Випуск 44.

Четвертим голосом нарешті говорить український психотерапевт і психіатр, в якого досвіду роботи більше, ніж ці троє на світі живуть.

Говорить з ними, але не як лікар, як людина говорить.

Про придатність до зомбування та міграції, про зв‘язки і автономію. Про біль втрат і розриву розуміння з колись друзями.

Про силу одинадцятирічної дитини.

Про те, як говорити з тими, хто втратив у війні близьких і дім.

Непогані такі «про» вони обрали, егеж?

А секрет хочеш?

Для тебе тільки)

Коли ти будеш паузу чути — це ці четверо частіше, ніж звично, очима кліпають, відвертають їх один від одного та дихають шумно.

Але вони підчистили звук.

Бо як інакше про те, що роблять з вами вже буденні фото та відео мертвих людей та жорстокості? Вбивств і рефрижераторів з грузом в мішках?

Так. Я знаю. Вибач.

Також відчуваю цей холод.

Це нелегка розмова.

Але які ви всі зараз, такі й розмови.

Сміливої тобі подорожі. Пірнай.

Емоції можеш не пристібати.

Хай тобі стане легше. 

Більше тексту, як завжди, в Instagram @nareshtihovoriu