СИРЕНА

У другій частині інтерв’ю виданню «Ґрати» правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений Максим Буткевич описує, як він проходив через допити росіян у полоні, як його змушували зізнатися в злочині, якого він не скоїв, та сфабрикували кримінальну справу проти нього. Розказує про те, як до луганського СІЗО, де його утримували разом із іншими військовополоненими, навідався представник ООН і розпитував про побутові умови. Матеріал Тетяни Козак Продюсерка Анна Кравець Фото Олени Кондрахіної Слухати першу частину тут.   

Усі ми чекали Максима з полону понад 2 роки, і ось цей момент настав. Нарешті редакції «Ґрат» вдалось поспілкуватися зі звільненим військовим та правозахисником. У першій частині нашої розмови Максим Буткевич розповідає, як вирішив іти до війська, де отримав перший бойовий досвід та як потрапив у російський полон. Каже, що “взяв до рук калаша”, бо це було способом зберегти майбутнє правозахисної діяльності в Україні.   Матеріал Тетяни Козак Продюсерка Анна Кравець Фото Віталія Лисенка   Слухати другу частину тут. 

Незабаром у подкасті СИРЕНА вийде інтерв’ю з колишнім військовополоненим правозахисником Максимом Буткевичем. Він розповів нам, як пішов до війська та як потрапив у полон, про співкамерників та слідчих, про читання розумних книг на зоні й очікування на звільнення. 

5 жовтня російська ракета «Іскандер» влучила в магазин-кафе у Грозі – невеликому прифронтовому селі у Куп'янському районі Харківської області. У цей момент близько 60 людей зібралися там на поминки за місцевим військовослужбовцем. Загинули 59 людей. Журналіст «Ґрат» приїхав у Грозу наступного дня аби поговорити з місцевими про те, як вони переживають цю страшну трагедію та втрату. Матеріал Олексія Аруняна Продюсерка Анна Кравець Фото: Олексій Арунян Обкладинка: Ганна Щербина

Минулого року лінія фронту двічі пройшла через Лиман — невелике містечко на Донеччині. У травні його окупували росіяни і вже у жовтні звільнила українська армія. За оцінками мерії, під час боїв місто було зруйноване на 80 відсотків. Наразі фронт ще близько, але в Лимані лишаються жити близько 5 тисяч людей. У новому епізоді подкасту СИРЕНА лиманці розповідають, як вони виживають під російськими обстрілами у напівзруйнованому місті. Епізод створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст епізоду є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. Матеріал Олексія Аруняна та Стаса Юрченка Продюсерка Анна Кравець Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина  

Журналісти видання «Ґрати» Стас Юрченко та Любомира Ремажевська працюють у Херсоні. Після підриву дамби Каховської ГЕС надзвичайні служби та волонтери проводять евакуацію людей і тварин. Тим, хто чекають у важкодоступних місцях, скидають питну воду з дронів. Врятовані розповідають про пережите. Зооволонтерки з невеликої ініціативи приїхали з Одеси з кількома десятками переносок рятувати котів. Але росіяни обстрілюють навіть місця евакуації. Наші журналісти разом з колегами та рятувальниками потрапляють під обстріл артилерією та "градами". Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Любомири Ремажевської та Стаса Юрченка Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина

Журналісти видання «Ґрати» спілкуються з постраждалими і свідками на місці російського ракетного удару в Умані. Поки розбирають завали зруйнованої багатоповерхівки, Максим Каменєв та Стас Юрченко говорять із рятувальниками та з уцілілими, які розповідають, що сталося під час обстрілу. Також вони дякують сусідам та волонтерським організаціям, котрі миттєво згуртувалися навколо місця події, аби надавати їм допомогу. Дехто ж із сусідів прибігли визволяти людей з пожежі ще до прибуття рятувальників та медиків.    Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Стаса Юрченка та Максима Каменєва Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина

Під час окупації Херсона російські військові та спецслужби тримали у полоні сотні місцевих. Вони викрадали людей з дому та з вулиці, й облаштовували катівні у херсонських ізоляторах. Цей випуск – про те, як росіяни намагались встановити владу та схиляти до співпраці через насилля та залякування. Потерпілі розповідають журналістові Олексію Аруняну, що довелося пережити у полоні. Продюсерка Анна Кравець Матеріал Олексія Аруняна Фото: Ніна Ляшонок Обкладинка: Ганна Щербина  

Чи очікували чорнобаївчани війни? Що робили, коли додому дістався наступ російських військ? Чому не виїхали з Чорнобаївки, попри обстріли та окупацію, як жили усі ці місяці – вони розказали «Ґратам» після звільнення села під Херсоном, котре за час війни стало мемом в українському інтернеті та символом невдач росіян. Продюсерка Анна Кравець Матеріал Олексія Аруняна та Максима Каменєва Фото: Ніна Ляшонок Обкладинка: Ганна Щербина

  Що говорили одне одному херсонці, котрі лишилися в місті, замість привітання? Що робити, коли розморожуються холодильники? Журналіст Олексій Арунян відвідав щойно звільнений Херсон. Херсонці розповідають йому, як пережили 8 місяців окупації в очікуванні. Про страх і недовіру, гуманітарну ситуацію, харчі й валюту, виживання і надію. Як раділи і святкували повернення Херсона до України, згадуючи весь репертуар народних пісень. Однак війна продовжується і містян закликають евакуюватися, аби уникнути обстрілів з лівого берега, та багато хто не готові.  Продюсерка: Анна КравецьМатеріал Олексія АрунянаФото: Ніна ЛяшонокОбкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)

Журналіст і фотограф Стас Юрченко на початку осені знімав евакуацію з Донеччини. Обов’язкову для всіх, її допомагають організувати держава та місцеві служби. Однак багато хто з місцевих не хочуть, або бояться виїздити в евакуацію. Рідний дім, хай може й холодний та посічений снарядами, часто здається більш звичним і безпечним, ніж стрибок у невідоме.  Чому люди лишаються попри постійну загрозу життю? Що допомагає їм проживати своє життя в таких умовах щодня? Коли входить у дію “вирішальний аргумент”, щоб їхати?   Продюсерка: Анна КравецьМатеріал Стаса ЮрченкаФото: Стас ЮрченкоОбкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)

Більшість українських ромів проживають на Закарпатті. Вже півроку як сюди ж тікають від війни сотні ромських сімей із зони бойових дій. Ромські переселенки та переселенці скаржаться, що дорогою стикаються з дискримінацією: волонтери відмовляються надавати їжу, а провідники не пускають до потягів. Журналіст «Ґратів» Олексій Арунян вирушив на Закарпаття, аби дізнатись, що пережили ромські сім'ї, як облаштовуються на новому місці та мріють про повернення додому. Большинство украинских ромов живут на Закарпатье. Уже полгода как сюда же бегут от войны сотни ромских семей из зоны боевых действий. Переселенки и переселенцы жалуются, что по дороге сталкиваются с дискриминацией: волонтеры отказываются выдавать еду, а проводники порой не пускают в эвакуационные поезда. Журналист «Ґрат» Алексей Арунян отправился на Закарпатье, чтобы узнать, что пережили ромские семьи и как обустраиваются на новом месте.   Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Олексія Аруняна та Ганни Соколової Фото: Вальдемар Татарчук Обкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)

Багато з нас намагаються уявити, як воно – бути у Маріуполі зараз. Уяви бракує, нафантазувати таке здебільшого важко, фото легко сплутати з Алеппо після російських бомбардувань, або з містами часів Другої світової.Фотограф «Ґратів» Стас Юрченко зустрівся із біженцями з Маріуполя у Запоріжжі та розпитав про те, що вони пережили. Люди відходять від жахіть війни та блокади і розповідають про згуртованість, трьохлітню дівчинку-героїню України, про намагання врятувати людей з-під завалів маріупольського пологового і про невдоволення мером. Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Стаса Юрченка Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева) Многие пытаются представить, каково это — быть в Мариуполе сейчас. Воображения не хватает, нафантазировать такое невозможно, фотографии легко спутать с Алеппо после российских бомбардировок или городами времен Второй мировой. Фотограф «Ґрат» Стас Юрченко встретился с беженцами из Мариуполя в Запорожье и расспросил, что они пережили. Пережившие ужасы войны и блокады люди рассказывают о сплоченности, о трехлетней девочке — героине Украины, о том как пытались спасти людей после бомбежки мариупольского роддома и недовольстве мэром. Продюсерка: Анна Кравець Материал Стаса Юрченко Фото:Стас Юрченко Обложка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)  

Фотограф «Ґратів» Стас Юрченко відвідує постокупаційний Чернігів та спостерігає, як розбирають завали на розбомблених вулицях. Місцеві розповідають про свої втрати та пов’язані з ними емоції. На згарищі спливають спогади про будівництво і облаштування нині зруйнованого храму, власного будинку, саду. Оплакують домашніх тварин, котрі загинули, радіють тим що вижили. У місті триває відновлення комунікацій, повертається призупинений війною звичний побут. Згадують, що довелося пережити: бракує слів. Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Стаса Юрченка Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)   Фотограф «Ґрат» Стас Юрченко побывал в постоккупационом Чернигове и наблюдал, как разбирают завалы разрушенных домов и разбомбленных улиц. Местные жители рассказывают о том, как переживают потери. На пепелище они вспоминают о строительстве и обустройстве разрушенного теперь храма, собственного дома и сада. Они грустят по домашним животным, которые погибли и радуются выжившим. В городе восстанавливают коммуникации, возвращается привычный быт, разрушенный войной. Людям не хватает слов, чтобы рассказать о том, что им пришлось пережить под оккупацией. Продюсерка: Анна Кравець Материал Стаса Юрченко Фото:Стас Юрченко Обложка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)

Тростянець пробув під окупацією трохи більше місяця. Журналіст «Ґратів» Стас Юрченко побував у місті після звільнення. Оговтуючись від досвіду життя в окупації, місцеві згадують події цього періоду. Показують імпровізоване кладовище з рідних і сусідів, розповідають як жили без світла, їжі та води. А також про мародерство росіян, про поховання під обстрілами та нові народження у бомбосховищі лікарні, в яку прицільно били вороги. Розмови їхні завершуються застереженнями та надіями на краще майбутнє. Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Стаса Юрченка Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева) Город Тростянец пробыл под оккупацией чуть больше месяца. Журналист «Ґрат» Стас Юрченко побывал в городе после освобождения. Приходя в себя от жизни в оккупации, местные жители вспоминают события этого периода. Показывают импровизированное кладбище для погибших родных и соседей, рассказывают, как жили без света, пищи и воды. А также о мародерстве россиян, о захоронениях под обстрелами и новых рождениях в бомбоубежище больницы, которую россияне прицельно расстреливали из танка. Разговоры их завершаются надеждами на лучшее будущее. Продюсерка: Анна Кравець Материал Стаса Юрченко Фото:Стас Юрченко Обложка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)  

У перші дні війни сотні тисяч українських біженок із дітьми поспіхом тікали за кордон. Вони їхали у переповнених потягах, стояли у заторах на дорогах та гігантських чергах у пунктах пропуску. Дивились у вічі військовим на шляху і поступались місцем іншим жінкам у поїзді, який потім ховався від ворожого літака. Захоплюючись “Укрзалізницею”, згадуючи важке очікування та страх, три українськи біженки розказують журналісту «Ґратів» Олексію Аруняну про досвід, прожитий мільйонами. Продюсерка: Анна КравецьМатеріал Олексія АрунянаФото: Тарс ГіппОбкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)   В первые дни войны сотни тысяч украинских беженок с детьми спешили убежать за границу. Они ехали в переполненных поездах, стояли в пробках на дорогах и гигантских очередях на пунктах пропуска. Смотрели в глаза военным на пути и уступали место другим женщинам в поезде, который пытался скрыться от вражеского самолета. Восхищаясь «Укрзалізницей», вспоминая тяжелое ожидание и страхи, три беженки рассказывают журналисту «Ґрат» Алексею Аруняну об опыте, прожитом миллионами украинцев и украинок. Продюсерка: Анна КравецьМатериал Алексея АрунянаФото: Тарс ГиппОбложка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)

Київщина зазнає руйнувань з перших днів війни. Журналіст «Ґратів» Стас Юрченко мандрує містечками довкола столиці, фотографує та спілкується з місцевими. Люди на розбомблених вулицях розказують про воєнний побут, про те чому не покидають дім, або ж як важко його втрачати. Спільна їхня риса – наполегливість: чи то в активній підтримці військових, чи то в обуренні безглуздістю війни, а найбільше у їхній витривалості у повсякденні. Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Стаса Юрченка Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)   Киевщина терпит разрушения с первых дней войны. Журналист «Ґрат» Стас Юрченко путешествует по городкам вокруг столицы, фотографирует и общается с местными жителями. Люди на разбомбленных улицах рассказывают о военном быте. почему не бросают дом и как тяжело его терять. Общая их черта — настойчивость: она проявляется в поддержке военных и возмущении бессмысленности войны, но больше всего — в том, как они переносят трагедию войны в повседневной жизни. Продюсерка: Анна Кравець Материал Стаса Юрченко Фото:Стас Юрченко Обложка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)

Про роботу Червоного хреста у перший тиждень війни — монолог Тараса Логгінова, командира бригади швидкого реагування в Києві. Тарас розповів «Ґратам» про специфіку роботи Червоного хреста в умовах сьогоднішньої війни, про оцінку небезпек та страх як запобіжник. Його спостереження: всі навколо діловиті, ніби точно знають, що треба робити, перебувають у єднанні й не панікують. Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Анни Кравець Фото: Максим Требухов Обкладинка: Ганна Щербина (авторка ідеї Анастасия Вандышева)   О работе Красного креста в первую неделю войны — монолог Тараса Логгинова, командира бригады быстрого реагирования в Киеве. Тарас рассказал «Ґратам» о специфике работы Красного креста в условиях сегодняшней войны, об оценке опасности и страхе, как предохранителе. Его наблюдения: все вокруг деловиты, будто точно знают, что нужно делать, находятся в единении и не паникуют. Продюсерка: Анна Кравець Материал Анны Кравець Фото: Максим Требухов Обложка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)

Журналістка «Ґратів» подорожує місцями подій у воєнному Києві. Десь у будинок влучила ракета, а десь був бій з ворожою ДРГ. Люди спілкуються, ходячи між будинків у пошуках відкритого магазину, розповідають свої враження про пережиту ніч. Хтось тягне валізу і дитину на вокзал, інші ж шукають поблизу відділення територіальної оборони, аби допомогти захистити рідне місто. Продюсерка: Анна Кравець Матеріал Тетяни Козак Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Ганна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандишева)   Журналистка «Ґрат» — на месте событий в военном Киеве. Где-то в дом попала ракета, а где-то был бой с вражескими диверсантами. Люди общаются, передвигаясь между домами в поисках открытых магазинов, делятся впечатлениями о пережитой ночи. Кто-то тянет чемодан и ребенка на вокзал, другие ищут местное отделение территориальной обороны, чтобы помочь защитить родной город. Продюсерка: Анна Кравець Материал Татьяны Козак Фото: Стас Юрченко Обложка: Анна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)

Продовжуємо публікувати свідчення про те, як війна змінює життя людей. Збираємо враження тих, хто проживають ці події у дорозі, укриттях та інших лабіринтах війни. Голосами України у війні «Ґрати» розповідають про повсякдення, тривоги, страхи та їх подолання, про допомогу близьким та волонтерство. Продюсерка: Анна Кравець Записи: Стас Юрченко, Віка Матола, Макс Каменєв, Анна Кравець Фото: Стас Юрченко Обкладинка: Анна Щербина (авторка ідеї Анастасія Вандишева)   Продолжаем публиковать свидетельства того, как война меняет жизни людей. Собираем впечатления тех, кто проживают эти события в дороге, убежищах и других лабиринтах войны. Голосами Украины в войне «Ґрати» рассказывают о повседневности, тревогах, страхах и их преодолении, о помощи близким и волонтерстве. Продюсерка: Анна Кравець Фото: Стас Юрченко Обложка: Анна Щербина (авторка идеи Анастасия Вандышева)