Після Зимової війни із Радянським Союзом, яка тривала 105 днів, в Фінляндії почали розробляти концепцію тотальної оборони. Тоді у 40-х роках держава зберегла свою незалежність, але була змушена віддати понад 10% своєї території СРСР. Понад 400 тисяч фінів втратили свої домівки, влада країни їх евакуювала в інші райони Фінляндії.

Відтоді держава почала комплексно розбудовувати національну оборону, до якої долучено все суспільство, економіка, а не тільки збройні сили. Співпраця із сусідніми країнами також була важливою, зокрема, із Швецією. Серед спільних фінсько-шведських проєктів  можна назвати культурний центр Ханахольмен, що розпочав свою роботу 50 років тому. Одна з перших дискусій, що пройшла там, була присвячена політиці безпеки. Ця тема залишається однієї з провідних для центру і донині, каже генеральна директорка Ханахольмену Гунвор Кронман. Вступ до НАТО навесні 2023 року не зменшив фокус уваги Фінляндії на власній обороні. «Навіть якщо ми є членами НАТО, то це не означає, що ми повинні відпочивати і думати, що хтось інший прийде і допоможе нам, якщо нам це буде потрібно», – каже Кронман.

Не дає розслабитися країні і Росія, з якою вона маєспільний кордон довжиною у 1340 кілометрів. Окрім будівництва військової інфраструктури біля прикордонної лінії, як додатковий тиск Росія використовувала і мігрантів. Вона їх спрямовувала до фінського кордону під час мігрантської кризи у 2015 році. Наразі Фінляндія завершила перші 35 кілометрів паркану, який вона будує на закритому східному кордоні з РФ для зупинки мігрантів.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Гунвор Кронман про те, як фінське суспільство готується захищати країну, курси з оборони, що повинен мати кожен фін при надзвичайних ситуаціях, як війна в Україні сколихнула спогади про досвід проживання війн у Фінляндії  та стійкість палестинців.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations