Ми торкаємося історій, де листя шурхотить під ногами, а діалоги залишають по собі гірку післясмаку:

— «4 дні у листопаді» про тишу між пострілами,

— «Правила дому виноробів» — про тих, хто шукає сім’ю там, де завжди пахне яблуками й вином,

— «Осіння соната» — про матір і доньку, про музику, яка може бути холоднішою за мовчання,

— «Така пізня, така тепла осінь» — про любов, що приходить, коли літо давно минуло.

Цей епізод — як листок, який ти випадково знайшов у старій книжці: сухий, але все ще тримає запах вітру.