Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 47. Жити з усвідомленням місії. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Спокуси - це пропозиції диявола на реалізацію життя

Ісус сам шукав відповіді, як він має виконати свою місію.

У мене є місія.

Зріла людина шукає свою місію, знає свою місію і виконує свою місію.

Якщо я не маю чіткої відповіді на те, як я маю жити - чию пропозицію тоді людина виконує?

Голод заспокоюється, коли я чую, що Господь до мене говорить.

Людина вважає, що її місія - щось зробити.

Ісус говорить, що Його місія не в тому, щоб творити хліб, але жити Словом Божим. З уст Божих.

Ми, як цивілізація, втратили аспект ініціації: впроваджування нас у чоловіче, жіноче життя.

Спокуса є наслідком того, що я не знаю хто я.

Пустиня – це простір де відходимо від щоденних обов’язків і суєти.

Якщо я не чую, то і не знаю.

Коли я не знаю, у чому моя місія, моє служіння - можу зосередитися на тому, щоб мати владу. Щоб шукати своєї слави. Володіти.

Поклонятися Богові. Знаходити у смиренні своє місце. Ти Господь!

Ісус вніс у людську природу Божественність Трійці.

Якщо увійти у глибокий стосунок з Ісусом, можна відчути, що влади, сили є служебними щодо людини, якщо бути у єдності з Ісусом.

Бог змінив свою сутність, щоб туди увійшло наше людське.

Наскільки Бог є розуміючий до людини.

Він упокорився, щоб зʼєднатися з нами в усьому, крім гріха, і щоб з тієї найвищої єдності служити.

Третя спокуса повʼязана з тим, щоб Ісус у своїй діяльності був спектакулярним, щоб робив чудеса.

Фальшива духовність: робити релігійні практики, щоб прославити себе, спокушати Бога: «ану покажи!»

Спекуляція – це форма гордині: я хочу щоб Бог робив то що я хочу, і я хочу стати на місце Бога.

Часто ми хочемо уникнути болю. Чому просимо, щоб хтось з цілився, щоб закінчилась війна - ми не хочемо страждання. Ми створені, щоб жити у щасті. Наслідок багатьох поколінь і людей - зловживання, відвернення від своєї місії, вибудувалась велика система безбожності. Люди отримали владу, щоб бути господарями на землі, і є такі наслідки.

Страждання - це дуже важкий життєвий простір.

Чи є я в стані серед страждань залишитися вірним у послуху?

Питання місії: залишитися там, де я маю виконати свою місію навіть посеред страждання.

Лукавий пропонує: уникни страждання.

Але тоді я не виконаю свою місію. Якщо ти знаєш свою місію, ти не зможеш залишитися у стражданні з тою місією, яку ти несеш.

Не контроль через владу, а послух.

Часто для світу нелогічно, коли людина йде на місію проголошувати Боже слово. Це не вигідно по людськи.

В цьому показується послушність Богові.

В різних життєвих обставинах є загальна місія. І є конкретна місія на тепер. У чому моя місія у тих обставинах, у яких я знаходжусь?

Багато звернень, чому ми в цьому часі?

Ми не вибираємо час, у якому жити. Ми вибираємо як жити.

Жити сьогоднішнім днем, виконувати свою місію.

Ти мій улюблений син, і в цьому твоя місія.

У собі відчути і знайти у чому моя місія.

Сьогодні потрібно творити добро, любити, мати контакт з реальність, послужити.

Ісус відданістю місії конфронтував фарисеїв.

Коли страждання збільшується - все виходить: лукавість, фальш, повертаємось до того, у чому моя місія.

Бути - це любити.

Молитва- це любов.

Через стан серця, духовний стан, відбувається місія - благословення цього світу.

«Я слуга негідний, зробив те, що мені належало».

Намір: чому людина робить? «Щоб люди бачили ваші добрі вчинки і славили Отця Небесного»

Пошук Авторитету - це внутрішня подорож.

Почути диявольські пропозиції, сказати: ні! Піти глибше, і почути, що Отець, що Ісус, Дух Святий говорить до мене.

Спокуси постійні.

Але потрібно віднайти контакт зі Словом Божим про мене. Це не зовнішня реальність. Це- внутрішня реальність.

Господь є поза мною і в мені. Він є зовні і всюди все наповнює.

Особистий контакт відбувається у мені.

Можна робити щось ніби для Бога, але без Бога.

Коли є смак контакту: скуштуйте і побачте, який добрий Господь!