В Україні живе понад 11 млн пенсіонерів, а людей, які працюють — 13,2 млн. За прогнозами уряду, вже через 15 років Україна не зможе забезпечити достатній рівень пенсії населенню. Що ж робити?

В Україні діє державна солідарна пенсійна система (1 рівень пенсійної системи). Суть її в тому, що люди, які працюють, відраховують частину доходу на пенсії тим, хто вже не працює. Поки молоді було більше — коштів вистачало. Але через спад народжуваності, міжнародну трудову міграцію та нелегальне/неформальне працевлаштування виник дефіцит коштів. Стало очевидно, що пенсійна система щороку потребує мільярдів гривень дотацій з бюджету.

Також в Україні діє третій рівень пенсійної системи — недержавне пенсійне забезпечення.

Як можна покращити ситуацію?

• Аби покращити фінансову ситуацію майбутніх пенсіонерів, з 2023 року планують запровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему (другий рівень пенсійної системи). Певний відсоток з щомісячної зарплати працівника чи працівниці має нараховуватися на їхній власний пенсійний рахунок. Роботодавець також здійснюватиме відрахування на цей рахунок. Гроші будуть інвестуватися, на них буде нараховуватись інвест-дохід. Таким чином, за 20-30 років очікується, що людина зможе накопичити суму, яка дозволить забезпечити додаткову пенсію у розмірі щонайменше 20% зарплати працівника чи працівниці.

У чому головна проблема пенсійного забезпечення?

Це прозорість трудових відносин. Наприклад, якщо людина офіційно працевлаштована, а її роботодавець чесно сплачує за неї ЄСВ до бюджету, працівнику нараховується страховий стаж (який впливає на те, коли людина зможе розраховувати на пенсію).

Тим, хто виходить на пенсію у 2021 році, треба мати не менше 28 років страхового стажу. Якщо працівник чи працівниця влаштовані неофіційно, або їхня заробітна плата менша за мінімальну (скажімо, влаштований на 14 ставки), то відрахування ЄСВ за нього роботодавець не здійснює. Тоді стаж йому не зараховується. А отже такі роки роботи не враховуватимуться під час призначення пенсії.

Які є інструменти власного накопичення та наскільки вони безпечні?

Інструментів накопичення є багато. Але для накопичення пенсійного капіталу слід обирати лише найбільш безпечні з них.

Банківський депозит

Цей інструмент є більш зрозумілим і звичним для українців.

Переваги:

Державна гарантія. Заощадження у розмірі до 200 тисяч грн гарантуються державою. Тому навіть у випадку банкрутства банку ви не втратите накопичення.

Зручність накопичення. Обравши депозит з правом поповнення, можна налаштувати автоматичне відрахування частини доходу з поточного рахунку на депозитний і накопичувати майбутній пенсійний капітал.

Недоліки:

Ставки знижуються. Середньозважена ставка за банківськими депозитами у гривні на 12 місяців складає 8,42% річних. У деякі роки ставка за депозитами опускалась ниже рівня інфляції. Однак, як правило, дохід за депозитом дозволяє частково або повністю перекрити інфляційні втрати.

Відсутні довгострокові депозити. Українські банки поки не пропонують депозитних програм на 3-5 років. Тому доведеться постійно переукладати договір на новий строк.