреінтеграції залишилося без міністра після відставки й призначення Ірини Верещук заступницею голови Офісу Президента. Очільниками трьох міністерств стали колишні заступники голови ОП Андрія Єрмака. Текстову версію читайте тут. Автор — Арсеній Субаріон.
На каналі «1+1 Україна» вийшов новий серіал «Сталеві нерви» — мелодрама спільного виробництва України та Латвії. У центрі сюжету — молода лікарка, що допомагає власнику великого агропідприємства, а також любовні та детективні інтриги. Серіал відрізняється від попередніх робіт сценаристки Тетяни Гнєдаш, приділяється увага сильній та незалежній жіночій героїні. Текстову версію читайте тут. Авторка — Марія Спалєк.
Двосерійний документальний фільм «Будапешт. Бомба під незалежність» аналізує важливі події української історії, зокрема підписання Будапештського меморандуму 1994 року та його наслідки для безпеки країни. Автори фільму ставлять під сумнів прямі історичні аналогії та розкривають важливі аспекти політичних рішень того часу, нагадуючи про складність маневрування в умовах геополітичного тиску. Фільм закликає до відповідального ставлення до історичних подій, підкреслюючи, що альтернативна історія — це лише жанр, а не реальність.Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.
На телеканалі «Армія TV» до Дня Сил спеціальних операцій вийшов документальний фільм «Етос». Він розповідає про Третій окремий полк Спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Попри високі очікування, фільм критикують за надмірну пафосність, використання штампів та брак інформативності. Бійці полку, як і бійці інших підрозділів Сил спеціальних операцій, як і взагалі всі воїни ЗСУ — герої. Але «Етос» розповідає про це в такій формі, що з нього ви про це навряд чи дізнаєтеся.Текстову версію читайте тут. Авторка — Марія Спалєк.
До 100-річного ювілею «Українського радіо» вийшов цикл радіопередач під назвою «Лист на радіо», який розповідає історії людей з усієї України, життя яких змінилося завдяки радіо. Програма складається з 25 випусків і містить зворушливі розповіді про те, як радіомовлення стало для багатьох джерелом підтримки, натхнення і навіть порятунку в складні часи, зокрема під час війни. Слухачі діляться своїми особистими історіями про те, як радіо вплинуло на їхні долі, допомогло у виборі професії, національній ідентифікації, волонтерстві або ж стало порятунком у критичних ситуаціях.Текстову версію читайте тут. Авторка — Оксана Наумова.
О п'ятій ранку, 24 лютого, життя змінилося назавжди. Новий фільм Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить» стає проникливою симфонією про українську націю, що бореться за свою свободу. Від вокзалів, заповнених панікою, до тихих ланів згорілої пшениці — режисерка майстерно передає жахи війни через буденні сцени мирного життя, яке вже ніколи не буде таким. На основі документальних кадрів, знятих на передовій, Журба показує, як війна змінила людей, не вдаючись до прямих зображень насилля, і це робить її роботу ще потужнішою.Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.
Режисерка Ганна Тиха у своєму повнометражному дебюті «Кілометр» розповідає історію документаліста Романа Любого, який, працюючи аеророзвідником під Києвом, спостерігав за переміщенням ворога всього лише за кілометр від своєї родини. Через поєднання відеоархівів, анімації та документальної зйомки, фільм створює потужний візуальний образ розлуки та війни.Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.
На кінофестивалі в Сараєво відбулася прем'єра українського документального фільму «Татова колискова», що розповідає історію ветерана війни Сергія, який намагається адаптуватися до життя після фронту. У фільмі, знятим режисеркою Лесею Дяк, досліджується вплив посттравматичного стресового розладу (ПТСР) на родину військового. Фільм отримав міжнародне визнання та підтримку, а також порушує важливі питання чоловічої вразливості та наслідків війни в тилу.Текстову версію читайте тут. Авторка — Соня Вселюбська.
loading