Сопричастя як Богопізнання Сопричастя як прагнення глибини серця. Піти на глибину. Частина 32. Єпископ Микола Петро Лучок ОР.

Цитати:

Християнська спільнота полягає на тому, що це люди – які збираються в Ім’я Ісуса, навколо Ісуса.

Якщо йдеться про християнство, то це – зустріч з Ісусом у стосунках з іншою людиною.

Це – спільнота.

Християнства без сопричастя не існує.

Християнства без Ісуса не існує.

Якщо посеред нас нема Ісуса – то це вже не християнство.

Чи є Ісус Христос у певному дійстві? Чи переживають люди, з якими спілкуюся Його присутність?

Сопричастя – дорога, до якої веде нас Ісус.

Якщо Ісус посеред нас – то буде вести нас до щораз глибших стосунків. Вони вписано як і в стосунку в Бозі: вони дуже прості, глибокі, відвертрі, наповнені любов’ю.

Якщо ми маємо стосунок з Ісусом, то Він, і Його Дух Святий веде нас до щораз глибшого стосунку - до сопричастя.

Божий задум який? Наповнити мене любов’ю, і щою я любив, дарував себе, служив іншим.

Сопричастя до якого веде нас Ісус: сопричастя з Особами – це містерум. Ісус веде нас до Отця.

Прагнення людини у глибині свого серця – пізнати Отця. У Його очах, Його лику бачу свою цінність.

Синод говорить: повернутися до своїх коренів, почати слухати що говорить Дух до Церкви, що говорить Дух до нас. А це вимагає часу, уважності, посвяти.

Природа Церкви – слухати.

Кого слухаю?

Якщо Церква не повернеться до своїх духовних коренів, до містичного життя, вона розпадеться як структура, яка будує на правилах моральних, яка прагне ввігнати в рамки, де нема духа сопричастя, духа спільноти.

Що сьогодні Ісус говорить до нас?

Невід’ємна частина духовної зрілості – людина відкриває себе цінна особистість: настільки цінна, що вона не боїться бути відкинутою, не боїться бути незрозумілою рештою суспільства, як це було у житті Ісуса.

Інший важливий аспект у сопричасті: досвідчую себе частиною організму. Ми, втілені через хрещення в Ісуса, стаємо Його Тілом. А це значить, що ми – один організм.

Ми і служимо один одному, і вимагаємо один від одного– маємо право один на одного. Ми стаємо частиною один одного

Що далі, коли ми є спільнотою?

Починаємо досвідчувати, що нас з’єднує один Дух і ми стаємо одним тілом, і нам залежить один на одному.

Сопричастя спільноти, як одного будинку.

Коли приймаємо Ісуса – там розпізнається місія.

Однак якщо нема спільноти і сопричастя – до чого кличемо інших?

Бути частиною організму – це теж відповідальність.

Етапи стосунків з Ісусом

Спільнота з Ісусом базується на учнівстві.

Стосунок з Ісусом, як з Наставником

Спільне служіння: Ісус мене кличе служити, має бути аспект спільного служіння.

Ми перестали бути вимогливими – Ісус вимогливий!

Після спільного служіння – дружба.

Коли ми стаємо друзями, як одне тіло, як один організм, нам хочеться віддавати життя один за одного.

Дружба може переродитися у родину: родинність з Ісусом та християнській спільноті. Щоб всі були одно: містична єдність

Хто для вас Ісус?

Пропозиція від єпископа: віднайти себе – який рівень сопричастя досвідчуєте у організмі, яким є Тіло Ісуса Христа. Запрошуємо до коментування!

Ти хочеш піти за Ісусом і віддати життя за цей стосунок?

Рекомендовано до прочитання

15 розділ Євангелія від Йоана

7 розділ Євангелія від Матея

6 розділ Євангелія від Йоана