Ви не встигнете за нами скучити. Життєві питання, актуальна і свіжа інформація, новини, цікаві гості, авторські проекти і багато-багато музики. Радіо М – незалежна українська радіостанція. Є погляд об'єктивний, є погляд суб'єктивний, а є біблійний погляд. В ефірі програма «Біблійний погляд» на Радіо М.

Шукай собі іншу. Я тебе більше не люблю. Що робити, коли у неї там, за кордоном, з'явився інший? Або навпаки, у нього тут з'явилися нові стосунки? Давайте запитаємо у Євгена Савочки, бізнесмена і автора подкасту для сімейних пар.

— Пане Євгене, доброго дня.

— Доброго дня, Сергію, дякую за запрошення, радий надзвичайно. У мене для вас дуже цікава тема. Скажіть, будь ласка, дуже розповсюджено, коли рано чи пізно вона телефонує, говорить: «Шукай собі іншу, у мене вже нові стосунки тут. Ми так більше не можемо, я тебе більше не люблю». Що робити, що конкретно? Чи можна врятувати шлюб в таких ситуаціях?

Проблема надзвичайно поширена останнім часом, на жаль. Із-за війни, із-за того, що відбувається. Це десь великою мірою тригерило і до війни. Війна в дуже багатьох сім'ях проявила ті проблеми і величезною мірою підсилила їх, які існували до цього. Я теж в своєму колі знайомих знаю багато випадків, де саме така постановка питання, саме з ініціативи жінки або дівчини, відбувається розрив стосунків, розрив шлюбу фактично.

Мені надзвичайно складне запитання і це вже підсвідчує кульмінаційну кінцівку, що робити, коли так сталося. Але я впевнений, що цій кульмінації передувало дуже багато подій. Я взагалі не вірю в розклад, коли все ок, все супер, просто люблять один одного, як голубки чи як лебіді вірні один одному і тут раптом такий грім серед ясного неба. Я вірю, що чоловікові, якщо така постановка питання, важливо відчувати атмосферу, якщо хочеш, температуру в шлюбі. І це не можна пропустити, ну такий крінжовий фінал. Його не можна пропустити. Порешті моментів, напівмоментів, це мало б відчуватись.

Я скажу так, якщо відносини були в такому форматі, що вони роками не жили поряд і не бачились, тоді фактично сім'я була вже під величезним викликом. І це цілком такий закономірний фінал. Вони були чужими на відстані. Звичайно, сьогодні з цим треба досить обережно бути, тому що є люди, є два типи людей, я би сказав, які мають можливість бути разом і просто в силу різних причин їхніх, сімейних вони не разом. Ті, які не мають такого вибору, вибору, зокрема, військові. Можливо, хтось із них не обирав такого життя, але пішли виконувати громадянський борг.

Я думаю, що якщо так сталося в якійсь сім'ї, що вони роками не бачились і чоловік зрештою почув такий вердикт. Тут в одному реченні або в двох складно сказати, що робити. Я скажу точно, що пропущено багато що. От пропущено, коли потрібно було лікувати відносини. Це вже пропущено і ми чуємо вирок, практично смертельний вирок стосункам. І як врятувати, я скажу просто, рятувати шлюб, рятувати відносини, їх потрібно вчасно. Коли це можна. Коли тіло болить, коли піднімається температура. Не тоді, коли вже людина помирає і потрібно, давайте полікуємо її. Потрібно займатися лікуванням відносин. І це дуже цілеспрямовані дії.

Але лікуванням, якщо помітна хвороба, часто чоловіки або може жінки не помічають того, що стосунки захворіли. Їм здавалося, що все було ок. Я не знаю таких випадків. Або людина повністю поверхнево відноситься до стосунків, до взаємовідносин в шлюбі. Ну, я не знаю, як можна, коли люди близькі, коли люди емоційні. А можливо люди були чужими давно. Це теж може бути. Люди були чужими давно, у них давно не було відносин. Окрім, можливо, якихось виховання дітей, поїли разом, поспали разом, сексом зайнялись. Просто якісь такі механічні процеси, давай називаємо так, повністю позбавлені якоїсь іскри, якогось вогню, якоїсь, ну, такої кохання.

Якщо люди були позбавлені цього, але це відповідальність двох людей, плекати це, це не випадковість, такий формат відносин, це ж не просто про те, що вони любили один одного довго і щасливо, і жили вони там, і горя не знати. Це не про це, це про цілеспрямовані дії, про роботу над собою. Тобто, якщо люди поверхнево жили весь час, я цілком тоді допускаю такий розклад. В них не було нічого, іскри не було давно, просто тільки певне, давай скажемо так, обязалово. Десь є діти спільні, ростимо дітей, все ок, він вона, ну, і тут бабах. Люди вже були, в них це все живе, воно відмерло раніше. І це просто як фінал, я скажу, закономірний. Він не може бути іншого фіналу тут.

Тому моя відповідь на таке дуже широке і складне питання, лікуванням відносин потрібно займатися значно раніше. Часто сьогодні я реально знаю такі випадки, коли чоловіків у спробі захистити, спробі врятувати шлюб, навіть готові перетинати кордон полями, аби просто поїхати там до неї, бо він відчуває, що у неї там щось вже з'явилося.

— Скажіть, будь ласка, коли вже маємо такий вердикт, вона сказала, я люблю іншого, чи варто врятовувати такий шлюб, чи просто віднести його до категорії зрадниця або зрадник, якщо у нього тут з'явилися стосунки, і все, і розпочати нове життя?

Ну тут перше, чоловік не може виїхати в законний спосіб, перша теза, яка важлива. Друга теза, яка важлива, жінка може приїхати в законний спосіб, не штовхаючи чоловіка на якісь неправильні дії і на витрату коштів, яких, можливо, сьогодні навіть і немає. Тому, якщо така постановка питання лунає зі сторони жінки, я би сказав, це, мабуть, маніпуляція, певна, відносинами, і це серйозний привід задуматись. Чому для тебе важливо, щоб я, порушуючи закон, витрачаючи кошти, перетинав десь лісом, полем, а ти не можеш абсолютно в законний спосіб заїхати? Мабуть, що очевидно, тому що для нього все ще дорогі ці відносини, і він їх цінує, а вона, мабуть, що вже ні.

— Як поводитись чоловіку в такій ситуації? Що б ви радити сімейним парам? Я розумію, що немає конкретної відповіді в цій ситуації, проте не варто спробувати врятувати родину? Я не запитую вас перетинати кордон чи ні. Чи варто далі намагатися врятувати цей шлюб, чи просто відпустити і вже буде як буде?

Я такий, що сказав би, точно варто. Мені видається, що шлюб – це те, за що варто боротись до останнього. От якщо в людини є… Найстрашніше – це коли вже людина не відчуває ні сили, ні бажання, і просто відчуває себе чужою. Я не хочу. Оце найстрашніший формат відносин. Якщо є всередині якісь почуття, є бажання, то точно варто. Це дуже серйозно. Шлюб відносинний – це не про те, що ти, а окей, камон, завтра когось іншого знайшов, а потім ще когось. Це ок, це нурковички, які можна замінити, це не автомобілі, які можна купити. Це відносини, це те, що нас робить щасливими.

Взагалі сім'я – це в божому задумі сім'я. Це маленька проекція раю на землі. Богом задумана. Це конструкція, в якій задумав Господь існування людства, не менше, не більше. І вона може бути раєм, або маленькою проекцією, окей, раю, тому що все воно в нас десь понівечене гріхом, а може бути відтворенням пекла. І от коли це стає відтворенням пекла, то звичайно, що кожна людина задається рано чи пізно запитанням, воно потрібно, чи його краще припинити. Але, на мою думку, відносини шлюб, діти – це так важливо, що до останнього, доки є можливість, і доки є емоційні якісь прив'язки, почуття, варто боротись точно.

— Що робити, припустимо, почули такий вердикт, перше, що одразу зашкалюється емоції, ти така-сяка, або ти такий-сякий, у тебе там нові стосунки. Як зберегти свій психічний стан? Якісь дієві поради, які ви рекомендуєте, або радити під час консультацій сімейних пар?

Надзвичайно важливо відноситись, як це не складно, відноситись до всього, починати із запитань, і я би радив починати із запитань перш за все до себе. Відносинах дуже легко всю відповідальність перекласти на іншу сторону і сказати, що ти у всьому винен або ти у всьому винна. Взагалі егоїзм – це величезна проблема сьогодення.

Люди, вступаючи в відносини, вступаючи в шлюб, люди часто налаштовані абсолютно егоїстично на те, що я буду отримати у шлюбі ось це, ось це і ось це. А богом задумана конструкція відносин така, що я буду віддавати ось це, ось це і ось це. І от коли двоє егоїстично налаштованих людей входять в відносини, звичайно, у них нічого не вийде. Вони нічого абсолютно не збудують, тому що вони не задовільняють потреби один одного, тому що вони хочуть задовільняти лише свої потреби.

І в даному випадку, що робити? Я думаю, що потрібно ставити для себе запитання. Де я, перш за все, дав штану? Наскільки це можливо? Я розумію, що інколи люди перебувають в депресивному стані, повністю можуть навіть переживати психологічну яму, або навіть деякі неврівноважно себе почувають. Що би я порадив таким людям? Перш за все, я би порадив людям мати близько іншу людину, якій ви довіряєте, для того, щоби бути з нею відвертими.

— Протилежної статі?

— Ні, я про наставництво. Я про наставника людину, якій можна довірити. Непротилежної статі. Велику дурницю, до речі, люди роблять. Я на зло тобі знайду і можливо це буде хтось, кого ти не любила і навіть ревнувала. На фундаменті помсти ніколи нічого не збудується добре. Це взагалі про це треба забути, про ніякі відносини не вступати. Тому що, якщо я хочу забути мої невдачі і для того, щоб забути мої невдачі, будую якісь нові відносини, треба, по-перше, пожалити іншу людину, яку я можу так само травмувати. Єдиною причиною для побудови відносин і з подальшої перспективи утворення шлюбу є любов. Любов, яка віддає. Любов, яку ми називаємо агапе.

Тому, повертаючись до відповіді на запитання, перше, я би радив такій людині мати поряд друга, товариша, пастора, якщо хочете, кваліфікованого психолога, якому можна буде все абсолютно сказати. Величезна проблема, коли люди, я не знаю навіть, чи є щось гірше за те, коли людина повністю закрилась собі, перебуває у вакуумі і впадає в депресію. Звичайно, що це точно не піднімає настрій. Це складна історія, коли людина переживає саме такий етап в житті, розпадається сім'я. Але, коли людина перебуває на самоті, в депресії, це не виведе людину з цього стану.

Тому, я би радив, як мінімум, мати людину, духовника, психолога, консультанта, або просто друга, яко