Перші переклади книжок українською мовою часто були вільним переказом прочитаного. А за радянських часів перекладні видання проходили цензуру, і з них «вирізали» цілі фрагменти. Так герої Ернеста Гемінґвея стали набагато менше пити, а «Сага про Форсайтів» Джона Ґолсуорсі «схудла» на кілька десятків сторінок. Утім українська перекладацька школа формувалася попри те, що перекладати дозволяли виключно те, що «отримало добро» на публікацію російською.

Про тих, хто будував нашу школу перекладу і чи вистачає запасів української мови для якісних перекладів говоримо у новому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine з перекладачем і культурним оглядачем Максимом Нестелєєвим та літературознавицею, редакторкою й критикинею Богданою Романцовою.

А також з'ясовуємо, хто допомагав Віктору Морозову перекладати «Гаррі Поттера», якого українського письменника варто прочитати усім майбутнім перекладачам, скільки коштують права на переклад та чому «непозбувна бентега» — класний мем, що допомагає, а не шкодить книжці.

▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії.

Докладніше — в нашому спецпроєкті https://donttakefake.com/don-t-take-fake-predstavlyaye-mot/