Роман про жінку, яка впала у сплячку на рік — для Марини Гекторівни лише привід поговорити про абсурдність сучасного життя. Що таке інтерпасивність і чому ідеологія «живи на повну» продукує людей, мертвих всередині? Як депресія, психопатія та нарколепсія стали нормою продуктивного життя? Розбираємося разом із Жижеком, Бюн-чул Ханом та іншими філософами.



00:00 Інтро

04:30 Інтерпасивність: тульпа, який тусується замість тебе

09:12 Insta-спектакль і «наївний спостерігач»

19:04 Депресія як хронопатологія не-героя

27:22 Ідеальний громадянин: психопат-нарколептик?

38:21 «Людський страйк» проти (анальних) кар’єрних сходів

50:14 Агресивна пасивність: Бартлбі стає attention whore

59:50 Аутро



Що ще взяти в бібліотеці?

Interpassivity: The Aesthetics of Delegated Enjoyment

The Burnout Society

Narcocapitalism: Life in the Age of Anaesthesia

Going Nowhere, Slow: The Aesthetics and Politics of Depression

The Psychopath Factory: How Capitalism Organizes Empathy

Capitalism and the Death Drive

The Parallax View

The Age of Absurdity: Why Modern Life Makes It Hard to Be Happy