В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з засновником молодіжного соціально-культурного центру «Gaisma» Іварсом Мещансом. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

У Латвії зростає нова хвиля культурної взаємодії: українська та латиська культури знаходять спільну мову не лише в змісті, а й у людях, які обирають шлях інтеграції. Гість програми «Ми з України» Іварс Мещанс розповідає про своє подвійне коріння, шлях до латиської культури та роль молодіжного центру GAISMA у з’єднанні двох світів.

Іварс Мещанс – засновник молодіжного соціально-культурного центру Gaisma, студент медичного факультету Ризького університету. Мати Іварса - латишка, тато - українець, тож його життя стало містком між двома культурами. Він розповідає, як латиське середовище вплинуло на його формування та як бачить інтеграцію українців та латишів у Латвії.


Ким я себе саме відчуваю в Латвії більше латишем чи українцем?


Відчуття подвійності - воно тут, і зараз важко сказати, де саме я відчуваю себе сильніше, бо обидва світи присутні одночасно». За його словами, він з дитинства виростав із двома культурними кодами. «Дійсно, зараз  багато часу я провожу в латвійському суспільстві, але живу також у в українському середовищі», - додає Іварс, підкреслюючи, що в Латвії у нього  фактично існують два відчуття, які потрібно об’єднати.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413300" layoutid="0" layout="" static=""}

Розповідь Іварса охоплює сімейні корені: «мама - латишка, але більшу частину життя провела в Україні, здобула вищу освіту також в Україні». Він розповідає про своє дитинство в Запоріжжі та переїзд до Києва, де з’явилася можливість контактувати з латвійською діаспорою. Іварс згадує свій перший візит до Латвії у 2018 році на Свято пісні і танцю. «Колектив «Каштани» - це група друзів, яка зібралася в Києві і в 2018 році вирушила до Латвії, щоб там виступити». Цей досвід, за його словами, став початком любові до латвійської культури та міцним фундаментом для майбутньої інтеграції.

Також Іварс розповідає про вплив подій 2022 року на його життя: «Другий приїзд до Латвії був пов’язаний із набагато серйознішими обставинами, але з’явилися нові можливості для взаємодії через музейні та культурні ініціативи». Він згадує зустрічі у музеї К. Барона, де його зацікавила латвійська мова й культура, а також можливість волонтерства та організована діяльність для занурення в локальну культурну сцену.


Першим кроком до оволодіння латиської мови була потреба спілкуватися з місцевими та інтегруватися. «Я опанував  латиську мову тут, в Латвії»,


Іварс акцентує увагу на ролі культури як основи інтеграції: «Латвія - це країна культури, і саме через культуру можна інтегрувати людей». Він називає одну з головних цілей для себе та своїх однодумців - створення молодіжного соціально-культурного  центру GAISMA, що зосереджується на українсько-латиських взаємодіях. «У наших заходах ми намагаємось об’єднати українців та латишів через культуру», — підсумовує він.

Іварс підкреслює, що інтеграція між культурами - це не просто злиття двох мов, а спроба створити спільноту, де кожна культура звучить голосніше, ніж окремо. «Латвія - це країна культури, де важливе місце займають народні традиції, музейні та освітні ініціативи. Саме це дозволяє українцям і латишам будувати спільний простір», - резюмує він, називаючи музейне середовище ключовими майданчиками для подальших контактів та взаємопроникнення.




 


У  центрі GAISMA народжується новий формат культурної взаємодії: українське та латиське середовище не лише обмінюються культурними практиками, а й творять спільні ініціативи. Іварс Мещанс розкриває, як музейні та освітні проєкти переосмислюють інтеграцію та взаєморозуміння між двома культурами.

За словами Іварса, завдання молодіжного центру GAISMA - пропонувати не лише культурні події, а й майданчик для інтеграції. Він пояснює, що українці, які прибувають до Латвії, часто мають потребу дізнатись про місцеву культуру через знайомство з її різними формами - від свят та традицій до сучасного мистецтва.


Українська культура має багато спільного з латиською, але водночас відрізняється своїм ритмом та підходами до традицій.


Наприклад, календар народних свят - це такий місток, який допомагає людям з України, які приїхали сюди, відчути себе ближчими до Латвії. Вони можуть відвідувати ярмарки, фестивалі - це не просто події, а способи знайти спільні точки дотику».

Іварс  згадує про роль української  мови та освіти: «Українська культура - це моя мова і моє дитинство. В Латвії ми намагаємося доводити, що українці можуть розповідати про свою культуру латвійцям так само зрозуміло та цікаво, як і латиську».

Про діяльність GAISMA він говорить детальніше: «Ми маємо такі основні напрямки: культура Латвії, інтеграція через культуру, медицина як освітня складова, та проєкти, які з’єднують людей через знання та спілкування. Один із ключових проєктів — «MOZOKCIŅA» (мозок битва): інтерактивна гра з елементами вікторини, що поєднує історію Європи з локаціями Латвії та України, але з акцентом на командну роботу та ерудованість учасників.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413298" layoutid="0" layout="" static=""}

«Напрямок медицини - це не просто медичні знання; це розповіді про здоров’я й освіту людей, щоб вони могли краще піклуватися собою та іншими», - додає Іварс. Він пояснює, що головна ідея - дати людям інструменти розуміти медичні аспекти через доступний та інтерактивний формат, використовуючи знання студентів-активістів з медичного факультету Ризького університету і.. Страдиня.

Динаміка цього проєкту з кожним тижнем стає все більш живою: «Часто люди різні, але часто приходять ті, хто вже знає про наш проект; але кожен має свої обставини - хтось не встигає, хтось приводить друзів. Ми пояснюємо ідею з самого початку кожного разу». Ця постійна адаптація дає змогу залучати нових учасників та підтримувати лояльність старих.

За його словами, він розраховує продовжувати  проект і надалі: «100% я продовжуватиму, бо результати гарні: базові учасники вже знають багато через попередні проєкти, але кожного разу можемо дати щось нове». Формат гри MOZOKCIŅA дозволяє поглиблювати проєкт та залучати молодь


Наша ідея — зробити щось більш інтерактивне, щоб заохотити молодь.


Гра - не просто розвага, а спосіб зібрати людей з різними інтересами та відкрити для них нові знання

Мова гри - українська та латиська, іноді англійська - робить події доступними для різних аудиторій. Для Іварса головна мета - показати, що Латвія може бути країною культури, де різні традиції та мови знаходять спільний голос.

Іварс зізнається, що його підхід до вивчення мови та інтеграції ґрунтується на особистому досвіді і бажанні ділитися знаннями: «Я така людина, якщо щось дізнався - хочу одразу комусь розповісти, поділитися. І це лежить в основі нашої організації: я знаю, як цікаво розповісти про це, як пояснити мову латвійську».

 

Практичні поради  Іварса Мещанса для вивчення латиської

Перша порада: занурюйтеся в мовне середовище - відвідуйте кав’ярні в Ризі та починайте замовляти латиською. Це дозволяє одразу використати нові слова в реальному контексті.
Друга порада: запам’ятовуйте слово в контексті — шукайте коріння, приставки та споріднені слова. Якщо ви дізналися одне слово, ви швидко зрозумієте пов’язані з ним терміни та дієслова.
Третя порада: приходьте в музей К.Барона або долучайтеся до подій GAISMA - так ви знайдете однодумців, а також реальні теми для спілкування та практики.

За його словами, мова - це не лише засіб комунікації, але і система, яка допомагає людям відчувати себе частиною спільноти. Він радить не боятися після першого ознайомлення - почати практикувати, а потім рухатися далі.

Коротке побажання радіослухачам: «Життя триває тут і зараз, у цю секунду, і кожен може зробити його краще через спілкування, дружбу та інтерес до культури. Познайомтеся з латвійським суспільством, знайдіть того, з ким можна обмінюватися ідеями. І найголовніше - зберігайте цікавість, адже саме це допомагає опановувати мову та культуру швидше», - радить Іварс Мещанс.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»

*В Ризі три тижні проходили матчі Чемпіонату Європи з баскетболу, Євробаскету-2025. Причому не тільки ігри групової стадії, а всі вирішальні матчі плей-оф, аж до фіналу. Враженнями від цього турніру поділилася українська спортивна журналістка Анна Полегенько. 

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413295" layoutid="0" layout="" static=""}

Попри молодість, вона має великий досвід – цей Євробаскет для неї вже шостим. До того ж Полегенько працювала в оргкомітеті Євробаскету-2015, який мав проходити в Україні, але був перенесений через початок гібридної агресії Росії. Журналістка розповіла також про збірну України з баскетболу, яка зараз бореться за місце Чемпіонаті світу-2027, та про наших суперників: Іспанію, Грузію, Данію. Домашні матчі збірної України проходитимуть на ризькій арені, найближчий 30 листопада – з Данією.

*Днями в Латвії Україні була передана чергова партія БТР «Patria» 6х6 латвійського виробництва. Важливо також, що запрацювала міжнародна програма PURL (розшифровується, як «Перелік пріоритетних потреб України»), були виділені перші пакети військової допомоги в її межах. І все це – на тлі реакції Європи на російську дронова атака на Польщу: навчання, закупівля зброї, перекидання підрозділів НАТО.

*У середу до Києва прибула президентка Європарламенту Роберта Мецола. Вона мала низку важливих зустрічей. І під час виступу у Верховній Раді заявила про відкриття постійного представництва Європарламенту в Києві, що допоможе щоденно працювати для просування України до ЄС.

*17 вересня в Ризі відбулася презентація антології, яка підбила підсумки трирічної діяльності Форуму вільних націй Постросії. Книга, яку редагував відомий американський політолог польського походження Януш Бугайський, має назву «Free Nations, New Sta