Є речі, які не зберігаються в архівах. Їх не можна показати в музеї, але вони здатні миттєво повернути нас у минуле, у конкретну кімнату, до конкретної людини. Це – запахи. Вони розповідають про епохи й суспільства, про любов і відразу, про владу, ритуали та інтимність. І навіть мають свою окрему дисципліну – історію запахів, яка досліджує, як пахло минуле.

У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» наша гостя – Олена Гапак, дослідниця історії емоцій, сенсорної історії та повсякдення.

Ми поговорили з Оленою про таке:

• як формувалась історія запахів, і як ми будуємо наше уявлення про світ, спираючись на органи чуття;


• чому архів запахів (якби він існував) не дасть нам розуміння про запахи минулого;


• як інтерпретації запахів використовували політичні ідеології;


• про запахи як спосіб гендерного впливу і зокрема як у різні епохи по-різному пахли відьми, святі та повії;


• і загалом — про те, який величезний чуттєвий світ ми можемо відкрити для себе, якщо звертатимемо більше уваги на цей несправедливо недооцінений сенсорний досвід.

А які запахи викликають у вас найсильніші емоції та повертають у минуле?