Нарешті говорю

Фух. Поки вони мене записували, я не виходив з напруження. Як і ти не виходиш всі місяці війни. Бо, що б ти не робив і, де б ти не був — вона з тобою. У будь-якої частини нашого життя є свої образи, притаманні тільки їй — так і у війни в нашій свідомості вони є. Хто виринає в твоїй голові, коли ти чуєш слово «солдат», чиє обличчя? Які обличчя малює тобі уява, коли десь чуєш «волонтер», «військовий лікар», «зрадник»? Хто з цих облич справді від твоєї підсвідомості, а хто трохи домальований медіа, повісткою дня і новинами? Словом. Вони поговорили про українську пропаганду. До речі, й про впливи. Ти віриш в Бога? Бог і релігія — це одне і те саме? Бог і війна? Релігія та війна? Анастасія в стилі історичного блокбастера розказала про зникнення Київської митрополії, і якого взагалі біса робить в нашій країні московський патріархат. Ну і на останок трохи емоційного порівняння українського та німецького сервісу. Історії засновані на реальних подіях. Розумієш тепер чому "фух"? Читай більше на нашій сторінці в Інстаграмі:  @nareshtihovoriu

Вісім — це звісно вісім. Але якщо поставити цифру горизонтально, буде що? Нескінченність. Думок, проявів і почуттів, які виникли новими обставинами в нашому сьогоденні. Ми вчимося, що авторитетність і репутаційні образи не завжди відповідають нашим очікуванням від всесвітньовідомих персоналій. Космічні кораблі та новітні розробки не роблять тебе достойною людиною. Так само, як ти особисто не стаєш поганою людиною, бо в період війни радієш, проживаєш щасливі події та йдеш далі по життю. Більш амбівалентної реальності ще не було. Але і нас, і життя іншого не буде також. Тепер життя й безпека — привілей. Бережіть себе!

Ну що ти там, друже, дорогий слухач? Живеш, працюєш, наближаєш перемогу? Сумуєш за рідними і трохи за минулою реальністю? Також гойдалки і нескінченні оновлення новин? Чи вдається зупиняти постійне це коло? Витягати себе з емоційних ям, стабілізувати стан і відчувати свою приналежність до одного цілого з військом, яке захищає Україну, допомогає дія. «Культура донатів» — це український народний краш-курс дієвої допомоги. У новому випуску троє друзів говорять про свій досвід у цьому. Підіймають питання ефективності такої допомоги у контексті економіки, причини вибору того чи іншого фонду. Чи існують взагалі правильні або ж достатньо великі донати? Баланс між донатами на військову та гуманітарну допомогу потрібен? 1 одиниця будь-якої валюти — більше 0. І тому допомога та дія. Що ти думаєш про це? Ну і почали вони з іншого. Про дім. Не втримались. Шукай нас в Інстаграмі: @nareshtihovoriu

Про воєнну економіку. 

Ти з яких? З тих хто говорить, що це питання не принципово важливе? Чи з тих хто, щиро не розуміє, як можна бути громадянином України і ще розмовляти російською? Або. Я поперхнусь, але скажу: хто втомився від теми про мову? Вони не пропонують тобі свою позицію. Обирай і відчувай її сам. Але. На прикладах, кажуть, вам, людям, завжди легше. Ну ок. Тримай. Уявляй. Ти закордоном. Тобі 17. Ти приїхала з Бучі в Берлін сама. Родина залишилась в Україні. Ти жила в момент окупації в підвалі вашого будинку. Ви евакуювались під обстрілами. Твою собаку вбили. Ти ідеш сама в іншу країну через війну. В Берліні на вокзалі тебе зустрічають. Звертаються до тебе: « — а ты по-русски понимаешь? а если тебе в жизни это пригодиться?» Це, до речі, реальна історія. Або знаєш що? Проходь ось в цю кімнату. Я тебе проведу. В кімнаті люди. Сідай на стільчик. Я представлю їх тобі. Це Олена, вона покинула свій дім, живе в Польші з дитиною. Не бачила чоловіка місяці. А ось, знайомся — Юля, працює лікарем, їй 26, її найкращого друга вбили російські соллати. І через 3 тижні вбили маму та тата. А ось там трошки далі мовчазний Сергій, його сина ґвалтували і катували на Сході. Йому було 23. Він поховав його вчора. Марія. Весь час плаче. ЇЇ батьків викрали, з ними немає зв’язку 7 тижнів. Антон. Йому 13 в нього голубі очі, його сестрі відірвало ногу. Ми усі в одній кімнаті. А тепер в їх присутності, присутності таких людей в одній кімнаті з тобою. « — а ты по-русски понимаешь? а если тебе в жизни это пригодиться?» Відчуй свою позицію ще раз. Мова — єдине, що допомогає відрізнити своїх дуже швидко. Стаття 10, р. 1 Конституції України «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування». Випуск 10. Розмовляй. Ел. петиція про введення обовʼязкового іспиту для отримання громадянства України: https://petition.president.gov.ua/petition/140008 Шукай нас тут: https://instagram.com/nareshtihovoriu

Випуск 44. Четвертим голосом нарешті говорить український психотерапевт і психіатр, в якого досвіду роботи більше, ніж ці троє на світі живуть. Говорить з ними, але не як лікар, як людина говорить. Про придатність до зомбування та міграції, про зв‘язки і автономію. Про біль втрат і розриву розуміння з колись друзями. Про силу одинадцятирічної дитини. Про те, як говорити з тими, хто втратив у війні близьких і дім. Непогані такі «про» вони обрали, егеж? А секрет хочеш? Для тебе тільки) Коли ти будеш паузу чути — це ці четверо частіше, ніж звично, очима кліпають, відвертають їх один від одного та дихають шумно. Але вони підчистили звук. Бо як інакше про те, що роблять з вами вже буденні фото та відео мертвих людей та жорстокості? Вбивств і рефрижераторів з грузом в мішках? Так. Я знаю. Вибач. Також відчуваю цей холод. Це нелегка розмова. Але які ви всі зараз, такі й розмови. Сміливої тобі подорожі. Пірнай. Емоції можеш не пристібати. Хай тобі стане легше.  Більше тексту, як завжди, в Instagram @nareshtihovoriu

Третій випуск — число Х. Відповідей на запити нової реальності, в якій ми всі прокинулись в лютому 2022, немає. Вони у розробці. Живи і шукай.  Ну але добре. Підходь ближче. Давай спробуємо. Що для тебе визначає патріотизм, чи доцільно мірятися його величиною? А засуджувати тих, хто поїхав з України після початку війни або не пішов на передову воювати? Це чесно?  Ускладню тепер тобі трошки задачу. Давай ще подумаємо не тільки про людей, а і про наслідки для економіки. Чи допомогаєш ти країні регулярними донатами більше, ніж якби залишившися після початку війни на своєму робочому місці?  Ну не напружуй так плечі та лоба! Ми почали тільки) Ось тобі ще питання з зірочкою. Для найбільших розумників. Чи бачиш ти нерівність у забороні виїзду з країни виключно для чоловіків? М?  І наостанок, друже.  Що по бажанню навчитись стріляти і опанувати бойові навички? Обгрунтовано і вже на часі?  Нова математика. Нові ікси. В цій розмові ці троє вже почали шукати відповіді. Видихай. Більше тексту та роздумів: instagram.com/nareshtihovoriu

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Випуск 3. Натхненний романом «Три товариші» Еріха Марії Ремарк. В сучасному світі відгукується: скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, що вас об’єднує. Об’єднує рішення обирати свій культурний код, свідомо і вільно ідентифікувати себе, повернутись обличчям до своєї історіїї і в кінці кінців справді приділити увагу знайомству з нею.

Привіт. Моя перша довга розмова. Мій сміливий епізод 24. Дата з якої почалась війна, і змінився фокус уваги, розмов та й взагалі думок. Відсічка в часі та всередині. Але вже можна починати говорити. Нарешті. Про Україну та нас. Про роздуми щодо необхідності більшого радикалізму позицій та нових внутрішніх тенденцій. Про лють і ненависть, про відтінки сірого, про нову реальність медіапростору, про наші землі, про нашу перемогу!

У цій маленькій візитівці ми коротко розповідаємо про себе та заштриховуємо основні причини, що спонукали нас писати подкаст. Почуємось у першому випуску вже зовсім скоро! Бережіть себе!