Claim OwnershipПольське радіо для України
Subscribed: 20Played: 1,255
Subscribe
© Copyright Polskie Radio S.A.
Description
Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
2299 Episodes
Reverse
Про міжнародні ініціативи, які постали в боротьбі проти російської дезінформації та пропаганди, розповідає їх організатор і учасник Джабір Дералла, очільник Центру громадянських свобод Civil і головний редактор сайту CivilMedia з Північної Македонії. Запитувала Сніжана Чернюк.
Благодійний фонд «Uniters» почав акцію «Свята без тата» у 2014 році. Подарунки від святого Миколая тоді отримали діти, чиї батьки загинули під час Революції Гідності. Згодом до ґрона адресатів долучилися дітки загиблих захисників, а від початку повномасштабного вторгнення акція змінила назву на «Свята на лінії вогню».
Європейські та американські ініціативи щодо так званого “мирного плану” для України — документів, які мають визначити умови завершення війни, гарантії безпеки, можливий статус окупованих територій та роль міжнародних союзників. Як ці пропозиції сприймають у Польщі: реакції політиків, позиція уряду Дональда Туска, медійний контекст і суспільні настрої. Чому Варшаву напряму згадують у різних варіаціях плану, які ризики бачать польські експерти та як це може вплинути на майбутнє українсько-польських відносин? Про це у ранковому ефірі розповів Олександр Шевченко, політолог-міжнародник та викладач Варшавського університету
В Україні триває новий амбітний збір на закупівлю дронів-перехоплювачів шахедів для сил ЗСУ та ППО. Збір запустили за спільної ініціативи 412 бригади Nemesis, Світового Конґресу Українців та Фонду Сергія Притули. Він отримав назву «Єдинозбір». Відтепер і Польща долучається до «Єдинозбору»! Euromaidan-Warszawa та Stand with Ukraine foundation оголосили збір на 1 000 000 злотих в рамках мільярдного антишахедного збору. Детальніше про це у ранковому ефірі розповіла Наталія Панченко — лідерка громадського руху «Євромайдан Варшава»
Фестиваль «Ukraina! Festiwal Filmowy» цього року зібрав сильну програму українських стрічок — про війну, пам'ять, втрату, але також про любов, свободу і силу культури. Про головні теми фестивалю, його переможців і про те, в якому стані сьогодні перебувають українське та польське кіно розповів Томаш Собчак — актор, член журі Ukraina Festiwal Filmowy
Що стоїть за проєктом, запропонованим Україні адміністрацією Трампа? Як його сприймають Київ, Вашингтон і Європа, та які ризики і можливості він відкриває для майбутньої дипломатії? Про це у ранковому ефірі розовіла політологиня Олеся Яхно
Про актуальні події, які впливають на польсько-українські відносини, у програмі «Розмова» Світлани Мялик розповів кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Київ під тиском, Європа у шоці, Москва грає на час. Реакція на план щодо закінчення війни в Україні в авторській програмі Лариси Задорожної "Тиждень".
Штучний інтелект за останні роки став незамінним інструментом у повсякденному житті. Він допомагає швидше шукати інформацію, організовувати роботу, приймати рішення. Однак водночас суспільство дедалі частіше покладається на нього у сферах, де вирішальну роль відіграє людська чутливість — передусім у психологічній підтримці. Дедалі більше людей звертаються до чатботів із питаннями, які виходять далеко за межі інформаційних запитів і торкаються емоційних та екзистенційних переживань. Таке зростання довіри до ШІ має зворотний бік. Алгоритми не здатні відчути емоції, зрозуміти складний людський контекст або розпізнати ознаки психологічних розладів. Там, де потрібні емпатія, діагностика та професійна відповідальність, технологія створює лише ілюзію розуміння
Польща та Україна під прицілом інформаційної війни Росії. Як зміцнити когнітивну стійкість двох суспільств у умовах постійних маніпуляцій? Про це — у матеріалі Олександра Савицького.
Тиждень у Польщі минув під знаком двох великих тем — вибухів на залізниці та обговорення суперечливого «мирного плану» щодо України. Обидві події спричинили активні дискусії про безпеку, дезінформацію та зовнішньополітичні ризики.
На залізничній лінії між Варшавою та Любліном стався вибух, що пошкодив колію. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що це підтвердження «найгірших підозр» — диверсії. Невдовзі було встановлено, що вибух стався також в іншому місці. Міністр внутрішніх справ Марцін Кірвінський підтвердив, що йдеться про умисні дії.
За даними уряду, до операції нібито причетні двоє громадян України, яких пов’язують із російськими спецслужбами. Один із підозрюваних, за словами Туска, був заочно засуджений судом у Львові за диверсії. Обоє прибули до Польщі з території Білорусі та після підриву в Міках залишили країну через Тересполь.
Після оприлюднення перших деталей російські медіа акцентували увагу на українському походженні підозрюваних, відсуваючи на д
Корупційний скандал навколо Тімура Міндіча вибухнув у найгірший момент — коли Україна залежить від зовнішньої допомоги й намагається довести Заходу ефективність своїх інститутів. Чи загрожує ця історія підтримці партнерів, як реагує суспільство і хто несе політичну відповідальність? Про це говоримо з Романом Цимбалюком, українським блогером, та Міхалом Потоцьким, експертом із питань Східної Європи. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков
Росія разом із американським мирним планом намагається нав’язати Києву умови, які фактично легітимізують окупацію та ослаблюють державу. Чи прийме їх Україна? Попри складну ситуацію на фронті, корупційні скандали та енергетичну кризу, країна вистояла, зберегла армію та міжнародну підтримку. Чи справжній і справедливий мир ще можливий? Запрошує автор та ведучий: Тарас Андрухович.
У Польсько-українському розмовнику говоримо про найпопулярніші польські прізвища і досліджуємо їхнє походження.
Що цього року показав Web Summit у Лісабоні, які тренди визначають майбутнє цифрової безпеки та як польські й українські розробники презентували свої рішення? В ефірі — економіст і засновник стартапу Legacy Павел Сопронюк, представники Міністерства цифровізації Польщі та команда платформи mObivatel. Ведучий: Олексій Бурлаков
Останні диверсії на залізничній інфраструктурі Польщі можуть бути лише верхівкою айсберга російської гібридної війни в Європі. Колишній керівник польської розвідки Ґжеґож Малецький розповідає, як Москва використовує професійно підготовлених виконавців і громадян третіх країн для створення хаосу, посилення антиукраїнських настроїв і психологічного тиску на суспільство. Як диверсії на польській залізниці інтерпретують у Києві і Варшаві? Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.
У середу міністр закордонних справ Польщі та Радослав Сікорський виступив у Сеймі, вперше за дев’ять років скориставшись процедурою, яка дозволяє міністру звернутися до парламенту з особливою заявою. За його словами, привід справді серйозний: у країні зафіксували російські диверсії на залізниці, а в публічному просторі помітно побільшало антиукраїнських і антиєвропейських висловлювань.
Сікорський пояснив депутатам, що диверсійні інциденти на залізничних коліях — це не поодинокі випадки, а частина ширшої діяльності, яка має на меті створити враження нестабільності в Польщі. Паралельно з цим, за його словами, активно працює російська дезінформація: у соціальних мережах та медіа поширюють неправдиві новини, які мають посіяти недовіру та послабити підтримку України.
Міністр звернув увагу й на те, що в політиці дедалі частіше звучать антиєвропейські гасла — зокрема ідеї про можливий вихід Польщі з ЄС. Він зазначив, що такі заяви повторюють тези, які просувають російські меді
У Польщі поглиблюється демографічна криза — народжуваність впала до одного з найнижчих рівнів у Європі, тоді як усе більше сфер економіки спираються на працю мігрантів. Подібні тенденції спостерігаються й у ЄС та Україні, де населення стрімко скорочується, що підкреслює масштаб загальноєвропейського демографічного виклику
Про можливості тривалої співпраці Євросоюзу з пострадянськими країнами Центральної Азії та загалом про клубок інтересів навколо цього регіону розповів Павел Яскула, аналітик із Інституту Бойма, - у передачі "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.
Нюрнберзький процес, що розпочався 20 листопада 1945 проти функціонерів Третього Рейху — це безпрецедентна подія у вимірі міжнародного права. Щобільше, він започаткував велику низку речей, які стали невіддільною частиною сучасного світу. Зокрема, Гаазький трибунал — ідейний спадок Нюрнберга. Дуже продумане технічне забезпечення, зокрема, синхронний переклад — чотирма мовами з міжнародною прямою трансляцію — все це теж вперше відбулося 80 років тому, під час трибуналу. Чому не всі зловмисники понесли покарання, які злочини під час Нюрнбергу замовчували СРСР та країни Заходу, чому в трибуналі не брали участь Польща та Франція, а також про теорії конспірології, пов'язані з трибуналом — розповів кандидат історичних наук, керівник української редакції Польського агентства преси Ігор Усатенко.
Comments
Download from Google Play
Download from App Store
United States