Сьогодні з’ясуємо, як же правильно казати: гарбуз чи… кабак?
До цих роздумів мене підштовхнула сусідка, яка хвалилася, що цьогоріч у неї дуже добре вродили кабаки. Я ж глянула на них і сказала: «І дійсно, нівроку такі гарбузи»! То хто з нас сказав правильно? І розпочнемо з походження слова кабак. Отож…
• «Кабак» старе слово, відоме в українській мові.
• Його пов’язують із праслов’янським kabakъ — «товстий, круглий предмет», «головка капусти», «каблучок». Звідси й назва великого плоду – гарбуза.
• У давні часи «кабак» широко вживалося саме як народна назва гарбуза, особливо в центральних та східних областях України.
🔹 Чому ж тепер кажуть більше «гарбуз», а не «кабак»?
1. Літературна норма. Українська літературна мова (закріплена в словниках і підручниках у XIX–XX ст.) прийняла саме форму «гарбуз».
2. Вплив освітніх і наукових джерел. У ботаніці закріпилася назва «гарбуз звичайний». «Кабак» у словниках лишився як діалектне або розмовне слово.
3. Регіональні відмінності. На Полтавщині, Слобожанщині, Поділлі та ще в багатьох місцях старші люди й далі кажуть «кабак». У літературі ж — «гарбуз».
То ж що маємо у підсумку?
• Обидві назви правильні з історичного й народного погляду.
• «Кабак» — давня народна назва, яка йде ще від праслов’янських коренів.
• «Гарбуз» — слово іншого походження (тюркського), яке з часом стало літературною нормою і офіційною назвою в українській мові.
Тобто сперечатися нема сенсу. Можна сказати так: у народі здавна був кабак, але літературна мова закріпила за ним назву гарбуз. Обидва слова мають право на існування, тільки «гарбуз» офіційне, а «кабак» — більш діалектне, розмовне.