Сковороді 300 років. Вух-х-х, це багато.

🍃А ще він досі залишається невловимим. Принаймні до такої думки дійшли ми самі, коли записували цей подкаст про Григорія Савича.

Знаєте, є ще дещо особливе. І це шарм Сковороди. Про нього й заплели цю розмову.

То ось про що нам ішлося:

🖌 Чому так багато міфів навколо Григорія Сковороди? Зокрема про нібито освітнього поводиря для селян; монаха-самітника із зачіскою у вигляді горщика ледь не від самого народження; скромно вбраного мандрівника з гусячим пером, сопілкою і куснем хліба у наплічнику; насамкінець жорсткого аскета, який відмовлявся від усіх можливих земних благ і насолод.
🖌 Який образ Сковороди українці зчитують зараз? Як-от українського гіпі й дауншифтера, майстра ретритів, аристократа, талановитого музиканта, композитора, мандрівника-наставника, у торбинці якого можна надибати добре вино та елітні трубки з тютюном.
🖌 Що таке сковородинська мішанка і якою насправді мовою або мовами писав Сковорода?
🖌 Як воно – жити у 18 столітті й бути диваком для оточення?
🖌 У чому сила творів Сковороди і які закодовані сенси там можна розгледіти зараз?

Запрошуємо до розмови.