Discover
Теория всего

3810 Episodes
Reverse
Сказки Джанни Родари - собрание удивительных историй, с которыми стоит познакомить ребят. В них автор рассказывал о приключениях игрушек, детей, жителей других планет. Писатель был уверен, что самое главное - развить оптимизм, живость ума, творческое начало и фантазию ребенка. Слушаем произведения: "Сказки по телефону", "Фиалка на Северном полюсе", "Троллейбус номер 75", "Один и семеро", "Бриф! Бруф! Браф!", "Пословицы", "Как один мальчик играл с палкой" и "Тонино-невидимка".
"Если мы хотим, чтобы люди не уезжали, нужно подумать обо всех. В том числе и о мамах с детьми. И мы, как общество, должны понимать, что сами должны тоже что-то создавать, а не только ждать этого от кого-то", - говорит социальный педагог Дана Лахтионова, жительница Краславского края, соосновательница "Клуба мамочек" и многодетная мама.
В Краславский край Дана с мужем и тремя дочерьми переехала более в 2012 году. Говорит, что тогда было такое романтическое представление о том, "что такое - жить в деревне" и что они успели насладиться моментом, когда будущее в латгальской глубинке казалось более перспективным.
"Мне хотелось почувствовать свои корни и казалось, что для этого нужна земля, деревня, нужен дом. Я предложила мужу переехать в деревню, и мы это сделали", - говорит Дана и признаётся, что сегодня, учитывая ситуацию, она вряд ли бы решилась на переезд к самой восточной границе, - её дом находится недалеко от Индры, по прямой до Беларуси меньше 5 километров.
В Латгалии в семье Даны родился четвёртый ребёнок, сын. Старшие дочки выросли, учатся в Даугавпилсе, в школе "Саулес".
Дана говорит, что ей "хочется проживать свою жизнь, как много маленьких жизней". И она умеет сделать и свою жизнь, и жизнь окружающих интересной и насыщенной. А ещё для неё важно, чтобы то, что она делает, приносило пользу другим.
Именно поэтому она вместе с тремя другими мамами в 2016 году создала в Краславе "Клуб мамочек", главная задача которого помогать мамам и семьям с детьми. Именно поэтому она работает социальным педагогом в Детском центре социальной реабилитации "Mūsmājas" («Наш дом») в Краславе, так как здесь она тоже может помочь другим "найти лучший выход из их сложных ситуаций". Именно поэтому Дана, с детства увлечённая собиранием грибов, стала членом общества микологов и в Краславе ведёт кружок о грибах, задача которого - сохранять традиции и передавать их молодому поколению жителей Латгалии.
Ей скучно сидеть дома, жизнь для неё - это "двигаться, что-то делать, общаться с другими".
"Мне нравится то, что я делаю. Мне нравится, что есть постоянная нагрузка на мой мозг, чтобы ему не было скучно. И вообще это о том,чтобы хотеть активно жить. Хотеть развиваться и иметь возможность протянуть руку помощи другим", - говорит жительница Краславского края Дана Лахтионова.
Вчера у Латвийского Радио был большой праздник - юбилей, столетие. А сегодня я решил поздравить с этим праздником наших слушателей и пригласил в эфир вокальный ансамбль Rīgas Perle.
Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.
Добрый нежный вечер всем слушателям Латвийского радио 4! Сегодня день особенный для латвийского радио – мы отмечает сотый юбилей. В 1925 году в здании почты на бульваре аспазии 15 в помещении телеграфа произошла первая трансляция и началось вещание Радиофона. 1 ноября 1925 года в первой передаче транслировали оперу Джакомо Пуччини «Мадам Баттерфляй» из Оперного театра.
1. А началом нашей музыкальной программы станет композиция Мелоди Гардо «Утреннее солнце».
2. Сегодня хочется рассказывать о радио и о людях, которые его символизируют. Всем, наверное, известно, что Раймонд Паулс – композитор, пианист, патрон РадиоБигбэнда, в свои почти 90 лет занимает должность консультанта музыкальных записей Латвийского радио. Маэстро пришел на латвийское радио еще в 50-х годах 20-го века. Поздравляем Раймонда Волдемаровича с высшей государственной наградой – орденом Трёх звезд. Слушаем мелодию из фильма «Долгая дорога в дюнах». Соло на саксофоне – Вадим Эйленкриг, за роялем – Раймонд Паулс.
3. Предлагаю вернуться к истории Латвийского радио. Напомню, что вначале радио в Риге звучало всего лишь два часа в день – с восьми до десяти часов вечера. Передача начиналась с сигнала точного времени. Диктор читал новости и сообщал свежую биржевую сводку. Затем следовала трёхминутная пауза, чтобы музыканты могли занять своим места и начать концерт. Мы же продолжим наш "Нежный концерт" с Синди Лоупер и песней True colors.
4. Наш "Нежный вечер" выходит в эфир в день столетия Латвийского радио, и хочется напомнить о начале пути тогда еще Радиофона. Так вот, С 1927 года радиопередачи выходили в эфир семь часов в день, а по воскресеньям девять. Это были радиоспектакли, трансляции богослужений из Домского собора, симфонические концерты. Половину вещания составляла музыка. Что ж, продолжим работать над музыкальной частью вещания Латвийского радио 4. Впереди – дочь знаменитого джазового пианиста и певца Нэта Кинга Коула, Натали Коул, запись 1975 года.
5. Из истории Латвийского радио… С 1932 года четыре раза в неделю шла утренняя гимнастика. Она начиналась в 7 утра. Первые 15 минут для господ, следующие 15 для дам. Гимнастика начиналась в трёхкратного кукареканья специально обученных петухов. Их дрессировали в мастерской Кузнецова на улице Калею 25. После петушиного выступления ставили граммпластинку и под музыку начинали зарядку. Под следующую песню вполне можно поприседать или поработать руками. Лучший вариант, конечно – это танец, ведь для нас играют и поют на итальянском языке Pink Martini.
7. Музыку из Латвии представит группа Sestā jūdze. Инструментальная композиция «Вальс Изабеллы».
8. Продолжим нашу историческую и географическую экскурсию. Еще один адрес, связанный со звуками радио. Поскольку радиоприёмники были роскошью и позволить их себе могли далеко не все, слушатели приходили в так называемое «Радио кафе», которое находилось на перекрестке Бривибас и Калпака. Именно там позднее открылся магазин подарков «Сакта». Где бы вы ни были сейчас – дома, за рулём или в гостях, надеюсь, наша музыка украшает пространство вокрук вас и ваших близких. Кристина Бранко.
9. Наш музыкальный вечер продолжается постоянной рубрикой "Нежная битловка". Аннушка Шанкар – виртуоз игры на ситаре, училась у легендарного отца Рави Шанкара. Битловская мелодия Lucy In The Sky With Diamonds превращается в экзотический сказочный звукоряд.
10. Пожалуй, слово «экзотический» я произнесу еще раз. Музыка Микаэла Таривердиева небанальна, самобытна, прекрасна. «У тебя такие глаза» - это песня из фильма «Человек идёт за солнцем» 1961 года. Тогда ее исполняла Майя Кристалинская. Позже - Ольга Дзусова.
11. И еще одна песня из прошлого. Италия пятидесятых и Джулия Алессандрони – супруга маэстро Алессандро Алессандрони – итальянского музыканта и композитора, написавшего мелодии к более, чем сорока фильмам. Голос Джулии тоже часто звучал в саундтреках к фильмам.
12. Что ж, пора вспомнить и о нашей рубрике, посвященной произведениям великих классиков. И, как всегда, звучат они современно – именно так, как хотят наши с вами современники-музыканты. Мы услышим скрипку Зигфрида Муктупавелса и ансамбль Латвийского радио. И это будет «Третья песня Эллен». Это, пожалуй, самое известное произведение Франца Шуберта. Вы его точно знаете, только наверняка называете по-другому. «Аве Мария». Эта песня была написана Шубертом в составе сборника из семи песен на отдельные стихи из поэмы «Дева озера» Вальтера Скотта. Эта песня Эллен представляла собой молитвенное обращение героини поэмы, Эллен Дуглас, к Деве Марии и начиналась латинскими словами «Ave Maria!», в переводе на русский звучит примерно так:
Аве Мария, Пред тобой
Чело с молитвой преклоняю…
К тебе, заступнице святой,
С утеса мрачного взываю…
Людской гонимые враждою,
Мы здесь приют себе нашли…
О, тронься скорбною мольбою
И мирный сон нам ниспошли!
13. Одна из самых романтичных песен, которую когда-то написал и исполнил Билли Престон, – You Are So Beautiful. В его версии хриплый голос и фортепиано – и больше ничего. А в версии Джо Кокера – не менее хриплый баритон, акустическая гитара и нежные струнные. И больше ничего не надо.
14. В этот вечер, когда мои коллеги отмечают 100-летие Латвийского радио, уверена, будут и танцы. Пусть радио звучит, а вы его слышите, пусть не забываются голоса и песни, слова и судьбы. До новых встреч! Я оставляю вас с нежным диско от Линды Клиффорд.
Комиссар Мегрэ ушёл в отставку и поселился в домике за городом. Тем не менее, получив письмо с просьбой о помощи от родственницы одного из бывших сослуживцев, он отправляется в Париж. Мадемуазель Берта утверждает, что ей угрожают убийством. Но Мегрэ сразу догадывается, что дело совсем в другом... Слушаем рассказ Жоржа Сименона "Мадемуазель Берта и её любовник".
Фрагменты передач, звучавших на волнах ЛР4 1 ноября в разные годы.
Фрагменты передач, звучавших на волнах ЛР4 1 ноября в разные годы.
Фрагменты передач, звучавших на волнах ЛР4 1 ноября в разные годы.
Фрагменты передач, звучавших на волнах ЛР4 1 ноября в разные годы.
Как живет российская провинция - цены, зарплаты, санкции, отношение людей к войне...
Это - главная тема сегодняшнего выпуска программы АС. Мои гости - главный редактор интернет-издания "Псковская Губерния" Денис Камалягин и журналист Алексей Малов.
Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.
Inese: Labrīt, dārgie klausītāji!
Andrejs: Sveiki!
Inese: šodien mēs turpināsim tēmu “Sarunvaloda”.
Andrejs: Да, тема оказалась актуальной. Этой теме посвящёно очень мало материалов.
Inese: bet vispirms pārbaudīsim, vai jūs atceraties šo to no iepriekšējā raidījuma. Ko stāsta joku Pēteris?
Andrejs: .. pekstiņus.
Inese: ja kaut kas nav svarīgs, tam nevajag pievērst uzmanību saka ...?
Andrejs: “Neņem galvā!”
Inese: ja nav laimējies, veicies, saka..?
Andrejs: “Ak, tu neraža!”
Inese: ir vēl viens teiciens, ko saka ļoti sliktā situācijā, ja neko nevar labot.
Andrejs: это говорят в очень плохой ситуации, если ничем нельзя помочь, никак нельзя исправить ситуацию.
Inese: Čau, Rasma! Pilnīgs čau!
Andrejs: все пропало! Интересно, почему именно Расма?
Inese: есть версия, что это название латвийского корабля, затонувшего во время войны со всем грузом незадолго после отбытия.
Andrejs: есть ли еще похожее выражение?
Inese: nu ir cauri! Piemēram, kāds bankrotēja. Bizness ir cauri! Čau, Rasma!
Andrejs: с бизнесом пролетел! с бизнесом все кончено!
Inese: laiks klapēt bodi ciet. Bode – veikals, klapēt ciet – slēgt.
Andrejs: klapēt bodi ciet – закрывать магазин.
Inese: jāsāk šancēt, pelnīt piķi. Šance – darbs, šancēt – strādāt.
Andrejs: un piķis – nauda. Pelnīt piķi - зарабатывать деньги.
Inese: Ar ko čalītis atšķiras no džeka?
Andrejs: man liekas, ne ar ko. Парень, мужчина.
Inese: čalītis – jauns puisis, парень; džeks – vīrietis. Ja kāds cītīgi, enerģiski strādā, viņš saka – es rukāju.
Andrejs: rukāt – энергично работать.
Inese: ja kāds nestrādā, viņš sāk knapināties, jo viņam knapi pietiek naudas. Knapi – едва. Knapināties – taupīt, skopoties.
Andrejs: Knapināties – экономить деньги, скупиться.
Inese: ir daudz vārdu no sadzīves, piemēram, botas ir sporta apavi.
Andrejs: botas – спортивная обувь? Кроссовки?
Inese: Кроссовки – krosenes. Ir vēl čabatas – лапти, башмаки; neizskatīgi, lieli apavi.
Kas tās par čabatām? Ak, tās ir tavas botas?
Andrejs: Kas tās par čabatām? - это что за лапти?
Inese: Bet šeit kādas botas! Pēdējais modes kliedziens! Skaties cedelē, cik dārgas, glaunu naudu maksā! -
Andrejs: Cedele – ценник? Bet kas ir ‘glaunu naudu maksā’?
Inese: jā, cedele - zīmīte; cenu zīme. Glauna nauda – diezgan daudz naudas, samērā liela naudas summa.
Andrejs: glaunu naudu maksā – стоит весьма дорого.
Inese: iečeko, toties kāda kvalitāte – cepuri nost! Iečeko – pārbaudi, проверь.
Andrejs: cepuri nost – снимаю шляпу – это достойно восхищения.
Inese: pačamdi, tā ir dabīgā āda! Čamdīt – taustīt, трогать.
Andrejs: pačamdi – потрогай! Tā ir dabīgā āda!
Inese: akurāt tādas pašas ir tavam priekšniekam! Akurāt – tieši.
Andrejs: akurāt tādas pašas ir tavam priekšniekam! – именно такие же у твоего начальника!
Надо брать!
Inese: tikai ne tad, ja vēlies prasīt algas pielikumu!
Andrejs: только не в случае, если хочешь попросить добавку к зарплате. Верно!
Inese: visbeidzot – biezais – богатый, состоятельный. Šajās botās būsi kā biezais, izskatīties pēc biezā!
Andrejs: biezais – богатый, состоятельный. Кажется, у Prāta vētra есть в песне “Rudens kā rudens” есть слова - Biezie un gājputni laižas uz Nīlu.
Inese: богачи и перелетные птицы летят к Нилу, т.е. в теплые страны.
Andrejs: можем поставить эту песню. А сейчас завершаем наш выпуск.
Andrejs: uz redzēšanos!
Inese: Atā! Līdz nākamai reizei!
Новости и актуальные темы дня в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.
В програмі «Ми з України»: Катерина Шумаріна - переселенка з Києва, яка разом із донькою знайшла прихисток у Латвії на початку повномасштабної війни. Сьогодні вона поступово будує нове життя: долає труднощі, інтегрується, змінює професії та шукає себе на місцевому ринку праці. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні політичні, економічні та культурні події в Україні та навколо неї за минулий тиждень
Коли війна змусила тисячі українців шукати безпечне місце, бухгалтерка з Києва Катерина Шумаріна разом із донькою Мариною опинилася в Латвії. Вибір зупинитися саме в Ризі зробила донька - дівчинка одразу відчула тепло міста.«Вона сказала: мамо, тут я хочу жити, і я не пожалкувала. Рига тепла - і містом, і людьми», - каже Катерина.
Новий шлях у новій країні
У перші місяці було складно: нове середовище, мова, невідоме майбутнє. Але Катерина вирішила інтегруватися повністю. Вона залишила дистанційну роботу бухгалтером і почала працювати з літніми людьми. «У мене донька з інвалідністю, тому я вже мала досвід догляду. Але я зрозуміла, що хочу рости. Пішла вчитися на масажиста, потім - на спа-спеціаліста міжнародного рівня. І це мені дуже близько - через дотик, через тепло допомагати людям», - розповідає жінка.
Її історія - це шлях постійного зростання, навіть через біль. «Труднощі — це лакмусовий папір для кожного. Вони показують, хто ми є насправді. Українці зроблені з металу - міцного, але гнучкого».
Сила любові і гумору
Попри нелегку долю, Катерина зберігає почуття гумору. Вона навіть бере участь у стендап-виступах разом з українським коміком Дмитром, який живе в Ризі. «Я просто йому написала - мені було цікаво спробувати. Це перший раз, коли я виступатиму. Але все колись буває вперше», - усміхається вона.
Гумор, каже Катерина, - це її захист і її спосіб не зламатися:
«Коли розумієш, що падати вже нікуди, - треба підніматися. Іноді саме сміх дає сили встати»
Натхнення - донька Марина
Найбільше Катерину надихає донька. Марина, незважаючи на хворобу, щодня творить, малює: «Вона може почуватися погано, але все одно встає й каже: Мені треба зробити це. І робить. Для мене вона - приклад. Якщо я здамся, що чекає на неї?»
Марині сьогодні 17. Вона навчається онлайн у європейській школі, вивчає англійську, латиську та іспанську, мріє вступити до університету в Іспанії й розвивати свій талант художниці. Її роботи вже прикрашають ретрит-центр, який відкриває Катерина в Ризі - простір, де люди зможуть відновити внутрішню рівновагу.
«Ми допомагаємо через енергетичні практики, дихальну і звукову терапію, йогу. Бачити, як біль відпускає, - це найцінніше», - каже вона.
Мрія - великий благодійний центр
Катерина не зупиняється. Вона готує новий проєкт, який поєднає благодійність і психологічну підтримку українців у Латвії.
«Я хочу великий ретритний центр і команду людей, які теж допомагатимуть іншим. Ми будемо створювати програми для тих, кому складно інтегруватися, хто не може знайти себе. Життя не чекає. Якщо ти відкладаєш його на три роки - ти вже втратив цей час».
У своїх соцмережах Катерина написала слова, які стали її кредо: «Весь світ хоче, щоб ви розвивалися. Іноді через біль, іноді через любов. Але зростання має відбуватися постійно».
Інтеграція без рожевих окулярів
Попри вдячність до Латвії, Катерина не приховує: трапляються і болючі ситуації.
«Була історія, коли Марина малювала просто на вулиці. До неї підійшла літня жінка, заговорила латиською. Коли дізналася, що Марина з України, - почала кричати, що вона «фашистка». Так, це боляче. Але я розумію: багато літніх людей живуть спогадами про радянську молодість, і їм важко сприймати нову реальність».
Втім, такі випадки не змінюють загальної картини - у Латвії Катерина зустріла багато добрих, співчутливих людей. Вона продовжує працювати, допомагати, варити борщ для благодійних зборів і підтримувати українських військових - разом із мамою, яка залишилася у Києві.
«По тобі судять про всіх українців»
«Почуття гумору, сила і гідність — це те, що допомагає вижити», - каже Катерина. – «Я бачу, як українці навіть у біді знаходять слова підтримки. І завжди пам’ятаю: по мені судять про всіх українців. Це велика відповідальність».
{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1505" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}
Діти війни
Коли Катерину запитують, про що вона мріє, вона відповідає просто: «Я хочу жити в мирі. Не перевіряти щодня, чи жива моя мама, моя кішка, які залишилися в Києві. Не турбуватися, що донька не бачить бабусю. Мені боляче, що ми не вдома»
Її роздуми торкаються ще однієї болючої теми - дітей, які виросли у війні:«Наші діти не бачать світ без війни. І це страшно. Навіть ті, хто виїхав, залишаються дітьми війни. Марина виносить біль у свої картини. Дитячих малюнків у неї, мабуть, більше не буде - занадто багато пережила».
Світло всередині
Попри все, у кожному слові Катерини - віра. «Темрява рано чи пізно закінчується. Найбільш темно перед світлом. Тримайтесь. Все буде гарно. Може, не у світі, але у вас — обов’язково».
Вона живе з посмішкою, з гумором і з вірою у краще. І коли дивишся на неї - справді здається, що перед тобою жінка, в якої все добре. Бо навіть після найважчої темряви вона навчилася бачити світло - і ділитися ним з іншими.
В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»
*Молода письменниця Євгенія Кузнєцова назвала свій резонансний текст для Радіодиктанту національної єдності «Треба жити!». Ці слова справді є девізом України в умовах, коли ворог цілеспрямовано обстрілює цивільну теплоенергетичну інфраструктуру, що вже викликає блекаути; коли ускладнюється ситуація на Покровському та Куп’янському напрямках… Україна живе і бореться – вже скоро 4 роки великої війни. В такі терміни колись ламалися могутні імперії – Германська, Російська. А демократична Україна живе і житиме.
*Європа, світ все більше усвідомлюють, що нині Україна – головна фортеця проти нового імперського варварства. Відбувся і розворот США щодо Росії, підтвердженням чого стали оголошені масштабні санкції. Кремль почав погрожувати «ядеркою». Дональд Трамп у відповідь доручив Пентагону негайно відновити ядерні випробування. Загалом риторика нової адміністрації Штатів у бік агресора системно змінилась. Зокрема глава Мінфіну США Скотт Бессент уже прямо глузує з російської економіки та пропаганди.
*Під час тихоокеанського турне Президента США символічною була його зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном. Схоже, світ іде до такої моделі: західна цивілізація проти китайсько-російського блоку, стосунки та переговори з яким будуть складними. Як сказав Трамп про товариша Сі: «Він дуже важкий переговорник, і це погано».
*На честь Дня української писемності та мови ми поговорили з письменником, лауреатом багатьох літературних премій, викладачем курсів письменницької та журналістської майстерності Володимиром Аренєвим. Він пише наукову фантастику і фентезі, як для дорослих, так і для дітей, підлітків.
{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="417693" layoutid="0" layout="" static=""}
Ми дізналися думку письменника та викладача на різні теми щодо української мови: про її сучасний стан та те, як на неї вплинула повномасштабна війна; про ставлення творчих людей, письменників до суржика, тощо. Кілька книг Аренєва є в латвійських бібліотеках, це фантастика для дітей і підлітків. Зверніть увагу.
*Нещодавно Служба зовнішньої розвідки України пояснювала, як Москва розвиває свою шпигунську мережу в Європі, особливо активно в Польщі та Балтії. Днями ж Deutsche Welle розповіло про посилення пильності у новенького балтійського члена НАТО, Швеції. Який час тому міська влада міста Вестерос, що неподалік Стокгольма, дозволила побудувати храм РПЦ поблизу місцевого стратегічного аеропорту. Після оцінки загроз шведською поліцією безпеки та активної роботи дослідника гібридних воєн Патріка Оксанена ситуація, схоже, буде виправлена. Міська адміністрація Вестероса звернулася до уряду країни з проханням закрити російську церкву чи перенести її далі від стратегічного об’єкта.
*Українська документальна стрічка Олексія Радинського «Спеціальна операція» змагалась у головному конкурсі художніх фільмів Ризького міжнародного кінофестивалю. Фільм складений із записів камер спостереження у дні тимчасової російської окупації Чорнобильської АЕС навесні 2022 року. Кінокартина отримала Спеціальну відзнаку журі Riga IFF з таким формулюванням: «Відсторонений погляд фіксує повільне розгортання насильства, розкриваючи банальність зла».
Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.
Сегодня в выпуске:
НГО призывают Ринкевича не провозглашать закон о денонсации Стамбульской конвенции
Денонсация Стамбульской конвенции: что дальше?
Трамп пообещал возобновить испытания ядерного оружия
На улучшение инфраструктуры школ самоуправлениям из средств ЕС выделят 10 млн евро
Латвийскому радио - 100 лет
Автогонщик мечтает о "Формуле-1", баскетболист - об НБА, теннисист - о турнирах "Большого шлема". Бойцы смешанных единоборств грезят UFC. И пусть пока никто из латвийских спортсменов не покорил этот рубеж, 27-летний рижанин Александр Чижов подобрался к нему вплотную. В прошлом году он первым в истории Латвии подписал договор с промоушеном Professional Fighters League, который считается вторым по силе после UFC. Мы пригласили его на "Пятую дорожку" поговорить о светлых перспективах и серых буднях бойца ММА.
Мы все любим и смотрим кино. Но как глубоко мы готовы погрузиться в мир кинематографа? Помогает ли знание истории кино, подробности из биографии и творческого метода режиссера лучше воспринимать его фильмы? Одна из форм просвещения в этой области - кинолекторий. Именно в таком формате проводит свои познавательные лекции о классике мирового кино Владислава Галкина, владелица частного маркетингового агентства PR Līnija и страстный киноман. О своих интересах в этой области и о том, какая публика приходит к ней на лекции, она рассказала в интервью программе “Домская площадь”.
США - Россия: возобновляется ядерная гонка, Трамп и Си, Литва защищается, дело о спецрейсах Кариньша, Херманис и Ко инициировали дискуссию о политическом устройстве без партий. Итоги недели подводят журналисты Иво Лейтанс, Олег Кудрин и политический обозреватель Кристиан Розенвалдс.
Праздник Хэллоуин, который отмечается накануне Дня всех святых, 31 октября, символизирует переход от лета к зиме и объединяет традиции празднования урожая, почитания мёртвых и весёлые костюмированные гулянья. Хэллоуин традиционно широко празднуется в Западной Европе и Америке. Но и в наших краях его полюбили многие, особенно молодежь. Наш корреспондент Галина Грейдане опросила рижан, как они собираются отмечать этот праздник.




















15 минут концентрированного маразма
сборище ватных долбоебов. включая тех кто звонил. Путин хуйло.