Непам'ятники

Леся Українка - "хвора, сумна і з грабельками "– такою навчили нас її бачити . Але якою вона була насправді?  Що її надихало та запалювало так писати? Всім відома поетеса, жінка, яка випередила епоху, та якій було відведено так мало часу. Радянською владою у  революційній біографії  не прийнято було згадувати про дворянське походження її родини, про її кохання та безапеляційний патріотизм. Вона була небідна, дуже освічена панна. Так, саме панна, у гарних сукнях, білих рукавичках, яка мала вишукане коло спілкування. За підтримки Український культурний фонд.

Олена Кисілевська - українська письменниця, журналістка, редакторка і видавчиня, громадсько-політична та культурно-освітня діячка. Одна з ідеологів жіночого руху в Україні, засновниця перших жіночих товариств у Станіславові («Товариство руських женщин»), Коломиї («Руський жіночий кружок»); працювала у львівській жіночій громаді. Під час Першої світової війни працювала в «Жіночому допомоговому комітеті для січових стрільців та інших вояків». За самовіддану роботу отримала від австрійського уряду високу нагороду — срібний хрест. Редакторка журналу "Жіноча доля", альманахів "Жіноча воля", "Світ молоді". За підтримки Український культурний фонд

Наталена Королева – одна з найзагадковіших та найекзотичніших постатей в українській літературі. Письменниця внесла в українську прозу нові теми з античного і європейського світу, успішно продовживши традиції Лесі Українки. Ім’я Наталени Королевої стало відомим в Україні після скасування цензурних заборон у 1988 р.  – про неї почали писати в українській пресі та друкувати її творчу спадщину. Була не тільки письменницею, чиєму перу належать близько вісімдесяти літературних творів, а й справжньою аристократкою, громадською діячкою, ерудиткою та інтелектуалкою, що вільно володіла багатьма іноземними мовами. Спадщина письменниці не вивчена до кінця, частина творів ще не видана. Але маємо знати..... За підтримки Український культурний фонд

Ганна Барвінок. Про героїню нашого подкасту і до сьогодні надзвичайно мало інформації: її творчість досі не вивчається у школі, хоча могла б стати окрасою найвишуканішої літературної традиції; її науковий спадок уперше в незалежній Україні отримав об’єктивну нетенденційну оцінку, з її біографії було вилучено графу, яка нагадувала радше тавро,– «буржуазна націоналістка». В Україну повертається славетна українка — Ганна Барвінок. Олександра Михайлівна Білозерська (справжнє ім’я Ганни Барвінок) вийшла заміж за Пантелеймона Куліша — гордого, пристрасного і нетерплячого. А через 50 років нелегкого подружнього життя писала: «Чи усім так вдається у молодості три роки взаємної палкої любови? І дотепер цей любовний жар не згас, і тому я так довго живу, що є енергія життя, є фундамент – спогади минулого». Проте омріяних радощів материнства так і не пізнала. Була відданою подругою Тараса Шевченка, єдиною жінкою у колі Кирило-Мефодіївців, першою жінкою-фольклористкою. Слухайте та аналізуйте! Далі буде! за підтримки Український культурний фонд

Якби 100 років тому був Інстаграм, вона б мала мільйони підписників. Бо вона - мала фото, яких ні в кого не було, вона -  українська мандрівниця, фотографиня, письменниця, яка в 30-х роках минулого століття здійснила навколосвітню подорож. Документалістка. Жінка, яка керувала двома театрами. Вчилася знімати кіно в Парижі. 15 років прожила в Китаї. Вона описувал свої подорожі в відомих виданнях і ці подорожні публікації супроводжувались її фотографіями. Софія Яблонська - героїня чергового епізоду подкасту Непам'ятники. За підтримки Українського культурного фонду.

Ірина Вільде. «Vilde» в перекладі з німецької означає «дика, бурхлива». Саме такою була Дарина за характером: дикою, нескореною, волелюбною, неприборканою. Любила писати лежачи на підлозі серед творчого безладу, Дозволила синові влаштувати хімічну лабораторію в підвалі будинку, де той ставив дивні досліди — добував, наприклад, ціаністий калій, Любила веселитися і ніколи не пропускала своєрідних змагань у співі сороміцьких коломийок на весіллях у друзів. Ірина Вільде подарувала українській літературі роман «Сестри Річинські», що виявився знаковим для 1960-х років, а ще стала «хрещеною мамою» багатьох сучасних українських письменників. Незважаючи на щирість і відкритість Ірини Вільде, її життя залишило більше питань, ніж відповідей.

Вона порушувала всі шаблони — першою освідчувалась у коханні, мала прогресивне європейське мислення та емансиповані погляди, у 70 років стала фанаткою німого кіно і не пропускала жодної кіноновинки. Разом з тим була справжньою жінкою — цікавилася модою, не любила свої фотознімки, хоч і фотографувалася часто, обожнювала парфуми із запахом фіалки та ходити на танці. Про щастя і нещастя, про звички та режим дня, про придбаний за власні кошти будинок, про кулінарію Ольги Кобилянської у нашому новому подкасті. Переходьте за посиланнями у коментарях та слідкуйте ща новинками. За підтримки Українського культурного фонду.

Марія Заньковецька - така відома, і така незнана! Про життя в любові до театру та коханні до єдиного чоловіка, про її життєвий шлях у нашому новому подкасті. Марія Заньковецька — видатна українська акторка та театральна діячка. Драматургічну кар’єру вона почала ще у 10 років з участі в аматорських виставах. Батько, який теж мав приємний голос — баритон, та бачив доньчин талант (мецо-сопрано), не сприймав серйозно її наміри побудувати творчу кар’єру. На догоду батькові у 17 років Марія вийшла заміж за артилерійського офіцера Олексія Хлистова, який бачив її у Ніжинських аматорських виставах і пообіцяв не перешкоджати сценічній кар’єрі дружини. Згодом Марія закохалася в іншого. Кінець ХІХ століття, отримати розлучення вкрай проблематично та ганебно. Однак Марія йде на це і на деякий час навіть втрачає батька, котрий відмовився прийняти рішення доньки. Із актором та режисером Миколою Садовським вони проживуть «на віру» (у цивільному шлюбі) 27 років. Дітей у неї теж ніколи не буде — за церковними нормами вони вважалися б безбатченками і не мали б майбутнього. Дім, родину та дітей їй замінила сцена. Про життєвий шлях Марії Заньковецької у нашому новому подкасті. Переходьте за посиланням, слухайте та залишайте коментарі під публікацією

Ольга Франко! У родині відомого класика Івана Яковича Франка було дві Ольги Федорівни Франко. Наш подкаст про ту Ольгу, що була першою гастроблогеркою України.  Для якої  куховарство  не просто захопленням, це була справа її життя, не лише гастрономічна, а й дослідницька. Саме вона написала та видала: ·      "Кухня в таборі", 1921 р.Книга була задумана, як висвітлення одного з аспектів облаштування життя. ·      «Перша українська загально-практична кухню», до якої передмову написав її чоловік, Петро Франко, видана в Коломиї 1929 року, а в 1991 року в літературному опрацюванні Оксани Сенатович  була перевидана під назвою "Практична кухня». -      «Всенародна кухня», видана у 1937 році, де Ольга Франко пише про поживність їжі. Вона була переконана, що більшість недуг у людини від неправильного харчування. За підтримки Український культурний фонд

Ольга Драгоманова (Косач) — справжнє ім’я письменниці — була першою жінкою, чий чоловік пішов у декретну відпустку? А про те, що вона була законодавицею моди на вишиті сорочки як елемент жіночого строю? Ольга Петрівна також стала першою жінкою-академіком Всеукраїнської академії наук. А ще вона усіма силами протистояла русифікації шляхом модернізації та реформування української мови. Саме Олена Пчілка дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слово «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові з’явилися та прижилися такі слова: «переможець», «променистий», «палкий», «нестяма», «нестямлення». Коли не вистачає слів — створюють неологізми. Коли письменник втомлюється від звичних і пересічних слів, він народжує нові слова. Ще більше цікавих фактів про Олену Пчілку у нашому подкасті. Щоб послухати, переходьте за посиланням, та обов’язково залишайте коментарі зі своїми враженнями під постом. За підтримки Українського культурного фонду.